Без відпочинку і вихідних. Чи можливі відпустки для військових під час війни

Богдан мобілізувався на початку березня, як і більшість інших чоловіків, які пішли захищати свою країну після вторгнення Росії 24 лютого.
Пів року він, як і його побратими, перебуває на службі по 12 годин на день без вихідних і відпусток. Адже на період воєнного стану обов'язкові відпустки для військовослужбовців скасовуються, а отримати їх можна тільки в рідкісних випадках.
Водночас головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний прогнозує продовження війни і наступного року.
Невизначеність і втома деморалізує військових, каже Богдан, а сама ситуація з відпустками та демобілізацією в українській армії є непродуманою.
"У такому режимі в Україні вже через рік не буде кому воювати. Тому що люди деморалізовані таким ставленням і фізичним виснаженням", - переконаний військовий.
У Верховній Раді вже почали розгляд проєкту, який може закріпити право на відпустку військових на час воєнного стану.
- "Стрес від невизначеності". Чи буде демобілізація військових ЗСУ під час війни?
- Чи справді Україна планує мобілізувати один мільйон людей?
Відпустка "під чесне слово"
"98% мого батальйону були мобілізовані на початку березня. З квітня ми на передовій. Багато людей просиділо в окопах по п'ять місяців, не виходячи з них", - розповідає Богдан. Він офіцер і безпосередньо спілкується з багатьма військовими.
За його словами, багато людей звертаються з проханням про відпустку, але масово отримують відмови. Адже для відпустки під час воєнного стану потрібна поважна причина.

"Інколи керівництво бере на себе відповідальність і відпускає людей "під чесне слово", але, якщо з людиною щось трапиться - зап'є і не повернеться чи потрапить в ДТП - то відповідатиме командир", - пояснює Богдан.
Він переконаний, що якби військовослужбовці побували вдома і побачили рідних, відпало б дуже багато запитань.
Що каже закон
За законом на час воєнного стану відпустки для військовослужбовців скасовуються.
Але є низка винятків. Вони описані у Законі "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
"В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше як 10 календарних днів", - йдеться в законі.

Водночас закон не визначає чіткий перелік таких обставин.
"Згадується, наприклад, одруження, смерть близького родича або хвороба та інші обставини. А вже їх поважність визначає командир", - пояснює юристка аналітичного центру "Юридична сотня" Марія Звягінцева.
Така відпустка, за словами юристки, не є одноразовою. Військовослужбовець може отримати її стільки разів, скільки для неї є обґрунтованих та визначених законом підстав.
Люди "ламаються"
Володимиру, який служить в артилерійському розрахунку, пощастило з'їздити додому до дружини і дітей. У вересні це сталося вперше за пів року. Його відпустили на 7 днів "під чесне слово", адже не було жодних сімейних обставин, за яких його відпустка була б регламентована законом.
Військовий визнає, що побачення з рідними дуже позитивно впливає на моральний стан. Хоча, з іншого боку, ускладнює повернення на війну.
"Перші дні після повернення дуже важко. Але коли знаєш, що за три місяці знову можна буде поїхати додому - стає легше. Особливо, якщо віриш, що війна йде до переможного кінця", - розповідає Володимир.

