"Перемо по ночах, смажимо яєшню на свічці". Як живуть українці без світла

"Свою квартиру я просто обожнюю: весь Київ переді мною, як на долоні. Запаморочливі заходи сонця, снігопади взимку, сотні вогників вдалині. Що й казати - зараз за моїм вікном вечорами суцільна темрява", - розповідає Настя, як змінилося її життя в останні тижні, коли по всій країні щодня почали відключати світло, а з ним часто і воду.
Сьогодні багато українців намагаються жити за графіком. На сайті Yasno вони дивляться, о котрій годині та в який день у них не має бути світла, і підлаштовують під це свої плани.
Залежно від міста, світла немає від 2 до 8 годин кожного дня, і ДТЕК уже попереджає, що цей час буде збільшуватися.
Але російські військові продовжують бити по українській інфраструктурі, до віялових планових відключень додаються аварійні, і коли вони закінчаться - не вгадаєш.
- Графіки відключень світла. Чому вони не працюють
- Що таке ТЕЦ і ТЕС та чому Росія хоче їх зараз знищити в Україні
- "Пів Києва може залишитись без світла". Деталі наслідків нічних обстрілів
І якби ж тільки темрява була єдиною проблемою. Люди зіштовхуються з труднощами, про які раніше й не думали.
"Найбільша проблема, звичайно ж, ліфт", - каже Настя про свій 19-й поверх.
Раніше вона і не знала, де у її новому будинку сходи, а тепер займається на них "фітнесом" кожен день, переконуючи себе, що все на краще.

"Хіба що світло щойно увімкнули, і є хоч якась гарантія, що я не просиджу у темному ліфті кілька годин. У ньому, до речі, добрі люди поставили рятівну коробочку із водою, заспокійливим і навіть якимись смаколиками - для застряглих бідолах", - каже Настя.
А ви вже готували яєшню на свічках?
Подбати про те, аби було що поїсти у темряві - це головне правило.
"Коли світло відключають, я відразу іду до холодильника і дивлюся, що у ньому може не вижити", - каже пенсіонерка Катерина Миколаївна.
Вона росла у селі на Черкащині ще при світлі керосинової лампи.
"Якщо сире м'ясо - його треба посолити, ягоди - перемолоти на варення, а ковбасу краще з'їсти чи засмажити", - каже жінка. Вона нагадує про сухий спирт тим, у кого немає газової плити.
Молодше покоління вигадує свої способи. Вчора ввечері, очікуючи, що вранці не буде світла, Настя заздалегідь заварила собі каву в термосі.
Вода, звісно ж, є у кожній вільній каструлі, мисці, пляшці та відрі.
"Щоправда, до ранку кава геть вистигла - був такий собі колд-брю, дуже по-хіпстерськи, подумала я", - жартує Настя про свої нові звички.
Айтішниця Яся знає ще більш інноваційний лайфхак - як приготувати яєшню на свічках. Схему вона опублікувала у своєму твіттері.

"Це фото скинув колега з роботи і запропонував повторити. Ми думали, це жарт, але як потім довідалися - досить дієва штука", - розповідає Яся.
"Ми всім відділом почали експериментувати, і на тоненькій сковорідці для млинців за 7-9 хвилин можна таки розігріти яйце", - каже дівчина.
У такий же спосіб вона розігрівала суп, робила грінки і гріла сир - на це пішло більше часу, але виходить як у мікрохвильовці, стверджує Яся.
Вона попереджає, що гріти варто у скляному посуді. Метал нагрівається дуже довго, але якщо маєте сковорідку чи каструлю з тоненьким дном - теж підійде.
"Мої друзі та я часто ходимо в гори, тому приготування їжі без світла для нас не новина. Маємо балони з газом, переносні грілки, jetboil (похідна система для приготування - Ред.) для тих, хто може витратити 5-6 тисяч гривень, - каже Яся. - Найпростіше, що можна придбати, - це казанок від 2 літрів".
Не життя, а квест
Окрема морока - як поєднувати роботу та відключення світла.
"Мої робочі дні зараз буквально виглядають так: ноут постійно підключений до мережі, щоб певний час я могла працювати без струму. Якщо світло вирубають в темну частину доби - я буквально вилітаю з дома в пошуках місця, де є електропостачання. Дуже бісить, чесно кажучи", - розповідає дизайнерка Аліна Глазова з Києва.

У Харкові кажуть, що люди до всього звикають. Тут через постійні обстріли з відключеннями електроенергії живуть досить давно.
Якщо немає світла - у Лариси Гузо немає роботи. Вона психолог, всі її сеанси - онлайн. Це не такі зустрічі, які можна перервати і продовжити через пів години.
Жінка повернулася до рідного міста у вересні, й хоча в жовтні відключення почастішали, вона каже: "Поки що майже не доводилося відміняти чи переносити".
Антон подбав, щоб у нього вдома в Києві було все необхідне для роботи: комп'ютер із трьома моніторами та безперебійник з акумулятором, якого вистачає десь на 4 години.
"Але проблема в тому, що коли в кварталі зникає електроенергія, резервного живлення базової станції вистачає лише на 2 години", - розповідає хлопець.
Якщо ситуація зі світлом не покращиться, Ростислав зі Львова почне їздити на роботу на ніч. "Ми працюємо з технікою, верстатами. На роботі задумуються над новим розкладом", - каже він.
Віка з Києва тільки вночі й робить свої домашні завдання з вебдизайну, який почала вивчати.
"Не хочу зривати дедлайни, підводити когось, тому доводиться вчитися тоді, коли дозволяє електроенергія, а не тоді, коли на те є сили. Світло виключають не за графіком, тому над своїми планами на день можна лише посміятися", - розповідає дівчина.

