Челядь підставляє вождя? Як російське командування критикують на тлі невдач в Україні та мобілізації
RUSSIAN DEFENCE MINISTRY/ReutersЩе на початку осені перебіг війни в Україні та дії російського командування публічно не ставили у Росії під сумнів. Сьогодні ж російське військове керівництво не лає лише лінивий: депутати обурюються порушеннями під час мобілізації і закликають чиновників "не брехати", голова Чечні Рамзан Кадиров і творець ПВК "Вагнер" Євген Пригожин звинувачують воєначальників у провалах на фронті, а блогери та військові кореспонденти невдоволені пресслужбою міністерства оборони та натякають на кадрові перестановки.
ВВС розповідає про те, як армія РФ зі "священної корови" режиму перетворилася на об'єкт запеклої критики на офіційних майданчиках та телеканалах Росії.
З чого все почалося
Від самого початку вторгнення в Україну в Росії начебто діяло негласне табу на критику армії. Окремі спалахи невдоволення виникали серед блогерів, які підтримують "спецоперацію" - наприклад, після того, як російські війська навесні відійшли від Києва та Чернігова, - але на більш високий рівень не виходили.
- "Кинули у м'ясорубку". Елітна бригада розвідки РФ зазнала серйозних втрат при відступі з Лиману
- Як воюватимуть росіяни, що не тримали в руках автомат, і чому мобілізація не допоможе Путіну
- Чому мрія Путіна про перемогу в Україні нездійсненна
Ситуація змінилася восени, коли спочатку Збройні сили України завдали російській армії чутливої поразки на харківському напрямку, потім у самій Росії почалася мобілізація, а після цього російські війська почали здавати позиції під Херсоном.
Хвиля невдоволення зародилася у соцмережах. Після відступу російської армії від Балаклії та Ізюма блогери та військові кореспонденти російських ЗМІ нарікали на те, що міністерство оборони недостатньо серйозно поставилося до ситуації на фронті.
"З системою, в якій начальство не любить поганих новин, а підлеглі не люблять засмучувати начальників, треба щось уже робити", - писав 7 жовтня пропагандист із "Комсомольської правди" Олександр Коц.
Критика не залишилася непоміченою владою - причому, судячи з усього, на найвищому рівні. Агенція Bloomberg із посиланням на "обізнані джерела" повідомляла, що від початку літа президент Росії Володимир Путін принаймні двічі зустрічався з невеликою групою російських військкорів. Востаннє - незадовго до 21 вересня, коли Путін оголосив "часткову мобілізацію". Про одну таку зустріч після Петербурзького форуму розповідав Дмитро Пєсков.
За версією Bloomberg, "на зустрічі репортери, відомі націоналістичними поглядами та скептицизмом щодо військового начальства, намалювали жахливу картину ситуації на фронті. Деякі кореспонденти пішли із зустрічі, запитуючи себе: а чи отримував Путін повне уявлення про реальну ситуацію на офіційних брифінгах?"
Але оголошена мобілізація лише розширила коло незадоволених міністерством оборони РФ. Усі останні тижні ВВС та інші ЗМІ розповідали про те, як призов став повним хаосом: на фронт забирають росіян, які не підходять під заявлені Путіним критерії, шукати екіпірування призовникам часто доводиться самим, а якість їхньої підготовки викликає питання.
Вже через два дні після початку мобілізації у відставку відправили заступника міністра оборони Дмитра Булгакова, який останні 14 років займався матеріально-технічним забезпеченням російських військ - по суті, був головним військовим "тиловиком" країни. Причини його звільнення не назвали.
Лояльні Путіну політики та блогери критикують те, як проходить "часткова мобілізація", з позиції "Путіна підставляють""Патріотичний" сегмент соцмереж спочатку призначив винуватцями того, що відбувається, військових комісарів на місцях.
"Частина військкоматів по всій країні підставляє президента", - обурювалася вранці 23 вересня Крістіна Потупчик, у минулому комісарка руху "Наши".
"Вибішують людей, ось як спеціально, як на зло. Начебто Києвом заслані", - дивувалася голова RT Маргарита Симоньян.
Проблеми з мобілізацією та постачанням призовників визнали російські губернатори. Міноборони запустило гарячу лінію, на якій обіцяло відповісти на всі запитання про призов, деяких помилково відправлених до росіян почали повертати додому. Деяких військкомів показово звільнили.
Здавалося, що хвиля невдоволення торкнулася військового керівництва хіба що дотично. Але на початку жовтня стало зрозуміло, що російська армія продовжує зазнавати поразок в Україні. Спочатку здали Лиман, стратегічно важливе місто на Донеччині - причому це сталося наступного дня після того, як Володимир Путін підписав укази про анексію окупованих українських територій. Потім російські війська почали відступати під Херсоном. Після цього критика міністерства оборони спалахнула з новою силою.
