"Вивозили на КАМАЗі". Як російські солдати та офіцери роками крали в армії труси та берці
У рамках мобілізації призивають зокрема людей віком 40+. Якщо вони до цього служили, то виявлять, що в деяких сферах у російській армії мало що змінилосяМобілізовані на війну з Україною росіяни змушені купувати собі майже все - від трусів та взуття до бронежилетів та тепловізорів.
"Мені незрозуміло, куди поділися півтора мільйона комплектів, які зберігалися на пунктах прийому особового складу", - заявив генерал-лейтенант запасу та депутат Держдуми Андрій Гурулєв.
- Як воюватимуть росіяни, що не тримали в руках автомат, і чому мобілізація не допоможе Путіну
- Челядь підставляє вождя? Як російське командування критикують на тлі невдач в Україні та мобілізації
- "Полковник - не дебіл, полковник розуміє". Як росіян мобілізують на роботі
ВВС знайшла часткову відповідь на його запитання у судових рішеннях: доки Володимир Путін готував вторгнення в Україну, російські військові роками обкрадали власні склади, іноді крадучи майно вантажівками.
У середині липня, коли російські війська разом із ПВК "Вагнер" штурмували Вуглегірську ТЕС у Луганській області, на іншому кінці Євразії - на острові Ітуруп Курильської гряди - йшло засідання Курильського гарнізонного військового суду. Начальника речової служби тилу місцевої військової частини Дмитра Горіна судили за службову фальсифікацію.
Восени 2021 року Горін виписав фальшиві накладні. За ними двоє військовослужбовців отримали майно, яке насправді ніхто не видавав. Так, один з них нібито отримав 100 речових мішків, три балаклави, чотири літні кашкети і два комплекти костюмів, що захищають від вітру та вологи. Інший - цілих 35 футболок, 50 носовичків, по півсотні пар зимових та літніх шкарпеток та одну пару літніх черевиків.
Для надійності Горін виписав фальшиві накладні на військовослужбовців, що вже звільнилися, але про фальсифікацію все одно стало відомо. На суді начальник речової служби тилу розповідав, що майно стало непридатним через неправильні умови зберігання. Списувати його офіційно він нібито боявся, оскільки, на його думку, почалася б перевірка - чому він мав такі погані умови зберігання, і тому вирішив просто підробити накладні. Вирок був м'яким - 25 тисяч рублів судового штрафу.
А колишньому начальнику речової служби тилу інженерної частини у Муромі (Володимирська область) старшому лейтенанту Ільгізу Ахметову пощастило менше - коли Росія наприкінці 2021 року висувала свій ультиматум НАТО, його засудили до умовного тюремного терміну у два роки. Він вивозив військове майно вантажівкою.
Навесні 2018 року Ахметов підігнав до складу "Урал" і завантажив у нього 209 літніх берців. Взуття вирушило до його знайомого до Нижегородської області - нібито для покриття боргу. Ахметову це сподобалося і вдруге вивіз ще 100 пар. Щоб приховати нестачу, Ахметов підробив акт про списання двохсот пар взуття, вказавши, що їх так витоптали солдати, що вже неможливо було носити.
Ці два вироки - лише останні приклади того, як російські військовослужбовці роками крали обмундирування, взуття та інші речі у власної армії. За останні вісім років (цю цифру російська пропаганда використала в сакральній фразі "Де ви були вісім років?") гарнізонні військові суди винесли не менше 558 вироків за зникнення майна зі складів речей, підрахувала ВВС.
Ця проблема залишилася б на периферії суспільного інтересу, якби Росія не розпочала війну з Україною, а потім і мобілізацію. Саме мобілізація показала, що російська армія навіть не може вдягнути своїх солдатів. Родичі мобілізованих купують їм берці, балаклави, шкарпетки, рюкзаки, форму, а також бронежилети, аптечки, прилади нічного бачення.
"Мені досі незрозуміло, куди поділися півтора мільйона комплектів, які зберігалися на пунктах прийому особового складу. Звідки проблеми з формою, іще з чимось? Це ніхто ніяк не збирається пояснити!", - написав у своєму телеграмі прихильник війни генерал-лейтенант запасу та депутат Держдуми Андрій Гурулєв.
