UKRTAC5 тисяч бронежилетів за сім місяців. Як у Києві створили виробництво бронежилетів та шоломів
Столичний підприємець під час війни налагодив виробництво бронежилетів шостого класу. Наскільки вони дешевші за ізраїльські аналоги?
Наприкінці березня підприємець родом із Донеччини Северіон Дангадзе у власному офісі почав виготовляти бронежилети.
За три місяці він безкоштовно роздав військовим близько 1500 цих елементів індивідуального захисту. За цей час виробництво розширилося та переросло у повноцінний бізнес.
Зараз у компанії UKRTAC працює більше 100 людей, а потужності виробництва дозволяють виготовляти близько тисячі бронежилетів та 3 тисячі кевларових шоломів на місяць.
Як столичний підприємець налагодив виробництво бронежилетів шостого класу та наскільки вони дешевші за ізраїльські аналоги?
Українські бронежилети UKRTAC
Одразу після початку великої війни Северіон Дангадзе записався до територіальної оборони міста Києва.
Багатьом відомо, наскільки великою тоді була потреба в елементах індивідуального захисту, які мало не кожен тероборонівець купував за власні кошти. Тож Северіон почав допомагати з амуніцією.
Перші 100 бронежилетів, які підприємець придбав, були гарної якості, але дорогі. Наступні коштували ще дорожче, і при цьому мали гіршу якість за попередні.
Саме після цього Северіон вирішив заснувати власне виробництво бронежилетів. Жодного досвіду у цій сфері він не мав.
Cеверіон Дангадзе займався також політичною діяльністю і був соратником Міхеіла Саакашвілі.
джерело: youtubeСеверіон Дангадзе – виходець із Донеччини. Він переїхав до Києва у 2007 році, де займався бізнесом, пов’язаним з інвестиціями у європейські стартапи та ІТ-проєкти.
У 2017 році очолював київський обласний осередок партії "Рух нових сил", коли його заарештували за підозрою у державній зраді. Через півроку суд присудив йому умовний термін за співпрацю зі слідством, а у 2021 році – звільнили від покарання.
У 2022 році просторий офіс Северіона у центрі Києва використовувався як виробничий майданчик для пошиття плитоносок. Сюди завезли 10 нових швейних машин для роботи з грубою тканиною. За деякий час кількість швачок збільшилася із трьох до десяти.
Від класичного до тактичного. Як сімейна фабрика з Луцька почала шити взуття для військових
Першу модель бронежилета постійно вдосконалювали з урахуванням відгуків військових. Таким чином вдалося пошити бронежилет, який за якістю схожий на ізраїльський, але коштує у півтора раза дешевше.
"До кінця червня ми віддавали бронежилети безкоштовно. Загалом роздали понад 1,5 тисячі з плитами шостого класу. Я хотів допомогти й у мене була така можливість", – каже Северіон Дангадзе.
Згодом виробництво переїхало в інше, більше приміщення у тому ж таки центрі Києва. В ньому вдалось розмістити вже 45 швейних машин, а кількість працівників збільшилась до 60 людей.
"Уся команда, крім інженера-технолога – це люди з різних сфер, які раніше не мали досвіду виробництва військової амуніції. Команда розширювалася більше за ідейними критеріями", – зазначає операційна директорка UKRTAC Ольга Смиковська.
У створення виробництва Северіон Дангадзе інвестував близько 1,5 млн дол.
UKRTAC виготовляє бронежилети VI класу з керамічними бронепластинами, які мають невелику вагу, порівняно зі стальними, та вищий клас захисту.
"Держава забезпечує військових бронежилетами із металевими плитами. Вони важкі. А для того, щоб не нашкодити здоров’ю, можна носити на собі до 10 кілограмів не більше чотирьох годин на добу", – пояснює підприємець.
Вага бронежилета UKRTAC у максимальній комплектації – 7 кг, у той час, як вага базової версії з металевими пластинами починається від 11 кг.
Керамічні пластини компанія купує у Польщі, а балістичний пакет з них виготовляє уже в Україні.
