Британія з прем’єром. Чого чекати від Ріші Сунака

«Гарний хлопчик» Сунак
Якщо ви намагатиметеся знайти компромат на Ріші Сунака, то вам цього зробити не вдасться. Так само це не вдалося політтехнологам лейбористів під час попередньої парламентської кампанії. Де б не працював Ріші Сунак, усі колишні роботодавці говорили про його приємність, ввічливість і якісь інші подібні якості, які вкрай складно описують рівень професіоналізму та компетентності.
Втім, у Ріші Сунака є та якість, яка притаманна лише справжнім політикам – відчуття моменту. У 2018 році він отримує місце молодшого міністра з питань місцевого самоврядування в уряді Терези Мей. Вже за рік він підтримає Бориса Джонсона, головного критика Мей, та виступить за жорсткий Брексит та перевибори до парламенту Британії. Консерватори на чолі з Джонсоном одержать колосальну перемогу над лейбористами, отримавши підтримку чималої кількості електорату останніх – звичайних робітників. Сунак спочатку займе пост заступника міністра фінансів в уряді Джонсона, а потім очолить казначейство Британії.
Він братиме участь у скандальних вечірках Джонсона й отримає штраф за недотримання антиковідних заходів, а потім сам критикуватиме тодішнього прем’єра за безвідповідальність й заявить про вихід з кабінету, що запустить процес падіння уряду. Усе це дозволить Сунаку стати одним з ключових кандидатів на пост глави прем’єра.

Він виступить проти кардинальних, хаотичних економічних реформ уряду Ліз Трасс, щоби потім стати чи не єдиним можливим фаворитом для консервативної більшості, і врешті-решт відмовить своєму колишньому роботодавцеві, Борису Джонсону, у формуванні уряду, який міг хоча б теоретично дозволити Консервативній партії втриматися при владі після наступних парламентських виборів.
Хтось в цій політсилі називає Сунака зрадником, однак в політиці це називається вмінням обирати правильний момент. Сунак майстерно оволодів цим інструментом. Інколи здається, що він може, якщо це стане необхідно, відмовитися від Брексіту, щоби отримати ще більшої користі для своєї політичної кар’єри.
Що робитиме Сунак
Насправді ніхто цього не знає. Справа в тому, що за 45 днів прем’єрства Ліз Трасс ситуація в Британії значно змінилася. Вона просто стала в рази гіршою. Вже колишня очільниця уряду вирішила повністю наслідувати дії кабінету Тетчер, не розуміючи, що «залізна» леді впроваджувала ті чи інші реформи чи обмеження у зовсім інший час і перебувала в іншій ситуації.
Результат такого сліпого копіювання простий: знецінення фунта стерлінгів, зростання вартості іпотеки, обвал британських облігацій, криза пенсійних фондів, втрата довіри з боку іноземних інвесторів, ще більше зростання інфляції, яка й так досягла історично рекордних 10%, збідніння населення.
Вочевидь, ті економічні програми, які раніше пропонував Ріші Сунак (ще до прем’єрства Трасс) не відповідають сучасним реаліям. Потрібен новий план. Яким він буде за нинішньої складної ситуації, не знає ніхто, окрім Сунака і його команди.
Важливо й інше, Сунак, який став популярним серед британців завдяки заходам з фінансової підтримки населення під час ковіду, насправді був лише реалізатором цих програм. Їх справжнім ідеологом був Борис Джонсон. Сунак же насправді виступав за більш помірковану фінансову політику, яка не передбачала значних видатків під час кризи. Саме тому складно спрогнозувати, яким буде економічне життя звичайного британця за правління цього прем’єра – що буде з програмами допомоги для населення, яким чином зміниться податкова політика та що буде з цінами та з рівнем доходів громадян.
Втім, важливо також зрозуміти, Сунак (узагалі будь-який британський прем’єр) у нинішній ситуації більшу увагу звертатиме на внутрішні проблеми в державі, на економіку.

