Як закинутий будинок у Нідерландах став прихистком для українських біженців
Wouter BosЦя будівля в центрі нідерландського міста Осс, що в провінції Північний Брабант, стояла закинутою впродовж кількох років. На її даху почали проростати кущі й дерева.
Колись тут була податкова, яку гемента, міська рада, планувала й досі планує знести, щоб на її місці побудувати багатоквартирний будинок. Вона була не надто придатна для проживання, стверджує чимало моїх знайомих голландців.
Тут не відчиняються вікна (їх можна лише відхилити сантиметрів на 10 - і це єдине в приміщенні джерело свіжого повітря, хоча іноді ночами вмикають вентиляцію), у більшості кімнат пластикові стелі та стіни.
Проте нині саме тут мешкає близько трьох сотень біженців з Сирії, України, Афганістану та країн Африки. Приміщення зараз облаштовано за типом гуртожитку - окремі кімнати для 2-4 людей, кілька санвузлів, пральня й кухня на кожному поверсі.
- Дорогі гості. Як українці, що втекли від війни, працюють на економіку Польщі
- "Мої діти щоночі плакали й питали, чи ми помремо"
Цим екстреним притулком для біженців опікується волонтерська організація з однойменною з шелтером назвою "Удома в Оссі" (Thuis In Oss) - за сприяння міської ради та інших громадських організацій, що в Нідерландах стало новим, але дієвим типом співпраці.
Уперше будівлю колишньої податкової використали як тимчасовий притулок для тих, хто постраждав від війн і насильств, у 2016 році, коли в Європу почали масово прибувати біженці з Сирії.
Нідерланди - країна, відома своєю лояльністю не лише до всього, що в багатьох інших державах лише прагнуть легалізувати, а й до чужинців, які водночас активно намагаються сюди потрапити. Віднедавна до їх числа долучилися й українці.
Проте Нідерланди - також невелика за площею й перенаселена країна, яка вже багато років намагається подолати житлову кризу. Квадратні метри тут не просто дуже дорогі та щедро оподатковані - їх узагалі не вистачає навіть для самих голландців.
Орендувати будь-яке житло затратно і складно, значно дешевше взяти іпотеку, що більшість нідерландців і роблять. На поширене тут соціальне житло, право на яке належить малозабезпеченим громадянам, доводиться чекати роками.
Соціальні притулки для вразливих категорій також переповнені. Тому крім будівлі колишньої податкової, яка досі перебуває в планах на знесення, інших вільних локацій для великої кількості біженців і переміщених осіб у регіоні немає взагалі.
З України до Нідерландів
Коли 24 лютого Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, в Нідерландах загалом і в Оссі зокрема відреагували максимально швидко.
Уже на початку березня Міністерство юстиції та безпеки Нідерландів заявило, що країна готується тимчасово прийняти 50 тис. українських переселенців. Було виділено перші 30 тис. місць для проживання, 20 тис. з яких зайняли майже одразу. Водночас до середини серпня в Нідерланди прибуло вже понад 73 тис. українських біженців. І ця цифра щотижня лише зростає.
В Оссі після заяви міністерства одразу згадали про приміщення колишньої податкової, яке не встигли знести, - й місцеві волонтери швидко підготували його для нових мешканців.
Загалом тут дуже багато всього тримається на волонтерах - вони організували курси вивчення нідерландської мови, вигадують різноманітні розваги для дітей, влаштовують зустрічі для ознайомлення з країною й насамперед допомагають з різноманітними нагальними питаннями.
"Нам дуже важливо залучати мешканців міста до волонтерської роботи. Водночас сподіваємося, що люди, які змушені тимчасово проживати в притулку, також долучаться до того, щоб робити свій простір кращим і комфортнішим - наприклад, доглядатимуть за рослинами тощо", - каже Елізабет Шолт, волонтерка й членкиня правління "Удома в Оссі".
Бик - символ міста ОссСеред перших українців, хто отримав тут кімнату, була Руслана з Гаврилівки, що неподалік Гостомеля, з донькою-підліткою. Їй, попри інтенсивні обстріли, вдалося виїхати з окупації 7 березня - рішення покидати рідний дім ухвалив чоловік, щойно стало відомо про підірвану греблю на річці Ірпінь і швидке підтоплення.
Чоловік доправив своїх рідних до Києва й передав їх українським волонтерам, а сам повернувся вивозити односельців. Того дня з села виїхала понад сотня людей. Після евакуації шляхи подружжя розійшлися: Віталій пішов добровольцем у військкомат і нині перебуває у війську, а Руслана з донькою рушила до Польщі, до подруги.
