Вимкни для перемоги. Як тимчасові відключення допомагають протистояти росіянам
Фото: ДСНСЩо ми втратили?
Нагадаємо, зранку понеділка, 10 жовтня РФ завдала масованих ракетних ударів, по Києву, Львову, Дніпру, Харкову, Житомирській та Сумській областях. При цьому Львівська, Полтавська, Сумська, Харківська та Тернопільська області частково або повністю залишилися без світла.
Обстріли, хоча і з меншою інтенсивністю, продовжились у вівторок і середу.
Як повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, на другий день атак було знеструмлено 3,9 тис. населених пунктів: міст, сіл, містечок.
«Уже зараз енергетикам та рятувальникам вдалося відновити електропостачання в більшості регіонів. У 3,8 тис. населених пунктів повернулося світло», – констатував Шмигаль.
Він додав, що у вівторок електрики стабілізували постачання в західних областях, практично повністю відновили постачання у Харкові та Харківській області. При цьому тривали роботи щодо відновлення енергопостачання в окремих районах Києва і ввечері вівторка почалися планові відключення.
«Але Росія не зупиняється у своїх спробах зруйнувати нашу енергетичну інфраструктуру. За даними ДСНС, цієї доби вже зафіксовано 33 обстріли. Ворог продовжує витрачати десятки ракет ціною в сотні мільйонів доларів на те, аби українці день-два побули без світла», – додав Шмигаль.
Також 11 жовтня стало відомо, що на Ладижинській ТЕС у Вінницькій області, внаслідок повторного обстрілу пошкоджене енергетичне обладнання.
Повторного обстрілу знову зазнали області на заході країни.
Тож втрати та завдана шкода продовжують зростати.
Як розповів LB.ua директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, тільки за перші два дні масованих атак зазнало різного роду ушкоджень більше 20 об’єктів електроенергетики.
Наслідки обстрілів ТЕЦ у Харкові.«Будемо відвертими, це значні втрати. У багатьох європейських країнах з такими пошкодженнями давно був би «блекаут» (відключення від мережі споживачів, – LB.ua) з такими пошкодженнями», – констатував він.
За даними офіційних джерел руйнувань зазнала третина інфраструктури.
За неповних три дні, за оцінками міністра енергетики України Германа Галущенка, близько 30% енергетичної інфраструктури України було пошкоджено ракетами окупантів із 10 жовтня.
І це, якщо не рахувати зруйнованого з початку великої війни.
«Ми дійсно втратили велику кількість передусім теплової генерації електроенергії, яка є маневреною і дозволяє швидко збільшувати обсяги виробництва. Та частину відновили. Подивимося, як будуть розвиватися події», – зазначав в інтерв'ю LB.ua Герман Галущенко за декілька днів до масованої атаки.
Перші наслідки масових ракетних обстрілів
Через масований удар росіян по інфраструктурних об’єктах України 10 жовтня, Кабмін ухвалив рішення призупинити експорт електроенергії.
У Міністерстві енергетики України при цьому додали, що обстріли мають на меті не лише влаштувати терор України, а й посилити енергетичний шантаж на країни Європейського союзу.
Росіяни прекрасно розуміли, що українська електроенергія, яку ми продавали у Євросоюз та окремо до Польщі та Молдови, допомагала Європі скоротити залежність від російського газу.
Навіть після зупинки Запорізької атомної електростанції Україна продовжувала виконувати свої обов’язки за контрактами. А удари росіян по ТЕС та підстанціях призвели до того, що уряд оголосив про зупинення експорту енергії з 11 жовтня.
«Саме експорт електроенергії з України допомагав Європі знижувати споживання російських енергоресурсів. І саме тому Росія знищує нашу енергосистему, вбиваючи можливість експорту електроенергії з України», – сказав глава Міненерго Герман Галущенко.
Фото: Міністерство енергетики УкраїниТобто росіяни до обстрілів готувались заздалегідь. Більш того, це частина їх військових планів.
«Насправді це почалося не два дні тому, а триває впродовж усієї війни. Посилення руйнувань прогнозували експерти. Було лише не зрозуміло, що ці атаки активізуються або перед опалювальним сезоном, або в ході. Почали перед», – зазначив Олександр Харченко.
Чому заговорили про економію електроенергії?
Крім зупинення експорту та поточних ремонтів, влада звернулася до населення з закликом обмежити споживання електроенергії у вечірній час, щоб зменшити навантаження на енергосистему.
В свою чергу оператор системи передачі електроенергії в Україні та єдиний оператор високовольтних ліній ПрАТ «Національна енергетична компанія Укренерго» ввів в дію графік аварійних («віялових») відключень в Києві, Чернігові, Черкасах та областях, а також Житомирі, щоб мати змогу провести необхідні ремонти об'єктів критичної інфраструктури.
Справа в тому, що в енергосистемі є складові: джерела генерації – електростанції та інфраструктуру постачання електроенергії – підстанції. Росіяни цілили і по генерації і по підстанціях, і, навіть більше, – по об’єктах інфраструктури, що працюють в сфері енергетики та зв’язку.