З досвіду Богдана, умовних 10% військових після відпустки не хочуть повертатися назад на позиції, вони "ламаються", каже він і додає: "Людям потрібен відпочинок або лікування".
"Це так звані відмовники - нова проблема в українській армії. Лише в нашому батальйоні їх 50 людей на 700, а в масштабах бригади їх сотні", - пояснює Богдан. Таких людей відправляють на військово-лікарську комісію, їм також може загрожувати кримінальна відповідальність.
Затяжна війна є випробуванням для усіх - і цивільних, і військових. Не всі можуть прийняти той факт, що війну не вдалося закінчити за 2-3 місяці й бойові дії тривають.
"Мій знайомий пішов в ЗСУ навесні, думав, це буде недовго. А тепер, як і деякі інші, шукає причину, щоби демобілізуватися: інвалідність, догляд за членом сім'ї чи ще щось", - розказує Володимир про свою бригаду.
Вижити у стресі
Бажання вижити є нормальним почуттям. Тому природно, що після фронту поїздка у звичне мирне життя викликає бажання там залишитися, пояснює психолог та кандидат психологічних наук Неля Бігун.
"Поки військовослужбовець на "передку", він постійно перебуває в стресовому стані. Це змушує мобілізувати зусилля - проявляти фізичну силу, емоційну стійкість, швидкість мислення і реагування.
Але коли він виходить з військової ситуації, де є чинники, які мотивують боротися і перемагати ворога, виникає внутрішній конфлікт. З одного боку, є сильне відчуття відповідальності перед батьківщиною, з іншого - бажання зберегти своє життя і бути з рідними", - пояснює психолог.

Загалом війна та бойові умови - це ненормальна і стресова для людської психіки ситуація. І якщо у військовослужбовця недостатньо високий рівень стресостійкості, то тривале перебування в у таких умовах лише погіршує його стан, каже Неля Бігун.
Щодня на фронті військові мають справу з недосипанням, втомою, бояться бути вбитим чи скаліченим, бачать смерті своїх побратимів. Усе це має болючий і травматичний вплив на психіку, додає психолог.
Чи буде демобілізація
Війна триває і скільки ще часу військовослужбовцям доведеться провести на фронті - невідомо. Адже законом не визначено терміну служби для мобілізованих під час воєнного стану.
За словами Марії Звягінцевої, на гарячу лінію ГО "Юридична сотня" регулярно звертаються з питань мобілізації та можливості демобілізації.
"Мобілізація і питання відстрочки від військової служби стабільно входять в топ-3 найактуальніших питань на "гарячу лінію" з початку загальної мобілізації", - розповідає юристка.
Зараз звільнитись з війська вони можуть лише в разі настання граничного віку (60 років), за станом здоров'я, для догляду за особою з інвалідністю або при наявності трьох і більше дітей.
Всі інші мають чекати указу голови держави про демобілізацію. Коли він буде - ніхто не знає.

Письменник Артем Чапай, який зараз перебуває на військовій службі, зареєстрував петицію на сайті президента з проханням обмежити строк служби мобілізованих до 12 або 18 місяців.
"Зараз кого не спитай, не може сказати, наскільки часу мобілізували добровольців, які пішли першими. Це люди, на яких держава могла покластися. І тепер виникає питання, чи можуть вони покластися на державу", - розповів Чапай.
У петиції пропонується, щоби демобілізованих на фронті замінили нові призвані військовозобов'язані. Це, за словами письменника, дозволить уникнути демотивації серед військовослужбовців.
Богдан пропонує своє розв'язання проблеми демотивації серед військових, яка, на його думку, назріває у лавах ЗСУ, - це повернення на законодавчому рівні право для військових на 30 денну відпустку на рік.
Він переконаний, у кожного військового є поважна причина на відпустку - це захист батьківщини.
Що пропонують депутати
У Верховній Раді є проєкт, який повертає обов'язкову відпустку для військових. Він передбачає надання щонайменше 10 днів без пояснення причини.
"Будемо розглядати наступного засідання ВРУ зі скороченням строків на підготовку до другого читання", - спрогнозувала долю проєкту авторка Мар'яна Безугла (Слуга народу) 20 жовтня.
Така процедура може свідчити, що на ухвалення документа потрібно щонайменше три тижні чи місяць.
"У фінальній версії визначити право військовослужбовця як на окрему відпустку, так і відпустку за сімейними обставинами або з поважних причин", - пояснила вона.
Тобто у разі схвалення закону відпусток може бути дві - одна 10 днів (плюс два на дорогу) без пояснення причини, а інша як зараз - з поважних причин.
"Звісно, це на рішення командира з урахуванням оперативної обстановки", - резюмувала Безугла.

На час виходу статті стало відомо, що у батальйоні Богдана бійців почали відпускати у короткострокові відпустки.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!