Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль з єврокомісаром з питань торгівлі Валдісом Домбровскісом, Лугано, 5 липня 2022 / getty imagesЧерез цю установу планують пропустити мільярди доларів на відбудову. Що таке Банк розвитку України і навіщо він?
Україна просить у партнерів 750 мільярдів доларів на відбудову і для цього планує створити окремий банк. Як він може запобігти корупції та зловживанням з міжнародною допомогою.
4 липня у швейцарському Лугано презентували масштабну програму відновлення України. Програма, яку нескромно охрестили українським "планом Маршалла", передбачає залучення на відбудову та розвиток у наступні 10 років понад 750 млрд дол.
Одним з її пунктів є створення в Україні банку розвитку. Така установа може стати не просто одним з елементів побудови повоєнної економіки, але й важливим інструментом фінансування цієї відбудови.
Ідея створення банку розвитку не нова. Власне, під час реалізації оригінального плану Маршалла у деяких європейських країнах створювалися відповідні фінансові інституції, які продовжують успішно існувати й дотепер.
Для чого Україні потрібен свій банк розвитку і як він може допомогти у повоєнній відбудові?
Спадок Джорджа Маршалла
Востаннє, коли Європейським континентом прокотилася війна такого ж масштабу, як і війна Росії проти України, для відбудови інфраструктури та економіки союзники залучили безпрецедентні ресурси.
Влітку 1947 року тодішній держсекретар США Джордж Маршалл запропонував план відбудови Європи після Другої світової війни. План, який згодом назвали на честь його ініціатора, діяв у 1948-1952 роках та передбачав виділення небачених на той час 13 млрд дол, або близько 200 млрд дол у перерахунку на сьогоднішні ціни.
І хоча мета плану Маршалла була одна – відбудувати зруйновану війною Західну Європу – спосіб використання коштів відрізнявся. Так, наприклад, Франція залучала допомогу від США та розподіляла її через державний бюджет, а у Західній Німеччині для цих цілей створили спеціальний банк розвитку – Кредитну установу для Відбудови (Kreditanstalt für Wiederaufbau або KfW).
Сьогодні KfW – один з найбільших банків Німеччини, який спеціалізується на кредитуванні програм розвитку, підтримці малого та середнього бізнесу в усьому світі, зокрема й в Україні. Загальний обсяг активів банку на кінець 2021 року становив 551 млрд євро, а чистий прибуток сягнув 1,67 млрд євро.
На початку свого існування банк відігравав ключову роль у відбудові ФРН. Модель його роботи виглядала наступним чином: в межах плану Маршалла у банк надходили кошти, які установа розподіляла на програми відбудови у вигляді кредитів. Коли кредити поверталися, банк отримував ресурс, яким знову кредитував економіку.
Країни, які використовували кошти плану Маршалла через банки розвитку, відбудовувалися після Другої світової швидше, вважають економічні дослідники. Та й банківські процедури дозволили мінімізувати неефективне використання коштів.
План Маршалла з полів Лугано: як будуть відбудовувати Україну за 750 мільярдів доларів
Проте KfW – не єдиний приклад банку розвитку. Подібні установи свого часу створювалися й у пострадянських країнах, і у Латинській Америці, і у країнах Азії.
Наприклад, у 1994 році створили Китайський банк розвитку, який наразі є однією з найбільших фінансових установ країни. Банк спеціалізується на фінансуванні масштабних інфраструктурних проєктів. Зокрема, банк брав участь у фінансуванні будівництва найпотужнішої у світі ГЕС – гребля "Три ущелини".
Спільною рисою для банків розвитку є їхня здатність фінансувати ті проєкти, які не цікаві більшості інвесторів. Мабуть, тому у переважній більшості випадків такі банки є державними.
Що з українським банком розвитку?
Деталей того, яким саме буде державний банк розвитку України, як він працюватиме і що фінансуватиме зараз небагато. Це пов’язано з тим, що ідею його створення запропонували лише два тижні тому під час презентації плану відновлення України.
Поки що український план Маршалла більше нагадує збірку загальних ідей, над якими лише розпочалася робота. Тому наразі неможливо напевно сказати, що саме собою являтиме банк розвитку.
Відповідно до оприлюднених у Лугано планів, банк розвитку в Україні створять на останньому етапі відновлення країни. Це означає, що у своїй діяльності він буде фокусуватися не стільки на відбудові зруйнованою війною інфраструктури та підприємств, скільки на побудові нової економіки та кредитуванні нових для країни галузей.
Автори українського плану Маршалла навіть не впевнені, чи необхідно буде створювати банк розвитку "з нуля" чи все ж варто перетворити на нього один з державних банків.
У разі створення нового банку держава могла б швидше вибудувати всі бізнес-процеси у ньому так, аби він виконував поставлені завдання.
При цьому, у разі створення банку "з нуля" під нього могли б прописати специфічне законодавство та навіть застосовувати спеціальні нормативи. Щонайменше, такого підходу не виключають у Нацбанку.
Спеціальні нормативи дозволили б такому банку інвестувати у проєкти, які матимуть стратегічне значення для майбутньої економіки, проте рівень ризиковості яких буде занадто високим для звичайних банків та решти інвесторів.
Звичайний банк, коли видає кредит, оцінює ймовірність банкрутства позичальника: чим вищою є така ймовірність, тим більшими мають бути відрахування банку до резервів під такий кредит. Ці відрахування здійснюються з капіталу банку, зменшуючи його розмір. Як наслідок банк видає менше ризикових кредитів.
"Наприклад, якщо банк видає кредит на 1000 грошових одиниць і бачить, що ймовірність дефолту позичальника складає 50%, а забезпечення немає, то у цьому разі банк має сформувати резерви на 500 одиниць, тобто зменшити свій капітал на 500 одиниць", – пояснює асоційований експерт CASE-Україна Євген Дубогриз.
