Нобелівська премія миру: радість і роздратування українців в соцмережах

Цього року Нобелівський комітет присудив премію миру правозахисникам одразу з трьох країн - України, Білорусі та Росії. Нагороду отримали українська правозахисна організація Центр громадянських свобод, білоруський правозахисник та політв'язень Олесь Біляцький з центру "Вясна" та російське правозахисне товариство "Меморіал".
В Україні таке рішення викликало одночасно і радість за українських правозахисників, і роздратування та критику через формат нагородження одночасно представників трьох країн у рік прямого нападу Росії на Україну, а також опосередкованої участі Білорусі в цьому нападі.

Чимало українських політиків, журналістів та громадських діячів привітали Центр громадських свобод та його засновницю Олександру Матвійчук з отриманням Нобелівської премії миру. Чимало українців також радіють, що це перша в історії Нобелівська премія, якою нагородили представників України.
Український Центр громадянських свобод заснували у 2007 році з метою просування прав людини та демократії в Україні. Організація відіграє важливу роль у зміцненні українського громадянського суспільства та у тиску на владу, щоб зробити Україну повноцінною демократією, зазначили у Нобелівському комітеті.
"Вони документували воєнні злочини проти цивільних. Центр грає ключову роль у тому, щоб винні були покарані за ці злочини", - зазначила представниця комітету Беріт Рейсс-Андерсенн.

"Немає поганих націй"
Ексдепутатка Верховної Ради Олена Сотник вітає з нагородженням Центр громадянських свобод та засновницю організації Олександру Матвійчук і відзначає їх роботу у викритті воєнних злочинів російських військових.
"Вона та її команда на передовій захисту українців та їх права на справедливість, особливо тих, кого вже нема з нами. А ще заради майбутнього тих, хто ще народиться на нашій землі. Я знаю, що це таке переглядати тисячі доказів - відео, фото, свідчення смертей і страждань. Проте, у команди Center for Civil Liberties/Центр громадянських свобод робота в рази складніша - ці люди живуть в темряві страждань українців, щоб боротися за світлу надію на правосуддя для них, для всіх нас!", - вважає Сотник.

Відомий український журналіст, а нині військовий ЗСУ Павло Казарін вважає, що рішення нагородити правозахисників одразу трьох країн - це не схвалення путінського бачення про триєдиний народ росіян, українців та білорусів.
"Це постулювання концепції у тому, що немає "поганих націй", а є лише "погані люди". А якщо є погані, то мають бути й добрі. Зрозуміло, що в нас таке рішення спричиняє змішані почуття. Країна в стані війни читає Старий Завіт, але Нобелівський комітет через свою природу приречений цитувати Новий Завіт", - пише він у фейсбуці.
"Це гра в братські народи"
Проте чимало користувачів соцмереж розкритикували факт одночасного присудження премії представникам Росії, Білорусі та України у рік, коли Росія напала на Україну, а Білорусь бере непряму участь у нападі, надавши свої аеродроми та військові бази росіянам. При цьому ніхто не ставить під сумнів, що російський "Меморіал" та ув'язнений білоруський правозахисник Олесь Біляцький дійсно боролися проти диктатури та за прав людини у своїх країнах.
Наприклад, ексдепутатка Олена Сотник пише у фейсбуці: "Не коментуючи заслуги інших правозахисників з ворожих нам країн, з етичної точки зору неправильно ставити нас з ними в один ряд, через кому. Їх країни пішли на нас війною!".
Водночас Сотник сподівається, що присудження премії допоможе російським та білоруським правозахисникам у їхній боротьбі.
Режисерка Ірина Цілик, чий чоловік Артем Чех, - український письменник, який зараз служить в українській армії, - відзначає, що від рішення Нобелівського комітету її нудить.
"Мій чоловік скидає мені фото - безліч свіжих могил і українських прапорів на одному із цвинтарів; він зараз на похороні: в його побратима на війні загинув син. Одночасно читаю, як Нобелівський комітет намагається грати в гру про "братські народи": премію миру отримали білорус і дві правозахисні організації - російська та українська. Нудить. Піду пройдуся, хай сонце мені засліпить очі", - пише вона у фейсбуці.
"Це високе нобелівське мистецтво - дати премію так, що лауреати дуже гідні, а відчуття від премії найнеприємніші. Не миттям, то катанням засунути Україну, Білорусь та Росію в одну каструлю. Щоб що? Правозахисників із демократичної країни нагородити разом із правозахисниками із диктатур - це що має сигналізувати?", - написав у фейсбуці журналіст-фрілансер німецького видання FAZ Микола Клименюк.
"Люди з першого світу намагаються помирити цих замурзаних східноєвропейських дикунів, але випадково процитували casus belli (привід для оголошення війни. - Ред.), що ж могло не так статися", - іронізує українська соціологиня Ганна Гриценко.
Адже у рішенні нобелівського комітету йдеться про те, що цьогорічні лауреати відображають бачення Альфреда Нобеля щодо миру та братства між націями. Саме російська пропагандистська ідея про триєдиний народ або "братство трьох народів" - росіян, українців та білорусів - була одним з приводів для російського керівництва намагатися встановити контроль над Україною військовим шляхом і також продовжувати контролювати Білорусь.

