Навіщо в Україну приїжджав президент Гвінеї-Бісау і який "сигнал" Путіна він привіз

26 жовтня в Україні з візитом побував президент Гвінеї-Бісау, чинний голова об'єднання 15 західноафриканських країн ЕКОВАС Умару Сіссоку Ембало.
Це був перший візит до України африканського лідера не тільки за час повномасштабної війни, а від візиту керівника Лівії Муаммара Каддафі 2008 року. А якщо казати про країни Субсахарської Африки (до якої не належать країни північної Африки) - з часів візиту президента Екваторіальної Гвінеї у 2004 році.
Умару Сіссоку Ембало частували борщем в поїзді Укрзалізниці, показали зруйновані будинки в Ірпені, Бучі та Бородянці, а на зустрічі з Зеленським він передав "сигнал" про готовність Путіна до перемовин.
Щоправда, в декого з українців виникли питання, навіщо взагалі був необхідний цей візит, а речник Путіна Дмитро Пєсков взагалі сказав, що якогось спеціального послання через африканського лідера не передавали.
Чи може цей візит змінити ставлення країн Африки до війни, чимало з яких намагаються демонструвати "нейтралітет" та змінити ставлення до Росії, яка має значно сильніші позиції на континенті, ніж Україна?
- Між Україною та Африкою теплішає. Як це сприятиме поразці Росії
- Зерно, зброя та цінності. Чи може Африка стати союзником України у боротьбі з Росією
Битва за Африку
З червня цього року Україна активізувала свою політику в Африці.

Основна причина - брак політичної підтримки з боку країн континенту, який яскраво проявився під час війни та кризи, пов'язаної з блокадою українських портів і неможливістю вивезення зерна в Африку.
Під час голосування резолюцій за територіальну цілісність України в ГА ООН, які відбулися у березні та жовтні цього року, лише трохи понад половина країн Африки підтримали позицію України, натомість понад 20 з 54 країн завжди або утримуються, або просто уникають голосування. Окрім того, жодна країна континенту не приєдналася до санкцій проти Росії.
Хоча згідно з позицією деяких африканських країн така позиція демонструє їхній нейтралітет щодо війни, для України така позиція є невигідною, бо вона послаблює ізоляцію Росії, дозволяє зменшувати економічну шкоду від західних санкцій і спрямовувати експорт на Африку.
Останній приклад неприємного для України рішення - заява уряду ПАР, що в країну допустять яхту підсанкційного російського олігарха Олексія Мордашова вартістю 521 млн доларів.

Лишається питання, чи вигідна така позиція і самим африканським державам. Адже спроби місцевих диктаторів перекроювати кордони держав вже призводили до кривавих Еритерйсько-Ефіопської війни 1998-2000 років чи Сомалійсько-ефіопської війни. Росія фактично намагається легітимізувати цю практику самовільного визначення кордонів, і в перспективі це може вдарити і по самій Африці, де є авторитарні режими та хунти, які можуть вдатися до "маленьких переможних війн".
Друга причина активізувати відносини - бажання вберегти Африку як економічного партнера України і розвинути цю вигідну співпрацю. До війни на континент припадало майже 10% українського експорту. На континенті добре себе почували українські аграрні та металургічні компанії, а в останні роки почали заходити фармацевтичні компанії, компанії з IT та машинобудування.
Окрім того, понад 20 тисяч африканців вчилися в Україні і підтримували своїми грошима українські виші.

Все це Росія по суті спробувала зруйнувати під час війни, завдати українській економіці поразки - експорт було зупинено блокадою портів, а багато студентів, чимало з яких навчалося в Харкові та інших прифронтових регіонах, мусили залишити Україну.
Через війну відбулося підвищення цін на зернові, що вдарило по Африці, де низка країн залежала від поставок.
У червні Володимир Зеленський виступив перед бюро асамблеї Африканського союзу, провів 17 телефонних розмов з країнами, призначив спецпредставника України на Близькому Сході та в Африці.
У жовтні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив турне 4 країнами Африки, під час якого зустрівся з трьома президентами, а спецпредставник України в Африці та Близькому Сході Максим Субх відвідав ще додатково 5 країн. Тепер Україна готується до проведення форуму з країнами Африки на початку 2023 року, а в МЗС оголосили і про підготовку другого турне міністра в Африку.

Також африканських лідерів запрошують відвідати Україну. Не тільки для встановлення політичних контактів.
"Зеленський дуже чекає на зустріч з африканськими лідерами в Україні, тому що чим більше африканських лідерів відвідає Україну, тим більше вони матимуть можливість на власні очі побачити масштабні руйнування, спричинені російською агресією", - пояснив спецпредставник України в Африці Максим Субх в інтерв'ю виданню The Reporter.
Що змінює візит
На цьому тлі, президента Гвінеї-Бісау варто розглядати не лише як представника своєї країни, а більшості країн Західної Африки. Саме більшості, тому що з 15 країн об'єднання ECOWAS членство трьох призупинено, бо там до влади прийшли військові хунти. Хунта в Малі відкрито співпрацює з Росією та ПВК Вагнера, а військові у Буркіна-Фасо не виключають можливості такої співпраці.
І в деяких країнах регіону вже є побоювання, щоб перевороти в цих трьох країнах не призвели до бажання місцевих амбіційних офіцерів взяти владу в інших державах. Оскільки хунтам бракує легітимності, а об'єднання ECOWAS вимагає повернутися до цивільного правління, провідники хунт радо йдуть на співпрацю з Росією, для якої наявність обраної народом влади не має значення.

