Втрати Росії під час контрнаступу України. Що ми про це знаємо

Стрімкий контрнаступ України в Харківській області призвів не лише до того, що росіяни залишили низку раніше захоплених ними населених пунктів, а і до втрат особового складу. На основі відкритих джерел BBC вдаїлося встановити, що з 5 по 12 вересня Росія точно втратила в Україні понад 200 військових, зокрема 57 елітних фахівців - солдатів та офіцерів спецназу, морської піхоти, найкращих частин ВДВ та Росгвардії.
Російська служба BBC веде поіменний список втрат російських військовослужбовців в Україні спільно з виданням "Медіазона" та командою волонтерів.
Ми спираємося лише на підтверджені повідомлення про загибель, тому зібрані дані не відображають реального рівня втрат. Але ґрунтуючись на тисячах конкретних історій загиблих, ми можемо зрозуміти та проаналізувати, що саме відбувається з російською армією під час вторгнення до сусідньої країни.
Всього на 16 вересня нам вдалося підтвердити інформацію про 6476 загиблих солдатів та офіцерів.
- Росія почала втрачати в Україні більше офіцерів: як це пов'язано з HIMARS
- Від генералів до добровольців: що відомо про втрати Росії у війні в Україні
Уявлення про те, яка кількість загиблих не потрапила до нашої добірки з офіційних повідомлень, дає інформація з цвинтарів. Щотижня ми виявляємо в різних населених пунктах Росії нові свідчення похорону російських військових, про які не повідомляє місцева влада.
На підставі цих спостережень ми можемо припустити, що список підтверджених втрат, який веде BBC, може містити щонайменше на 40-60% менше загиблих імен, ніж реально поховано в Росії.
Підсумки відступу
Судячи з відкритих даних, за час контрнаступу України російська армія втратила щонайменше трьох підполковників. Друзі та товариші по службі повідомили, що підполковник Денис Лазутін загинув при обороні Балаклії (точна дата смерті не називається, похорон призначений на 18 вересня).
Командир батальйону 106-ї дивізії ВДВ Павло Кривов загинув під Ізюмом 9 вересня. Того ж дня, за повідомленнями жителів Усть-Ілімська, загинув комбат 70-ї мотострілецької дивізії підполковник Дмитро Кочетков.
У дні контрнаступу України в Харківській області також загинули двоє підполковників у відставці. Обом було понад 45 років і обидва вирушили на війну в Україну добровільно.
При цьому загиблий Кирило Коростелев раніше встиг відслужити п'ять років у Французькому іноземному легіоні, а також повоювати у Сирії та Африці (скоріше за все у складі приватної військової компанії).
Лише з 5 по 12 вересня в Україні загинуло 27 офіцерів. Серед них - два військові пілоти. Це найкращі фахівці та еліта будь-якої армії світу. Підготовка одного льотчика-снайпера може займати 15-17 років і коштує 12-14 мільйонів доларів.

Серед загиблих у ході відступу - щонайменше 10 співробітників Росгвардії, зокрема капітан загону ОМОНу з Республіки Комі. Судячи з повідомлень з Харківської області, перший удар контрнаступу українських військових припав на розташування ОМОНу та СОБРу.
Саме ці з'єднання Росгвардії, які зазвичай спеціалізуються на розгоні демонстрацій та затриманні невеликих груп озброєних людей, виявилися задіяними у загальновійськовому бою. Участь у таких боях потребує зовсім інших знань та тренувань, яких бійцям та офіцерам Росгвардії може бракувати.
Також серед загиблих з 5 по 12 вересня - щонайменше семеро співробітників спецназу ГРУ, 10 морських піхотинців та щонайменше 29 десантників.
Інформація про втрати російської сторони під час відступу на Харківщині продовжує надходити. Зазвичай російські ЗМІ, офіційні особи та родичі дізнаються та повідомляють про загибель військових із деякою затримкою.
Докладніше про втрати за сім місяців війни
За кількістю підтверджених втрат, як і раніше, лідирують Дагестан (301 особа), Бурятія (267 осіб) та Краснодарський край (256 осіб). Для порівняння: відомо лише про 23 загиблих із Москви, хоча мешканці столиці становлять майже 9% населення Росії.
У багатьох регіонах Росії, де не працюють соціальні ліфти, служба в армії за контрактом є чи не єдиною можливістю отримати стабільний заробіток.
Російські чиновники дедалі рідше публічно повідомляють про загибель військових в Україні, тому важливими джерелами інформації стають пам'ятники: настінні таблички у школах, надгробки на цвинтарях, меморіали у парках та військових частинах.

