Диверсанти, ракети, дрони чи сигарети? Версії причин вибухів на аеродромі у Саках
STRINGERВибухи на аеродромі Саки в Криму не можуть не змінити перебіг військових дій у російсько-українській війні. Характер і причина цих вибухів поки що точно не встановлені або офіційно не розкриті, але вперше російські військові цілі дістали пошкодження на оперативній глибині - на відстані понад 200 кілометрів від передових українських позицій.
Україна неодноразово заявляла, що збирається повертати півострів під свій контроль. Йшлося також і про те, що в майбутньому ударів може зазнати стратегічно важливий міст, який з'єднує Крим із територією Росії.
Тим часом півострів, насичений військовими об'єктами ще з радянських часів, завжди здавався дуже добре захищеним від будь-яких атак. Насамперед, з повітря.
- Серія вибухів на російській авіабазі в Криму. Що відомо?
- Очевидці про вибухи в Криму: "Відчули, як земля пішла з-під ніг"
- ЗСУ вдарили по Каховському мосту
Аеродром у Саках - один із таких об'єктів. Він був побудований ще до Другої світової війни, а в пізньорадянські часи був перетворений на тренувальну базу, де відпрацьовувалися польоти палубної авіації - на ньому був побудований складний і дорогий комплекс НИТКА, що імітує палубу авіаносця.
Інфраструктура цієї авіабази включає, окрім тренажера, окрему трикілометрову бетонну злітно-посадкову смугу, руліжні доріжки, захищені стоянки для літаків та інше.
З 2014 року на аеродромі дислокується 43-й окремий морський штурмовий авіаційний полк морської авіації Чорноморського флоту. На супутниковому знімку Google, зробленому влітку 2022 року (на фотографії помітна зелень), видно, що на аеродромі стоять бомбардувальники Су-24М, винищувачі Су-30, а також інші літаки.
GoogleУранці 10 серпня ВПС України повідомили, що знищили дев'ять російських літаків на території аеродрому Саки.
На аеродромі, судячи з супутникових знімків Google, є окремі стоянки для літаків, захищені земляними валами. При цьому на знімку видно, що хоча одні бойові літаки стоять у цих укриттях, інші розміщені на відкритих майданчиках по кілька машин поряд.
Оцінка того, що могло статися у цьому районі Криму, ускладнюється тим, що про можливості ЗСУ дуже мало інформації. Багато припущень, які роблять військові експерти, ґрунтуються на передумові, що Україна могла отримати якусь зброю чи модернізувати її, проте твердих підтверджень цьому немає.
Скільки було вибухів?
Getty ImagesМісцеві жителі сказали агентству Reuters, що близько 15:20 за місцевим часом чули не менше 12 вибухів.
На одних відеозаписах, що з'явилися в інтернеті, видно одиночні вибухи, на інших - два вибухи, які сталися одночасно в різних місцях.
При цьому на всіх відеозаписах вибухи трапляються там, звідки вже йде густий чорний дим.
На одному ролику чоловічий голос за кадром вимовляє: "П'ять разів уже ляснуло, і горить з різних боків". Після цих слів на відео відбувається ще один вибух.
За відеозаписами важко визначити, в яких саме місцях на аеродромі відбувалися вибухи.
Про що свідчать супутникові фото наслідків вибухів?
На фотографіях американської компанії Planet Labs видно великі ділянки випаленої землі - очевидно, внаслідок пожежі, яка виникла після вибухів.
Злітно-посадкова смуга аеродрому, схоже, залишилася в безпеці, проте не менш як вісім літальних апаратів виглядають знищеними або серйозно пошкодженими.
На кадрах також чітко видно серію кратерів. Більша їх частина згрупована у певному районі авіабази, де значна кількість літаків перебувала на стоянці на відкритій місцевості, а не приховані в ангарах.
Авіабаза Саки - до та після:
Авіабаза Саки 9 серпня - до вибухів
Фотографія, зроблена 10 серпня, на якій видно наслідки того, що сталосяФотографії, надані компанією Planet Labs, яка відстежує сотні каналів супутникової зйомки на території України, стали першим незалежним підтвердженням збитків, завданих російській авіабазі. Досі подробиці щодо масштабу завданих збитків були вкрай мізерними.