"У сусідній країні затрималися лише на тиждень, хоча нас дуже добре приймали. Та коли там почався великий наплив людей, вирішили ризикнути рухатися далі на захід - почули, що в Нідерландах тоді ще було мало українців", - розповідає жінка.
Спершу тут було доволі просторо й комфортно - сім'ям з більш ніж двох людей виділяли навіть по дві кімнати. Згодом біженців стало більше - і, відповідно, житловий простір поступово зменшувався.
"В Осс ми приїхали приблизно 23 березня. Дуже допомагали волонтери - спершу в кімнаті було лише два ліжка, шафа й холодильник. А зараз у нас є й мікрохвильовка, й побутові речі, як-от посуд, килимки, тумбочки тощо. На початках навіть пропонували харчування. Та найважливіше - допомагали зорієнтуватися, оформити виплати й інші документи для легального статусу. З багатьма волонтерами ми досі дружимо та навіть ходимо до них у гості".
Українці, які заселилися сюди серед перших, - здебільшого мешканці Донеччини, а також околиць Києва, Запоріжжя, Харкова й інших міст, що сильно постраждали й досі страждають від російської агресії.
"Робоча" мова - російська, англійською майже ніхто з них не володіє, а нідерландську, безплатні курси якої відбуваються двічі в тиждень, намагаються вивчати не більш ніж три десятки людей.
Проте всі щодня відстежують українські новини та хвилюються за чоловіків, які лишилися в Україні, нерідко пішовши в ЗСУ.
Найбільше тут, звісно, жінок з дітьми. Майже всі за кордоном уперше, хоча дехто вже бував на олінклюзивах у Туреччині чи Єгипті. Здебільшого вони добиралися сюди по кілька діб, переживши перед тим обстріли, перебування в укриттях та інші жахіття війни.
Ірпінчанка Таня в притулку живе з дворічною внучкою Євою. Донька Тані (мама Єви) виїжджати з України не захотіла - вона рано народила дитину й сама її виховувала, а буквально перед повномасштабним вторгненням зустріла свою нову любов. Зараз спілкується з донькою у відеочатах, хоча мамою Єва називає бабусю. Таня бідкається, що вік і сили вже не ті та що втомилася за ці місяці сама з маленькою й надто енергійною дитиною.
Таня багато курить і хоче додому, але поки що повертатись боїться.
Єва приїхала до Нідерландів з Ірпеня"Коли все почалося, я з Ірпеня перебралася в Стоянку до подруги на дачу - у неї принаймні був підвал. Ми його швидко облаштували й більшість часу перебували там - восьмеро людей у холодному й тісному приміщенні, - розповідає вона. - Дача подруги біля лісу, де стояли наші хлопці, - і по них одразу почало щільно прилітати. В Ірпені було ще тихо, а в нас уже все палало".
"Найстрашніший момент, який згадую, стався, коли наші військові підбили російський винищувач - він горів і летів прямо на нас. Зрештою пропетляв між двома дачними будинками, нашим і сусідським, і впав поруч у лісі. Відтоді ми з підвалу майже не виходили", - каже Таня.
"Я багато років колекціонувала красиві свічки - а за ті дні спалила всю свою колекцію. Проте найгірша ніч була з 6 на 7 березня - тоді вибухи й обстріли не стихали ні на мить. Ми вже думали, що не виживемо, а зі світанком зрозуміли: час виїжджати", - згадує жінка.
"Набились у вантажний бусик - зі старенькими родичами, півторарічною Євою, собакою й двома котами й на власний ризик поїхали до Романівського мосту на евакуацію. Під мостом того дня зібралося дуже багато людей - і всі потрапили під інтенсивний обстріл, що тривав понад дві години. Наші військові притискали людей до опор і прикривали собою, щоб хоч якось захистити. Це був той день, коли під час евакуації розстріляли сім'ю, буквально поруч з нами", - каже Таня.
Далі був довгий шлях від київського вокзалу у Львів, тоді на Закарпаття, а потім через Румунію в Німеччину, де все доступне житло виявилося переповненим українцями. Волонтери порадили рухатися з маленькою дитиною в Нідерланди - і Таня з Євою прибули в країну 13-го, а в притулок заселилися 28 березня.
Не лише українці
У квітні в "Удома в Оссі" почали також повертати сирійців - до речі, чітко дотримуючись балансу щодо кількості людей таких різних культур - щоб жодна нація не домінувала. Тому нині тут цікава суміш мов, традицій і побутових звичок, багато музики (арабських мотивів і російської попси), ароматів української, сирійської й африканської кухні, а також галасу.
