Польща під ударом. Путін промацує «червоні лінії» НАТО


Росія 15 листопада здійснила близько ста ракетних ударів по території України, знищуючи житлові будинки та критичну інфраструктуру. РФ веде бойові дії в порушення усіх можливих конвенцій та міжнародних правил, закріплених в статуті ООН. І саме це – причина того, чому Польща зазнала ракетної атаки, чому двоє цивільних загинули.
РФ це зробила на тлі програшу в Генасамблеї ООН, яка проголосувала за відшкодування Росією компенсацій Україні, під час саміту G20, в рамках якого усі, зокрема й Китай, закликали РФ припинити ядерний шантаж і узагалі викреслити зі вжитку ядерну риторику. Цей саміт був програшним для Москви, яка все ж намагається домовитися. Домовитися, щоб, як правильно зауважив президент Зеленський, накопичити сили і організувати черговий напад.
Втім, попри заяви лідерів НАТО щодо того, що ракетного удару по Польщі не сталося б, якби не війна, яку веде Росія проти України, ми побачили, що частина країн Альянсу не готова належним чином відповісти РФ. Альянс відмовився навіть від проведення консультацій, передбачених статутом НАТО, щодо трагічного інциденту. Єдине, чого вдалося досягти – певного посилення протиповітряної оборони самої Польщі.
Однак проблема не у тому, що польське чи словацьке, чи румунське, чи інше небо не закрите. Проблема в тому, що повітряний простір України постійно перебуває у небезпеці через російські ракети. Що саме це призводить до того, що снаряди російського виробництва, як їх називають на Заході, падають на території держав – членів НАТО.

Що ж насправді зробила Росія? Вона намагалася завдати удару по критичному об’єкту української інфраструктури. Польський населений пункт Пшеводув, де впав снаряд, розташований поблизу Добротвірської ТЕС, що під’єднана до європейської мережі і наразі забезпечує передачу електроенергії по лінії Польща-Україна.
Добре, сказали, що Росія не намагалася атакувати Польщу. Однак вона точно била по об’єктах, що критичні для країн НАТО. Чи вже усі забули, що через російський ракетний удар постраждала інфраструктура, що забезпечує прокачку нафти по українському трубопроводу «Дружба»; що це прямий удар по інтересах Угорщини, Чехії та Словаччини, країн – членів Альянсу?
Раніше польські силовики правильно зауважували: постійна оборонна позиція НАТО в контексті протидії Росії, відсутність більш проактивних дій Альянсу лише підбадьорює Путіна.
Ми зараз всі дискутуємо про ракетний удар по території Польщі. А що, хіба не обломок російського снаряду від зенітно-ракетного комплексу «Панцирь – С1» «випадково» прибило до болгарського пляжу? Чи не російські літаки порушували повітряний простір Румунії та держав Балтії, змушуючи американських та британських пілотів підіймати винищувачі? Можливо російські кораблі не порушували кордони територіальних вод Данії? А може росіяни не підлаштовували вибухів на складах Чехії? Хіба ми забули про дивні детонації газогонів, за будівництво яких країни ЄС відвалили Москві чималі гроші? Можливо вже завершилася мілітаризація Калінінграда?

Якщо не помиляюся, то все це точно зачіпає інтереси країн НАТО, які вирішили і цього разу змовчати. І це була та позиція, на яку розраховували в Росії. В країні, яка досі прагне одного – розколу, а далі знищення усього Північноатлантичного альянсу.
Було би дивно, якби Росія не намагалася провокувати НАТО, розхитувати цю організацію, робити усе, щоби звідти йшло менше підтримки Україні.
Дивно не помічати, що ця ракетна атака по території Польщі збігається з проведенням сьомого «Рамштайну», а також з накопичуванням російських військ у Білорусі. З тим, що у день засідання Ради НАТО Путін виділив білоруський владі 105 млрд рублів на так звані програми з імпортозаміщення, насправді ж на продовження війни.
Путін точно вважатиме нинішню реакцію НАТО слабкістю – є вона такою чи ні. Він, вірогідно, збільшуватиме кількість трагічних інцидентів, які зачіпатимуть країни – члени Альянсу безпосередньо. НАТО прийдеться рано чи пізно відповідати на дії агресора, який постійно промацує, де та є межа «червоних ліній».

Президент Зеленський має рацію, коли каже, що Росія розуміє лише мову сили, коли сама програє. Однак лише коаліція Заходу може домогтися повного фіаско російського режиму. Перемовини на російських умовах цьому не допоможуть. Це лише привнесе розкол в стані демократичних держав. Бо правда насправді така: Росія вже перетворила Східну Європу на поле бою.