Неандертальці могли вимерти через схрещування з сучасними людьми. Як вони розмножувались
Getty ImagesЧому саме вимерли неандертальці - для вчених і досі велика загадка. Є гіпотеза, що до цього призвела боротьба з гомо сапієнс (людина розумна - лінія розвитку сучасного людства). Але, можливо, все було навпаки - неандертальці вимерли не через ворожнечу та суперництво з гомо сапієнс, а через те, що схрещувалися з ними.
Автори дослідження, опублікованого в журналі PaleoAnthropology, вважають, що зникнення неандертальців могло стати результатом тривалого схрещування між цими двома видами - кількість особин з неандертальською ДНК поступово скорочувалася і в результаті зникла.
Щоправда, дослідники зазначають: поки що розшифрували лише 32 геноми неандертальців - вибірка невелика і, можливо, не найпоказовіша, і для більш впевнених висновків потрібні подальші дослідження.
Професор Кріс Стрінгер, науковий керівник Музею еволюції людини та співавтор статті, каже, що досі у науковій спільноті мало обговорюють, як саме відбулося схрещування цих двох видів.
"Ми припускаємо, що саме це могло призвести до вимирання неандертальців - якщо вони регулярно схрещувалися з гомо сапієнс, це могло скорочувати їхню популяцію доти, доки вони не зникли", - каже він.
Перша зустріч
Близько 2% людей, які зараз живуть за межами Африки, мають гени неандертальців. Це пояснюється ареалом проживання неандертальців.
Репродукція неандертальського чоловіка на виставці Музею природної історії у Лондоні, квітень 2022600 тисяч років тому гомо сапієнс жили на Африканському континенті, тоді як неандертальці зайняли території сучасної Європи та Азії (аж до південного Сибіру).
Сотні тисяч років вони існували паралельно не перетинаючись. Поки приблизно 250 тисяч років тому гомо сапієнс не почали робити вилазки за межі Африки. Тоді, згідно з генетичними даними, вони й зустрілися з неандертальцями.
"Не знаючи точно, як виглядали і поводилися неандертальці, ми можемо тільки припускати, що гомо сапієнс подумали, що зустріли своїх родичів", - розмірковує професор Стінгер.
При цьому між ними, ймовірно, був сильний мовний бар'єр - значно більший, ніж між будь-якими сучасними мовами. Як наслідок, мозок та голосовий апарат у цих видів були різними.
Була між ними і різниця майже в 600 генів, які відповідають за зовнішній вигляд та розвиток, особливо тих, що стосувалися будови обличчя та голосу.
Неандертальці, наприклад, мали потужну надбрівну дугу, яка служила ще й засобом комунікації для передачі сигналів.
Репродукція неандертальської жінки з печери Сідон в Астурії. Зал передісторії в Національному археологічному музеї в Мадриді, Іспанія.Однак відмінності не завадили неандертальцям і гомо сапієнс почати розмножуватися один з одним. Деталі наразі не зрозумілі, відомо тільки, що неандертальські гени, які є в нас зараз - не те саме, що виходило в результаті того раннього схрещування, коли гомо сапієнс тільки вийшли з Африки.
Сучасні неандертальські гени - результат набагато пізніших масових міграцій, які робили гомо сапієнс приблизно 60 тисяч років тому.
Як вони схрещувалися?
Схрещування під час перших походів гомо сапієнс на північ могло бути результатом обопільного залицяння, але можливо й те, що воно було не цілком доброзичливим.
Принаймні наші найближчі родичі - сучасні шимпанзе - демонструють обидва типи поведінки.
Коли в природі схрещуються різні види (і тварини, і рослини), буває так, що розмноження може йти лише в одному напрямку. Наприклад, самець одного виду може запліднити самку іншого, але якщо самка першого виду схрещується із самцем другого, то у них із розмноженням нічого не вийде.
Коротка мітохондріальна ДНК сучасних людей, характерна для неандертальців, передається від матері, що дозволило вченим дійти невтішного висновку, що потомство могли створювати лише самки неандертальців із самцями гомо сапієнс.
Є також деякі свідчення того, що самці-гібриди могли бути менш плідними, ніж самки.
Неандертальська родина у печері 50 тисяч років тому. Репродукція у Філдівському музеї природничої історії, Чикаго.Мірою того, як неандертальці дедалі більше схрещувалися з гомо сапієнс, вони все менше спарювалися між собою. А враховуючи, що групи неандертальців були і так нечисленні і сильно розкидані через кліматичні умови (у Європі та Азії на той час погодні умови були значно суворішими, ніж зараз), гібридизація цього виду зрештою призвела до його вимирання.
"Ми не знаємо, став цей очевидно односторонній потік генів результатом того, що схрещування відбувалися в інший бік, але були невдалими, або просто вибірка неандертальських генів, що у нас є, нерепрезентативна", - говорить процесор Стрінгер.
"Мірою розшифрування більшої кількості геномів неандертальців ми зможемо побачити, чи передавалася від гомо сапієнс неандертальцям якась ядерна ДНК, і тоді зможемо зрозуміти, наскільки правильна наша ідея", - додає він.
Вченим належить відповісти й на аналогічні питання стосовно іншого виду гомінідів - денисівської людини або денисівця - щоб скласти повнішу картину того, як наш вид взаємодіяв із найближчими родичами.
- У Франції знайшли печеру, яка змінює наші уявлення про кам'яну добу. Що в ній було?
- Шнур віком 50 тисяч років. Унікальна знахідка розповіла про інтелект неандертальців
Денисівська людина - це вимерлий вид або підвид людей, що став відомим після знахідки фрагментів скелета в Денисівський печері в Алтайському краї. Денисівці населяли ареал, що перетинається за часом та місцем з територіями в Азії, де жили неандертальці та сучасні люди.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!