Рамзан Кадиров любить висловлюватися щодо війни в УкраїніМинулими вихідними голова Чечні Рамзан Кадиров, один із найрізкіших спікерів на тему війни в Україні, зробив допис про відступ від Лимана з жорсткою критикою на адресу командувача Центрального військового округу генерала Олександра Лапіна.
"Образливо не те, що Лапін нездара. А те, що його покривають нагорі керівники в Генштабі", - обурювався Кадиров.
Кадирова підтримав бізнесмен Євген Пригожин, який нещодавно вперше відкрито визнав, що заснував ЧВК, яка бере участь у війні в Україні ще з 2014 років.
"Експресивна заява Кадирова, звичайно, зовсім не в моєму стилі. Але можу сказати: "Рамзан, красень, смали". Усіх цих ушльопків - з автоматами босими на фронт", - так слова Пригожина передала пресслужба компанії "Конкорд", що йому належить.
Після цього критика на адресу військового керівництва Росії відкрито прозвучала під час засідання Держдуми, де депутати проголосували за "приєднання" окупованих українських регіонів. У той день лідери багатьох думських фракцій згадували проблеми в армії.
Наприклад, голова КПРФ Геннадій Зюганов говорив про "програні битви", які породили "великі проблеми", і дивувався з приводу ситуації з екіпіруванням мобілізованих.
"Ганьба, коли наші на передовій не екіпіровані та спорядження відсутнє, так само як і озброєння", - вторив йому лідер ЛДПР Леонід Слуцький.
"Є питання щодо того, що відбувається на фронтах. Я ще раз повертаюся до питання про проведення у закритому режимі зустрічі з керівництвом міноборони та генштабу. Питання є", - говорив керівник "Справедливої Росії" Сергій Миронов.
На захист армії на тому засіданні спробували виступити єдинороси. "Я як людина, яка займалася безпекою, хочу сказати: убережи нас бог від критики нашої армії", - просив голова фракції Володимир Васильєв. Спікер Думи В'ячеслав Володін взагалі попросив колег не критикувати армію публічно: "Душа болить, є проблеми. Але ось ці питання, які десь по суті правильні, за формою принесуть нам плюс чи мінус? Мінус!"
Але заклик Володіна у Думі, здається, не почули. 5 жовтня Андрій Картаполов, голова комітету Держдуми з оборони та колишній заступник міністра оборони, дозволив собі критику на адресу свого колишнього керівництва та закликав військове командування "перестати брехати": "Зведення міністерства оборони практично не змінюють свого змісту. Збили десять снарядів, вразили п'ятдесят об'єктів, знищили сотні нацистів. І все. Ну, але ж народ знає".
Скаржитися на зміст зведень на той момент почали і блогери, які підтримують вторгнення в Україну.
Наступного дня Картаполов, який фактично був у міністерстві оборони головним політруком, звинуватив колишнє начальство у відсутності оперативної реакції на критику. До вечора стало відомо, що Картаполов та голова думського комітету з безпеки Василь Піскарьов відправили генпрокурору листа з вимогою розібратися, чому у мобілізованих виникли проблеми із постачанням. 17 жовтня проблеми призовників обговорюватимуть у Думі на закритій нараді із двома заступниками міністра оборони.
До кінця тижня міноборони вже відкрито критикували і губернатори, і навіть "керівництво" окупованих українських територій.
"Багато хто говорить, що міністр оборони, який допустив до такого стану справ, міг би, як офіцер, застрелитися", - натякав Кирило Стремоусов, призначений Москвою "заступник голови адміністрації" Херсонської області.
Розчарування діями армії тепер не приховують і учасники пропагандистських передач на російському телебаченні, які перші пів року війни воліли говорити лише про успіхи військових та передрікали Україні неминучу поразку.
"Ось зараз настав час говорити правду! І діяти нарешті! Зносити вогневою силою. Сподіваюся, вона хоча б є? Чи з'ясується, що знову, як і з формою для мобілізованих?!" - обурювався днями ведучий Володимир Соловйов.
Своє невдоволення міністерством оборони вперше відкрито висловив і Володимир Путін. Він повідомив, що підписав указ про відстрочку від мобілізації для додаткових категорій росіян, тому що військове керівництво з якоїсь причини цього не зробило: "Спочатку міністерство оборони доповіло, що цілу низку категорій наших громадян немає необхідності призивати в рамках мобілізації, їх перерахували, проте відповідних змін до нормативно-правової бази своєчасно все-таки не внесли".
Чому це відбувається?
Така публічна та гучна критика на адресу російського військового керівництва - це нетривіальна подія. Міністр оборони Сергій Шойгу довгі роки залишався одним із ключових членів команди Путіна. Той неодноразово відкрито демонстрував Шойгу свою прихильність: голова міноборони регулярно супроводжував президента у поїздках на відпочинок до тайги.
