Про що думає і що планує Путін

Ми ставили собі це питання впродовж місяців ще до того, як Росія вторглася в Україну.
Про що думає і що планує Володимир Путін?
Одразу попереджаю, у мене немає кремлівської кришталевої кулі і прямого зв'язку з Путіним.
Колишній президент США Джордж Буш якось сказав, що подивився Володимиру Путіну в очі і "відчув його душу". Подивіться, як добре це закінчилося для відносин між Росією і Заходом.
Тож намагатися проникнути у свідомість кремлівського вождя - справа досить невдячна. Але важливо пробувати. Можливо, зараз більше, ніж будь-коли, у світлі нещодавнього бряцання Москвою ядерною зброєю.
Немає сумнівів, що на президента Росії чинять тиск. Його так звана "спеціальна військова операція" в Україні пішла геть не за планом.
Вона мала тривати кілька днів. Але минуло вже майже вісім місяців, і кінця ще не видно.
Кремль визнає "значні" втрати військ; останніми тижнями російські військові втрачають територію в Україні, яку вони раніше окупували.
Щоб збільшити чисельність армії, минулого місяця Путін оголосив про часткову мобілізацію, попри те, що раніше він обіцяв цього не робити. Тим часом санкції продовжують боляче бити по російській економіці.
Отже, повернемося до настроїв Путіна. Чи може він міркувати про те, що він хибно оцінив ситуацію і його рішення про вторгнення в Україну було фундаментальною помилкою?
Навряд.
"Уявлення Путіна про те, що відбувається, керують усією ситуацією в цьому конфлікті", - вважає Костянтин Ремчуков, власник і головний редактор російського видання "Независимая газета".
- Як успіхи України у війні загрожують Путіну?
- Байден: Путін - "раціональний гравець", але прорахувався перед вторгненням в Україну
- Росія найближчим часом не застосує ядерну зброю проти України - розвідка Британії
"Він авторитарний правитель ядерної держави. Він беззаперечний лідер у своїй країні. Він має певні тверді переконання та уявлення, які зводять його з розуму. Він почав вірити, що ця війна є екзистенційною з точки зору важливості. Не лише для нього самого, але і для майбутнього Росії".
Якщо ця війна екзистенційна, то як далеко готовий зайти президент Путін, щоб виграти її?
Останніми місяцями високопосадові російські чиновники (зокрема сам Путін) робили недвозначні натяки на те, що лідер Кремля готовий застосувати ядерну зброю в цьому конфлікті.
"Я не думаю, що він це зробить, - сказав CNN президент США Джо Байден. - Але я вважаю, що говорити про це з його боку безвідповідально".

Інтенсивні російські бомбардування України на початку цього тижня вказують на те, що Кремль принаймні налаштований на загострення ситуації з Києвом.
І з Заходом теж?
"Він намагається уникнути прямої конфронтації із Заходом, але водночас готовий до неї, - вважає ліберальний політик Григорій Явлінський. - Найбільше я боюся можливості ядерного конфлікту. І, по-друге, я боюся нескінченної війни".
Але "нескінченна війна" вимагає нескінченних ресурсів. Здається, цього в Росії немає. Хвиля ракетних ударів по українських містах - драматична демонстрація сили, але наскільки вистачить Москви?
"Чи можливо продовжувати такий ракетний потік днями, тижнями, місяцями? Багато експертів сумніваються, що у Росії достатньо для цього ракет", - каже Ремчуков.
"Крім того, з військової точки зору, ніхто ніколи не казав, що буде знаком остаточної (російської. - Ред.) перемоги? Що є символом перемоги? У 1945 році це був прапор над Берліном. Який критерій успіху зараз? (Прапор. - Ред.) над Києвом? Над Херсоном? Над Харковом? Не знаю. Ніхто не знає".
Не зрозуміло, чи знає це і сам Путін.
Ще в лютому метою Кремля, здається, була швидка поразка України, яка змусила б її повернутися в орбіту Москви без тривалої війни. Він прорахувався. Він недооцінив рішучість української армії та народу захищати свою землю і, здається, переоцінив можливості власної армії.
Про що він зараз думає? Чи входить до його планів закріпити контроль над українською територією, яку він анексував, а потім заморозити конфлікт? Або він має намір йти далі, поки вся Україна не повернеться у сферу впливу Кремля?
Цього тижня колишній президент Росії Дмитро Медведєв написав: "Українська держава в її нинішній конфігурації… буде постійною, прямою та явною загрозою для Росії. Я вважаю, що метою наших майбутніх дій має бути повний демонтаж політичного режиму України".
Якщо слова Медведєва відбивають думки президента Путіна, слід очікувати затяжного і кривавого конфлікту.

Утім, дії Путіна за кордоном мають неминучі наслідки всередині країни. Протягом багатьох років Кремль старанно культивував образ Путіна як "гаранта стабільності", переконуючи російську громадськість у тому, що поки він керує країною, вона буде у безпеці.
Вірити цьому тепер стає усе важче.
"Попередній договір між Путіним і суспільством був такий: "Я вас захищаю", - каже Ремчуков.
"Багато років основним гаслом була "передбачуваність". Але яка передбачуваність може бути сьогодні? Ця ідея в минулому. Нічого не передбачувано. Мої журналісти не знають, чи не отримають вони повістки сьогодні ввечері, коли прийдуть додому".
Рішення Володимира Путіна вторгнутися в Україну здивувало багатьох, але не Явлінського.
"Я думаю, що (Путін. - Ред.) рухався в цьому напрямку - рік за роком він прокладав шлях до того, що ми маємо зараз", - каже Явлінський.
"Наприклад, знищення незалежних медіа. Він почав це ще у 2001 році. Знищення незалежного бізнесу. Він почав це у 2003 році. Потім 2014 рік і те, що сталося з Кримом і Донбасом. Треба бути сліпим, щоб цього не побачити".
"Проблема Росії - це наша система. Тут була розроблена система, яка створила таку людину (як Путін. - Ред.). Питання про роль Заходу у створенні цієї системи - дуже серйозне.
"Проблема в тому, що ця система не створила суспільство. У Росії багато хороших людей. Але немає громадянського суспільства. Тому Росія не може протистояти".
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!