Потім він разом зі своїм колегою Василем Піскарьовим звернувся з листом до генпрокурора Ігоря Краснова - розібратися, як так вийшло, що бюджет роками виділяв гроші, а в армії нічого немає.
За відповіддю на це запитання ВВС звернулася до матеріалів державної інформаційної системи "Правосуддя".
Як крали напередодні війни
Способів красти майно багато, каже військовий журналіст і сам у минулому чинний офіцер ЗС РФ (він попросив про анонімність). Наприклад, можна підробляти відомості або списувати зі зберігання придатні речі, пославшись на те, що їх знищила пліснява, розповідає він.
"Ще один популярний спосіб - перекладання на наступного матеріально відповідального, у мене так однокашника посадили. Він приїхав у частину, розписався у відомостях, а потім пройшла інвентаризація та виявила нестачу. Поїхав у в'язницю", - згадує співрозмовник ВВС.
Дрібниці в армії крали завжди - наприклад, як двоє строковиків із мотострілецького полку у місті Клинці Брянської області, Володимир Моржаков та Єгор Медведєв.
Їх призвали ще влітку 2021 року. Наскільки добрими солдатами вони були, невідомо, але одного дня Моржаков і Медведєв залізли на речовий склад власної частини і вкрали звідти одяг.
Ворота на склад були замкнені на замок, але прозір між стулками був настільки широким, що друзі змогли відігнути одну з частин воріт. Медведєв поліз усередину, а Моржаков залишився, як то кажуть, "на стрьомі". Незабаром з'явився його товариш з речами - двома кашкетами, парою берців і спортивних кросівок, трьома комплектами білизни і чотирма спортивними куртками "Армія Росії". У березні 2022 року, коли Росія вже вторглася до України, вони відправили ці куртки своїм родичам поштою. Але незабаром, коли їх викрили у крадіжці, поспіхом зателефонували та попросили відправити назад.
Обох також засудили до невеликих судових штрафів за статтею "крадіжка".
Два кашкети і пара курток, які мотострілки з Брянської області витягли зі складу, не йдуть у жодне порівняння з тим, у яких масштабах останніми роками крали їхні колеги по "другій армії світу".
Восени 2021 року старшину однієї з мотострілецьких військових частин Алтайського краю Євгена Медведєва призначили відповідальним за навчання новоприбулих строковиків. Йому доручили видати їм необхідне обмундирування. Медведєв прийшов на речовий склад по теплі куртки для цілої роти (106 осіб), але до своїх солдатів доніс лише половину. Інші 50 курток він виніс за межі частини й продав, за що в результаті був засуджений до штрафу в 200 тисяч рублів за статтею "Привласнення або розтрата".
Мобілізовані у їдальні військової частини в Ростові-на-Дону - цих спромоглися одягнути та нагодуватиУ Новосибірській області на лаві підсудних опинився не якийсь старшина, а цілий начальник продовольчої та речової служби тилу з частини протиповітряної оборони, дислокованої у місті Об. У ті дні, коли російська армія була ще під Києвом, Новосибірський гарнізонний суд розбирався, як капітан Володимир Зайцев разом із начальником речового складу прапорщиком Олексієм Чурюкановим систематично приторговували довіреним їм майном.
Номенклатура товарів на продаж вражає. Наприклад, 17 квітня 2019 року вони вивезли з території частини 60 польових літніх костюмів з такою самою кількістю кашкетів, 50 комплектів білизни і 20 пар берців. Речей було так багато, що вони задіяли службовий КАМАЗ, яким керував водій з цієї ж частини.
Вивозили не лише форму, взуття, а й навіть нитки, туалетний папір, 50 тисяч паперових конвертів, ролики для факсу, 36 тисяч прозорих "файликів" для аркушів А4, пляшки з рідким милом. Загальна вартість проданого ними майна склала 1 млн рублів, але інвентаризація показала, що на складі не вистачає речей на 1,5 млн рублів.
Продавати шкарпетки, берці та туалетний папір їм допомагав капітан Дмитро Нікітін із "Новосибірського вищого військового командного училища". Він привозив вкрадені речі на КАМАЗі у свій гараж у кооперативі "Сибір" і вже там зустрічав покупців із цивільних.
Усіх трьох засудили до судових штрафів.
