Яйця, овочі та війна. Як зростають ціни на харчі
"Всього вродило", кажуть селяни навіть там, де цього року були російські танки.За рік - від вересня 2021 до вересня 2022 - ціни на товари в Україні зросли на чверть.
А від початку цього року, за даними Держстату, інфляція у країні становила майже 22%.
Найбільше - на 66% - подорожчало пальне.
Але на другому місці за швидкістю зростання - ціни на харчі. У порівнянні із вереснем минулого року вони зросли на 30%, а від початку року - на 27%.
Серед лідерів подорожчання - овочі (85%) та фрукти (46%), риба (40%), хліб та макарони (36,6% та 31%).
Проте від початку жовтня українців приголомшили ціни на яйця, що за пару тижнів фактично подвоїлися і злетіли до 50-70 грн за десяток.
За кожним із подорожчань стоїть своя історія. Водночас всі вони є частиною тектонічних світових процесів.
"Момент перший і тридцятий - війна"
"Момент перший, і 25-й, і 30-й: це війна", - каже про причини подорожчання харчів оглядачка аграрного ринку Лариса Гук.
Другий фактор - подорожчання логістики. Доставити товар від виробника до споживача стало набагато дорожче не лише через високі ціни на пальне.
"Бракує водіїв, бо основна маса захищає країну. Начебто транспорт є, але довезти немає кому. Якщо знаходиться водій, то умови оплати праці трохи інші", - пояснює Гук.
Третім фактором є девальвація гривні.
А сама війна призвела до різкого стрибка цін на харчі по всьому світу.
Після того, як кілька українських портів на Чорному морі почали працювати, й звідти на світові ринки пішов потік аграрного експорту, зростання цін на харчі трохи уповільнилося. Але вони й надалі залишаються на значно вищих рівнях, ніж було, наприклад, рік тому, коли їх вже вважали рекордно високими.
Все це не лише відбилося на цінниках на полицях магазинів по всьому світу - так, що навіть у найбагатших країнах споживачі б'ють на сполох. Це також повернулося до України у вигляді дорожчого імпорту.
Крім того, після відкриття можливостей для експорту виробникам набагато вигідніше продавати свою продукцію на світові ринки поки працює "вікно можливостей", аби хоч щось заробити.
Ціни на харчі у світі на початку цієї осені були ще вищими, ніж торік, коли їх вже називали рекорднимиЗа даними Агенції ООН з продовольства (FAO), у вересні 2022 року загальний індекс цін на харчі знизився на 1,5 пункту порівняно із серпнем - і це зниження триває вже шостий місяць.
У той таки час цей індекс залишається на понад 7 пунктів вищим, ніж був у вересні минулого року. Разом із тим, індекс цін на зернові - основу харчування та кормів у багатьох країнах - продовжує зростати. Загалом у вересні цього року зерно на світових ринках було на 11,2% дорожчим, ніж рік тому.
За підрахунками американського Бюро статистики праці, за рік від серпня минулого року ціни на хліб у США - найбільшій світовій економіці - зросли на понад 16%, а на яйця - майже на 40%.
Несподівано "золоті" яйця
Ціни на яйця у лютому та жовтні 2022 рокуВід кінця вересня увага українців також прикута до цін на яйця, які від кінця літа до середини жовтня подорожчали удвічі - до 70-80 грн за десяток.
Виробники пояснюють це війною і наближенням зими.
Ціна на яйця традиційно підвищується у осінньо-зимовий період і зменшується у весняно-літній, пояснив Сергій Карпенко, голова Союзу птахівників. За його словами, нині 50% виробництва яєць відбувається у господарствах населення, а вони залежать від погодних умов та пори року.
"Коли на вулиці теплішає - весна, літо, курка несе більше яєць, збільшується пропозиція і зменшується попит на промислові яйця. Коли починаються холоди, кури у домашніх господарствах несуться менше, і збільшується попит на промислові яйця", - пояснив він під час телеефіру.
Крім того, за словами Карпенка, за останні два роки, ще до війни, втрачено близько 30% промислового виробництва яєць, - "це наслідки низької вартості і низької купівельної спроможності", каже представник галузі.
До цих проблем цього року додалася війна.
"Ситуація сформована під впливом сезонного фактору, росту собівартості та зменшенню виробництва, що відбулося на початку року за рахунок того, що багато птахофабрик залишилися на окупованих територіях, були в зоні бойових дій", - каже голова Союзу птахівників. Там оцінюють ці втрати ще у 20% виробництва.
Сергій Карпенко також додає, що навесні птахівники були змушені продавати яйця за цінами, що були "утричі меншими за вартість виробництва", - так проблеми почалися навіть у виробників, яких оминули бойові дії.
"От чому ми маємо зараз підвищений попит і невелику пропозицію яєць на полицях", - пояснює представник галузі і запевняє, що вже у жовтні пропозиція яєць зросте, адже на початку червня-липня виробники почали відновлювати поголів'я курей.
"Тому в жовтні буде стабілізація цін на яйця, ми очікуємо, що вже в листопаді буде зниження цін на полицях магазинів", - каже Сергій Карпенко.
Усі ці аргументи є слушними, але вони все одно не пояснюють такого раптового і стрімкого зростання цін на яйця, каже Лариса Гук.
"Ми рахували, логіки у подорожчанні удвічі та більше немає", - каже вона.
Так, сезонні коливання були, але вони становили не більше 20%. Навіть якщо враховувати до цього й подорожчання комбікормів, все одно на нинішні 100% подорожчання вони не тягнуть.
