Чи справді Кремль планує "референдуми" на окупованому Півдні і чим це йому загрожує
Getty ImagesВідколи стало зрозуміло, що Росії не вдається взяти під контроль всю Україну, Москва не приховує, що планує провести псевдореферендуми хоча б на вже окупованих територіях та анексувати їх за кримським сценарієм. Але вже зараз зрозуміло, що РФ тут зіткнулася з серйозними проблемами, а "референдуми", навіть якщо і відбудуться, можуть стати для Володимира Путіна зовсім не тим, чим він очікував.
Заяви від окупаційної влади в Херсонській та Запорізькій областях щодо так званих "референдумів про входження в склад Росії" стали особливо часто звучати на початку серпня.
Були, зокрема, пропозиції провести їх 11 вересня в день єдиного голосування в Росії або в інший день вересня, але одночасно на всіх непідконтрольних Україні територіях у Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях.
При тому, що російська армія досі не контролює майже половину Донеччини та третину Запорізької області, включаючи головне місто регіону - Запоріжжя.
Російське видання Meduza у червні з посиланням на джерела писало, що план Кремля - об'єднати окуповані території України у новий федеральний округ у складі РФ.
У Кремлі традиційно переконують, що вони тут ні до чого. Зокрема, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що плани щодо референдумів - виключно воля самого населення регіонів. Хоча сам Путін в червні порівнював себе з царем Петром І та заявляв, що йому також "випало повертати" нові землі.
Getty ImagesУ відповідь український президент Володимир Зеленський дав зрозуміти - якщо Росія таки проведе псевдореферендуми з подальшою анексією, це "закриє для неї будь-яку можливість перемовин з Україною та світом".
Експерти схиляються до того, що саме зараз перемовини Володимиру Путіну дуже потрібні, а якщо Москва таки наважиться анексувати нові окуповані території, це може зіграти з нею злий жарт.
- Вибухи біля Джанкоя: все, що відомо
- Удар по російській авіабазі в Саках. Що показали супутникові знімки
Технічні труднощі
Щоб провести псевдореферендум в Криму у 2014 році, Росії знадобилося менше двох тижнів. Але цього разу, навіть за пів року після вторгнення в Україну Москві такі плани реалізувати не вдалося.
Заяви щодо так званих референдумів звучали постійно від початку окупації південних територій, але терміни щоразу зсовувалися.
Спершу фігурували різні дати в квітні та травні, тоді російські ЗМІ та представники окупаційної влади називали ймовірною датою 11 вересня - день коли в Росії мають пройти місцеві вибори.
Російських військових в Херсоні зустрічали багаточисельними проукраїнськими акціями протесту.Останніми днями терміни стали ще більш туманними. 10 серпня Інститут вивчення війни зазначав, що дата 11 вересня перестала фігурувати в офіційних заявах, а згодом одразу кілька представників окупаційної влади заявили, що "референдуми" проведуть, коли Росія повністю захопить Донецьку область.
Таке зволікання голова Комітету виборців України Олексій Кошель пояснює тим, що повторити кримський сценарій на Херсонщині та Запоріжжі для росіян стало непосильною задачею.
"В окупантів не просто проблеми, а величезні проблеми навіть з тим, щоб просто створити видимість референдуму, - каже він. - Можна звісно зібрати кілька дільниць з переодягнутими "фсбшниками", але щоб були, як в Криму, красиві цифри, дійство, щоб можна було улюблених акторів Путіна привезти - такої картинки в них не виходить".
За його даними, в останні тижні на окупованих територіях намагаються формувати так звані виборчі комісії, але знайти потрібну кількість людей не виходить. Заважає також низька підтримка населення та активний партизанський рух.
За його інформацією, тільки за останній тиждень двоє представників так званих комісій отримали ножове поранення в смт Михайлівка та ще одного підірвали у Мелітополі. На окупованих територіях цю інформацію не підтверджували.
На окупованому Півдні активно триває видача російських паспортівКрім того, в окупаційної влади немає бази персональних даних виборців, а головне - немає розуміння, скільки людей залишилося, а скільки поїхало. До прикладу, за даними Херсонської обласної військової адміністрації, з регіону виїхала практично половина мешканців.
"Ми можемо говорити з впевненістю 99%, що ніякого референдуму чи імітації ми не побачимо 11 вересня, - впевнений Кошель. - В росіян просто не вистачає ресурсів, плюс тотальний опір населення".
"Не виключаю, що вони розіграють картинку просто для російського глядача на 20 показових дільницях, але з нинішнім розвитком соцмереж, вони будуть просто смішними і сміятись з них будуть навіть в російській глибинці", - додає він.
Політична недоцільність
Контроль над півднем та сходом України для Росії є дуже бажаним, адже ці території забезпечують сухопутний коридор між Кримом, Донбасом та територією Росії.
Але не факт, що для цього Кремль обере інструмент так званих референдумів, вважає російський політолог Кирило Рогов. Москву цілком може влаштувати проміжний формат контролю, як у випадку так званих "ДНР" та "ЛНР".