"Ми почали шукати технології для виготовлення керамічних пластин в Академії наук та інституті Патона. Знайшли людей, які знають технологію, але не змогли домовитися із вченими.
Вони спочатку не могли скласти ціну, а потім кожного тижня її підвищували. Тому купуємо керамічні плити у Польщі, а в Україні виготовляємо з них балістичний пакет самостійно, запаюємо його і запаковуємо", – зазначає Северіон.
Зброя для населення. Як і що можна легально купити в Україні?
Кожна партія бронежилетів під суворим контролем проходить відстріл у лабораторії, за результатами якого складається протокол та видається сертифікат якості.
"Ми заявляємо в лабораторію, що маємо тисячу бронежилетів. Вони приїжджають, перераховують всю партію, дістають п’ять плит з різних місць на власний вибір та відстрілюють їх", – розповідає підприємець.
Кожен бронежилет складається із майже 40 комплектуючих та має системи швидкого скидання. Для пошиття використовують тільки оригінальні матеріали. Наприклад, американську запатентовану високоміцну тканину марки CORDURA, яка не світиться у тепловізорі.
Фурнітуру купують в італійської компанії 2М, яка виготовляє комплектуючі для американських та ізраїльських бронежилетів.
"Ми виготовляємо амуніцію лише з оригінальних матеріалів. З цього виходить вартість. У порівнянні з українськими виробниками, така фурнітура десь вдесятеро дорожча, але ми хочемо, щоб якість була найкраща", – пояснює Северіон Дангадзе.
Бронежилет шостого класу із боковим захистом і керамічними плитами коштує майже 40 тис грн (930-950 дол). Аналогічний, але ізраїльського виробництва обійдеться у 1600 дол.
Бронежилетами компанії UKRTAC, за словами підприємця, користуються представники всіх силових структур в Україні – СБУ, ГУР, ССО, "Альфа" і звісно ЗСУ.
"У нас ГУР брали 30 бронежилетів, а через деякий час повернулися і взяли ще стільки ж. Підрозділ потрапив у важкий бій, один військовий загинув, дехто отримав поранення, але майже всі вижили завдяки нашим бронежилетам. У такі моменти ми розуміємо, що наша справа дійсно рятує життя", – зазначає Смиковська.
Наразі потужності підприємства дозволяють виготовляти близько тисячі бронежилетів на місяць. Аби процес відбувався злагоджено, кожен працівник має покрокову інструкцію з пошиття.
"Коли приходить нова людина, вона шиє один жилет близько трьох днів. Потім, протягом тижня вона починає шити один жилет на день. Через місяць вона може шити півтора жилети на день. Багато людей не витримує, бо матеріал грубий, важко шиється, це важка праця", – каже Северіон Дангадзе.
Щоб мати можливість виготовляти військову амуніцію та імпортувати сировину для виробництва, компанії довелося пройти багато складних бюрократичних процедур.
"З документами було важко. Отримати дозвіл на виробництво і сертифікат на бронежилет – це два різних шляхи. Десь допомагали, десь спасибі, що не заважали. На кожному рівні по-різному було. Нам знадобилося близько трьох місяців, щоб все оформити", – зізнається підприємець.
Бронежилети, крім відстрілу, пройшли також сертифікацію. Їх випробовували у різноманітних складних умовах, наприклад, нагрівали до температури плавлення, заморожували, а потім відстрілювали.
"Спеціально для нашої амуніції розробили технічні умови. Останній документ, який ми отримали – міжнародний стандарт якості", – додає Ольга Смиковська.
Шоломи, виготовлені в Україні
Крім бронежилетів, компанія UKRTAC виготовляє ще й шоломи, штурмові рюкзаки, підсумки, додатковий балістичний захист.
Автоматизовану лінію з виробництва шоломів виготовили самостійно за 30 днів "під ключ", бо швидко купити таке обладнання в Україні чи за кордоном можливості не було.
"Купити можна було в Італії або Китаї. Італія нам давала чотири місяці на виробництво, а Китай – три місяці і ще місяць на доставку. Тож ми вирішили самостійно зробити. За місяць створили програмне забезпечення, автоматику, металеву частину", – розповідає Северіон.