Економічна роль Гвінеї-Бісау в Африці дійсно невелика. Це це маленька країна на узбережжі Західної Африки, розміром з Одеську область і населенням понад 2 млн, і слабкою аграрною економікою. Україна до цього року не мала діалогу з Гвінеєю Біссау, ба більше, ця країна останньою в Африці визнала незалежність України - в 2003 році.
Економічні стосунки України з Гвінеєю-Бісау також малорозвинуті. Країна відома як один з провідних експортерів горіхів кеш'ю, втім, українські компанії їх переважно імпортують з В'єтнаму, а не з цієї африканської країни.
Гвінея-Бісау завоювала незалежність 1973 року після тривалої і кривавої партизанської війни проти Португальської імперії, до складу якої входила з XVII-XIX сторіч. Після цього при владі перебував прорадянській режим, а з 1990-х тривала епоха військових переворотів та заколотів, бажання військових владарювати завдало удару по економіці країні. Останній невдалий заколот військових відбувся у лютому цього року, як раз проти президента Умару Сіссоку Ембало.

В українському Центрі досліджень Африки BBC News Україна пояснюють, що чинний президент прийшов до влади з реформістською програмою у 2020 році і є противником як втручання військових у політику та економічне життя, так і тієї частини політичної еліти, яка колись орієнтувалася на СРСР і є дружньою до Росії. Одним словом, намагається дати надію молоді - більшості населення, що припиниться хаос, який тривав в країні останні 20 років, а країною не будуть керувати хунта чи купка бюрократів.
Президент Гвінеї-Бісау також має великий авторитет в регіоні як дипломат та посередник, він став першим представником своєї країни на чолі ЕКОВАС за 47 років існування цієї організації.
До того ж, Умару Сісоку Ембало є випускником вишів Португалії та Іспанії з міжнародних відносин, знає шість мов, і хоча має звання бригадного генерала, не є традиційним представником військової еліти країни - бо багато років займався переважно дослідженнями безпекових питань в регіоні і співпрацював з різноманітними аналітичними центрами в ЄС та Азії.
В українському Центрі дослідження Африки відзначають, що зараз візит президента Ембало важливий з кількох причин:
По-перше, Росія блокує роботу Чорноморського зернового коридору. Як заявив президент Зеленський на конференції з африканським лідером, російські представники затягують перевірку понад 170 суден з зерном. Окрім того, 22 листопада закінчується строк угоди про зерновий коридор, і російське керівництво вже неодноразово натякало про можливість його припинення.
Від існування коридору залежить не тільки продовольча ситуація, ціни на зерно в країнах Африки, але й доходи українських агрокомпаній та українського бюджету. Тож Україна звертається до країн Африки з проханням тиснути на російське керівництво заради продовження дії коридору або припинення блокади українських портів.

По-друге, російська пропаганда та дезінформація настільки вкорінилася в країнах Африки, що без підтримки самих африканців, африканських лідерів, подолати цей тренд Україні буде складно. До того ж, враховуючи те, що приблизно з 2008 року відносини з країнами Африки стагнували, в африканських оглядачів виникає питання, чому Україна згадала про континент лише зараз.
По-третє, візит демонструє відновлення діалогу з Африкою на найвищому рівні, дає сигнал іншим африканським керівникам, що Україна відкрита для обговорення всіх нагальних питань. В умовах війни будь-яка підтримка важлива, це добре і для позицій України в ООН, де голос Гвінеї-Бісау в Генасамблеї дорівнює голосу Франції. Україна по суті змагається зараз за те, щоб розвалити російську концепцію блокування з країнами "Глобального Півдня" - Африки, Азії та Латинської Америки. А президент Гвінеї-Бісау може донести думку
Українські африканісти відзначають, що країни Західної Африки менш залежні від експорту українського чи російського зерна, у порівнянні з країнами Північної чи Східної Африки. Втім, зупинка Чорноморського зернового коридору може знову підвищити ціни на зерно в регіоні, а значить спровокувати протести проти подорожчання харчів. Але є й інше критичне питання - поставка калійних добрив з Росії, відсутність яких може завдати удару по сільському господарству регіону і суттєво зменшити врожай.
Тож позиція Умару Сісоку Ембало, який спочатку поїхав до Росії, а потім до України, називав і Путіна, і Зеленського, братами, не має дивувати.
Основними темами перемовин були можливість припинення війни, постачання зерна та добрива та безпека в регіоні Західної Африки, який страждає через атаки джихадистів.

