getty images101 Tower була однією з найдорожчих будівель Києва. Чи будуть Черновецький і Ніконов її відновлювати
Власники бізнес-центру 101 Tower підраховують збитки. Чи доцільно його відновлювати і скільки коштуватиме реконструкція?
101 Tower – одна з найкращих офісних будівель столиці України. Побудований у 2012 році за проєктом "Архіматики", 27-поверховий бізнес-центр найвищого "А" класу має площу понад 60 тисяч квадратних метрів.
Вартість будівництва 101 Tower за експертними оцінками становила орієнтовно 65-80 млн дол. Будівництво БЦ профінансували девелопер Ігор Ніконов та політик Вадим Столар.
Зараз 75% офісного центру належить бізнесмену Степану Черновецькому і є одним із найцінніших активів у його портфелі. 10 жовтня будівля опинилась під загрозою знищення.
Перший масований ракетний обстріл енергетичної інфраструктури України з боку Росії, який припав на 10 жовтня, був націлений в тому числі на ТЕЦ-3 та диспетчерський центр "Укренерго" у Києві. Зважаючи на "високу точність" ракет країни-терориста, обстрілів зазнали 120-річний житловий будинок та 101 Tower.
Власники бізнес-центру підраховують збитки та готуються відновлювати його. Чи доцільно це робити та скільки коштуватиме реконструкція 101 Tower?
Вибух: перші емоції та наслідки
Керівник компанії з управління активами (КУА) "Валприм" Андрій Левін відчув страх, коли дізнався, що внаслідок удару росіян 10 жовтня постраждав 101 Tower. Страх, що хтось загинув або постраждав.
КУА "Валприм" управляє бізнес-центром від імені основного акціонера компанії-власника 101 Tower – Степана Черновецького. Йому належить частка 75% в ТОВ "Єврожитлогруп" на яку в свою чергу оформлена земельна ділянка та власне сама будівля.
Степан – син колишнього міського голови Києва Леоніда Черновецького та один із найбільших київських забудовників.
Чверть в "Єврожитлогруп", а по суті в 101 Tower належить засновнику компанії KAN Development Ігорю Ніконову. Останній в також в першу чергу злякався за життя людей, що могли знаходитись всередині бізнес-центру.
джерело: twitter Сергій сумленний "Дякувати Богу, обійшлося без жертв. Багато людей могло загинути. Якби атака відбулася на кілька годин пізніше – наслідки були б іншими", – ділиться Ніконов в розмові з ЕП.
За словами Левіна, хоча основні конструкції будівлі не постраждали, ушкодження будівлі виявилися більшими, ніж це виглядає ззовні.
"На перший погляд виглядає так, що постраждав тільки скляний фасад, але насправді постраждали інженерні системи, внутрішні стіни, обладнання, меблі", – розповідає Левін.
Дмитро Васильєв, Архіматика: Побудовані у 2000-х київські райони перетворяться на гетто
Ракета впала в лічених метрах від будівлі. Як розповів Ніконов, вибух був такої сили, що ліфтові двері в холах зігнуло тиском від ударної хвилі.
Власники бізнес-центру не можуть точно оцінити суму збитків від пошкоджень. Наразі зробити точну оцінку складно через аварійний стан будівлі та обмежений доступ до неї.
"Підрахунки ще в процесі, на це потрібно досить багато часу та команда профільних спеціалістів, з якими ми зараз співпрацюємо", – пояснює Левін.
Ніконов припускає, що на відбудову 101 Tower йому та Черновецькому доведеться викласти щонайменше 10 млн дол.
Власники бізнес-центру не можуть точно оцінити суму збитків від пошкоджень
фото дмитра рясногоОрендарі повернуться, але не всі
101 Tower – один із найбільших та найдорожчих бізнес-центрів Києва. До 10 жовтня "якорними" орендарями 101 Tower були компанії Samsung, ДТЕК, Sport Life та візовий відділ Посольства Німеччини.
Частина орендарів пошкодженого бізнес-центру тимчасово переїхали в інші будівлі, інша частина розірвала контракти і відмовилась в майбутньому повертатися в 101 Tower.
"Частина орендарів підтвердили готовність повернутися в будівлю після відновлення, частина переїхала у вільні приміщення в IQ (бізнес-центр на вулиці Болсуновській, що належить Степану Черновецькому – ЕП), частина мала змінити офіс на інший. Збитки великі. Все оцінюємо", – відповів Левін.
"Трьохсоті" багатоповерхівки. Як відновлюють пошкоджені росіянами будинки в Києві
"Під час війни взагалі знайти орендарів складно, а після вибуху – тим паче. Деяким орендарям ми дали інші будівлі, кілька компаній пішли. Ми ж не можемо їх силою тримати, їм треба працювати, хай працюють", – додає Ніконов.
