"Зерновий коридор" відновився. Україна може вийти на довоєнні показники експорту
AFPПісля поновлення роботи "зернового коридору" з українських портів - "Одеси", "Чорноморська" та "Південного" - вийшли сім суден з 290 тис. тонн української агропродукції до Азії та Європи. Це повідомили в міністерстві інфраструктури.
Відновлення "зернового коридору" підтвердили і в Туреччині.
"Ініціатива відповідає інтересам усіх сторін та її зрив призведе лише до негативних наслідків. Переговори дали позитивні результати", - цитує турецька агенція Anadolu слова міністра оборони Хулусі Акара.
- Росія відновлює "зернову угоду". Україна каже, що шантаж не вдався
- Судна з зерном продовжують йти з українських портів попри спроби Росії зупинити угоду
За інформацією міністерства інфраструктури, від 1 серпня, коли завдяки угоді за посередництва ООН та Туреччини із заблокованих Росією українських портів вирушили перші судна із харчами, країна експортувала 10 млн тонн агропродукції до 43 держав.
Там зазначають, що у жовтні "обсяги експорту могли б бути вищими на 30-40% якби Росія штучно не блокувала інспекції в Босфорі".
"Сильна позиція + рішучі дії = результат"
Наприкінці жовтня у Босфорі утворився "натовп" із суден з українськими харчамиУ другій половині жовтня у Босфорі утворилася черга із десятків суден з українським зерном та іншою агарною продукцією, що, згідно із угодою про "коридор", мали пройти перевірку представниками ООН, Туреччини, України та Росії. Як відзначали оглядачі, затримки у перевірках відбувалися через дії російської сторони.
Після того, як кораблі російського Чорноморського флоту в Севастополі зазнали удару, Росія заявила про призупинення своєї участі у зерновій ініціативі, звинувативши у цих ударах Україну та Британію.
- Росія призупиняє участь в "зерновій угоді". Усе через "атаку" на Севастополь
- У Севастополі - "наймасованіша атака дронів". Заявляють про пошкоджені кораблі
Натомість в ООН заявили, що угода про "зерновий коридор" залишається чинною, і інспектори організації продовжать перевірку суден. А Туреччина повідомила, що її флоту достатньо, або гарантувати безпеку проходу суден із зерном.
Без російських представників перевірки пішли швидше, і чергу у Босфорі вдалося практично ліквідувати за кілька днів.
Після розмов турецького президента Реджепа Ердогана із Володимиром Путіним, а також розмови турецького та російського міністрів оборони, Путін заявив, що Росія вирішила розблокувати зернову угоду після надання Україною "гарантій" про невикористання зернового коридору в військових цілях.
В українському МЗС заперечують існування таких гарантій, як і використання "зернового коридору" у військових цілях, про які каже Кремль.
"1. Україна не використовувала і не планувала використовувати зерновий коридор у військових цілях. 2. Українська сторона чітко дотримується положень зернової угоди. 3. Ніяких нових зобов'язань, які виходили би за межі вже існуючих в зерновій угоді, наша держава не брала", - повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.
За його словами, "Москва повернулася до зернової угоди завдяки активній дипломатії генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана".
"У координації з Україною вони знайшли слова, які зрозумів Путін. Це була позиція сили, а не поступок", - наголосив речник.
У МЗС зауважують, що "повернення Росії до виконання своїх зобов'язань в рамках зернової ініціативи яскраво ілюструє дієву формулу: сильна позиція + рішучі дії = результат".
Як до війни?
Завдяки "зерновому коридору" аграрний експорт України потроху наближається до довоєнних показниківВпродовж вересня-жовтня завдяки "зерновому коридору" Україні практично вдалося відновити довоєнні обсяги аграрного експорту, заявив ВВС News Україна заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук.
За його даними, від липня до кінця жовтня Україна експортувала майже 13 млн тонн зернових, із яких морем на кінець жовтня було вивезено левову частку збіжжя - 9,3 млн тонн.
"Це трохи менший показник порівняно з минулим роком, бо минулого року за цей період ми продали 19,4 млн тонн, - пояснює Марчук. - Але і це можна було б наростити, якби Росія не пригальмовувала роботу "зернового коридору" на Босфорі".
Крім гальмування поставок наприкінці жовтня, дещо менші показники аграрного експорту були у липні та серпні.
"А от вже у вересні-жовтні ми фактично вийшли на річний цикл щомісячного відвантаження, яке сягало десь по 7 млн тонн (зернових) щомісяця", - каже представник ВАР.
Він припускає, що у випадку, якщо "зерновий коридор" працюватиме й надалі, то Україна зможе вийти на "показники довоєнного часу" що стосується аграрного експорту, і навіть зможе надолужити те, що не змогла продати через блокування портів у перші місяці російської агресії.
У грошовому вимірі, за словами Дениса Марчука, лише серпневий експорт зернових приніс Україні близько 1 млрд доларів.
Що це дає світу?
До війни головними покупцями української пшениці були Єгипет, Індонезія та Бангладеш.
Крім того, Україна була одним із найбільших учасників харчової програми ООН, за якою харчі доправляють до найбідніших регіонів світу.
Частина нинішніх поставок "зерновим коридором" так само іде через харчову програму ООН до країн, населення яких перебуває на межі голоду. За даними українського міністерства аграрної політики, від початку серпня до кінця жовтня в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН з українських портів відбуло 6 кораблів із майже 200 тис. тонн вантажу.
Разом із тим дані ООН також свідчать, що більшість зернових, експортованих з України за останні три місяці "зерновим коридором" порямували до Іспанії, Туреччини, Італії, Китаю та Нідерландів.
Водночас, як відзначають в ООН, саме повернення України на світові аграрні ринки після відкриття "зернового коридору" сприяло зменшенню світових цін на харчі, що полегшило ситуацію для найбідніших країн.
В Україні відзначають, що коли йдеться про поставки до Європи, то передусім мова йде про кукурудзу - кормову культуру, тоді як у бідні країни іде переважно пшениця. У загальному експорті (не лише морем, але й суходолом) кукурудза, за даними міністерства аграрної політики, становить понад 9 млн тонн, тоді як обсяги експорту пшениці є майже удвічі меншими.
Якщо ж брати дані щодо пшениці, то станом на кінець жовтня, за даними МінАПК, частка африканських країн в загальній структурі відвантажень пшениці становила понад чверть. А до країн, які потерпають від гуманітарної кризи, вивезено 23% пшениці.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!