Можливо, пояснення полягає у різкому нарощуванні експорту, припускає Лариса Гук, "бо відчувається провисання пропозиції на внутрішньому ринку". До того ж, каже оглядачка, "коли бачиш нинішні ціни, то перша думка - з'явився новий альтернативний канал збуту".
Сергій Карпенко із Союзу птахівників каже, що експорт українських яєць триває, але він складає близько 8% від загального виробництва, а порівняно із минулим роком скоротився на 60%.
"Ми експортуємо мінімальні обсяги, щоб підтримувати ті зв'язки і контракти, які ми укладали на початку року. Зупинення експорту призведе до падіння валютних надходжень в країну, і ми втратимо ті ринки, на які ми витратили роки, щоб на них бути присутніми", - пояснює він.
Підтвердити або спростувати обидві версії можна буде не раніше листопада, коли оприлюднять офіційну статистику.
Пояснення птахівників про війну та втрату частини підприємств також є цілком слушним, каже Лариса Гук. "Але, як причина зростання ціни на яйця удвічі є дуже сумнівною", - розмірковує вона.
"Ці фабрики вийшли із промислового ланцюга не у вересні. Вони не працюють кілька місяців, з моменту, коли їх окупували. І все одно, яйця були і були за іншою ціною звідкись", - каже аграрна оглядачка.
"Не виключаю, що у перші тижні вторгнення якраз був час, коли курей треба було садити на оновлення, щоб через 5 місяців були яйця. Можливо, що якраз оцей цикл був пропущений. Але, знову ж таки, це не пояснює цей стрибок удвічі", - каже Гук і припускає, що ще одним поясненням може бути рішення виробників надолужити місяці, коли вони "працювали в мінус". Якщо це так, то зростання цін відбувається за мовчазної згоди влади, адже яйця входять до переліку харчів, ціни на які регулюються державою.
Оглядачка також скептично ставиться до заяв про можливість зменшення цін:
"Пішли заяви, що ціни на яйця стабілізуються. Але виникає питання: на якому рівні? На рівні нинішніх 70? Ніхто не пам'ятає такого, щоб ціни поверталися на нижчий рівень".
"Причини, чому зросло, за нинішніх умов дуже легко знайти, - підкреслює Лариса Гук і прогнозує. - Яйця - це не остання категорія товарів, які подорожчають. Таке враження, що всі основні позиції продовольчого кошику мають подорожчати удвічі".
"Без Херсона"
Цього року українці залишилися без херсонських помідорів. І не лише помідорів. І не лише з ХерсонуТісно пов'язана з війною й історія ще одного подорожчання, яке вже підтвердилося офіційною статистикою. За нею перше і друге місце за швидкістю зростання цін у вересні посідають овочі (84,8%) та фрукти (45,9%). Тобто на початку осені та наприкінці збору врожаю овочі в Україні дорожчали швидше, ніж пальне.
"Овочі - це, звісно, Херсон. Але давайте не забувати, що у нас і Миколаївська, і Запорізька області - низка регіонів випали із виробництва", - нагадує Гук.
З іншого боку, каже вона, "треба віддати належне фермерам, особливо у західному регіоні", які намагалися за нинішніх умов підтримувати цей сегмент ринку.
Якщо взяти "борщовий набір", то більш-менш стабільними є ціни на картоплю. Все решта - "із нюансами".
Крім того, що вирощування овочів в Україні традиційно має проблеми, коли кризи перевиробництва чергуються із дефіцитом цибулі чи моркви, війна додала до цього й інші фактори.
До війни частину потреб містян у харчах покривали приватні господарства. Навіть цього року селяни кажуть, що "всього вродило".
"Але ці люди раніше рештки продукції із задоволенням продавали, - нагадує Лариса Гук. - Цього сезону рештки не продають. Нехай залишиться, про всяк випадок. По-друге, щоб доїхати до міста, треба пальне, а воно дороге. По-третє, є господиня, а господар може бути в армії".
Із "борщового набору" поки що стабільними є хіба що ціни на картоплю, решта - "з нюансами"Ще одним фактором високих цін на овочі є те, що мало хто наважиться їх зберігати цього року - "це дуже дорого, ніхто не розуміє, що буде завтра. До того ж, все це треба опалювати, щоб підтримувати стабільну температуру, а це так само дорого".
Разом із тим, вважає оглядачка, перша хвиля подорожчання овочів вже відбулася, коли у вересні до України прийшло похолодання.
"Другий стрибок - великий чи маленький, поки сказати складно, буде коли завершиться період бабиного літа, - вважає вона. - І 100% - це вже традиційно - у період переходу від старого до нового року".
При цьому, зауважує експертка, як і у довоєнні роки, знайти логічне пояснення зростанню цін на певні товари, буде важко. І так само, як і раніше, ціни навряд чи "відкотяться" назад:
"Не знаю, з якими настроями ми підійдемо до цього часу, але рік завершуються, іде новий, і перші дні нового року традиційно зустрінуть споживача новими цінниками в магазинах. В цьому не завжди є логіка. І цей сезон не буде винятком".
З іншого боку, зростання цін завжди обмежено купівельною спроможністю. Вже зараз, каже вона, за оцінками аналітиків аграрного ринку, українці витрачають на харчі до 70% своїх доходів, до війни - близько третини.
Далі "в якийсь момент люди просто перестануть купувати" певні продукти і перейдуть на щось дешевше або взагалі від чогось відмовляться. А це ймовірно, коли близько третини працездатного населення не працюють, а соціальні стандарти, згідно із проєктом бюджету на 2023 рік, будуть заморожені.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!