У будівлі раніше знаходився візовий відділ посольства Німеччини
джерело: getty images"Шкодую, що не продав"
У 2019 році інвестиційна компанія Dragon Capital Томаша Фіали (володіє виданням "Українська правда) ініціювала переговори щодо придбання ТОВ "Єврожитлогруп". Сторони навіть дійшли попередньої згоди, і за даними видання НВ сума угоди мала становити 110 млн дол.
У березні 2020 року Антимонопольний комітет дозволив угоді відбутися. Проте в останній момент Dragon Capital відмовилася від покупки. В компанії на момент публікації не відповіли на запит ЕП щодо причин відмови.
Ніконов каже, що причина криється у відчутті невизначеності через пандемію коронавірусу. На той момент пройшло лише 10 днів, як уряд запровадив масштабний карантин.
"Угода не зірвалася, угода затяглася через Антимонопольний комітет. Планували в березні завершити, а потім COVID-19 "вдарив", і Dragon відразу з цього "з'їхав", – пояснює девелопер.
Сховані за "фасадом". Хто насправді володіє будівельним бізнесом у Києві
В тому, що процес продажу бізнес-центру затягнувся, Ніконов звинувачує недосконале законодавство. "Яке відношення має Антимонопольний комітет до продажу однієї будівлі? Це маячня", – каже він.
На запитання, чи шкодує Ніконов про те, що актив не вдалося продати Фіалі, бізнесмен посміхається: "Звичайно, шкодую".
На прохання порівняти вартість будівлі зараз та два з половиною роки тому Ніконов відмахується: "Не хочу навіть говорити, навіщо себе засмучувати".
Левін підходить до питання прагматичніше, вважаючи, що під час активної фази війни немає вільного ринку, відповідно немає справедливої вартості активів. Коментувати переговори з Dragon Capital менеджер Черновецького відмовляється, посилаючись на умови конфіденційності.
Стратегічні недоліки
У 2007 році тодішній Київський міський голова Києва Леонід Черновецький підписав рішення Київради про продаж земельної ділянки на вулиці Льва Толстого, 57 під будівництво "адміністративно-житлового комплексу" компанії "Єврожитлогруп" за 8,8 млн грн. Ще одну сусідню ділянку передали цій же компанії в оренду.
В той час "Єврожитлогруп" офіційно належала Ігорю Ніконову та Вадиму Столару в рівних пропорціях. Згодом Степан Черновецький викупив частку Столара та половину частки Ніконова.
За інформацією одного зі столичних забудовників, Черновецький міг частково або повністю профінансувати будівництво бізнес-центру ще у 2009-2012 роках. Річ у тім, що син колишнього мера Києва був бізнес-партнером і Ніконова, і Столара, а з останнім ще й товаришує.
Співрозмовники ЕП не виключають, що Ніконов і Столар могли виступати номінальними власниками компанії, яка володіє 101 Tower.
Нові "сірі кардинали". Хто із забудовників впливає на київську владу
2006-2008 роки мерства Черновецького-старшого запам'яталися чисельними зловживаннями під час виділення земельних ділянок у столиці під забудову. Відповідно до висновків Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, за часи діяльності Черновецького Києву нанесені збитки в розмірі 60-70 млрд грн.
Ділянка землі, де побудували 101 Tower, знаходиться в 50-ти метрах від теплоелектроцентралі, в 450-ти метрах від центрального залізничного вокзалу та прилягає до річки Либідь.
За словами Ніконова, йому на думку не могло спасти те, що таке місцерозташування може стати стратегічно програшним для власників. "Хто міг подумати, що таке може бути взагалі?", – каже він, маючи на увазі масштабну війну і ракетні обстріли.
Керівник КУА "Валприм" Левін переконаний, що проєкт був зведений за усіма стандартами безпеки та інженерії. Абсолютну провину за пошкодження будівлі він покладає на росіян та білорусів.
"Не дуже розумію, чим завинили ТЕЦ та вокзал. Стратегічні недоліки у місцерозташуванні знаходяться на півночі та сході від кордонів України", – обурюється Левін.
Саме з Росії акціонери "Єврожитлогруп" збираються стягувати завдані збитки. Наразі збирають доказову базу.
"Подаватимемо до міжнародного суду і намагатимемося повернути гроші. Для цього ми маємо пройти експертизу, всі суди в Україні, суд має визнати факт (пошкодження будівлі внаслідок атаки Росії) як такий. Нині ми цими процедурами займаємося", – повідомив Ніконов.