У Латвії відбулися вибори. Що змінилося для проросійських партій

У Латвії підбивають підсумки виборів: прем'єрська партія "Нова єдність" збереже владу, країна продовжить допомагати Україні та виступати за ізоляцію Росії, а так звана "російська" партія "Злагода", що перемагала на трьох останніх національних виборах, взагалі не потрапляє до Сейму.
- Латвія посилила боротьбу з російською пропагандою. Що кажуть російськомовні латвійці
- Латвія забороняє георгіївські стрічки. В Росії кажуть про "реінкарнацію фашизму"
Від парламентських виборів у Латвії чекали на сюрпризи з кількох причин. По-перше, це перші національні вибори в регіоні, який останні пів року живе в умовах постійної військової загрози з боку Росії, утой час як три останні рази вибори вигравала партія "Злагода", яку називають проросійською.
По-друге, на тлі війни в Україні латвійський парламент ухвалив низку законів, які ще кілька років тому вважалися б надмірно консервативними чи радикальними.
Це, зокрема, знесення так званої пам'ятки визволителям від фашистських загарбників, прискорене переведення російських шкіл на викладання латиською мовою та поновлення строкової служби. Теоретично, все це мало підняти рейтинги націоналістичних партій. Однак цього не сталося.
Менш радикально і менш стабільно
Вибори виграло об'єднання "Нова єдність" на чолі з прем'єр-міністром Кріш'янісом Каріньшем. На минулих виборах воно посіло останнє місце, а зараз отримає 26 місць. Каріньш уже заявив, що готовий розпочати формування нової коаліції.
"Нова єдність" дотримується правої політики, виступає за створення політичної нації, збільшення оборонного бюджету та допомогу Україні.
Воно не обіцяє особливо високої допомоги і хоче запровадити державне медичне страхування.

Під час нічних дебатів представники об'єднання заявили, що червоних ліній у них небагато: одна з них - співпраця із "Союзом зелених та селян", яку вони відкидають.
СЗК - теж права політична сила, вона отримує 16 місць у парламенті, також виступає за збільшення оборонного бюджету та підтримку України. Однак її кандидат у прем'єр-міністри - колишній мер портового міста Вентспілс і так званий "олігарх" Айвар Лембергс - його засудили за корупцію, він тричі сидів у в'язниці та внесений до списку санкцій США.
Далі йдуть ще дві праві політичні сили - "Об'єднаний список" (15 місць) та "Національне об'єднання" (13 місць). Перші утворилися після розколу СЗК, вони дотримуються тих самих помірно правих поглядів, виступають за підтримку України та зміцнення НАТО, але, на відміну від СЗК, не люблять Айвара Лембергса.
Націоналісти перебувають на найдальшому правому кінці політичного спектра, вони пропонують не лише зміцнювати оборону на випадок вторгнення Росії, а й, наприклад, скорочувати відсоток нелатиського населення.
Націоналісти та прем'єрська "Єдність" вже працюють в одній коаліції, що непросто для обох сторін - через розбіжності як щодо одностатевих шлюбів, так і щодо посвідки на постійне проживання для росіян. Але обидві політичні сили вже заявили, що готові спробувати знову.
З цієї причини найімовірніша коаліція складається з "Нової єдності", "Об'єднаного списку" та "Національного об'єднання". Такий уряд буде менш консервативним, ніж зараз, але й менш стабільним - лише 54 зі 100 депутатів парламенту.
Попри те, що одна партія - нова, складається вона з усіх давно відомих політиків. Іншими словами, на тлі кризи у сфері безпеки та цін на опалення, що подвоїлися, жителі Латвії проголосували за стабільність і незмінність політичного курсу.
Теоретично до коаліції можуть взяти нову соціал-демократичну партію "Прогресивні", але проти цього виступають націоналісти, оскільки "Прогресивні" вважають пріоритетом соціальну допомогу, освіту й медицину, а не національну політику. До того ж вони можуть підтримати одностатеві шлюби. З ними коаліція мала б 64 голоси.
В опозиції точно залишаються ще дві партії. Зокрема, "Латвія на першому місці" Айнара Шлесерса.
Шлесерса називають олігархом, йому приписують зв'язки з Кремлем та періодично звинувачують у корупції. Під час пандемії Шлесерс виступав проти примусової вакцинації, чим остаточно добив свої шанси увійти до уряду Кріш'яніса Каріньша.
Радикалізація росіян
Ще одна партія, що пройшла до Сейму, - "За стабільність!". Вона утворилася після розколу фракції "Злагоди" в Ризькій думі, її програма - це список мало здійсненних обіцянок, а її лідер Олексій Росліков ретельно обходить питання російського вторгнення в Україну та уникає засудження дій Кремля.
Партія допускає вихід із ЄС та "контрольований дефолт", обіцяє освіту рідною мовою та право голосу для негромадян, а також підвищення допомоги та скорочення податків.
Ця політична сила отримала 11 місць й фактично виштовхнула "Злагоду" з парламенту. Партія ексмера Риги Ніла Ушакова "Злагода" вигравала вибори тричі поспіль, він сам кілька термінів контролював Ризьку думу, представники "Злагоди" керують думами Даугавпілса та Резекне.

Вона ніколи не обіцяла освіти російською мовою чи право голосу для негромадян, для "Злагоди" це були надто радикальні заходи. А тепер - уперше у своїй історії - партія не буде представлена в Сеймі.
Рейтинги "Згоди" почали падати, коли партія засудила дії Росії в Україні, але навіть за кілька місяців після початку війни вона набирала значно більше голосів, ніж Олексій Росліков. Ніл Ушаков уже заявив, що погані результати - наслідки підтримки уряду під час пандемії, а також засудження російської агресії.
Олексій Росліков, коментуючи свій успіх, сказав про необхідність зміни політичної еліти, яка давно назріла. Політологи сходяться на думці, щодо радикалізації та розгубленості російського електорату.
Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.