В Москві Умару Сісоку Ембало удостоївся, на відміну від західних лідерів, сидіння поряд з Путіним за коротким столом, висловив готовність сприяти діалогу Росії та України. Він також просив надати військові кораблі та гелікоптери, бо в регіоні активізувалося піратство, але визнав, що країна заплатити за них не може.
В підсумку Путін, попри заяви про історичну співпрацю з Гвінеєю-Бісау, пообіцяв лише збільшити кількість стипендій для студентів з цієї країни вдвічі.
Російське видання Комерсант у статті з глузливою назвою "У Росії два союзника - Гвінея і Бісау" по суті висміяло намагання лідера Гвінеї-Бісау стати посередником між Україною та Росією і отримати від Росії кораблі та гелікоптери.

До України Ембало приїхав на запрошення Зеленського. Якщо у березні Гвінея-Бісау утрималася під час голосування резолюції за територіальну цілісність України, то після розмов Ембало з Макроном та Зеленським у серпні, 12 жовтня голосувала вже на підтримку України.
Африканському лідеру показали зруйновані російськими військовими будинки в Ірпені, після чого він вирушив на зустріч із Зеленським.
На пресконференції Зеленський оголосив, що за підсумками перемовин, Ембало погодився з необхідністю підтримки резолюцій про компенсації з боку Росії, належність Криму до України та створення спецтрибуналу для російських воєнних злочинців. Лідери обговорили можливість створення зернового хабу в Західній Африці та протидію ПВК Вагнера. Зеленський також оголосив, що певній кількості студентів з Гвінеї-Бісау нададуть квоти на навчання в українських вишах.
Ембало заявив, що для Гвінеї-Бісау Україна "дружня та братська" країна, стратегічний партнер, так само як і Росія. Він відзначив, що був "просто шокований" побачити зруйновані українські міста. І водночас передав "сигнал" Путіна про готовність до перемовин.

"Я обіцяю вам, що в грудні на саміті ЕКОВАС я передам практично всім своїм колегам ваші сигнали, а також Макі Саллю, президенту Сенегалу, який є головою Африканського Союзу", - пообіцяв Зеленському президент Гвінеї-Бісау.
У відповідь на питання журналістів щодо бажання дружити з обома державами він відповів, що не буде визначати, яка з них є більшим партнером.
"Якщо я когось називаю своїм другом, це назавжди, якщо я когось називаю своїм братом, це назавжди. Я бачу себе носієм імпульсів, які сприятимуть покладенню краю цій війні. Якщо Африка може докласти зусиль до врегулювання цього конфлікту, то я готовий", - пояснив він.
Зеленський відповів, що Росія має поважати цілісність України, припинити удари по українській інфраструктурі та шантаж ядерними ударами, але загалом він вважає "сигнал" Путіна грою на внутрішню та зовнішню аудиторію.
Однак згодом речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що якогось спецпослання через африканського лідера до Києва не передавали.
"Ми готові забезпечувати свої інтереси за столом переговорів, ми хочемо цього. Але в цьому випадку йдеться про повне небажання з боку України. Ось про що йшлося. Наш колега з африканської держави виявив бажання і сказав, що він матиме контакти і що він ось цю позицію Путіна донесе до української сторони", - сказав Пєсков, повідмоляє Интерфакс.
Візит Умару Сісоку Ембало показав, що в Африці досі сподіваються на досягнення компромісу між Україною та чинною російською владою, у той час як в Україні та багатьох західних країнах у таку можливість вже давно не вірять. Африканські лідери зацікавлені в якнайшвидшому припиненні війни, яка спровокувала підвищення цін на харчі та паливо, бо не хочуть, бачити в себе вдома шалену інфляцію, протести чи спроби переворотів.
Водночас Україна, яка має слабші за росіян позиції в Африці, отримала від цього візиту більше користі, ніж Росія. Українська позиція буде донесена до лідерів африканських держав, а президент Гвінеї-Бісау став першим африканським лідером, який наочно побачив наслідки російського нападу. Хоча Африка має свою тривалу історію кривавих конфліктів, побачене складе альтернативний, протилежний пропагандистському образ Росії, на яку досі деякі африканці покладають надії щодо розвитку своїх країн.

Важливість комунікації з африканськими лідерами відзначають не тільки в українському керівництві, але й українські політики та лідери думок. Так у вересні мер Львова Андрій Садовий та лідерка Батьківщини Юлія Тимошенко зустрілися з популярним лідером опозиції з Уганди Бобі Вайном, який від початку війни гаряче підтримує Україну, а у жовтні делегація громадянського суспільства, яка включала політолога Олексія Гараня, відвідала кілька країн Африки.
"У світі повно країн, які не на нашому боці, не тому, що вони авторитарні чи люблять путіна, не тому, що вони українофоби, а тому, що зі своєї далекої точки своєю хибно налаштованою оптикою нічого не бачать і не розуміють. Дитячий підхід: ну то й не треба, ми образилися, хай ідуть за російським кораблем. Дорослий підхід: будемо використовувати кожен шанс, щоб змінити їхнє ставлення", - відзначає у фейсбук викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!