Дороги під відсотки: обласні ради беруть кредити на «велике будівництво»
Володимир Зеленський хоче запам’ятатись, як президент, який будує дороги. На телеефірах та публічних виступах він неодноразово наголошує, що треба будувати дороги і що до нього їх не будували або робили це не якісно. Минулого року половину витратили саме на ремонт і будівництво доріг та інфраструктури склали рекордні 120 мільярдів гривень.
Але поганих доріг у нас багато, а грошей традиційно бракує. Тому дороги будуватимуть у кредит. Робитимуть це через обласні ради, які після децентралізації не мають ресурсів на інфраструктурні проєкти. Хто кредитуватиме дорожній ремонт і як обласні ради віддаватимуть борг – у матеріалі LB.ua.
Голова «Укравтодору» Олександр Кубраков показує на стендах президенту Володимиру Зеленському, які дороги ремонтуються.Обласна влада у захваті (спойлер – не у всіх регіонах)
У липні минулого року Володимир Зеленський підписав закон, «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», ухвалений парламентом 4 червня 2020 року, який дозволив обласним радам брати кредити на ремонт доріг. Це в першу чергу місцеві дороги так звані «О-шки» (обласні автомобільні шляхи) та «Т-шки» (територіальні автомобільні шляхи), які перебувають на балансі облдержадміністрацій. Їх протяжність у 2,5 більша ніж доріг державного значення.
Відремонтована ділянка дороги місцевого значення Новоуспенівка-Братолюбівка у Запоріжській області«Ми позитивно ставимося до того, що можна взяти кредит. У нас дуже малий бюджет розвитку (гроші на відновлення інфраструктури, – LB.ua). Основою надходжень є ПДФО (податок з доходу фізичних осіб, – LB.ua), а через COVID їх кількість зменшилась. А так ми зможемо відремонтувати швидше п’ять доріг у нашій області, а заплатити за них потім. Яка різниця коли віддати гроші, людям дорога потрібна зараз», – каже Lb.ua голова Одеської обласної ради Григорій Діденко.
Чимало голів обласних рад та облдержадміністрацій у захваті від ідеї кредиту. Після реформи децентралізації обласні депутати та чиновники не можуть похизуватись ремонтом шкіл, дитячих садочків, доріг та спортивних зали (лише за рахунок співфінансування, – LB.ua), як це роблять голови нових громад. В них на це не так багато коштів.
Перший такий кредит на 515 мільйонів гривень взяла Полтавська обласна рада на ремонт дороги Чернухи - Лубни. Минулого року відремонтували 60% цієї дороги, закінчити планують до кінця 2021.
Ремонт дороги Чорнухи-ЛубниДивлячись на досвід Полтавщини, цього року кредит взяли Одеська облрада – 630 мільйонів гривень, Дніпропетровщина – 24 мільйони євро, на сесії 10 червня намір взяти у кредит 700 мільйонів гривень проголосувала Київська обласна рада.
«Плануємо завершити будівництво 15 об'єктів. Це дороги, які вже частково побудовані, ми плануємо їх завершити цього року. В нас у бюджеті немає на це ресурсу, тому беремо кредит. Віддаватимемо його протягом трьох років і та відсоткова ставка у 10% буде нижче ніж подорожчання матеріалів через інфляцію у наступні роки. Ці дороги ми можемо побудувати цього року або за три роки, але витратимо менше грошей», – говорить Lb.ua голова Київської ОДА Василь Володін.
Голова Київської ОДА Василь ВолодінАле вигоду від такого кредитування бачать не всі. Львівська обласна рада, ще у жовтні минулого року розглядала можливість взяти кредит у 350 мільйонів гривень, але на даний час це рішення знаходиться на паузі.
«У кожної обласної ради різні бюджетні можливості. Ми ще вивчаємо питання отримання додаткових надходжень на Львівщині. Також, ми не впевнені, що державні гарантії погашення кредиту будуть виконані. Я довго працювала у бюджетній сфері і знаю, як наприкінці року не вистачає грошей і більшість грошей просто йде на захищені статті – це зарплати і пенсії. Ми бачимо, як проєкти, що будуються за кошти ДФРР( державний фонд регіонального розвитку, – LB.ua) недофінансовується і вони стоять недобудованими, або дофінансовуються з місцевих бюджетів», – каже LB.ua голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.
Голова Львівської обласної ради Ірина ГримакБанки готові кредитувати
В Україні місцеві запозичення існують з 2011 року. Міські та сільські громади охоче беруть кредити. За словами радника голови правління «Укрексімбанку» Михайла Медко у 2020 році громади та обласні ради взяли кредитів на 9,2 мільярди гривень. Ще у 2017 році цей показник становив 1,2 мільярди. Такий ріст зумовлений реформою децентралізації. Громади отримали більший фінансовий ресурс. Зараз в Україні у державних та комерційних банках оформляється позик місцевою владою на суму у 20 мільярдів гривень.