Сунак і війна
Чи означає це, що за свого прем’єрства Сунак приділятиме Україні менше уваги, аніж його попередники? Ні. Ключова причина навіть не в ньому, а в тій політичній філософії, яку сповідує Британія. Для неї Росія – держава, яка намагається розбалансувати Європу та збільшити свою владу на континенті. Лондон завжди протистояв будь-яким подібним проявам. Тому Сунак вимушений буде слідувати цій політиці. Та й не варто забувати, що криза, що виникла в Британії, спровокована, зокрема, й тою війною, що її розв’язала Росія проти України. Подолання російської агресії – шлях до подолання хаосу в економіці.
Під час попередньої прем’єріади колеги по партії звинувачували Сунака у тому, що компанія Infosys, колишнім власником якої є його тесть, індійський мільярдер (один з найзаможніших бізнесменів світу) Нараяна Мурті, продовжує працювати в Росії, попри санкції. Згадували також про те, що Путін особисто приїжджав до мільярдера до Індії ще на початку нульових. Разом з тим говорили, що дружина Сунака, Акшата Мурті, володіє долею у компанії у майже $700 млн і отримає щорічні дивідендові виплати по акціях, за якими не сплачує податки у Великобританії.
Ситуація швидко змінилася: до британської державної скарбниці почали надходити податкові виплати від дружини Сунака, компанія Infosys оголосила про своє рішення перенести свої потужності з Росії до своїх глобальних центрів доставки, залишивши в РФ невелику частину персоналу. А сама корпорація виділила мільйон доларів на гуманітарну допомогу Україні.
Водночас це не означає, що Сунак – проросійський політик чи те, що він буде провадити політику на умиротворення РФ. Ні, так це хочуть продемонструвати російські спеціалісти. Ріші Сунак – це та людина, яка запровадила найжорсткіші санкції проти Росії за останні 30 років мінімум.
«Президенте Зеленський, відважні громадяни України, не сумнівайтеся в тому, що Сполучене Королівство далі буде вашим найміцнішим союзником», – казав він інтерв’ю газеті The Sun у липні.
Він також обіцяв подвоїти зусилля і зміцнити політику підтримки України, а ще здійснити перший закордонний візит у якості прем’єра до Києва.
Тому Сунак – це теж поганий варіант для Росії. Інша справа, що новий глава уряду є технократом і ніколи не був залучений до вирішення безпекових питань. Йому потрібен буде час, щоби увійти у курс справ. У цьому є певні виклики.

Найголовніше інше
Насправді важливо не те, хто зараз став новим прем‘єром, а куди рухається Британія. Консервативна партія втрачає прихильників, рейтинг її невпинно падає, і цьому ніхто не допоможе – ані Сунак, ані… Джонсон. Останній не просто так відмовився брати участь у боротьбі за пост очільника кабінету, він зрозумів, що партія розколота, що його не підтримує більшість, однак ключове, що це не буде історією успіху, що наступні парламентські вибори можуть стати переможними вже для опонентів з Лейбористської партії.
Скоріш за все, так і буде – лейбористи невдовзі отримають владу. Вже зараз лідер політсили Кір Стармер, за останніми прогнозами, виграє зі значним відривом у будь-якого суперника від консервативного табору. Перемога лейбористів значно змінить політику Британії.
Постане питання і щодо Брексіту. Мало хто розуміє (як і самі британці), однак вони опинилися у нинішній ситуації саме через вихід зі складу ЄС. Подушка фінансової та економічної безпеки зникла, Лондон опинився сам на сам із кризою, при цьому вступивши у конкуренцію з самим Євросоюзом.
Брексіт може бути дієвим, коли йдеться про розвиток держави в умовах стабільності та сприятливої економічної ситуації. Нині, коли Банк Англії говорить про рецесію та прогнозує спад економіки до 2025 року, Брексіт несе у собі додаткові ризики, він збільшує хаос.
Усе це призводить до розколу всередині суспільства та й країни загалом. Ми вже бачимо, як знову піднімають голову шотландські націоналісти, які прагнуть відокремити Шотландію від Королівства. Тим часом у Північній Ірландії можуть відбутися нові вибори через неможливість сформувати уряд. Сама ж Британія в односторонньому порядку змінила ірландські домовленості, раніше досягнуті з ЄС.
Найближчими роками ми побачимо кардинальні зміни всередині Британії. І ці зміни будуть пов’язані точно не з політикою Сунака або його наступників, а з тим вибором, який не так давно зробили британці і ті люди, які їх активно агітували до того – вибором жорсткого Брекситу.