"Наразі в обговоренні ідеї банку розвитку розглядаються різні моделі його функціонування та, відповідно, регулювання. Якщо це буде окрема інституція зі специфічним фондуванням, яке не передбачатиме залучення депозитів населення або коштів приватного бізнесу, то, відповідно до світового досвіду, для неї можуть бути застосовані специфічні нормативи", – повідомили у Національному банку.
"Укрпошта" купує банк. Для чого?
У разі, якщо на банк розвитку перетворять один з державних банків, то застосовувати до нього спеціальні нормативи та вимоги буде складніше, бо спершу йому потрібно буде позбутися свого портфеля депозитів населення та бізнесу.
Хоча такий варіант започаткування українського аналога KfW також розглядають у владі. Потенційно, на банк розвитку можуть перетворити Укрексімбанк, повідомили ЕП співрозмовники у парламенті, Нацбанку та у середовищі експертів, дотичних до розробки українського плану Маршалла.
Вибір логічний, адже банк розвитку повинен спеціалізуватися на фінансування експортоорієнтованих галузей економіки. У цій сфері Укрексімбанк має чи не найбільше експертизи.
Cписок галузей, які планують розвивати в Україні відповідно до плану Маршалла
джерело: з презентації україни в лугано Проте крім фінансування зовнішньоекономічної діяльності, Укрексімбанк є ще й "експертом" з формування державних збитків.
За роки своєї роботи банк зажив слави "кишенькового" банку політичних верхівок. Після приходу до влади політики призначали туди лояльних людей, які погоджувалися видавати кредити наближеним до керівництва країни бізнесам. Коли влада змінювалася видані позики не обслуговувалися і ставали для банку фінансовим тягарем.
За підрахунками CASE-Україна, за останні 12 років державі довелося влити у капітал Укрексімбанку 42,6 млрд грн через його хронічну збитковість та погану якість кредитного портфеля.
Українці витратили 370 мільярдів на держбанки: чому цей бізнес залишається збитковим для держави та на що пішли гроші
Відтак, у разі, якщо Укрексімбанк перетворять на банк розвитку, то такий банк ризикує "успадкувати" ще й практику роботи свого попередника. Неприємний "бонус", зважаючи на те, що через банк розвитку потенційно проходитимуть десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги та приватних інвестицій.
Як працюватиме банк розвитку?
Принцип роботи банку розвитку полягатиме у тому, що він буде посередником між західними урядами, міжнародними фінансовими організаціями та приватними інвесторами з одного боку та інвестиційними проєктами з відбудови України з іншого.
Банк акумулюватиме гранти та пільгові кредити, розподіляючи їх у вигляді пільгових кредитів між перспективними проєктами, які відповідатимуть стратегії відбудови економіки. Крім цього, банк міг би стати посередником з розподілу щонайменше частини отриманих від Росії репарацій або арештованих за кордоном активів.
Наявність посередника у вигляді банку розвитку може стати у пригоді й іноземним інвесторам. Їм набагато простіше буде вкластись у якийсь інструмент, який випустить такий банк, аніж обирати серед десятків напрямків для інвестування у повоєнній Україні. Таким інструментом можуть стати облігації.
Саме таким чином фондується банк розвитку Китаю. Облігації цього банку мають такий же кредитний рейтинг, що й державні облігації КНР, а їхнє погашення гарантує уряд.
Для держави створення такого банку корисне ще й тому, що завдяки йому можна буде спрямовувати іноземні інвестиції у проєкти, що мають непривабливі для класичних інвесторів умови (наприклад, занадто довгий термін окупності чи занадто низький рівень прибутковості).
Відповідь скептикам?
На початку липня українські медіа сколихнула новина: конгресвумен українського походження Вікторія Спартц написала президенту США Джо Байдену листа, у якому вимагала перевірити на скільки безпечно вести переговори з українською стороною, окрема з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Згодом в інтерв’ю УП Спартц заявила, що американці не впевнені в тому, як Україна використовує західну військову допомогу і, мовляв, не мають гарантії, що сучасна зброя не потрапить до Сирії.
І хоча мотиви заяв конгресвумен більш внутрішньополітичні, але вони направлені й на те, аби змусити українську владу задуматися над тим, як забезпечити довіру західних партнерів до процесів використання їхньої допомоги. Тим більше, що у майбутньому цієї допомоги Україна хоче залучити на сотні мільярдів доларів.
Підтримка на 2 трильйони: хто і як допомагає українській економіці
У цьому контексті створення банку розвитку може зіграти на користь Україні. Такий банк стане посередником між західними донорами та українськими проєктами та гарантуватиме, що сотні мільярдів доларів, виділених на відбудову країни, будуть використані максимально ефективно і без корупції чи зловживань.
Проте для того, аби стати відповіддю на майбутні звинувачення на кшталт тих, які озвучила Вікторія Спатц, банк розвитку повинен відповідати низці жорстких критеріїв. Зокрема, він має працювати відповідно до принципів корпоративного управління ОЕСР, а вплив політиків на його діяльність має бути мінімальна.
"В ідеалі міжнародні донори, які даватимуть кошти на відбудову, повинні будуть мати частку у 50% акцій цього банку, або ж меншу, однак більшість представників у його наглядовій раді", – вважає Дубогриз.
Зрештою, використання Україною західної допомоги ще не раз ставатиме предметом політичних дискусій у країнах-партнерах. І масштаби цих дискусій лише зростатимуть разом з ростом обсягів виділених на відбудову країни коштів.
Завершення судової та антикорупційної реформ, а також створення прозорих механізмів розподілу коштів могли б знизити градус недовіри до країни та допомогти владі втілити амбітні плани з відбудови.