Фольклористка Дарія Анцибор пише, що рішення Нобелівського комітету є ганебним.
"В часи війни давати Нобелівську премію МИРУ росіянам і білорусам - це дно, яке ще треба було дуже сильно пробивати".

"Типовий підхід Заходу"
Головна редакторка провідного англомовного видання України Kyiv Independent Ольга Руденко у фейсбуці назвала дуже поганою ідеєю розділити премію між організаціями з України, Росії та Білорусі, і таким чином урівняти боротьбу громадянського суспільства у цих трьох країнах.
"На жаль, дуже типовий підхід для Заходу. Нам ще працювати і працювати, щоб нас нарешті почали бачити, як безумовно окреме явище, а не складову регіону, яка існує через кому з Білоруссю, Росією та іншими", - відзначила вона.
Розкритикував рішення Нобелівського комітету і ексдепутат Державної думи Росії Ілля Пономарьов, який у 2014 році був єдиним, хто у російському парламенті проголосував проти анексії Криму, мусив залишити країну, а з 2019 року є громадянином України.
Пономарьов закликав лауреатів премії відмовитися від неї або перерахувати отримані кошти на підтримку Збройних сил України.
"Сьогодні сама по собі видача премії, під час широкомасштабної війни в Європі, яка може перекинутися на весь континент, це не просто не на часі, це абсолютно аморально. А використані при цьому формулювання про "мир і братерство між націями" після Бучі, Маріуполя, Ізюма тощо - просто образливі", - написав він у телеграмі.
Пономарьов нагадав, що під час Першої та Другої світових війн нобелівські премії миру взагалі не давали.
Українська депутатка від опозиційної партії "Європейська солідарність" експрезидента Петра Порошенка Ірина Геращенко привітала команду Центру громадських свобод та його засновницю Олександру Матвійчук і подякувала їм за велику роботу по викриттю російських воєнних злочинів і захисту їхніх жертв. Водночас висловила жаль, що премію розподілили ніби між трьома народами, адже, на її думку, в українців своя унікальна боротьба за свободу, яка відрізняється від боротьби опозиційних білорусів та росіян.

Популярний акаунт українських мемів відреагував на рішення Нобелівського комітету дописом про те, що в таких же умовах у 1939 році - після нападу Німеччини та Радянського Союзу на Польщу - він мав присудити премію миру одночасно Гітлеру, Сталіну та керівництву Польщі.
"Люди не розуміють абсурдності нагородження представників Росії та Білорусі в рік вторгнення Росії та Білорусі в Україну. Ніхто не каже, що нагороджені є поганами. Їм могли присудити Нобелівську премію миру будь-якого іншого року", - вважають автори акаунту.
Реакція Центру громадянських свобод
Сама Олександра Матвійчук написала у фейсбуці, що радіє тому, що очолюваний нею Центр громадянських свобод отримав премію разом з російськими та білоруськими правозахисниками.
"Я рада, що очолюваний мною Центр громадянських свобод отримав сьогодні Нобелівську премію разом із нашими друзями та партнерами із "Меморіалу" та "Вясни", - наголосила вона.
Матвійчук закликала реформувати Раду безпеки ООН, виключити з неї Росію, розпочати міжнародний трибунал над керівниками Росії та Білорусі Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком, іншими воєнними злочинцями з цих країн.
"ООН та держави-учасниці мають провести реформу міжнародного миру та безпеки, щоб створити гарантії для всіх країн та їхніх громадян незалежно від їхньої участі чи неучасті у військових блоках чи військової потужності. Росія має бути виключена із Ради безпеки ООН за систематичні порушення статуту ООН", - наголосила Матвійчук.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!