Катастрофа, в якій загинув президент Качинський: чому поляки її забувають

Через десять років після авіакатастрофи під Смоленськом, де загинули президент Польщі Лех Качинський і ще 95 людей, у Варшаві немає єдиної точки зору щодо причини події, яку називають найбільшою трагедією в історії країни після Другої світової війни.
Проведене минулого року дослідження показує, що близько половини поляків вважають, що причини смоленської катастрофи так і залишилися нез'ясованими. Водночас близько чверті жителів країни думають, що причиною трагедії була диверсія.
- Смоленська катастрофа: Польща продовжує шукати винних
- Політичний портрет Леха Качинського
- Чому Путін розлютився на Польщу
Смоленську катастрофу часто називають "польським 9/11" - подією, яка раптово і дуже сильно змінила польську політику, польське суспільство, навіть польську ідентичність і хід польської історії.
Проте, чи дійсно катастрофа президентського літака стала подією, яка сформувала хід розвитку країни на наступне десятиліття, і чи не стане "кругла дата" точкою, у якій Польща "переросте Смоленськ"?
Літак
Це прозвучить цинічно, але проілюструвати відносини між лідерами польської держави на початку 2010 року найкраще можна було б на прикладі історії про літак.
Двома найбільшими партіями в країні були ліберальна "Громадянська платформа" і консервативна "Право і справедливість" (ПіС). Лише кілька років тому їхні лідери, Дональд Туск і Лех Качинський вели перемовини про коаліцію, проте успіху вони не мали, і між прем'єром Туском і президентом Качинським йшла справжня війна.
У жовтні 2008 року між ними виникла чергова суперечка - кому представляти Польщу на саміті ЄС у Брюсселі. Полетіти туди хотіли обидва політики, але в останній момент канцелярія прем'єра відмовилася виділяти урядовий борт Качинському. Той все-таки долетів до Брюсселя на спеціально орендованому чартері та сидів за столом переговорів поруч із Туском, але "війна за літак" ще довго була символом складних відносин між двома "варшавськими вежами".
У квітні 2010 року відносини між Туском і Качинським були також, м'яко кажучи, прохолодними. А ще - за пів року в Польщі мали відбутися президентські вибори, і електоральні рейтинги не давали чинному голові держави особливих підстав для оптимізму.

Вважають, що формально оголосити про своє рішення йти на вибори Лех Качинський мав у Катині. Біля цього містечка неподалік від Смоленська у квітні 1940 року розстріляли тисячі польських офіцерів. 70-та річниця цієї трагедії виглядала слушним приводом для старту кампанії президента, що приділяє багато уваги питанням історичного минулого своєї країни, та має репутацію антиросійського політика.
Однак ще в лютому 2010 року прем'єр-міністр Росії Володимир Путін запросив на церемонію в Катині польського прем'єра Дональда Туска. Качинський тоді заявив, що незалежно від візиту Туска він також приїде на місце розстрілів.
В результаті 7 квітня до Катині з візитом прилетів Дональд Туск, а вранці 10 квітня з Варшави тим самим літаком до Смоленська вилетів Лех Качинський. До його делегації входили дружина президента Марія Качинська, віцеспікери обох палат польського парламенту і низка депутатів, начальник генштабу і командувачі усіма родами військ польських збройних сил, голова нацбанку, представники духовенства та рідні жертв катинських розстрілів. Загалом на борту урядового Ту-154 перебувало 96 людей, серед яких - вісім членів екіпажу.

О 10:41 за московським часом під час посадки на аеродромі Смоленськ-Північний польський "борт номер один" зазнав аварії. Ніхто з людей, які були на борту літака, не вижив.
Недовгий мир
У день катастрофи в Польщі оголосили тижневу жалобу. Щоб попрощатися з президентським подружжям, з усіх куточків Польщі до Варшави прибули тисячі людей. Польські та іноземні ЗМІ тоді писали, що смоленська трагедія об'єднала у болі увесь народ, залишивши позаду гострі політичні чвари.
Однак момент єднання тривав недовго.
"Гадаю, у тертях між "Платформою" та ПіС до 2010 року було багато театральщини. Обидві партії усвідомлювали, що гострий конфлікт між ними привертає до них більше уваги виборців і активно цим користувалися. А ось після Смоленська ... Кров завжди розділяє сильніше. Кров загиблих у смоленській катастрофі перетворила суто політичний конфлікт на реальний, причому істотно брутальніший", - розповів ВВС професор варшавського Університету Стефана Вишинського Антоній Дудек.

Більш того, цей конфлікт швидко вийшов за межі партійної конкуренції та в буквальному сенсі опинився на вулицях польських міст.
Ще до закінчення трауру по загиблих в ЗМІ з'явилася ініціатива поховання Леха та Марії Качинських у резиденції польських королів - у підземеллі краківського замку на Вавелі. Цей задум розкритикувала частина польського суспільства.

