ua.depositphotos.comНепотрібний Brent. Чому падає ціна на нафту
Місяць тому аналітики прогнозували, що в третьому кварталі нафта коштуватиме 140 дол, проте зараз вона торгується по 95 дол. Що відбувається?
Усупереч песимістичним прогнозам у серпні ціни на нафту почали падати. Тенденція несподівана, адже зараз триває енергетична криза. Світ відмовляється від російських енергоносіїв і ринки переживають шок.
Ще місяць тому в американському інвестиційному банку Goldman Sachs прогнозували, що у третьому кварталі цього року бочка еталонної нафти марки Brent коштуватиме 140 дол. Проте зараз вона торгується на рівні 93-95 дол за барель. І ціна продовжує падати.
Високі ціни на нафту довгий час дозволяли російській економіці триматися на плаву та стримували західні країни від посилення ембарго проти РФ. Тепер цю перевагу країна-агресор поступово втрачає.
Чого очікувати від нафтового ринку до кінця 2022 року?
Шалені пів року
Проблеми нафтового сектору почались у недалекому 2020 році. Через пандемію по всьому світу зупинялись цілі заводи, припинялось авіасполучення, а пересування автомобілями зводилось до мінімуму. Тоді людство в буквальному сенсі "сиділо по домах".
Як наслідок у 2020-му середній добовий попит на чорне золото становив 91 млн барелів, що на 8,7% менше, ніж у 2019-му. Вартість бареля (158,9 літра) найбільш розповсюдженої нафти марки Brent за перший місяць пандемії впала на 70%, а менш популярної WTI в якийсь момент взагалі була від'ємною.
Щоб не працювати у збиток, нафтові компанії різко скоротили видобуток та позакривали свердловини.
Рецесія минула швидко завдяки м’якій політиці центральних банків. Ринки наситились грошима, і попит на нафту відновився. Проте видобувні компанії, після скорочення виробництва, не змогли швидко наростити постачання.
Річ у тім, що низькі ціни та боротьба з кліматичними змінами призвели до недофінансування нафтогазового сектору. За даними Міжнародного енергетичного форуму, у 2021 році інвестиції у видобуток нафти та газу становили 341 млрд дол, що на 100 млрд дол менше, ніж у 2019-му.
У травні країни G7 у спільній заяві закликали нафтові компанії "бути відповідальними" та збільшити видобуток цього палива. Через кілька днів ці ж країни оголосили про припинення міжнародних інвестицій у видобуток нафти.
Генеральний директор найбільшої у світі нафтовидобувної компанії Saudi Aramco Амін Насер заявив, що через тиск політиків, які прагнуть розвивати відновлювальні джерела енергії, інвестори бояться вкладати кошти у нафтову галузь. І саме через це компанії не можуть задовольнити попит, який швидко зростає.
Як наслідок, у світі виник дефіцит нафти. За даними Управління енергетичної інформації США, у 2021 році добовий попит на нафту у світі становив 97,4 млн барелів, а виробництво – 95,7 млн барелів. Різниця – 1,7 млн барелів. Щодня. Не дивно, що ціна бочки еталонної нафти за рік зросла з 50 дол до 80 дол.
І це був лише початок. Всі очікували, що у 2022 році ситуація з дефіцитом не покращиться – попит все ще був сильнішим за пропозицію. Тож в лютому світові ціни наблизилась до позначки 100 дол за барель. І саме в цей момент розпочалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке остаточно зруйнувало крихкий баланс на ринку.
Нафта рухається до 100 доларів за барель. Що відбувається і чому світ цьому не радіє?
Трейдери в паніці скуповували нафтові ф’ючерси в очікуванні нових санкцій та зривів постачань з РФ. Ціна Brent лише за тиждень досягла піку в 127 дол за бочку. До липня вартість "чорного золота" коливалась в межах 110-120 дол за барель, тиснувши на світову економіку.
Надвисокі ціни на паливо розігнали інфляцію. У червні в західних країнах вона була рекордною за останні 40 років. В Сполучених Штатах ціни в річному еквіваленті зросли на 9,1%, а у ЄС – на 8,6%. Вартість бензину у США зросла на 50-60% й перетворилась на одну з головних політичних проблем президента Байдена.
Враховуючи усі факти в Goldman Sachs попередили, що у третьому кварталі цього року вартість бареля нафти марки Brent досягне 140 дол. Такий хаос на енергетичному ринку цілком влаштовував Росію, яка завдяки високим цінам могла компенсувати ефект від санкцій.
Проте з липня ціна "чорного золота" почала падати й всупереч прогнозам знизилась до рівня 23 лютого. Останні дні її вартість коливається на рівні 92-95 дол за барель. Що сталося?
Нафту попустило
Ціни на нафту зростали під тиском занадто швидкого відновлення світової економіки після пандемії. Попит зростав та невдовзі мав перевищити докризові показники. Проте все пішло за іншим сценарієм.
Економіки великих країн почали гальмувати, центральні банки підвищили облікові ставки, а інфляція виснажила споживачів.
У США два квартали поспіль відбулося скорочення ВВП. За даними індексу Мічиганського університету, настрої споживачів впали до історичного мінімуму. Не краща ситуація і в європейських країнах, які страждають від безпрецедентної енергетичної кризи.