У гараж возив крадене майно начальник продовольчої та речової служби однієї з підмосковних частин капітан Сергій Пудіков, але на особистому пікапі. За один рейс до кузова пікапа вміщалося по кілька мішків з речами, а всього в період з 2016 по 2018 роки він вивіз із частини близько 80 мішків з різним одягом та взуттям.
Коли він вперше забирав військове майно (140 плащів та 30 сорочок), то його підлеглий запитав, куди він його везе. Пудіков відповів, що просто поміняє розміри на складі і поверне. "Розмірів на обмін поки що немає", - відповідав він згодом доти, доки його не затримали. З урахуванням кількості вивезеного та проданого майна, його засудили до шести років в'язниці та позбавили капітанського звання.
Як крали у попередні роки
Судова статистика показує, що за останні роки кількість кримінальних справ за фактами розкрадання чи розтрати майна з речових складів стабільно трималася на рівні 70-100 випадків на рік.
Так само зникало майно з речових складів і 10 років тому.
Наприкінці нульових у одній із частин Новосибірської області відбулася перевірка складів недоторканного запасу. Виявили справжню "діру" - не було майже 2000 речових мішків, 200 пар чобіт, 1200 літніх костюмів, 300 казанів і 100 фляг.
Завідував складом прапорщик Андрій Зорін, який у відповідь на питання, де все це добро, лише розвів руками: мовляв, склад запечатував сам, випадків злому не було, але працювали на ньому солдати-строковики, за якими він стежив погано, і вони-то й могли винести майно.
У результаті 2010 року суд визнав Зоріна винним у "недбалості" й оштрафував на 30 тисяч рублів, тобто приблизно тисячу доларів за курсом того часу. Після звільнення з військової служби Зорін пішов працювати охоронцем.
А ось начальник речової служби однієї з військових частин Абакана Дмитро Дроздов у 2007-2009 роках брав потроху і для особистих потреб - то два спальні мішки, то пару штанів чи черевиків. Хоча якось і він не втримався і виніс із частини одразу 45 пар чобіт. Його судовий штраф становив 60 тис. рублів.
У тому ж 2009-му на Далекому Сході ухвалили рішення розформувати один із речових складів Тихоокеанського флоту. Його начальник Олексій Валевський скористався цим моментом і за підробленими документами доручив вивезти частину майна до іншого складу зі спрощеним режимом охорони, звідки його знайомий протягом пів року неквапливо забирав речі на власному автомобілі.
У переліку викраденого майна - п'ять тисяч тільників, чотири тисячі пар черевиків, дві з половиною тисячі хутряних рукавиць. Валевський на суді виправдовувався, що зробив це на користь начальства заради підвищення по службі, але прізвищ не назвав і вирушив до колонії-поселення на 4,5 роки.
З таким же розмахом крали майно зі складу однієї із частин Ульянівської області у 2015-2016 роках. Загалом тоді з неї вивезли по дві тисячі пар трусів та футболок, 13 тисяч пар шкарпеток, а також 200 спальних мішків - тих самих, які мобілізованих просять зараз купувати власним коштом.
Для вивезення такої кількості речей використовували вантажівку МАЗ, а документи підробляли: наприклад, на складі штучно утворювали надлишки за рахунок того, що військовослужбовцям частини видавали менше одягу, ніж вказували у документах.
Так само намагався приховати шахрайство й капітан однієї з частин військово-повітряних сил в Іркутській області Ігор Чеботарьов, але пішов далі і вимагав вписувати у відомості не лише реальних, а й вигаданих військовослужбовців. Речі вивозилися з частини на КАМАЗі за кілька рейсів: сам капітан стверджував, що мішків було лише 15, але водій розповів, що щоразу вантажівка була повна догори і за рейс військова частина позбавлялася 50-60 мішків.
У 2014 році Чеботарьова засудили до реального тюремного терміну.
Як крадуть інше майно
З російських військових частин зникає не лише одяг та взуття, а й засоби захисту.
Наразі мобілізовані змушені купувати собі бронежилети, яких у російській армії катастрофічно не вистачає. Але могло б бути більше, якби, наприклад, сержант танкової бригади з Нижегородської області Іван Андрєєв не вкрав у 2017 році майже 50 штук. Щоб його не помітили на КПП, він або вимагав підлеглих викидати армійське майно через вікно, або виносити через головний вхід на ношах.
