"Моє життя - не ваше порно". Як у Кореї борються з таємним фільмуванням жінок - BBC News Україна
"Моє життя - не ваше порно". Як у Кореї борються з таємним фільмуванням жінок
- Лора Бікер
- ВВС, Сеул
3 хвилин(и) тому
18+
Кюн-мі (ім'я змінено) була однією з перших, хто розповів про злочини корейського попспівака Чон Чжун-Йона, який знімав на приховану камеру жінок, з якими він займався сексом. У 2019, коли все розкрилося, співака засудили до шести років після гучного скандалу. Але коли Кюн-мі вперше подала на нього скаргу, вона зіткнулася з ворожим ставленням усіх - від друзів до поліції.
Кюн-мі стала жертвою цифрового секс-злочину, але, як вона розповіла ВВС, її "ніхто не став слухати". "Я була школяркою - молодою і дуже самотньою. Мене ніхто не підтримав, - розповідає Кюн-мі. - Мені хотілося померти. Але якби я померла, ніхто не дізнався б правду про Чон Чжун-Йона".
- Ні родини, ні дітей, ні сексу: чому молоді кореянки уникають стосунків
- У Південній Кореї проблеми з порно
Чон Чжун-Йон, зірка корейської попмузики K-Pop, здобув славу завдяки телевізійному шоу талантів. У нього була величезна кількість фанатів по всій Східній Азії.
Кюн-мі говорить, що музикант був з нею уважним і ввічливим, поки не зняв їхній секс на приховану камеру без її згоди.
Вперше Кюн-мі прийшла в поліцію в серпні 2016 року, але, за її словами, поліцейським не вдалося отримати ордер на вилучення телефону попзірки, і незабаром розслідування припинили.
Дівчина розуміла, що довести справу за скаргою на відомого співака до суду буде складно, але не очікувала, що на її власну адресу пролунає стільки звинувачень.
"Жінка-поліцейська сказала мені, щоб я подумала про відкликання заяви. Вона сказала, що висунути звинувачення знаменитості дуже складно. Після цього прокурор викликав мене на допит. Мене, а не його", - каже вона.
"Я була принижена і залякана, і навіть задумалася, чи не намагаюся я звинуватити невинувату людину", - продовжує Кюн-мі.
Підпис до фото,
Відомого співака засудили до шести років у 2019-муСуд почув шокуючу правду про зірку тільки через три роки.
2019 року в поліцію знову надійшла інформація про відео, які знімав співак, і правоохоронці нарешті отримали ордер. На телефоні Чон Чжун-Йона знайшли таємно зняті відео з 12 дівчатами, зокрема з Кюн-мі. Він ділився ними в загальному чаті зі своїми друзями-знаменитостями.
Зараз Чон Чжун-Йон відбуває тюремний термін, йому залишилося провести за ґратами близько п'яти років.
У поліції також повідомили ВВС, що щодо співробітників, які брали участь у справі Кюн-мі, розпочали внутрішнє розслідування.
"Ненависть може вбити жінку"
Коли Чон Чжун-Йона засудили, до Кюн-мі та її скарги почали ставитися інакше. Але в 2016 році, коли вона забила на сполох, їй майже ніхто не вірив: в інтернеті їй надсилали образливі коментарі; знайти союзників було складно.
"Друзі говорили мені, що я псую життя Чон Чжун-Йону. ЗМІ писали про мене цілими днями, не звертаючи уваги на те, що я страждаю, - згадує вона. - Вся країна розмовляла про мене. На мій захист ніхто не став".
У своєму інтерв'ю Кюн-мі називає те, що з нею сталося, "вторинною віктимізацією". Упоратися з цим їй було дуже важко. "Коментарі, повні ненависті, можуть вбити жінку", - каже вона.
На жаль, її досвід не унікальний для Південної Кореї.
Правозахисна організація Human Rights Watch, яка нещодавно завершила докладне дослідження жертв сексуального насильства в Південній Кореї, дійшла висновку, що їм дуже складно домогтися справедливості.
Кількість цифрових секс-злочинів у світі зростає. Велика їхня частина - це таємний відеозапис жінок або дівчат чоловіками, які потім діляться відео з іншими людьми.
Новітні технології дозволяють використовувати для цього мініатюрні камери, розміром з ґудзик, які можна непомітно помістити в громадському туалеті, кімнаті готелю або роздягальні.
Швидкісний інтернет в Південній Кореї дозволяє швидко завантажувати відео і ділитися ними. Іноді записи продають - теж через інтернет.
Підпис до фото,
Мініатюрну камеру можна помістити, наприклад, в громадському туалетіЗ 2013 по 2018 рік у корейську поліцію надійшло понад 30 тис. скарг на застосування прихованих камер.
"Люди, які пережили такі злочини і з якими ми розмовляли, постійно говорять, що досвід взаємодії з поліцією був жахливим, - сказала одна з авторів доповіді, Гезер Барр. - Часто їх відмовлялися вислухати, іноді по кілька разів".
"Їх допитують про дуже делікатні речі у відкритих громадських місцях. Допити йдуть годинами. Їм кажуть, що на них лежить відповідальність за збір доказів, відправляють з однієї дільниці до іншої, тиснуть на них, щоб вони відкликали заяву, а якщо вони відмовляються, загрожують кримінальним переслідуванням, - додає правозахисниця. - Ми чуємо і про те, що поліцейські забирають собі інтимні фото, які дівчата надають як докази, показують їх колегам і сміються з дівчат".