Українська енергосистема, які і в інших країнах з промисловими підприємствами, має розгалужену мережу – резервні лінії живлення. Щоб відновити постачання, аварійним бригадам необхідно знеструмити лінію і заживити споживача на резервну.
Та резервні лінії не завжди витримують потужність споживання.
«В чому зараз проблема? Проблема не тільки з генерацією. Тут поки все не так критично – пікові навантаження ми здатні перекривати – резерв є. Проблема в тому, що дуже багато мереж, саме мереж, зараз закільцьовані тимчасовими, резервними, часом, обхідними схемами. І тому вони повноцінне навантаження просто не здатні витримати. Те, що було на нормальних, планових, стаціонарних мережах. Тому ця історія про економію та історія з вимкнення електроприладів і плановими відключеннями, аби зняти навантаження на конкретні райони, конкретні регіони. Бо ситуація така, яка є», – сказав Олександр Харченко.
Директор Центру досліджень енергетики та експерт Центру оборонних стратегій Олександр ХарченкоТож основне прохання влади та енергетиків – не вмикати потужні електроприлади одночасно з 17.00 до 23.00, у часи пікового навантаження.
«Ми просимо трошки змінити свої звички та перенести прання на нічні години, зменшити частоту використання електрочайників, вимкнути на пару годин теплу підлогу, не пилососити та не прасувати одночасно. Заряджайте свої павербанки та акумуляторні ліхтарі вночі», – зазначили в «Укренерго».
Нічого додатково робити наразі не потрібно.
Та нагадують, що найбільш енерговитратними є такі електроприлади:
- кухонна електроплита;
- мікрохвильова піч;
- пральна машина;
- електрична духова шафа;
- електрочайник (кавоварка);
- електрообігрівачі;
- бойлери;
- праска;
- посудомийна машина;
- кондиціонер;
- зарядні пристрої;
- пилосос;
- комп’ютер;
- телевізор.
Як перебої в енергопостачанні впливають на економіку?
Окрім прямих втрат енергетиків, відсутність чи перебої у енергопостачання несуть і інші.
Зокрема відомо, що великий виробник та експортер залізорудної продукції, група компаній Ferrexpo, основні активи якої в Полтавській області призупинила виробництво через перебої з електроенергією.
А інший експортер та виробник металопродукції в Україні, «ArcelorMittal Кривий Ріг», обмежив його обсяги.
З 12 жовтня 2022 року через перебої з електропостачання не працює Національна автоматизована інформаційна система. Через це надання послуг у сервісних центрах МВС призупинено.
Фото: УкрінформСкільки будемо відновлювати і як буде далі?
«У нас є декілька сценаріїв проходження. Ми розуміємо, що робити», – розповідав в інтерв’ю LB.ua міністр енергетики Герман Галущенко.
Ексміністр палива та енергетики України Іван Плачков переконаний, що у разі найбільш песимістичних сценаріїв, громадяни мають підготуватись до можливих перебоїв з енерго та теплопостачанням.
«Енергетики готувались до такої ситуації, були створені додаткові аварійні бригади, закуплене відповідне обладнання. Але нам треба розуміти, що це може продовжуватися, тому маємо бути готовими, що на якийсь час можемо залишитися без електроенергії, тепла і газу. Тож треба готувати спеціальні приміщення з альтернативним опаленням. Це можуть бути дрова, вугілля, для того щоб якийсь час можна було пересидіти у захищених місцях. Треба домовлятися з родичами, знайомими, які мешкають у селах, райцентрах, там, де опалення на дровах і вугіллі. Щоб перечекати, поки енергетики відновлять інфраструктуру», – зазначив він в ефірі Національного радіо.
В України є певний запас міцності, додав Олександр Харченко.
«Ми здатні доволі швидко відновлювати пошкодження. Але є сегмент дуже дорогого обладнання, з яким, як я вказував швидко може не вийти. За кілька років до великої війни «Укренерго» вкладало дуже пристойні гроші у модернізацію і відновлення магістральних. І цей запас міцності дозволяє нам доволі пристойно триматися і доволі швидко та ефективно опрацьовувати пошкодження. Але треба розуміти, що є певний сегмент обладнання, який швидко не ремонтується і не виробляється «про запас». Це, серед іншого, усі потужні трансформатори», – сказав він.
За словами Олександра Харченка, завдана шкода є суттєвою, зокрема й через те, що російську армію явно консультували спеціалісти в сфері енергетики.
«На жаль, саме це обладнання (потужні трансформатори) росіяни вибивають дуже цілеспрямовано. Я абсолютно певен, що з того боку працюють енергетики, що погано для нас. Вони розуміють, що ефективніше «вибивати» трансформаторні підстанції, ніж намагатися знищити генерацію», – переконаний він.
І саме це може бути причиною більш тривалого процесу відновлення.