Скільки точно машин було зруйновано повністю і які пошкодження зазнали інші, за цими фотографіями визначити важко.
Пояснення Росії та України
У вівторок увечері російське міністерство оборони поширило заяву, в якій пояснило те, що відбувається, "детонацією боєприпасів".
"9 серпня близько 15.20 на території аеродрому "Саки" в районі населеного пункту Новофедорівка на обвалованому майданчику зберігання відбулася детонація кількох авіаційних боєприпасів", - цитує повідомлення МО Інтерфакс.
При цьому, як стверджують російські військові, жодного зовнішнього вогневого впливу не було.
У Києві чіткого підтвердження дій ЗСУ, внаслідок яких могли статися вибухи, не надійшло. Однак президент України Володимир Зеленський сказав: "Ця російська війна проти України та проти всієї вільної Європи почалася з Криму і має закінчитися Кримом - його визволенням".
Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк, у свою чергу, заявив, що Україна не причетна до вибухів на аеродромі, і припустив, що це може бути справа рук кримських партизанів.
Побічно версію про дії якогось загону підтверджують джерела Washington Post. Американська газета повідомила із посиланням на неназваного представника українського уряду, що вибухи на аеродромі стали результатом операції українських сил спеціальних операцій.
Видання не уточнює, про який саме підрозділ йдеться, однак у минулому західні ЗМІ писали, що українські сили спеціальних операцій займаються організацією диверсій у глибокому тилу російських військ, зокрема на території Росії.
Обидві версії - і ту, яку висловило російське міноборони, і припущення про партизанів чи якусь диверсійну групу, - викликають сумніви.
Склади з боєприпасами мають властивість горіти і вибухати, але складно припустити, що спалахи можуть відбутися одразу у двох різних місцях, причому так, що вибухи відбудуться одночасно.
Версія про дію диверсійних груп також викликає сумніви, оскільки така велика авіабаза не може не охоронятися, і прориватися на її територію довелося б із боєм, який було б чути за межами аеродрому. Повідомлень у соцмережах про дії диверсантів не було.
Крім того, серія вибухів такої сили могла б відбутися тільки за умови використання досить великого обсягу вибухівки, яку важко було б доставити на аеродром непомітно.
Американські ракети
Getty ImagesЗСУ вже понад два місяці застосовують проти цілей у ближньому російському тилу пускові установки HIMARS, а останнім часом ще й MLRS. Вони використовують ракети GMLRS, за допомогою яких досить точно вражають різні цілі - склади, будівлі та мости.
Тому версія про обстріл аеродрому ракетами з території, яку контролює українська армія, з'явилася одразу після того, як стало відомо про вибухи.
GMLRS - сімейство ракет з різною бойовою частиною, дальність дії яких становить 70 кілометрів. Проте Loсkheed Martin розробляє нову, більш далекобійну серію GMLRS з дальністю до 150 кілометрів.
Однак найближчі позиції, з яких Україна могла б вистрілити GMLRS по аеродрому, віддалені від нього на відстань не менше 200 кілометрів.
Для HIMARS та MLRS існує ще один боєприпас - сімейство оперативно-тактичних ракет ATACMS, дальність яких сягає 300 кілометрів. Україна неодноразово заявляла, що хотіла б отримати такі ракети, проте інформації про передачу їх їй у відкритих джерелах не з'являлося.
Експерти пояснювали це побоюваннями адміністрації США, що постачання таких ракет спричинить різку ескалацію конфлікту.
Якщо ATACMS є у збройних сил України, її дальність дозволила б досягти аеродрому в Саках.
Але й ця версія викликає сумніви. І справа не лише в тому, що Вашингтон досі не погоджувався (принаймні відкрито) передавати подібні ракети Києву.
Агентство Reuters повідомляло про 12 вибухів, а автор одного з відео - про шість. Навіть шість ракет, які б прилетіли з боку, наприклад, Миколаєва, були б, ймовірно, помічені російськими радарами, і дозволили б розрахункам ППО приготуватися до їх перехоплення.