"Уявіть, як мати з цим справу, коли вже переживаєш, можливо, найгірший момент у своєму житті. Експерти, з якими ми спілкувалися, описують це як ретравматизацію - і це ідеальний термін", - робить висновок Барр.
ВВС зв'язалася з південнокорейської поліцією і у відповідь на свої питання отримала заяву, з якої випливає, що для боротьби з дискримінацією жертв вживають заходів.
У заяві йдеться, що в кожному місті й кожній провінції країни були створені підрозділи з розслідування секс-злочинів, пов'язаних з інтернетом.
"Ми вживаємо заходів за кількома напрямками - у сфері розслідування й законодавства та у сфері захисту і підтримки жертв", - заявляє поліція.
У поліції також хочуть запровадити курси сексуальної освіти для співробітників, а жертвам намагатися підібрати слідчих тієї ж статі, щоб їм було комфортніше.
"Вбити без зброї"
Але деякі жертви не витримують психологічних травм.
Як ідеться у доповіді Human Rights Watch, у якій фігурує понад 500 дівчат, жертви таємного фільмування часто мають депресію та думки про самогубство.
Разом з колегами ми теж провели кілька інтерв'ю з жертвами таємних зйомок та їхніми близькими, зокрема з батьками дівчини, яка наклала на себе руки після того, як колега непомітно зняв її в роздягальні. Вона думала, що ніколи не змиє з себе ганьби.
"Вбивати можна і без зброї, - сказав мені в 2019 році її батько. - Це завдає однакової шкоди жертвам, але щоразу діє по-різному - хтось витримує, інші, такі як моя донька, не можуть", - говорить він.
Кюн-мі хоче, щоб суспільство в Південній Кореї задумалося про ставлення до жертв цифрових секс-злочинів.
"Жертви - не негідні люди, з якими можна поводитися, як заманеться, і вони стають жертвами не через власну дурість, - говорить вона. - Їм просто не пощастило. Якщо вам не пощастить, ви теж можете стати жертвою".
Свою травму їй вдалося подолати, виїхавши з міста. "Я пішла зі школи і займалася з психіатром. Я поїхала в провінцію, де мене ніхто не знав, і тихо, на самоті, прочитала тисячу книг, думаючи про те, що світ повинен змінитися. Розмови з іншими жертвами сексуального насильства теж мені допомогли, - каже вона. - Я витримувала біль з надією, що колись правда вийде назовні, і люди почнуть більше думати про такі речі".
Щоб усі знали
Сеул - велике місто, що живе в швидкому ритмі, але за його межами, в селі, люди переважно консервативні. Це означає, що частина суспільства не дуже серйозно ставиться до насильства щодо до жінок, а від самих жінок очікують, що вони будуть відповідати стереотипним гендерним нормам.
Жертв цифрових секс-злочинів часто вважають у такій культурі "заплямованими".
У 2018 році я говорила з жінкою, партнер якої встановив у їхній спальні мініатюрну камеру. За її словами, коли вона розповіла про це батькам, мати звинуватила її в тому, що вона одягалася "занадто провокативно".
Ставлення до цього питання в суспільстві змінюється, але повільно. Молоді жінки починають розуміти, що вони можуть говорити про цю проблему привселюдно. У 2018 році десятки тисяч демонстрантів вийшли на вулицю із закликом більш жорстко ставитися до злочинів, скоєних за допомогою шпигунських камер. Їхнім гаслом була фраза "Моє життя - не ваше порно".
Після протестів були змінені деякі закони, але покарання для винуватців таких злочинів, як і раніше, залишається легким.
"Кожна жінка, яка пережила злочин, і кожен експерт, з яким ми розмовляли, говорили, що їх дратують легкі вироки судів за подібні злочини. І ми вважаємо, що вони мають рацію", - говорить Барр.
"У 2020 році 79% засуджених за фільмування без згоди отримали умовні терміни, штраф, або іноді й те й інше, - пояснює вона. - За законом про сексуальні злочини, фільмування та поширення фото і відео без згоди карається строком до семи років. Але це максимум, а мінімуму фактично немає, і зрозуміло, що покарання, які призначаються сьогодні, часто не відповідають тяжкості злочинів".
Барр закликає уряд створити комісію для оцінки відповідності покарань злочинам. Крім іншого, ця комісія може дати можливість жертвам вимагати компенсації в рамках адміністративної справи - зараз вони цього зробити не можуть.
Кюн-мі бореться за надання жертвам юридичного захисту, щоб захистити їх від цькування в інтернеті. "Тепер, коли корейському суспільству відомо про страждання жертв, воно має піти далі і створити інституційну систему їхнього захисту", - каже вона.
У міністерстві юстиції Південної Кореї повідомили ВВС, що рекомендації для судів змінили в січні цього року, щоб краще відповідати стражданням жертв подібних злочинів.
"Для південнокорейських жінок це дійсно важливе питання", - говорить Гезер Барр.
- Як священнослужителі в Іраку продають дівчат клієнтам
- Жінка заявила, що її зґвалтував Неймар. Але справу відкрили проти неї
"Цифрові секс-злочини заважають жити південнокорейським дівчатам і жінкам. Вони некомфортно почуваються у громадських місцях, в транспорті, у туалетах. Це впливає на те, як вони одягаються і кому довіряють, - продовжує Барр. - Неймовірно важливо, щоб уряд зробив більше для запобігання таким злочинам та забезпечення справедливості й компенсації жертвам".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!