
Росіяни знеструмлюють цілі міста та області. Як підготуватись до найгіршого сценарію?
Чи варто українцям готуватися до апокаліптичного сценарію, наскільки готова енергосистема та на що звернути увагу при підготовці до можливих відключень електрики в містах та селах?
Що сталося?
Вночі російські військові здійснили один з наймасованіших обстрілів енергетичної інфраструктури України.
Внаслідок російських ракетних обстрілів у неділю ввечері було повністю знеструмлено Харківську й Донецьку області. Частково проблеми з енергопостачанням спостерігалися в Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській та Полтавській областях.
"Жодних військових об’єктів, лише мета залишити людей без світла й тепла", – заявив президент Володимир Зеленський.
Ворог і раніше нищив критичну інфраструктуру, але недільними обстрілами Росія продемонструвала новий рівень тероризму. Без електроенергії миттєво лишились сотні тисяч українців одразу в декількох областях.
Усе це – результат атаки на системно важливі об’єкти, серед яких друга за потужністю Харківська ТЕЦ-5, Зміївська ТЕС та підстанції високої напруги.
Енергетики з досвідом з перших днів великої війни розуміли, що подібні удари – це лише питання часу. З великою ймовірністю вони продовжаться в майбутньому, і знаючи підступність ворога, повторення варто очікувати в найбільш складні з погодної точки зору часи.
Яка ситуація зараз?
Вже за 40 хвилин після атак росіян світло почало повертатись в оселі українців. За словами Германа Галущенка, всі основні лінії було заживлено вже за 4,5 години.
"Повністю відновлено електропостачання споживачам Полтавської, Донецької області, зараз ще залишаються знеструмленими на Сумщині 1,7 тисяч споживачів, на Дніпропетровщині – близько 3 тисяч, на Харківщині – 12 тисяч. Роботи з відновлення тривають", – наголосив міністр 12 вересня по обіді.
Попри ворожі обстріли українські енергетики з початку великої війни повертали світло в домівки громадян в рекордні терміни. Утім, на майбутнє, варто розуміти, що далеко не все залежить від них.
"Так, енергетики будуть робити все можливе щоб відремонтувати, зробити перемикання, ввести резерви. Але, на жаль, створення дива – не їх профіль. Централізованого постачання електроенергії, газу, води може не бути дуже тривалий час.
Тому подумайте що і як ви будете робити на цей випадок. Підготуйтеся! Не чекайте поки "клюне" і не надійтеся на "авось", – закликає експерт з енергоефективності Олексій Хабатюк.
Росіяни ж і до цього били по об’єктах критичної інфраструктури. Що змінилося?
Дійсно, про прицільну руйнацію енергетичних об’єктів міністр енергетики говорив ще у березні.
Окупанти били по атомних, нафтопереробних, енергогенеруючих, вугледобувних, розподільчих та комунальних об’єктах інфраструктури.
Значних руйнувань зазнали теплоелектроцентралі в Охтирці та Кременчуці, було пошкоджено чотири ТЕЦ на Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині та в Чернігові. Загалом – сотні об’єктів у сфері теплопостачання.
За словами Хабатюка, всі попередні удари були по некритичних, з точки зору енергосистеми, ТЕЦ. Хоча, з іншого боку, вони критичні для теплопостачання локального.
Останні ж атаки показали, що ворог планує виводити з ладу системні об’єкти, такі як Харківська ТЕЦ-5, яка є другою за встановленою потужністю теплоелектроцентраллю в Україні після Київської ТЕЦ-5.
Таких об’єктів по країні дуже багато і ворог прекрасно розуміє наслідки, до яких може призвести їх знищення.
В залежності від рівня руйнації таких об’єктів без тепла та опалення на тривалий термін – від декількох днів до тижнів і навіть місяців – можуть лишатися цілі міста та області.
Наскільки Україна готова до найгірших сценаріїв?
Українська влада готується. Минулого тижня Міненерго створило оперативний штаб із забезпечення моніторингу проходження підприємствами ПЕК осінньо-зимового періоду.
"Що ми можемо і робимо для протистояння наслідкам таких атак – це прискорення реагування, відпрацювання механізмів резервного заживлення, забезпечення матеріалами для цього і організація взаємодопомоги всіх компаній енергосектору – для максимальної ефективності і швидкості роботи", – запевняє Галущенко.
Триває закачування газу в "підземки", обсягів має вистачити для проходження "середньої" зими. На випадок апокаліптичного сценарію розглядається варіант із поставками блакитного палива з ЄС в якості гуманітарної допомоги.
На складах ТЕС накопичуються необхідні для проходження ОЗП обсяги вугілля, і судячи з того, що уряд розглядає варіант з частковим відновленням експорту вугілля, ситуація тут не критична.
Місцева влада на випадок відсутності газу чи електрики готує резервні запаси палива та генератори, тому деякий час критична інфраструктура зможе функціонувати автономно.
Але в цьому випадку насамперед йдеться про забезпечення теплом і світлом лікарень, садків та шкіл. Громадян же закликають готуватися самостійно.
Що робити українцям на випадок апокаліпсису?
Варто розуміти, що повністю убезпечити себе від терористичних атак ворога неможливо, але зробити мінімальний запас необхідного на випадок повної відсутності газу, електроенергії та централізованого опалення як мінімум на декілька днів можливо.
Ділимося порадами від аналітика ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Андрія Андрусевича.
По-перше, він радить закупити мінімум десять пачок сухого спирту, які за поточними цінами обійдуться в 300-400 грн. Це вид сухого пального, який в звичайних умовах використовується для швидкого розпалювання багать, камінів та мангалів.