ReutersКрім того, Шойгу - нарівні з Путіним та міністром закордонних справ Сергієм Лавровим - стабільно входить до трійки найпопулярніших політиків Росії за рівнем довіри за версією державного ВЦВГД.
"Пряма критика міноборони [з боку Путіна] має на увазі і критику Шойгу, якого Путін, схоже, налаштовує на те, щоб той взяв на себе провину через невдачі вторгнення в Україну", - вважають експерти американського Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики зазначають, що критикувати міністерство оборони Путіна змушує насамперед критика "зсередини".
Якщо чиновники і телепропагандисти поки що не дозволяють собі відкрито критикувати Шойгу, то серед блогерів деякі готуються до його відставки. Ігор Стрєлков (Гіркін), колишній співробітник ФСБ, який керував у 2014 році військами сепаратистів у самопроголошеній "ДНР", днями пророкував звільнення "фанерного" - таке прізвисько Шойгу дали його критики через те, що міністр ніколи не служив в армії.
Аналітики ISW не виключають, що Путін справді готує ґрунт для звільнення Шойгу, від якого, на їхню думку, президент "риторично дистанціюються". Але, вважають вони, найближчим часом цього чекати не варто: "Путін, швидше за все, утримуватиметься від звільнення Шойгу стільки, скільки зможе, щоб продовжувати звинувачувати Шойгу у військових невдачах, що продовжуються, і заручитися підтримкою інших груп".
Із цим погоджується і російський політолог Андрій Колесников. "Путін ніколи нікого не знімає під вогнем критики. Можливо, потім, згодом. Зняти Шойгу та [начальника Генштабу Валерія] Герасимова, а особливо Шойгу - це розписатися у власній неспроможності та слабкості, оскільки Шойгу таки став одним із основних символів путінської моделі управління", - сказав він ВВС.
Журналісти Bloomberg у своїй статті про критику на адресу військових пишуть, посилаючись на неназвані джерела, що Кремль на тлі невдач "дав вказівку державним ЗМІ почати визнавати проблеми з вторгненням України через побоювання, що надто оптимістична пропаганда підживлюватиме сумніви, що виникають у суспільстві".
За словами політолога Колеснікова, уявити, щоб настільки масштабна критика міноборони, зокрема на російському телебаченні, виникла без "дозволу" Кремля, справді складно.
"Думаю, це пов'язано з високим рівнем тривожності та іноді прямого невдоволення населення. Потрібно випустити пару, показати, що критика можлива, навіть незграбно можна зобразити апеляцію до здорового глузду, демократії та громадянського суспільства. Але при цьому Путін, стратег і патріарх, - хороший, а челядь - погана, припускається помилок, підставляє вождя", - пояснює Колесніков.
ISW звертає увагу на те, що на тлі критики на адресу військового керівництва зростає підтримка Путіна "серед націоналістично налаштованих блогерів та силовиків" - зокрема таких, як Рамзан Кадиров та Євген Пригожин.
Кадиров днями оголосив, що Путін надав йому звання генерал-полковника - це сталося вже після того, як голова Чечні жорстко висловився про російських воєначальників. Кадирова вважають одним із найголовніших учасників "партії війни", яка виступає за максимальну ескалацію бойових дій в Україні.
"Путін, можливо, ухвалив рішення підвищити Кадирова у званні, щоб зберегти підтримку Кадирова та чеченських сил, одночасно відтіснивши міноборони Росії та міністра Сергія Шойгу", - вважає ISW.
Як нагадує політолог Колесников, і Кадирову, і Пригожину завжди "дозволялося чимало". Голова Чечні, за його словами, грав роль "блазня з бубонцями на капелюсі, але блазня дуже грізного - щоб інші еліти не дрімали". Ролі Пригожина у військовій сфері раніше соромилися, але тепер, каже Колесников, "не соромляться нічого: "Так, на аутсорсі у держави недержавні гравці, яких цінують за безмежний цинізм та "відмороження".
Саме з тим, що "недержавні гравці" залучені до військової сфери, Колесников і пов'язує те, що конфлікти "виходять з-під контролю". При цьому чекати на "розкол еліт", на його думку", не варто: "Там діє старий принцип - дискусії можливі до прийняття рішення, а після прийняття всі його виконують".
- "Путін боїться не ядерного удару, а свого народу". Зеленський дав інтерв'ю ВВС
- Від дзюдо і КДБ до кривавих воєн. Як Путін став ізольованим автократом
Чи може відкрите незадоволення армією вплинути на позиції самого Володимира Путіна? "Хоча він залишається поза критикою і, можливо, все це задумали, щоб його вигородити, об'єктивно - через персоналістський характер влади - виходить, що винен і він. І його рейтинги вже поповзли вниз. Можливо, не так ефектно, як це було під час пенсійної реформи чи пандемії, але помітно", - резюмує Колесников.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!