Родичам мобілізованих часто доводиться на свої гроші докуповувати для них багато чого з необхідного на фронтіА в одній з рот мотострілецької частини з бурятського міста Кяхта у 2018 році зникли 20 бронежилетів та стільки ж бронешоломів. Поки командир роти думав, що робити, старшина Артем Акімов довірливо повідомив йому, що має знайомого, який може недорого продати такі ж "броніки", щоб начальство не помітило зникнення.
Офіцер переказав йому 40 тисяч рублів, а далі незрозуміло - чи Акімов відразу вирішив обдурити командира і, запевнивши, що повернув бронежилети на склад, залишив гроші собі, чи його знайомий раптом вирішив, що може продати дорожче, і угода зірвалася. Через деякий час командир дізнався, що бронежилети так і не були куплені, і поскаржився на шахрайство з боку підлеглого у військові слідчі органи.
Військовим вдається вивозити з частин і майно більших розмірів.
Навіть прокремлівські військкори пишуть про жахливе постачання паливно-мастильних матеріалів. Кількість покинутої російської техніки часто пояснюється саме цим - техніці просто нема на чому їхати. Відбувається це зокрема тому, що крадіжка ПММ - дуже поширене явище.
Старший технік матеріально-технічного забезпечення однієї з частин Алтайського краю Олексій Куделя у 2019 році на службовій вантажівці ГАЗ систематично крав дизельне паливо - він вивозив то по дві, то по три бочки, і в результаті позбавив рідну армію 2,5 тис. літрів солярки. Частину він встиг продати, частину зберігав у себе на ділянці за містом. Крім того, він вкрав у частині майже дві тисячі тонн фуражного вівса та різноманітні запчастини.
Крадіжка палива - досить поширений злочин серед військовослужбовців танкових частин. Військовий експерт, який займався моніторингом стану танкових частин, розповідає, що гроші, що виділяють на зберігання та експлуатацію танків, у деякі частини роками доходили лише в незначних обсягах, залишаючись десь на рівні генералітету.
"Ті, що доходили, спочатку крали на нижчому рівні, а ті, що залишалися, витрачали лише на фарбування танків. ПММ теж крали, тому танки роками нікуди й не їздили. Коли вони остаточно ламалися й ставали непридатними, з них починали витягувати й цінне обладнання, тому не дивно, що вести наступальні кампанії російські танкісти просто не можуть.
Це видно і з судових рішень. У 2020 році начальник начальника відділу зберігання однієї з частин у Бурятії Сергій Новіков попросив підлеглих зняти стабілізатори частоти з 38 танків T-72 - мовляв, вони потребують ремонту. А потім запихав їх у мішок, вивіз із частини та продав за 200 тис. рублів. Дохід міг бути трохи більшим, але один стабілізатор він десь згубив.
У результаті 37 стабілізаторів відправили з кур'єрською службою до Челябінська кінцевому покупцю, який спробував продати їх до Вірменії, але на кордоні вантаж затримали.
В анексованому Росією Криму теж відбувається мобілізаціяА командир бази бойового зберігання у Воронезькій області Леонід Гойхман вирішив заробити на продажу двох нових двигунів до бойової техніки. Схема була досить хитра: наприкінці 2018 року покупець привіз два старі двигуни, які поставили на склад автобронетанкового майна замість нових. За це Гойхман отримав пів мільйона рублів, з яких 50 тисяч він віддав начальнику складу, який знав про угоду.
Втім, знали про неї й інші військовослужбовці - один навіть чистив ці старі двигуни, щоб вони не виглядали зовсім розбитими. А коли на склад прийшла перевірка, Гойхман змусив підлеглих заставити місце, де стояли двигуни, іншим майном, щоб інспектори не могли туди пройти.
Але інспектори все ж таки дісталися до того кутка. Обох - і командира, і начальника складу - засудили до судових штрафів: суд врахував, що у них є бойовий досвід і медалі.
Як військових судили за економічними статтями
Економічні злочини - хвороба, яка супроводжувала російську армію усі вісім років з 2014 року.
"Красти в армії, як і раніше, легко, причому у цього злодійства є різні рівні", - каже військовий журналіст і офіцер запасу, який попросив про анонімність. Один рівень - це забрати додому пару речей, інший - вивезти з частини КАМАЗ із мішками, набитими обмундируванням, третій - уже крадіжка мільярдами, додає він.
