Зростання мінімальної зарплати та пенсії. Що зміниться з 1 жовтня

Деякі з подій, що їх раніше очікували з 1 жовтня, не відбудуться або відбудуться пізніше. Але деякі, наприклад, підвищення мінімальних зарплат та пенсій, мають відбутися за графіком.
Зростання мінімалки: на що це вплине
З 1 жовтня в Україні зростуть мінімальні заробітна плата та пенсія.
Зокрема, мінімальна зарплатня зросте на 200 грн - до 6700 грн на місяць.
Через це збільшиться і розмір Єдиного соціального внеску (ЄСВ). З 1 жовтня він становитиме 1474 гривні (22% від 6700 грн).
Нині це стосується переважно роботодавців, які нараховують ЄСВ на зарплати найманих працівників. ФОП, які також зобов'язані платити ЄСВ, були звільнені від цієї вимоги з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців. Втім, вони можуть робити це добровільно для зарахування страхового стажу.
З 1 жовтня 2022 року зростають і штрафи за порушення трудового законодавства, адже їхні розміри прив'язані до розміру мінімальної зарплатні.
Крім того, через підвищення мінімальної зарплатні з 1 жовтня зросте і мінімальний розмір пенсій за віком для непрацюючих пенсіонерів, яким виповнилося 65 років і які мають повний страховий стаж. Вона становитиме 2680 гривень (40% від мінімальної зарплатні).
Мінімальна пенсія для тих, кому виповнилося 70 років, становитиме 3000 грн на місяць. Але за умови, що страховий стаж відповідає вимогам закону (до 30 та 35 років для жінок та чоловіків відповідно). Якщо ж стаж є меншим, то пенсія вираховуватиметься пропорційно стажу, але від мінімального рівня у 3000 грн.
Громадяни віком від 70 до 75 років також отримуватимуть щомісячну компенсаційну виплату у 300 грн на місяць, якщо загальна сума їхніх пенсійних виплат не перевищуватиме 10 340 грн на місяць. Як повідомила заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак, ці зміни стосуватимуться 1,676 млн пенсіонерів. Загалом, за інформацією мінсоцполітики, програма підтримки пенсіонерів поважного віку (старших за 70 років) від жовтня охоплюватиме близько 4 млн громадян.
Прожитковий мінімум, який впливає на переважну більшість соціальних виплат, поки що залишається незмінним - 2508 грн на місяць, він має змінитися з 1 грудня.
Опалювальний сезон і субсидії

Попри війну, в уряді розраховують завершити підготовку до опалювального сезону у жовтні.
Зокрема, наприкінці вересня міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов на засіданні штабу з підготовки до зими заявив, що нині система готова до опалювального сезону на 88%, а до 6 жовтня готовність має становити 100%.
Водночас внаслідок російських ударів в Україні постраждали чи зруйновані 349 об'єктів критичної інфраструктури теплопостачання, а саме: 335 котельні (332 пошкоджено та 13 зруйновано), 11 ТЕЦ (7 пошкоджено і 4 зруйновано) та 3 ТЕС. Уряд вирішив профінансувати відновлення Охтирської, Чернігівської ТЕЦ та системи централізованого теплопостачання у Кременчуці.
Тарифи на тепло і світло цього року, згідно із відповідним законом, не підвищуватимуть. Цей мораторій діятиме впродовж воєнного стану та 6 місяців після його завершення.
Проте, як очікують у мінсоцполітики, у новому опалювальному сезоні кількість отримувачів субсидій в Україні може зрости на 10-15% - до 3 мільйонів домогосподарств.
Субсидії та пільги, призначені органами соціального захисту населення, з 1 жовтня виплачуватиме Пенсійний фонд, а з 1 грудня він також і призначатиме субсидії. Відповідне рішення уряд ухвалив в середині вересня. Там розраховують, що це спростить оформлення субсидій для переселенців. Крім того, електронну систему Пенсійного фонду вважають досконалішою за електронну систему мінсоцполітики.
При цьому при розрахунку субсидії не враховуватимуть:
- допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам;
- компенсацію для покриття понесених витрат, пов'язаних з розміщенням в своєму житловому приміщенні внутрішньо переміщених осіб за програмою "Прихисток".
У самій програмі "Прихисток" у 1 жовтня також будуть зміни: розмір компенсації для власників житла, які розмістили у себе переселенців, зросте удвічі - вони мають отримувати 900 гривень замість 450 гривень за кожну таку особу на місяць.

