Всевидяче око начальства. Як відмовитись працювати під наглядом відеокамери

Чи сподобається вам, якщо під час роботи хтось стане у вас за спиною і почне стежити за вашими діями або дивитиметься у ваш комп'ютер? А якщо за вами стежать за допомогою вебкамери весь робочий день, а вимикати її забороняють?
Ось і агенту з телефонних продажів з Нідерландів таке не сподобалося, і він камеру вимкнув, за що його звільнили.
Він подав на роботодавця, американську компанію Chetu, до суду Нідерландів, і що б ви думали? Виграв!
Йому присудили близько 75 тисяч євро, причому представники Chetu на слухання до суду навіть не з'явилися і жодних пояснювальних документів не надали.
Незаконне стеження чи легітимний контроль?
Фігурант справи, яку розглядали у суді Нідерландів, працював у компанії Chetu з 2019 року.
У серпні його попросили взяти участь у віртуальному класі Програми коректувальних дій, причому його вебкамера мала весь час бути увімкнена. Як випливає із судових записів, чоловік відмовився, заявивши, що йому некомфортно, коли за ним 9 годин на день спостерігає камера.
"Це вторгнення у моє приватне життя, яке змушує мене відчувати дискомфорт, - сказав він. - Тому я не вмикаю камеру. За моєю роботою і так можна стежити у комп'ютері, оскільки я відкрив доступ до свого екрана".
У відповідь на ці заперечення компанія Chetu зазначила, що стежити за ним за допомогою камери - це те саме, що спостерігати за ним в офісі, й звільнила його за відмову працювати та виконувати її вимоги.
Але суд з таким підходом не погодився, пославшись на ухвалу Європейського суду з прав людини, у якій йдеться про те, що відеоспостереження за працівниками на робочому місці, приховане чи очевидне, має розглядатися як значне вторгнення в їхнє особисте життя.
У випадку з компанією Chetu, суд вважав, що вона не мала достатніх підстав для такого спостереження, і, відповідно, вона порушила права свого працівника.
Небезпечні тенденції

За даними дослідницької фірми Gartner, багато компаній використовують, скажімо так, нетрадиційні методи спостереження за своїми працівниками, включно з перевіркою електронної пошти, контролем за пересуванням людей у офісі та моніторингом сайтів, які вони відвідують.
Зазвичай роботодавці запевняють, що переслідують абсолютно безневинні й цілком виправдані цілі, але їхні методи можна легко використати й для звичайного стеження.
Наприклад, газета Telegraph у 2016 році, після галасу, піднятого профспілкою журналістів, змушена була прибрати з офісів спеціальні сенсори, які визначають, чи сидить хтось за тим, чи іншим столом. Керівництво запевняло, що сенсори були потрібні виключно для заощадження електроенергії в офісах, проте журналісти звинуватили газету у стеженні в стилі "Великого брата".
У 2013 році під час розслідування ВВС з'ясувалося, що компанія Amazon встановила на своїх складах у Суонзі пристрої, що відстежують, з якою швидкістю працівники обробляли замовлення. Причому журналісту, який влаштувався на склад під прикриттям, заявили, що на нього чекають стягнення, якщо він не працюватиме досить швидко.
А кілька років тому вже банк Barclays жорстко критикували за те, що розробив систему, яка відстежує, скільки часу клерки проводять за робочим столом. Це нібито зробили для того, щоб люди не перепрацьовували.
Вже на початку цього року представники профспілок Англії та Уельсу попереджали про те, що під час пандемії технології спостереження за працівниками, зокрема із залученням штучного інтелекту, вийшли з-під контролю.
Ці методи передбачають перевірку електронної пошти та обміну файлами, вебкамеру на робочих комп'ютерах, камери спостереження та навіть моніторинг часу, який люди проводять за клавіатурою і на телефонах.
Усе це, на думку профспілок, вимагає запровадження жорсткіших регуляційних заходів щодо захисту прав працівників.
Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.