"Президента, звичайно, шкода, але ховати його в місці, де спочивають польські королі й видатні поети, - це трохи занадто", - говорить ВВС один із сотень жителів Кракова, що були проти того рішення.
Тим паче, ставлення польського суспільства до президента Качинського було, м'яко кажучи, неоднозначним. Опитування незадовго до його загибелі показували, що шанси Качиньського на переобрання були невисокими: у першому турі він набирав близько 20% голосів виборців, у другому - беззаперечно програвав кандидату від "Платформи" Броніславу Коморовському.
Зрештою, саме Коморовський у липні 2010 року переміг на призначених після загибелі президента позачергових виборах, обійшовши в другому турі брата-близнюка загиблого голови держави Ярослава Качинського.

Вже за кілька днів після обрання Коморовський заявив, що великий дерев'яний хрест, встановлений біля президентського палацу незабаром після катастрофи, перенесуть у більш відповідне місце: траур, мовляв, скінчився, треба рухатися далі.
Хрест перенесли, але не з першої спроби: спочатку цього не дали зробити прихильники Качинського, які вважали, що демонтажем цього символу нова влада прагне стерти з пам'яті поляків спогади про загиблого президента.
Сутички на тротуарі біля президентського палацу для прихильників Коморовського стали дрібним інцидентом на шляху його приходу до влади, але для "захисників хреста" та їхньої групи підтримки вони так і залишилися символом того, що нова влада їх не чує, не поважає і хоче прибрати якомога далі від очей.

"Картонна держава"
За кілька місяців після катастрофи оприлюднили звіти про результати розслідування її причин, що підготували російські та польські фахівці.
В обох документах головною причиною аварії називали неправильні дії екіпажу літака в умовах щільного туману над аеродромом "Північний".
Додатковою причиною, яку вказали у звіті, підготовленому Міждержавним авіаційним комітетом СНД, був психологічний тиск на капітана повітряного судна, який нібито чинив на нього головнокомандувач ВПС Польщі Анджей Бласік. Згідно з висновками експертів, у момент катастрофи він перебував у кабіні пілотів і міг наполягати на посадці у Смоленську за всяку ціну. Окремо в документі зазначається, що в крові Бласіка було 0,6 проміле алкоголю, що відповідає легкому ступеню сп'яніння.

З іншого боку, польська комісія з розслідування катастрофи, не заперечуючи провини екіпажу, вказувала на помилки диспетчерів смоленського аеродрому, а також недостатнє технічне оснащення "Північного".
Обидва звіти містили такий великий перелік порушень і помилок під час планування та проведення фатального перельоту, що у польській пресі тих часів з'явився сумний мем - "картонна держава". Ступінь нехтування усілякими нормами, вимогами та процедурами під час організації поїздки лідера держави, писали тоді спостерігачі, ставить під сумнів саме існування цієї держави: незрозуміло, чи є щось за гарним біло-червоним картонним фасадом.
Після публікації звітів полк польських ВПС, який здійснював авіаперельоти перших осіб держави, розформували, а тодішній міністр оборони пішов у відставку.
Вибухи й штучний туман
Однак вже на момент публікації звітів у Польщі було достатньо багато людей, які вважали будь-які висновки будь-яких офіційних комісій свідомо сфальсифікованими.
Уже в перші дні після катастрофи спочатку в лояльних до Качинського ЗМІ, а потім і в жовтій пресі з'явилися теорії про те, що аварія президентського літака могла бути спланованим замахом на президента Польщі.
З часом кількість подібних теорій збільшувалася: їхні прихильники стверджували, що президентський літак вибухнув ще до зіткнення з землею, що пілотів ввів в оману штучний туман, розпилений над аеродромом, або що пасажирів лайнера, які вижили, вже на землі добивали з пістолетів невідомі люди.

Загибель президента Качинського, на думку прихильників подібних теорій, могла бути вигідною його непримиренному внутрішньополітичному конкуренту Дональду Туску або ж його головному зовнішньополітичному супротивнику - Володимиру Путіну. У зв'язку з цим згадували, що саме з ініціативи Качинського польський урядовий літак у розпал п'ятиденної російсько-грузинської війни 2008 року доставив на центральну площу Тбілісі самого президента Польщі, лідерів України та трьох прибалтійських держав. Присутність цих політиків у Тбілісі, переконані прихильники Качинського, стало головним фактором, який став на заваді вторгненню російських військ до грузинської столиці, а також назавжди перетворив польського президента на особистого ворога Володимира Путіна.
Найекстравагантніші теорії змови допускали, що ліквідація польського президента стала результатом злочинної змови Дональда Туска і Володимира Путіна.
За мотивами цих теорій писали книжки і знімали фільми. Їхні прихильники від самого початку з недовірою ставилися до результатів офіційних розслідувань, однак сила їхньої позиції в суспільстві визначалася тим, що про таке ж приховання правди з боку влади заявляли і високопосадовці ПіС на чолі з самим Ярославом Качинським.