В нових українських реаліях сухий спирт може бути самостійним засобом підігріву, а також швидкого приготування їжі. Він легко запалюється звичайною сірником та горить без диму та запаху.
По-друге, щоб ввечері не сидіти в темряві можна придбати великий ліхтар із потужним акумулятором. Коштує близько 800 грн, а його заряду вистачить на 6-8 годин. Також варто запастися сірниками та свічками.
По третє, варто придбати портативну газову плиту. "Обійдеться в 1000 грн плюс 100 грн за кожний балончик. Вибір великий, на одному балоні можна двічі на день приготувати їжу", – каже Андрусевич.
Єдине рішення, яке допоможе в опаленні одної кімнати в багатоквартирному будинку – біокамін на етанолі, вартість якого близько 10 тисяч гривень.
"Також в першу чергу необхідно подбати про резервуари для зберігання води, зокрема технічної, на декілька відер", – додає він.
Знову ж таки – зазначені поради допоможуть лише у разі відсутності світла, газу та опалення лише протягом короткого терміну часу. Тому знову залишається сподіватися на героїзм українських енергетиків та швидке відновлення комунікацій.
Якщо найгіршого сценарію вдасться уникнути, як забезпечити себе резервним джерелом енергії?
Ні для кого не секрет, що цього року температура в квартирах українців буде суттєво нижчою за попередні. Про +22 градуси, а в окремих будинках про +24 градуси варто забути.
За словами міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, стандартна температура в оселях становитиме +18-20 градусів і не буде опускатися нижче +16 градусів. Причина – економія енергоносіїв.
Що ж робити мешканцям багатоквартирних будинків у містах із централізованим теплопостачанням?
"У жодному разі не відмовляйтеся від наявного у вас зараз енерго- й теплопостачання. Ваша задача – не поміняти шило на мило, а забезпечити себе резервним джерелом енергії і зменшити її втрати в навколишнє середовище", – каже директор спецпроєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
За його словами, найлегший вибір – купівля електричних конвекторів. "Якщо грошей на наворочений конвектор зовсім не вистачає, сміливо купуйте дешевий тепловентилятор, навіть із нагрівальним елементом відкритого типу", – додає експерт.
Але тим, хто планує встановити їх у своїй квартирі, обов’язково необхідно звернути увагу на пропускну здатність електропроводок.
Краще порадитися з фаховими енергетиками та представниками ДСНС, оскільки одночасне увімкнення великої кількості потужних електроприладів може призвести до пожежі та руйнування всієї електросистеми будинку, відновлення якої займе чимало часу та обійдеться в велику суму коштів. Детально про те, на що варто звернути увагу у першу чергу, можна почитати за посиланням.
Як зменшити втрати енергії вдома?
ЕП вже писала, як українцям підготуватися до найскладнішого опалювального сезону. Нижче наводимо корисні поради щодо підготовки власної оселі до опалювального сезону від директора спецпроєктів НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева:
Переконайтеся у відсутності щілин у віконних рамах. Якщо вони є, то, залежно від наявних у Вас коштів, або установіть сучасні склопакети, або обробіть скло за периметром силіконовим герметиком, вкладіть ущільнювач у рами.
Переконайтеся у відсутності щілин у місцях кріплення підвіконня. Якщо вони є, заповніть їх монтажною піною.
Якщо у вас встановлені сучасні склопакети, перевірте, наскільки щільно зачиняються вікна – чи чутно "вулицю", коли вікно зачинено. Якщо ні, зверніться у компанію, що їх встановлювала, - вони краще за вас знають, що й де підтягнути.
Наклейте на скло вікон теплозберігаючу плівку. Існує економніший варіант - пакувальна плівка. Це та, що з "пухирцями".
Встановіть тепловідбивний екран на стіни за батареями. Більш економний варіант - відбивач з алюмінієвої фольги та аркуша пакувального картону.
Переконайтеся у відсутності щілин між полотном дверей і дверними коробками. Якщо вони є, наклейте ущільнювач за периметром дверних коробок.
Навіть якщо ви не полюбляєте килимові покриття, застеліть ними підлогу хоча б у кімнатах, де проводитимете найбільше часу взимку.
Якщо маєте стіну, яка промерзає взимку, ізолюйте її пінополістирольними листами, зашитими гіпсокартоном, корковою настінною плиткою або корковими шпалерами. Не забувайте при цьому ретельно герметизувати всі шви і стики.
Якщо це можливо, встановить подвійні двері на вході в квартиру, якщо ні - обийте їх дермантином, ізолювавши полотно дверей ізолоном, скловатою, поролоном.
Що робити з під'їздом?
Перевірте наявність скла у всіх вікнах, замініть вибиті шибки. Якщо заміна скла є тимчасово недоступною, закрийте вікна фанерою;
Обробіть шибки за периметрами вікон силіконовим герметиком, вкладіть у рами поролонові смужки або інший ущільнювач.
Встановіть тепловий тамбур на вході (подвійні двері). Якщо під дверима є щілина, варто зробити поріг і перенести дверний отвір нижче.
Перевірте, чи наявне теплове ізолювання труб, арматури, бойлера в будинковому теплопункті. Не обов'язково ізолювати кожний кран - можна закрити "мішком" увесь вузол. Найбільш економний варіант ізолювання бойлера – старі ковдри.
Забезпечте зовнішнє утеплення стін. Саме крізь них втрачається до 60 % усієї корисної теплоти. На жаль, утеплення стін дає очікуваний ефект, лише якщо ізолювання виконувати не точково для окремої квартири, а від першого до останнього поверху.
І найголовніше – утеплюйте не лише квартиру, але й себе. Теплий одяг, шкарпетки, светри, термобілизна, а також пледи та ковдри – обов’язково мають бути у вашому гардеробі.