Іноді зчиняються сварки щодо дітей, часом причиною конфліктів стає простір, який доводиться ділити. У приміщенні зони загального користування прибирає клінінгова компанія, яка взяла на цю роботу кількох українок, мешканок притулку. Проте в будівлі все одно багато сміття й важкий запах - і через відсутність вентиляції, й через надмірну кількість людей.
Кожен українець після реєстрації номера обслуговування громадян (BSN), нашого аналога ідентифікаційного коду, отримує допомогу від міського муніципалітету - по 260 євро в місяць. Такої суми загалом вистачає на харчі, якщо жити ощадливо.
Також можна піти працювати - здебільшого некваліфіковано: у сферу обслуговування, сільське господарство чи на виробництво тощо. Водночас є нагода працювати вчителями й перукарями або шукати роботу в ІТ чи займатися вебдизайном.
У разі повного робочого дня заробітна плата становить близько 1700 євро - такою є місячна "мінімалка" в разі 40-годинного робочого тижня. І чимало українців швидко влаштувалися працювати - кажуть, важко, але більшості з них не звикати.
На початку липня на території вже переповненого притулку почали облаштовувати пластиково-залізні модульні будиночки - кажуть, чекають на прибуття нових мешканців. Ці помешкання є різних типів, проте всіх їх об'єднує насамперед крихітний простір - це окремі кімнатки зі спільною малесенькою кухнею, душем і туалетом.
Переселятися в них охочих мало. Також "Удома в Оссі" узялися облагороджувати територію - облаштовувати місця для відпочинку й розставляти рослини в горщиках - це те, нідерландці вміють робити дуже красиво.
"Ми розробляємо план, як зробити довколишній простір безпечнішим і, сподіваємося, екологічнішим та приємнішим. Адже житлові кімнати тут маленькі, тому стає важливим зовнішній простір, де можна буде відпочити. У списку побажань також є крите місце для куріння - ми обговорювали це з деякими мешканцями. Усе це доведеться облаштувати з невеликим бюджетом, оскільки будівля перебуватиме в користуванні короткий термін. Доведеться креативити", - усміхається Елізабет Шолт.
Українські біженці в НідерландахНові біженці
Остання "хвиля" приїжджих українців помітно відрізняється від тих, хто прибув раніше. Насамперед з кожним днем тут стає дедалі більше українських чоловіків, шлях яких з України в Європу нерідко пролягає через Росію та Литву.
Більшає мешканців відносно спокійних областей України, як-от Чернівців чи Черкас. Хтось прибуває з Польщі та інших країн, де до повномасштабного вторгнення був на заробітках. У когось закінчилися гроші орендувати житло на заході України. Хтось просто перебирається в пошуках кращого життя, здаючи власне житло в оренду іншим біженцям.
Біженці більше не привозять з собою запахів підвалів чи бомбосховищ, не їдуть в брудному одязі й після приїзду не плачуть по кутках. Вони облаштовують свої крихітні, але безплатні квадратні метри в "Удома в Оссі" і насамперед шукають роботу.
Імовірно, невдовзі вони становитимуть конкуренцію робочим мігрантам з Польщі й Туреччини, які, проте, житло орендують самотужки.
- "Я мушу подбати про своє майбутнє". Історії біженців, які не повернуться в Україну
- "Я привіз малих здоровими і живими". Як шестеро дітей вижили в Маріуполі, застрягли в "ДНР" і опинилися в Європі
- Чи повернуться українці додому
За інформацією Агенції зі страхування співробітників (Employee Insurance Agency), з 73 тис. українських біженців у Нідерландах на середину липня працевлаштувалося майже 25 тис. людей (зокрема 10,8 тис. - від початку червня).
Окрім житлової кризи, у Нідерландах також говорять про нестачу працівників, яку навіть тимчасові переселенці з України заповнити поки що не в змозі. Вільними на середину літа залишається 54 тис. вакансій - звісно, здебільшого некваліфікованих.
Також українці, які прибули й прибувають у Нідерланди, окрім BSN до кінця жовтня мають отримати свідоцтво про проживання (IND), у народі - "стікер у паспорт" - тобто дозвіл на проживання, пересування й роботу, який буде чинним до 4 березня 2023 року. Що чекатиме на переселенців опісля - поки що не знає ніхто. Кажуть, в окремих випадках дозвіл може бути продовжено ще на три роки.
Приміщення колишньої податкової в центрі красивого й затишного міста Осс попередньо планують зносити в жовтні 2023 року. Але нині тут кипить бурхливе життя - серед рослин, затишних лавочок і недавно намальованих графіті на стінах. На кущі й дерева, що пускають коріння в дах "Удома в Оссі", схоже, мало хто зважає.
Бо для цього треба принаймні глянути вгору.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!