"Смоленська релігія"
Загибель Леха Качинського і поразка його брата-близнюка на президентських виборах стали для ПіС шоком і причиною для глибокої внутрішньої кризи. Варшавські політологи навіть прогнозували її зникнення з політичної карти Польщі.
Однак вже дуже скоро ПіС знайшла сенс свого існування у вимозі до влади розкрити правду про смоленську катастрофу.
Партія Ярослава Качинського і він сам взяли патронат над "месячніцамі" - більш-менш чисельними процесіями, що проходили у польській столиці десятого числа кожного місяця. Їхній маршрут починався в одному з костелів варшавського Старого міста, йшов через одну з центральних вулиць столиці та закінчувався біля президентського палацу. Імпровізований мітинг неодмінно закінчувався промовою Качинського, який обіцяв своїм прихильникам рано чи пізно домогтися правди про те, що ж все-таки сталося у Смоленську.

Незабаром "месячніци" набули рис практично церковного ритуалу, що дозволило філософу і релігієзнавцю Збігневу Міколейко заявити про появу в Польщі особливої "смоленської релігії" - дивного міксу католицьких обрядів і політичних мітингів, головну роль у якому відіграє сам Качинський, - в одному з інтерв'ю того періоду він сказав, що хотів би стати "рятівником нації на пенсії".
З похмурих і, як спочатку здавалося, безглуздих ритуалів "месячніци" поступово перетворилися на засіб мобілізації ядра електорату ПіС. На цих заходах незмінно була присутня партійна верхівка у повному складі. Промови Качинського були своєрідним "накачуванням", політінформацією для його прихильників.
Окремо лідер ПіС вказував своїм послідовникам, кого саме потрібно вважати "чужими", "ворогами", можливо, причетними до "вбивства" його брата. Втім, цю риторику він використовув не лише на зборах перед президентським палацом: під час одного із засідань парламенту 2012 року він назвав Дональда Туска "на сто відсотків у політичному сенсі винним у смоленській катастрофі".
Адептами "смоленської релігії" упродовж кількох наступних років стали не лише безпосередні учасники "месячніц", але й мільйони людей по всій Польщі.

2015 року в інтерв'ю Gazeta Wyborcza Збігнєв Міколейко говорив, що до тенет цієї релігії потрапили різнорідні групи поляків, які з різних причин програли внаслідок посткомуністичних змін, і, слухаючи радісні звіти Туска про сталий розвиток європейської Польщі, відчували себе обдуреними або чужими на цьому святі життя. Адептами "смоленської релігії", пояснює філософ, стали й польські праві - тут, як і в багатьох інших країнах регіону, в останні роки помітно зросла популярність націоналістичних рухів.
І поки "Платформа" пишалася безпрецедентними цифрами зростання польської економіки, а її лідер Дональд Туск самовпевнено заявляв, що його партія "не має кому програти вибори", протестні настрої, каналізовані й в "месячніцах" Качинського, зростали.
Нова влада
Відплата прийшла 2015 року. Навесні чинний президент Броніслав Коморовський несподівано програв президентські вибори кандидату від ПіС, депутату Європарламенту Анджею Дуді. Восени "Платформа", ослаблена "еміграцією" Дональда Туска до Брюсселя, - 2014 року його обрали головою Європейської Ради - зазнала поразки і на парламентських виборах. Вся влада в країні опинилася в руках "Права і справедливості".
Уже в листопаді 2015 року Анджей Дуда заявив, що опубліковані після катастрофи російський і польський звіти про її причини є "лише гіпотезами", а роботу над з'ясуванням причин аварії необхідно продовжувати.
Головного куратора "смоленської теми" в ПіС Антонія Мацеревича призначили міністром оборони, а "месячніци" перетворилися на своєрідні заходи державного значення - до них долучилася вся політична верхівка країни.

Вже на початку 2016 року Мацеревич наказав почати нове слідство у справі про смоленську катастрофу. У його рамках провели ексгумацію всіх жертв тієї аварії - протести деяких сімей загиблих до уваги не брали.
А 2018 року міністр оборони офіційно заявив: нове, "справжнє" розслідування причин катастрофи показало, що її причиною були два вибухи на борту президентського лайнера.
Польські та російські експерти, які раніше брали участь у розслідуванні катастрофи, розкритикували висновки Мацеревича, а президент Росії Володимир Путін назвав їх "блефом, дурницею і нісенітницею".
Втім, невдовзі після цієї заяви Антоній Мацеревич позбувся поста міністра оборони, а традиційні смоленські "месячніци" припинилися. Ярослав Качинський заявив, що 96-та хода - за кількістю жертв смоленської катастрофи - буде останньою.
Відтоді, каже професор Антоній Дудек, ПіС почала послідовно приглушувати тему смоленської катастрофи.