Крім того, з 1 жовтня має розпочатися програма доступної іпотеки під 3%, яку, як обіцяють в уряді, зможуть отримати військовослужбовці, правоохоронці, медики, вчителі та науковці. За планами уряду, кредит на житло можна буде взяти на 20 років, зареєструвавши заявку в "Дії". В уряді очікують також, що у 2023 році на доступну іпотеку - вже під 7% - зможуть розраховувати й інші українські родини.
Разом із тим оглядачі зауважують, що облікова ставка НБУ, за якою гроші надходять в економіку, нині становить 25%, а реальні ставки кредитування на ринку перевищують 30%. Тому державі доведеться компенсувати банкам не менше 27% плати за кредит, а це означає додаткові видатки бюджету, який і без того має величезний дефіцит.
Програма "Доступна іпотека" була започаткована з ініціативи президента на початку 2021 року. Тоді в уряді розраховували, що кредити на житло під 7% річних отримають 5 тисяч родин на суму у 5 млрд грн.
Військовий облік жінок

Суперечливий обов'язковий військовий облік жінок не почнеться з 1 жовтня 2022 року, як очікувалося раніше.
На початку вересня міністерство оборони своїм наказом перенесло цей термін на рік - до 1 жовтня 2023 року, розраховуючи, що до того часу парламент ухвалить зміни до закону, які дозволять зробити військовий облік жінок добровільним.
Відповідні пропозиції змін до закону "Про військовий обов'язок і військову службу" міноборони направило до Верховної Ради, а 21 вересня депутати проголосували за відповідні зміни у першому читанні.
Згідно із проєктом закону, обов'язкове взяття на облік стосуватиметься лише жінок, які мають медичні спеціальності.
"Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, за власним бажанням можуть бути взяті на військовий облік військовозобов'язаних.
Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з медичною діяльністю, беруться на військовий облік військовозобов'язаних", - йдеться у проєкті змін до закону, за який проголосували депутати.
До другого читання закон готується за скороченою процедурою і остаточно може бути ухвалений найближчим часом.
Історія із військовим обліком жінок розпочалася рік тому, коли у жовтні 2021 року міноборони видало наказ, що зобов'язував жінок із певними спеціальностями стати на військовий облік. Після бурхливих суперечок, що викликав цей наказ, термін взяття жінок на військовий облік відтермінували до 1 жовтня 2022 року.
Чи буде ленд-ліз

1 жовтня у США починається новий фінансовий рік. Саме до цієї дати деякі оглядачі та ЗМІ прив'язували початок надання Україні американської допомоги за програмою ленд-лізу, яка стартує із початком нового фінансового року.
Разом із тим, у самих Сполучених Штатах наголошують, що офіційні особи ніколи не називали конкретної дати початку поставок за цією програмою, а дехто пояснював обговорення цих дат із намірами росіян поширити в українському суспільстві "зраду" та панічні настрої через те, що 1 жовтня нічого не відбудеться.
Разом із тим, представники американської влади на рівних рівнях наголошують, що допомога за ленд-лізом для України обов'язково буде. Але до завершення попереднього фінансового року 30 вересня 2022 року США зосереджувалися на наданні Україні допомоги за безпековою програмою на 40 млрд доларів, схваленою Конгресом.
За цією програмою та програмою президентських повноважень США надають допомогу Україні, не очікуючи на повернення коштів. Проте програма ленд-лізу (як свідчить сама назва програми - від англ. "в борг чи оренду") передбачає повернення грошей за отриману техніку.

Ленд-ліз є програмою масштабного постачання військової техніки та спорядження союзникам в оренду або в довгостроковий кредит. Президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України 9 травня цього року.
США застосували цю програму вперше від завершення Другої світової війни, коли саме вона допомогла антигітлерівській коаліції перемогти нацистську Німеччину. Близько 22% за першим ленд-лізом отримав Радянський Союз (більше отримала лише Велика Британія).
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!