Незвичайним, але важливим джерелом інформації виявився стенд із фотографіями загиблих військових, виставлений під час чемпіонату збройних сил Росії з боксу у Борисоглібську.
На ньому було надруковано дані 47 загиблих солдатів та офіцерів 3-ї гвардійської бригади спецназу ГРУ. Ознайомившись із фотографіями на стенді, BBC з'ясувала, що прізвища більшості згаданих спецназівців раніше з'являлися у ЗМІ та соцмережах, але без вказівки місця служби.
На стенді також були фотографії двох ГРУшників, про загибель яких раніше не повідомлялося публічно.
BBC також продовжує вивчати поховання на цвинтарях у різних регіонах Росії. На них ми виявляємо не лише поховання тих, про чию загибель повідомлялося публічно, а й приблизно стільки ж (а іноді й більше) надгробків солдатів та офіцерів, про смерть яких не повідомляли ні влада, ні місцеві журналісти, ні родичі в соцмережах.
За два тижні такі могили були виявлені в Калузькій і Калінінградській областях, а також Краснодарському краї.
З 6476 встановленого російського військового, який загинув в Україні, 1116 осіб - тобто 17% - є офіцерами, серед них чотири генерали та 34 полковники.
Судячи з даних за сім місяців, найбільша частка втрат припала на молодших офіцерів. У російській армії саме їм доводиться ухвалювати основні тактичні рішення щодо ведення бою.
При цьому більшість із них ще молоді (звання лейтенанта найчастіше отримують у 21-22 роки) і недосвідчені, але вже змушені вирішувати, як саме досягти цілей, поставлених керівництвом.

Більшість старших офіцерів, особливо полковників, загинула у перші два місяці війни. Саме на той час російська армія зазнавала найбільших проблем зі зв'язком і логістикою, а також наступала відразу за декількома напрямками.
Після того як зв'язок між штабами та безпосередньо воюючими підрозділами був налагоджений, полковники та генерали стали гинути менше.
З 5 по 12 вересня знову спостерігався сплеск підтверджених втрат серед старших офіцерів у званні від майора до підполковника. Можливо, це пов'язано з тим, що підрозділам російської армії, що відступають, була потрібна координація, і високопоставленим військовим знову доводилося виїжджати на лінію фронту.
За родами військ
На сьомий місяць війни найбільше втрат - 20% - має піхота. А ось частка загиблих десантників поступово знижується. На 16 вересня 17% усіх встановлених загиблих - із ПДВ, хоча аж до початку серпня кожен п'ятий встановлений загиблий був десантником.
Наразі, за свідченням джерел BBC на передовій, основне штурмове навантаження лягає на підрозділи ПВК та загони тих, кого російські державні ЗМІ називають добровольцями.
За даними низки правозахисників, деякі жителі Чечні записуються в загони "добровольців" через погрози й тиск на сім'ї.
Перед відправкою на фронт загони "добровольців" часто проходять лише 3-10 днів підготовки. Мабуть, ще й тому "добровольці" залишаються найшвидшою категорією втрат.
До 16 вересня підтверджено інформацію про загибель в Україні щонайменше семи ув'язнених, які воювали у складі російських воєнізованих підрозділів.
Першим про вербування російських ув'язнених для відправки на фронт розповів проєкт Gulagu.net на початку липня. Потім про це написали журналісти кількох видань.
За підрахунками "Медіазони", наприкінці серпня на війну відправили щонайменше 480 ув'язнених.
Якою може бути загальна кількість загиблих?

З урахуванням інформації, що надходить з російських цвинтарів і меморіалів, список підтверджених втрат, який веде BBC, може містити щонайменше вдвічі менше імен загиблих в Україні, ніж реально поховано в Росії.
Підсумкова цифра також суттєво зростає, якщо до списку втрат включити всіх зниклих безвісти військових із Росії та "народних міліцій" Донецька та Луганська. На 16 вересня влада самопроголошеної "ДНР" визнала загибель 2987 військовослужбовців, у самопроголошеній "ЛНР" про втрати не повідомляють.
У групах прихильників "ДНР" і "ЛНР" у соцмережах BBC виявила понад 3600 повідомлень та постів людей, які шукають своїх родичів чоловічої статі, які опинилися в лавах "народних міліцій" і давно не виходили на зв'язок. Деякі з тих, кого шукали у перші місяці війни, вже повернулися додому "вантажем 200".
За оцінкою ЦРУ, до кінця липня Росія втратила в Україні понад 15 тисяч військових. Британська розвідка повідомляла про 20 тисяч загиблих ще у червні. У повідомленнях генштабу України йдеться, що Росія втратила понад 50 тисяч солдатів та офіцерів.
Оновлених офіційних даних про втрати російської сторони немає. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 25 березня, повідомивши про 1351 загиблого.
Як ми рахуємо
У Росії щодня публікуються нові імена загиблих і фотографії з похорону. Найчастіше прізвища називають голови російських регіонів чи представники районних адміністрацій, місцеві ЗМІ та навчальні заклади, де раніше навчалися загиблі, а також родичі.
BBC та команда волонтерів вивчають ці дані та вносять їх до списку, який ми ведемо з початку російського вторгнення в Україну.
Ми не враховуємо повідомлення ЗМІ про десятки, а іноді й сотні загиблих, якщо в них немає конкретної інформації про імена та прізвища. Ми також не зважаємо на повідомлення про загибель росіян, які служили у складі армій самопроголошених республік Донбасу до 24 лютого.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!