"Росія не контролює до кінця ці території, - каже він. - Стабільності немає, підтримки немає, тож референдум буде дуже і дуже кривий, зімітувати його буде дуже складно. Тому всі ці розмови швидше фактор тиску, а не пряма програма дій".
Getty ImagesСама окупація навіть без референдумів є достатньо небезпечною, йдеться у звіті Інституту вивчення війни за 10 серпня.
"Примусова паспортизація, введення рублів, "фільтрація" та інші "інтеграційні" заходи, які вже проводяться на окупованих територіях Росією, набагато важливіші та набагато більш шкідливі для України, ніж референдуми", - зазначають експерти організації.
Розмови про "референдуми" та зволікання з ними має швидше політичні причини ніж організаційні, переконаний Ігор Семиволос, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, який також займається питанням стратегічної безпеки півдня України.
"Я припускаю, що ключова проблема з відкладенням цього дійства пов'язана саме з переговорним процесом, спробою Росії закріпити за собою ці території, але й домогтися створення оперативної паузи на фронті", - вважає експерт.
На думку Семиволоса, саме з цим був пов'язаний візит до України президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та генсека ООН Антоніу Гуттереша 18 серпня, які могли привезти Зеленському пропозиції Москви щодо мирних перемовин і можливості припинення вогню.
Перемовини Зеленського, Ердогана та Гуттереша у ЛьвовіНа цьому тлі розмови про "референдуми" логічніше використовувати як елемент тиску та шантажу, погоджується політолог Микола Давидюк.
"Путін хоче здобути домовленість про припинення вогню, йому потрібна передишка, якщо референдуми проведуть, вони шанс на таку передишку втратять, - пояснює експерт. - Пістолетом можна погрожувати, тільки поки ти його не використаєш. Тому зараз Путін ними може погрожувати, маніпулювати, лякати, але поки що не проводити".
Девальвація референдумів
Якщо Росія справді піде на формальну анексію нових українських територій, це фактично не змінить військо-політичну ситуацію в регіоні, вважають експерти.
І не лише тому, що такі референдуми не визнає ніхто, крім Росії та її нечисленних союзників.
Вибухи на російській авіабазі в Саках в анексованому Криму в серпніФормальна анексія територій теоретично підвищує градус протистояння, бо тоді війна начебто переміщується на територію Росії, зазначає Микола Давидюк, але для України та її збройних сил це вже не має значення.
Він нагадує, що у 2014 році українські генерали боялися віддавати накази стріляти по території Росії, а українська влада діяла вкрай нерішуче, навіть коли йшлося про захист Криму - суверенної території України.
"Вірус безстрашності перед російською конституцією в Україні встановився протягом цієї війни, - каже політолог. - Усі ці референдуми можуть впливати на Макрона і Шольца, але українці скажуть - окей і далі будуть обстрілювати ці території".
"Це битиме по статусу Путіна в очах міжнародної спільноти, і він розуміє, що ця гібридна війна, яка ще спрацьовувала в 2014-му, не спрацює зараз", - додає він.
ГЕНШТАБ ЗСУПротягом серпня удари та підриви вже неодноразово відбувалися на військових об'єктах на території анексованого Криму. Хоча формально Україна не визнає свою причетність, а Москва щоразу закриває на це очі і воліє списувати все на порушення правил пожежної безпеки.
Українська влада неодноразово заявляла, що західні партнери, які поставляють Україні зброю, справді вимагають не бити по території Росії, але анексовані території Росією не вважають.
Тому проведення так званих референдумів швидше девальвує їхнє значення як для світової спільноти, так і для внутрішнього російського споживача, вважає Кирило Рогов. Це також підважуватиме так званий кримський референдум, який для Москви має особливе значення.
Крім того, нову анексію важко буде представити як перемогу в самій Росії.
"Ідея приєднання нових територій не надто популярна в Росії, як це не парадоксально, - каже політолог. - Таку ідею в останні роки підтримувало близько 25% населення, решта швидше не підтримує. Плюс включення в склад Росії - це ціла низка проблем, в тому числі це вимагатиме більше фінансових вкладень, ніж якщо просто заморозити невизначеність".
"Сама по собі ідея, що населення самостійно вирішує питання, відноситися до тієї чи іншої країни - досить небезпечна", - додає він.
До того ж прогнозує Ігор Семиволос, нова анексія напевно призведе до посилення санкцій, заблокує можливість відновлення перемовин та лише створить нові проблеми самій Росії.
Якщо Росія все ж піде на такий крок, найкращою відповіддю для Києва буде самому підняти ставки, вважає Давидюк.
"Умовно, в день оголошення результатів референдуму українські ракети повинні полетіти в Кримський міст, - вважає він. - Путін розуміє тільки силу, тому важливо не боятися того, що Путін підніме градус, а самим підняти градус у відповідь".
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!