"Я опинився у пастці й дивився, як люди вмирають". Жах на Гелловін у Сеулі
Ті, хто пережив смертельну тисняву в Сеулі на Гелловін, розповіли про жах, який вони відчували, коли дивилися, як друзі та незнайомці задихаються в провулку під звуки танцювальної музики.
У тисняві в районі Ітхевон у столиці Південної Кореї загинули щонайменше 153 людини й постраждали щонайменше 82.
"Люди почали штовхати ззаду, це було схоже на хвилю - ти нічого не можеш зробити, - розповів ВВС Нухіл Ахаммед. - Минулої ночі я не міг заснути. Я досі бачу людей, які вмирають переді мною", - додав він.
32-річний чоловік розповів ВВС, що він потрапив у таку тисняву, що ніхто нічого не міг зробити, щоб врятувати інших чи себе.
У соцмережах поширилися страшні відео того, що сталося.
На кадрах видно, як люди, в основному підлітки або молодь, скупчилися у вузькому провулку так щільно, що не могли рухатися. Тоді їх почали штовхати в усіх напрямках. Декого потягли на підлогу. Інші не могли дихати.
Ітхевон - один із найпопулярніших районів Сеула для нічного життя. Місцеві жителі та іноземці стікаються туди кожні вихідні, але Гелловін є однією з найпопулярніших ночей у році.
Приблизно 100 тисяч людей прийшли туди на святкування у суботу. Вперше після пандемії коронавірусу розміри зібрань не були обмежені, і людям не потрібно було носити маски на вулиці.
Але міністр внутрішніх справ Південної Кореї Лі Сан Мін сказав, що чиновники не очікували таких натовпів на вузьких вулицях Ітхевона.
"Я не впевнений щодо точної кількості поліцейських, направлених в Ітхевон, але значну кількість направили в Кванхвамун, де очікувався великий натовп для протесту", - сказав він на брифінгу.
Президент Юн Сук Йоль закликав розслідувати причини трагедії та оголосив національний траур.
EON HEON-KYUN/EPA-EFE/REX/ShutterstockНухіл Ахаммед, ІТ-працівник з Індії, який живе в Сеулі, сказав, що приходив туди на Гелловін протягом останніх п'яти років.
Минулого року, за його словами, у цьому районі було більше поліції, але цього року натовп був набагато більшим, ніж зазвичай, однак його ніхто не контролював.
Щойно вони з друзями потрапили до натовпу, він зрозумів, що щось не так.
"Навіть якщо ти стоїш на місці, хтось штовхає тебе спереду, а хтось ззаду. Це траплялося кілька разів. Я зрозумів, що щось не так. Я боявся, що щось трапиться", - згадує він.
Він сказав, що впав, але зумів пробитися до сходів збоку провулка: "Жінка з крилами ангела - вона покликала мене, і мені вдалося піднятися на високу сходинку".
"Люди задихалися, кричали... їх стискало... вони падали... людей було просто дуже багато, - згадує він моторошні події. - Я був на сходах, просто спостерігав за всім, що відбувається. Вони не знали, що робити, і ми нічого не могли зробити".
Він сказав, що почувався безпорадним, коли спостерігав, як люди роблять, цілком можливо, свій останній подих. Він хвилювався за своїх друзів і намагався зателефонувати їм, але вони не відповідали. Через кілька годин він дізнався, що їм вдалося втекти з натовпу.
Ахаммед не усвідомлював, що сталося, поки натовп не розійшовся і не приїхала машина швидкої допомоги.
"Вони почали витягувати тіла знизу, - сказав він. - Один хлопець знав, що його друг мертвий, але продовжував робити йому серцево-легеневу реанімацію протягом 30 хвилин".
Поруч з ними, додав він, дехто продовжував робити макіяж - так, наче нічого не сталося.
Поступово виявлялися справжні масштаби трагедії. Машини швидкої допомоги були настільки заповнені пораненими, яких потрібно було доставити до лікарні, що вони не могли забрати тіла померлих протягом години.
Пізніше вночі тіла, деякі в костюмах на Гелловін, виклали уздовж вулиці й накрили синіми ковдрами. Інших померлих віднесли до машин швидкої допомоги. Люди відчайдушно робили серцево-легеневу реанімацію тим, хто лежав непритомний, разом із сотнями працівників швидкої допомоги, яких прислали на допомогу з усієї країни.
У неділю вранці родичі та друзі зниклих людей прийшли на місце трагедії, щоб дізнатися, чи були там їхні близькі. Але тіла перенесли з вулиці до спортивної зали, щоб члени родини могли їх упізнати.
Одна жінка, яка шукала свого 22-річного сина, була настільки збентежена, що ледве могла говорити. Вона сказала, що вчора ввечері він пішов на роботу в нічний клуб в Ітхевоні, і відтоді вона не чула про нього.
EON HEON-KYUN/EPA-EFE/REX/ShutterstockУ столиці в різних місцях планують встановити меморіали для вшанування жертв.
Увага в країні неминуче буде прикута до стандартів безпеки та заходів контролю натовпу, які діють у таких випадках. Але наразі Південна Корея оплакує смерть такої кількості своїх дітей.
Матеріал підготовлений за участю Вон Чон Бе та Хосу Лі
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!