У липні МВФ знизив прогноз зростання світової економіки у 2022 та 2023 роках на 0,4% та 0,7% відповідно. Менші темпи зростання економіки гальмують зростання попиту на нафту.
Виробництво на китайських НПЗ у липні впало до мінімуму з березня 2020 року. Це пов’язано з обмеженням експорту нафтопродуктів з Китаю. Також позначились локдауни, які зменшили мобільність мешканців Піднебесної та призвели до падіння попиту на бензин.
Очікування рецесії спричинило зміцнення долара США щодо інших світових валют. А оскільки нафта торгується саме в американській валюті, іншим країнам доводиться платити більше за барель нафти у своїх валютах, навіть якщо ціна в доларах залишається стабільною.
Світ на порозі кризи. Чому всі говорять про рецесію та які є загрози для України
Всі ці фактори заважають попиту на нафту стабільно зростати та охолоджують ціни. Країни ОПЕК та аналітики з профільних відомств США прогнозують, що попит на нафту зростатиме повільніше у четвертому кварталі, а до кінця 2022 року нафтовий ринок навіть вийде у невеликий профіцит.
Такі прогнози заспокоїли трейдерів, і ціни на світових ринках знизились до мінімуму з лютого.
Також ринок оптимістично налаштований щодо можливої "ядерної угоди", яка зніме санкції з Ірану. Якщо Іран, США та ЄС знайдуть спільну мову в питанні глобальної безпеки, то впродовж кількох місяців іранські компанії можуть додати на світовий ринок до 700 тис барелів щоденного видобутку нафти. А згодом – ще більше.
Переговори про зняття санкцій з Ірану в обмін на припинення розробки ядерної зброї зараз тривають у Відні. Навесні вони провалились, проте у серпні сторони знову вийшли на "фінішну пряму". Остаточний текст угоди Іран та ЄС погодили та відправили на розгляд США.
Під час правління президента Трампа Сполучені Штати в односторонньому порядку вийшли з угоди та ввели санкції проти Ірану. Зараз ситуацію намагається розв’язати адміністрація Байдена, яка зацікавлена в стабілізації цін на АЗС та зменшенні залежності від російських енергоносіїв.
Чи падатиме ціна далі
Хоча ціни охололи, про 60 дол за бар мріяти зарано.
На початку серпня в ОПЕК+ оголосили, що у вересні країни організації збільшать видобуток лише на 100 тис барелів, тоді як в липні та серпні картель щомісяця збільшував видобуток на 600 тис барелів . Вмовляння Байдена про задіяння ОПЕК+ всіх вільних потужностей для зниження цін на світовому ринку залишилися без відповіді.
Своє рішення країни обґрунтовують тим, що попит та пропозиція поступово зближуються і без великого нарощування видобутку. Але це не єдина причина.
Країни ОПЕК+ зацікавлені у відновлені інвестиційної привабливості нафтового сектору, особливо на тлі "зеленої політики" західних країн, які штучно обмежують фінансування викопних енергоносіїв. Тому ймовірно картель триматиме ціни помірно високими.
Саудівська Аравія та ОАЕ тримають свої вільні потужності як розмінну монету у політичних іграх та як резерв на випадок значної кризи. Ці дві країни чи не єдині, хто може швидко наростити постачання нафти, але поки вони не збираються це робити на повну силу.
Аналітики Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) вважають, що попит на нафту не можна недооцінювати. До зими він має зрости, адже теплові електростанції використовуватимуть нафтопродукти замість менш доступного газу.
За підрахунками дослідницької компанії Rystad Energy, минулої зими високі ціни на газ збільшили добовий попит на нафту на 400 тис барелів. Цього року вартість газу буде значно вищою за торішню.
Незрозумілою поки що залишається і доля "ядерної угоди" Ірану, ЄС та США. Угоду регулярно намагаються зірвати окремі іранські політичні сили та Росія. Гальмують процес і Сполучені Штати, адже Іран досі залишається загрозою для союзників США на Близькому Сході. Вашингтон не бажає йти на великі поступки.
В Goldman Sachs вважають, що угоду навряд чи укладуть до кінця року. Це може підігріти ціни на ринку, адже додаткові іранські барелі так і не потраплять на світовий ринок.
До початку 2023 року ЄС остаточно відмовиться від російської нафти та нафтопродуктів. Це може підтримати ціни на високому рівні, адже європейським країнам доведеться шукати втрачені обсяги на інших ринках.
Буде дуже боляче, хоча й не одразу. Що означає відмова США та Європи від російських нафти і газу. Розбір
Росія навряд чи зможе переорієнтувати всі свої барелі на азійських постачальників, адже країна має не дуже багато альтернативних покупців та обмежені логістичні можливості. Тому світовий ринок згодом втратить частину російської нафти.
В Управлінні енергетичної інформації США очікують, що до кінця року вартість бареля нафти марки Brent становитиме 105 дол, а у 2023-му опуститься до 95 дол. Це важко назвати низькими цінами, але це далеко не 140 дол, які прогнозував Goldman Sachs ще півроку тому.
Якщо ціна продовжить знижуватись у 2023 році, західні країни матимуть більше можливостей для продовження тиску на Росію.
Багато залежатиме від того, наскільки швидко скорочуватимуться темпи зростання світової економіки. За розрахунками Citigroup, якщо рецесія стане загальносвітовою, а економіка Китаю продовжить гальмувати, то нафтові ціни можуть впасти й до 65 дол за барель.