Щойно з'являється світло, люди намагаються заряджати телефони та ноутбуки. І також завжди треба мати при собі готівку. Немає світла - не працюють банкомати, більшість магазинів не приймають карточки, до яких так звикли жителі українських міст.
Через постійні поривання щось заряджати і запасати, Віка зізнається, що стала якоюсь нервовою.
Нерви, нерви, нерви
Нервовість і тривога - це сьогодні про всіх.
Марія Тітова каже, що у Хмельницькому до супермаркетів, де є генератори, постійно вишикується черга і люди панікують, що з полиць уже все розгребли.
"Батьки розповідали, що на днях світло вирубалося у всьому місті. Вони в цей час їхали в машині, як раптом стався колапс, тому що зупинилися трамваї - де їхали, там і стали", - розповідає вона.
У батька Марії на роботі стоїть генератор, тому з цим проблем немає.
Але нерви розхитує те, що разом із світлом зникає чи барахлить мобільний зв'язок.

"Ось і з нашою бабусею не було зв'язку", - розповідає Марія.
Не можна розслабитися навіть у салоні краси. Жінки розповідають, як мерзнуть у перукарнях із помитою головою, та бігають із манікюрницею домальовувати нігті додому.
У містах вечоріє, і люди їдуть на машинах з роботи додому - дорогами, де не світять світлофори та ліхтарі.
"Це стрьомно", - каже Марія, і за кермом включає режим максимальної обережності.
ДТП, пішоходи з ліхтариками і "літуни"
Більше про дороги знає таксист Антон Корнійчук. Він розповідає про свої пригоди у блозі "Болт Убер Уклонович".
"Одна справа - в темряві їхати додому, й інша - коли їздиш в темряві аж до комендантського часу. Очі втомлюються, концентрація знижується. Я зараз за вечір втомлююсь так, наче за цілу добу".
За його спостереженнями, у Києві зараз рідше викликають таксі. Людей на вулицях загалом теж менше, відключення світла "добило" соціальне і ділове життя, вважає Антон.
Машин на дорогах теж поменшало, і вони стали їздити повільніше.
"Хоча "літуни" все ще з нами", - каже таксист про водіїв-любителів гнатися на шаленій швидкості.
У поліції підрахували, що за два останні тижні, поки країна живе з перебоями світла, побільшало ДТП. На дорогах загинув 51 пішохід - це на 25% більше, ніж за попередні два тижні.

Антон помітив, що багато людей, переходячи дорогу, підсвічують її ліхтариками з мобільних.
"Це неоціненна допомога і взаємоповага. Велике дякую всім цим свідомим громадянам. Так ми бачимо їх здалеку і маємо час, аби пригальмувати, пропустити", - каже таксист.
В інтернеті він часто наштовхується і на тих, хто переконаний, що водій із фарами має бачити все, навіть якщо в темряві його засліплюють зустрічні машини.
У разі ДТП суд зайняв би сторону цих людей, говорить Антон. "Але сумніваюсь, що комусь треба перемоги в дискусії, коли водій за ґратами, а пішохід в травматології".
Таксист закликає усіх змінювати звички та не лінуватися надягати світловідбивний одяг.
Катастрофи не буде, ми пам'ятаємо 90-ті
Багато людей визнають, що вчаться жити по-новому.
"Перемо по ночах, після 23-ої", - каже Лариса із Харкова. Сусіди вже звикли і навіть не лякаються цих гучних звуків по ночах - вони теж у той час перуть, пояснює жінка.
"Маю нове правило: бачиш воду - іди в душ", - розповідає Настя Антонюк.
Щоб зняти напругу вдома, вона розвісила у себе вдома новорічні гірлянди на батарейках.

Кожен шукає спосіб, як покращити собі настрій.
"Одного разу в темряві так добряче стукнулась ліктем об раму дверей, що вирішила надалі в таких випадках вигукувати фразу: "Яке мені все це рідне і дороге серцю!" - це все ж мій дім, об який я б'юсь", - намагається жартувати Вікторія Черняхівська з Троєщини.
Водночас багато літніх людей кажуть, що в їхньому житті нічого не змінилось - на ніч вони і так звикли вимикати електроприлади, "а у 90-х і не так бувало".
У багатьох селах, наприклад, на Рівненщині, вечорами часто зникало світло від перевантаження мережі, тому місцеві звикли.
У них є дрова, свічки, ліхтарики і все необхідне в такій ситуації.
"Я пам'ятаю віялові відключення електроенергії у 90-х, і маю теплі спогади про це. Для нашої сім'ї це був час, коли ми збиралися усі разом на дивані та просто розмовляли", - говорить Катерина Лозенко, яка зараз живе у Хмельницькому.

Разом із тим, є регіони, де ще ні разу не відключали світло.
Через це у Тані Марценюк із Чернівців іноді з'являється почуття провини.
"Але я розумію, що рано чи пізно і у нас виключатимуть. Ми вже купили генератор, павербенки, свічки. Катастрофи не буде: у мене є тепла пухова ковдра, купа светрів і шкарпеток".
Словом, настрій від Чернівців до Києва та Харкова однаковий: і не таки переживали.
- Як підготуватися до зими без світла, газу і тепла
- "В цю зиму треба вижити". Влада закликала українців не повертатись з Європи до весни
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!