І навіть якщо припустити, що їм не вдалося б це зробити, що дуже малоймовірно, то приліт таких великих ракет помітили б спостерігачі, й навіть, можливо, зняли б на відео - врешті-решт кілька вибухів сталися під час зйомки.
Крилаті ракети
HANDOUTНа відміну від балістичних ракет, крилаті ракети можуть летіти досить низько над землею. І Україна має такі ракети.
Це українські протикорабельні ракети "Нептун", якими, як вважається, було вражено крейсер "Москва", а також американські протикорабельні ракети Harpoon - Україна стверджує, що вони вразили буксир Чорноморського флоту Росії "Василь Бех".
Дальність дії обох ракет перевищує 200 км. Обидві летять на невеликій висоті і можуть запускатися з наземних пускових установок.
Ця версія також викликає сумніви в першу чергу через систему наведення. Протикорабельні ракети оснащені активною головкою самонаведення, по суті - радаром, який дозволяє їй самостійно наводитись на ціль на фінальному етапі польоту.
Радар досить ефективний у разі, коли ця мета - корабель у відкритому морі, але набагато гірше працює по об'єктах на землі, які погано "видні" на тлі твердої поверхні та за наявності інших об'єктів поряд.
Для успішного та точного вражання цілей на землі систему наведення таких ракет довелося б модернізувати. Така можливість існує, проте підтверджень того, що в Україні модернізували свої ракети чи якимось чином отримали можливість завдавати ударів по землі американськими, немає.
Другий сумнів полягає у тому, що навіть крилату ракету досить добре видно в польоті. Аеродром у Саках розташований поруч із пляжами, на яких влітку багато людей. Декілька ракет, які підлітають до авіабази, швидше за все, помітили б спостерігачі, але цього не сталося.
Нарешті, представник американського уряду повідомив Washington Post на умовах анонімності, що напад у Новофедорівці, ймовірно, здійснила Україна - і при цьому не використовувала зброю, яку їй надали Сполучені Штати.
Кораблі, літаки
ReutersДальність ракет GMLRS можна було б компенсувати, якщо помістити пускову установку ближче до цілі.
Теоретично це можна було б зробити, помістивши HIMARS або MLRS на палубу корабля, який підійшов би на відстань менше 70 кілометрів від аеродрому.
Однак така операція була б надто ризикованою - пуск ракети могли б засікти російські радари, після чого на пошук корабля було б кинуто морську авіацію, кораблі ЧФ та берегову охорону.
Запустити ракету по аеродрому міг би й український літак - в інтернеті останнім часом циркулює інформація про те, що ВПС України нібито навчилися запускати протирадарні ракети AGM-88 HARM з винищувачів МіГ-29.
Деякі експерти припустили, що українські МіГи або Су могли переобладнати для пусків крилатих ракет Х-35, на основі якої було створено ракету "Нептун", яку спочатку проєктували як авіаційну.
Недоліком цієї версії виступає майже повна відсутність інформації не лише про подібні роботи, а й навіть про технічну можливість таких модернізацій в умовах війни.
Дрони
INTS KALNINSОднією з найвірогідніших версій вибухів є припущення про атаку аеродрому дронами-камікадзе.
31 липня невеликий безпілотник завдав удару по штабу російського Чорноморського флоту у Севастополі. Це доводить, що такі атаки можливі на території Криму.
На користь цієї версії також те, що дрони-камікадзе можуть бути порівняно невеликими, що, з одного боку, спрощує їх доставку до Криму, а з іншого - пояснює, чому жоден із них не потрапив до об'єктиву спостерігачів.
Україна отримала чимало таких баражуючих боєприпасів, які вона успішно використовує в наземних боях проти піхоти і бронетехніки.
Такі апарати можуть бути задіяні за багато кілометрів від оператора. Вони зависають над танком і падають на нього зверху, знищуючи за допомогою вбудованої в них боєголовки.
Недоліком цієї версії є те, що бойова частина такого дрона зазвичай невелика, тоді як вибухи на аеродромі були досить потужними. Крім того, той факт, що вибухів було кілька, припускає, що такий наліт теж був досить масованим, проте повідомлень про численні безпілотники у небі над Саками поки що не надходило.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!