"Я спостерігаю за пропагандою ПіС і можу сказати, що в останні роки цю тему радикально обмежили. Про замах вже нічого не говорять, ця тема перестала бути корисною для ПіС", - говорить він.
Більш важливими для польської влади в останні роки стали інші кроки, які, зокрема, критикує Євросоюз. Це - реформа системи правосуддя і програма "500+" - щомісячна виплата неоподатковуваних 500 злотих (близько 125 доларів) на кожну дитину в родині - мабуть, найпопулярніший в польському суспільстві крок нинішньої влади.
Дудек не виключає, що причина ослаблення інтересу Ярослава Качинського до теми смоленської катастрофи полягає в тому, що він сам переконався: якщо неспростовних доказів замаху на його брата не знайшли під час розслідування, що провели при владі ПіС, то їх не знайде ніхто.
Відтоді, резюмує Дудек, суспільне, політичне значення Смоленська в Польщі невблаганно зменшувалося.
З ним погоджується варшавський історик Лукаш Адамський. "Коли кажуть, що 10 квітня для поляків - це те ж саме, що 11 вересня для американців, то, мені здається, це цілковите перебільшення. Так, це була трагедія для держави. Так, вона показала слабкі місця в системі державного управління. Але говорити про глобальний вплив цієї катастрофи на цілі покоління поляків я б не став. В останні роки я не бачу, щоб ця тема відігравала якусь важливу роль в житті пересічного поляка", - каже він.
Що тепер?
Складно сказати, як би виглядали пам'ятні церемонії до десятої річниці смоленської трагедії, якби в плани польських політиків не втрутився коронавірус. Покладання квітів до пам'ятників жертвам катастрофи Ярославом Качинським і прем'єром Польщі Матеушем Моравецьким, вечірнє звернення президента Анджея Дуди - ось і вся запланована програма.
Аж донедавна у Варшаві тривала млява дискусія про те, хто саме з польських високопосадовців полетить на жалобні заходи до Смоленська і чи варто летіти туди взагалі на тлі слабких російсько-польських відносин і побоювання провокацій на місці церемонії. Зрештою, нагадували у Варшаві, Росія досі не передала Польщі уламки літака, що розбився, і це нібито може свідчити про бажання Москви приховати правду про причини катастрофи.

Суперечка розв'язалася сама собою: минулого тижня в канцелярії польського уряду повідомили, що візит делегації з Варшави переноситься на більш пізній термін через те, що російська сторона "не надала однозначної письмової відповіді на подані логістичні плани цього візиту". У МЗС Росії претензії поляків назвали "зухвалою невдячністю", відкинувши усі закиди Варшави.
Так само складно припустити, чи лунала б тема Смоленська у виборчій кампанії президента Польщі - день голосування призначено на 10 травня. Ще з середини березня кампанію фактично призупинили, а у Варшаві тривають дискусії про те, чи не варто перенести ці вибори чи то на осінь, то чи на рік, то чи на два.
Антоній Мацеревич, який продовжує очолювати фінансовану державою комісію з розслідування причин катастрофи, напередодні чергової її річниці заявляє, що й нині переконаний: на борту президентського літака 10 квітня 2010 було два вибухи. У свіжому інтерв'ю консервативному релігійному телеканалу Trwam Мацеревич розповів, що особливу увагу експерти, які з ним співпрацюють, приділили ремонту лайнера, який проводили за рік до катастрофи на території Росії. Окремо Мацеревич додав, що фінальний звіт його комісії вже готовий, але оприлюднять його пізніше.

А професор Антоній Дудек не виключає, що коронавірусна криза та проблеми в економіці країни, які вона спровокує, можуть остаточно змінити ставлення поляків до смоленської катастрофи і радикально вплинути на поляризацію суспільства через ставлення до неї.
"Розділення, думаю, залишиться, але воно вже не викликатиме таких бурхливих емоцій. Для все більшого числа поляків Смоленськ - це вже давнє минуле. Найближчим часом люди просто боротимуться зі своїми щоденними проблемами, які будуть лише посилюватися, а не з'ясовувати, хто і в чому завинив у Смоленську. Цілком можливо, що ми станемо свідками цього вже найближчими тижнями-місяцями, а символічна десята річниця катастрофи може стати кінцем цієї теми у польській суспільній свідомості", - каже він.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!