«Раніше залучати місцеві позики могли лише територіальні громади міст. Поки що зарано говорити про усталену практику і досвід кредитування саме обласних рад – цей сегмент ринку тільки починає розвиватись і більшість банків ще не активні у ньому. Проте можна очікувати зростання цікавості банків до кредитування областей. Бо кредити беруть під державні гарантії, а віддавати будуть за рахунок державної субвенції. Але по досвіду кредитування міст можу сказати, що зазвичай міста – гарні позичальники та банки з радістю погоджуються їх кредитувати, але процедура трохи заскладна, тому левову частку позик надають державні банки», – розповідає LB.ua виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
Виконавчий директор НАБУ Олена КоробковаПроцедура отримання кредиту і справді не легка. Погодити умови кредиту повинні у Міністерстві фінансів та надати свій дозвіл. Позика береться під місцеві гарантії, а виплачувати планують за рахунок дорожньої субвенції наступних років. Середня відсоткова ставка – 10% річних. За один рік на погашення боргу обласна рада може витратити до 30% від річної субвенції. Для прикладу у 2021 році субвенція на ремонт доріг у бюджети склали 18 мільярдів гривень, що на чотири мільярди менше ніж торік. З них 873 – Київській області, 757 млн – Одеській, один мільярд – Полтавській та 846 млн – Дніпропетровській.
Якою вона буде у 2022 важко сказати, все залежить від наповненості дорожнього фонду. Проте під такі гарантії банки готові надати кредити. Михайло Медко вважає ризики мінімальними.
«Ризики абсолютно мінімальні. В нас багато поганих доріг і всі їх треба ремонтувати, тому дорожній фонд буде наповнюватись щороку. З нього будуть йти субвенції на місця. Кредитор матиме чим заплатити. Якщо все ж таки субвенція не надійде, що майже неможливо, у обласних рад є свій бюджет. Якщо буде форс-мажор є механізм реструктуризації боргу», – вважає банкір.
радник голови правління «Укрексімбанку» Михайло МедкоЯкщо борг все ж таки не будуть виплачувати, існують штрафні санкції. За словами Олени Коробкової у такому випадку обласна рада не зможе протягом наступних п'яти років брати жодні запозичення.
Ризики
Минулого року на ремонт та утримання доріг було виділено рекордні 120 мільярдів гривень. Це удвічі більше ніж у 2019 – 55 мільярдів та значно більше ніж у 2018 – 40 мільярдів. Цьогоріч у держбюджеті закладено 72 мільярди.
Рекордна сума минулого року зумовлена тим, що 35 мільярдів було переведено з ковідного фонду, 19,3 мільярди «Укравтодор» взяли у кредит. Ще частину суми склали гроші, які отримав «Нафтогаз» після виграшу у Стокгольмському арбітражі. Безпосередньо з дорожнього фонду витратили на дороги 35 мільярдів. Тобто гроші на поліпшення дорожньої інфраструктуру були взяті в основному не з дорожнього фонду, який є гарантією запозичення обласних рад, а з інших джерел.
У 2020 році 5,6 мільярдів пішли на погашення кредиту «Укравтодору». Цього року з 72 мільярдів 13,5 мільярдів теж підуть погашення заборгованості. Тобто грошей не стає більше, а суми, які потрібно виділяти на обслуговування боргів, збільшуються. І були вже ситуації, коли держава не змогла вчасно закрити борги. У 2016 році «Укравтодор» не зміг виплатити борг вчасно і його було реструктуризовано.
Схема будівництва Київської окружної дорогиНе меншим ризиком є відсутність прозорості в укладанні контрактів. На початку червня цього року парламент вивів будівництво Великої кільцевої дороги навколо Києва з-під дії закону про публічні закупівлі. Дорогу вартістю 85 мільярдів гривень будуватиме компанія Bechtel, яку обрали без тендеру. З одного боку, це одна з найбільших будівельних компаній США з проектами у 160 країнах. З іншого, на рахунку Bechtel найдорожча дорога у світі – «Трансильванська магістраль». У 2004 році уряд Румунії та Bechtel підписали угоду на будівництво 415 км дороги вартістю 2,2 млрд євро. Згодом вартість будівництва зросла до 10 мільярдів євро і уряд країни розірвав контракт. Усього Bechtel збудувала 54 км дороги, вартість 1 км склала 24 мільйони євро.