У середньому за останні вісім років близько тисячі військовослужбовців на рік ловили на крадіжці, причому часто йшлося про крадіжку мобільного телефону свого товариша по службі.
Понад 12 тисяч вироків - за шахрайство, а у 2018-му та 2019 роках було понад дві тисячі вироків на рік.
Зрештою, понад 700 контрактників, включно з командирами, засудили за розтрату.
Одна із проблем - відсутність сучасних систем обліку майна, тобто складського програмного забезпечення, каже військовий журналіст. "Немає навіть обліку ПММ, без яких воювати неможливо: все досі записують у зошит, а коли є зошит, то складно звірити, що написано в зошиту в частині, а що в окрузі", - наводить він приклад.
"Всі зацікавлені у найменшій прозорості, з крадіжками не борються", - каже співрозмовник ВВС. І судова статистика, найімовірніше, відображає лише верхівку цього корупційного айсберга.
Останніми роками прозорість російської армії неухильно знижувалась, і до 2022 року армія стала повністю закритою системою, каже гендиректор "Transparency International - Росія" Ілля Шуманов.
Держзакупівлі не публічні, декларації про доходи не публікують, а за антикорупційні розслідування, присвячені ЗС РФ, можна стати іноагентом чи навіть бути звинуваченими у держзраді, перераховує він. Головний аргумент закриття інформації у всіх випадках один і той же - секретність.
Все це в результаті сприяє тому, що крадіжки та корупції як мінімум не меншає, зауважує Шуманов.
"Я не здивований [що для мобілізованих нічого немає], тому що все зберігалося через одне місце", - сказав ВВС прапорщик Андрій Зорін із Новосибірська, якого 10 років тому засудили за статтею "Халатність" до судового штрафу. Він був відповідальним за склад недоторканного запасу, але майно, за його словами, не перераховував, і на нього "повісили" крадіжку попередників.
"Передавалося все на словах. Був у відпустці, що там [на складі] відбувалося, невідомо, а потім - опа, "халат" [кримінальна справа за статтею "Халатність"]. Мене звільнили, до пенсії п'ять років не вистачило, квартири немає, бомжем залишився. Служити не піду", - емоційно заявив 44-річний Зорін.
"А повістка вам приходила?" - запитав кореспондент ВВС.
"Навіть якщо повістка прийде, я не піду. Я ображений на армію, за що я маю служити, за що? Я служив вам, і мене підставили".
Якщо ж Зорін раптом буде призваний і піде, то цілком може зіткнутися з тим, що й інші мобілізовані на війну з Україною, родичі яких тепер купують не лише бронежилети, а й навіть взуття.
"Нам у 30 тисяч обійшлося одягнути, берці, форма, шкарпетки, труси, рюкзак. Окремо таблетки, їжа", - скаржилася, наприклад, дружина одного з мобілізованих у "ВКонтакті".
А видання "Агентство" розмістило у своєму телеграм-каналі відео із селища Черьомушки під Омськом, на якому видно, що мобілізованих розмістили у наметах із буржуйками, без світла. Екіпірування їм не видали, а температура на вулиці опустилася нижче нуля.
На іншому фото з Омської області у каналі "Агентства" видно ангар із десятками ліжок. Видання стверджувало, що частину мобілізованих розмістили у 242-му навчальному центрі ВДВ у селищі Світлий, в ангарі на 1000 осіб, а волонтери оголосили збір коштів на спорядження: від спальників та матраців до тепловізорів та квадрокоптерів.
- "До російської армії не піду!" Що кажуть у Мелітополі про можливу мобілізацію
- "Нахера нам Херсон, вмирати за нього не збираюся": протести, підпали військкоматів і хаос із призовом у Росії
- Як мобілізація в Росії вплине на ситуацію на фронті
Та ж ситуація раніше була і з одягом та екіпіруванням для мобілізованих у самопроголошених "ДНР" та "ЛНР", де родичі купували все - від берців до приладів нічного бачення.
"Ми крадемо (воруем - Рос.) за вітчизну", - обмовився нещодавно в ефірі каналу "Росія" представник "народної міліції ДНР" Едуард Басурін, очевидно, маючи на увазі, що за вітчизну він все ж таки "воює".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!