Перші шоломи виготовляли методом проб і помилок, шукали інформацію з відкритих джерел, консультувалися з фахівцями.
"Ми брали кевлар різної щільності, різну кількість шарів. Все це пробували, відстрілювали, доки не прийшли до ідеалу і зрозуміли, який матеріал нам потрібен. Зараз замовили кевлар, який ще в дорозі", – каже Смиковська.
Виробництво шоломів розділене на кілька зон. Зі складу, де у спеціальних температурних умовах зберігається арамідна тканина (кевлар), вона потрапляє у зону розкрою. Спеціалісти беруть нарізані шматки тканини та викладають у спеціальні чаші під прес.
Далі процес повністю автоматизований – прес при відповідній температурі опускається і на виході отримується сирий "горщик", який потрапляє у кімнату обрізки, а згодом фарбується і комплектується фурнітурою.
Для виготовлення одного шолома потрібно приблизно 6 квадратних метрів кевлару. Придбати його за кордоном не так просто через обмежену кількість виробників та підвищений попит.
"У світі лише 4-5 компаній, які виготовляють балістичний кевлар. Черги на замовлення починаються від одного року. Щоб купити кевлар у одній з найбільших компаній – DuPont, потрібно сьогодні заплатити гроші і забрати його через рік. Або можна купити завтра, але ціна буде приблизно у півтора раза вищою", – пояснює Северіон Дангадзе.
Виробництво шоломів запустили нещодавно. За цей час виготовили до 100 одиниць. Це тестова партія і шоломи поки не надходили у продаж. Більшу частину із них безкоштовно роздали українським бійцям.
"Після запуску виробництва ми виготовили шоломи, відстріляли їх, отримали позитивні відгуки і тільки потім замовили матеріал", – розповідає підприємець.
Від електровантажівки до багі. Як інженер з Кривого Рогу виготовляє легкі машини для військових
Ольга Смиковська додає, що відстріл шоломів проводиться в лабораторії під протокол у присутності керівництва і власника.
"Коли ми були в балістичній лабораторії, то бачили багато відстріляних шоломів. Більшість із них проходять випробування, бо куля не пробиває шолом, але у деяких вм’ятина, яка залишається, не рятує людину від травм. У нашому шоломі вм’ятина менше допустимої норми", – каже операційна директорка.
Зараз на підприємстві є чотири установки, потужності яких дозволяють виготовляти до 150 шоломів на день або близько 3 тис на місяць. Розміри шоломів регулюється за рахунок внутрішніх подушечок і підтяжок від М до XL.
Северіон Дангадзе зазначає, що за потреби виробництво можна швидко подвоїти або потроїти, бо компанія має досвід і технологію для розробки необхідного обладнання.
Про плани на майбутнє
Що стосується перспектив, то Северіон Дангадзе про це говорить обережно. Мовляв час покаже, що робити далі. Після перемоги підприємець розглядає варіант експорту продукції.
"Логічно було б спробувати вийти на світові ринки, але про це поки рано говорити. Ми були в Польщі на одній із трьох найбільших у світі виставок військових товарів. У нас були клієнти, які хотіли зробити замовлення тут і зараз, але закон забороняє під час війни продавати амуніцію за кордон", – додає засновник UKRTAC.
Колеса для Javelin та зарядка для Starlink. Як у Тернополі виготовляють електробайки для військових
Ольга Смиковська додає, що поки великих гуртових замовлень у компанії не було, але наразі UKRTAC має всі документи для того, щоб брати участь у держзакупівлях.
"Сьогодні ми абсолютно готові, це питання часу і переговорів, бо щоб виходити на держзакупівлі, потрібно мати певний пакет документів", – пояснює вона.
За словами Северіона, поки виробництво не вийшло на точку беззбитковості.
"Цех із виготовлення бронежилетів "тягне" виробництво шоломів, яке не працює, поки немає матеріалу. Якби виробництва були окремі, то ми б мали невеликі прибутки від продажу бронежилетів і повний мінус на шоломах. Але я їх не відокремлюю", – додає підприємець.