
Уряд хоче, щоб НБУ друкував ще більше грошей та ще і щороку. Чим це загрожує?
Міністерство фінансів знайшло джерело додаткових надходжень. Нацбанк зобов'яжуть оперативно повертати в бюджет виплачені відсотки за державними облігаціями, друкуючи все нові мільярди.
Національний банк "друкує" гроші. Дуже багато грошей. Від початку великої війни саме НБУ був чи не найбільшим кредитором уряду, покривши потреби бюджету на 244 млрд грн.
Проте уряду цього виявилось замало. 18 липня у Верховній Раді розглядатиметься законопроєкт, який зобов’яже НБУ друкувати ще більше грошей у майбутньому, змусивши регулятор перераховувати в бюджет отриманий від облігацій дохід.
Ухвалення цієї норми може поставити під велике питання фінансову незалежність НБУ та, відповідно, співпрацю України із партнерами та євроінтеграційний рух.
Уряд же таким чином намагається вберегти країну від шалених виплат на обслуговування взятих під час війни боргів. Однак, схоже, ці намагання можуть коштувати українцям фінансової стабільності у ці непрості часи.
Що сталося?
16 липня парламентський комітет з питань бюджету розглянув законопроєкт, мета якого, виходячи з назви, "врегулювати відносини на ринку природного газу та теплопостачання під час війни". У першому читанні документ ухвалили ще 21 червня, а до другого читання депутати подали більше ніж 1,4 тис правок.
Одна з них фактично зобов'язує НБУ "друкувати" значні обсяги гривні протягом найближчих 30 років. Цю правку подав депутат Олексій Кузнєцов ("Слуга народу"), який є членом комітету з питань прав людини. ЕП намагалась зв’язатись з Кузнєцовим, але на дзвінки він не відповідав.
Співрозмовники ЕП у парламенті переконують, що фактичним ініціатором правки є Міністерство фінансів, яке через Кузнєцова прагнуло швидко прийняти необхідну норму, заховавши її в непрофільному законопроєкті. Міністр фінансів Сергій Марченко на запит ЕП не відповів.
За інформацією ЕП, правку комітет погодив. Остаточне рішення щодо неї буде ухвалене депутатами у сесійній залі вже 18 липня.
У чому суть правки?
Правка зобов’язує Національний банк перераховувати до бюджету весь дохід, який він отримує за придбаними під час війни в уряду облігаціями. Після набрання чинності норми перераховувати ці кошти НБУ повинен буде протягом 10 днів з дня отримання доходу.
Фактично будь-які перерахування коштів від НБУ до уряду, зокрема направлення свого прибутку чи викуп ОВДП, – це грошова емісія. Оскільки термін обігу облігацій, які НБУ придбав під час воєнного стану, становить 30 років, то й друкувати гроші Нацбанк буде ще протягом трьох десятиліть.
Технічно дохід від облігацій має стати частиною прибутку НБУ, який і так направляється до бюджету. Проте такі перерахування Нацбанк здійснює раз на рік, після підготовки та погодження фінансової звітності.
Прибуток НБУ – це різниця між доходами та витратами, тому він не завжди дорівнюватиме усім тим доходам, які регулятор отримає від ОВДП. Крім цього, до того як направити прибуток до бюджету НБУ вираховує з нього відрахування до резервів.
Таким чином, автор правки фактично змушує Нацбанк виплачувати частину свого прибутку авансом, без віднімання від цієї суми витрат та відрахувань до резервів. Більше того, такі перерахування НБУ буде змушений здійснювати навіть у збиткові роки.
На 18 липня НБУ придбав в уряду облігацій на суму 225 млрд грн, з яких по 120 млрд грн ставка дохідності становить 11% річних. Тобто, лише за цими паперами щороку потрібно буде направляти уряду по 13,2 млрд грн.
За облігаціями, які з червня купує НБУ, діє плаваюча ставка. Розмір купонного платежу за ними дорівнює середньому розміру облікової ставки за 12 місяців до дати виплати доходу. Тому точно підрахувати скільки грошей за такими паперами друкуватиме Нацбанк щороку неможливо. Та й обсяги викупу облігацій будуть збільшуватися й надалі.
Тож потенційно ухвалення закону з цією правкою може призвести до того, що Нацбанку доведеться щороку "друкувати" десятки мільярдів гривень.
Що кажуть у Нацбанку?
Офіційних коментарів щодо запропонованої норми в НБУ не дають. З 14 липня у Нацбанку почався "режим тиші" до оголошення рішення щодо облікової ставки – протягом тижня регулятор утримується від коментарів, які стосуються цієї теми.
Неофіційно ж високопосадовці Нацбанку стверджують, що правка робить регулятора підконтрольним уряду, адже вона є інструментом примусу до прихованої емісії. Також вона порушує норми закону "Про Національний банк", які стосуються відрахувань НБУ до резервів та його операційної незалежності.
"Масштабне фінансування державного сектору з боку Національного банку та підрив його операційної та фінансової незалежності може значно подовжити або навіть взагалі стати на заваді приєднанню України до Європейського Союзу.
Статтею 21 Договору про ЄС, національним центральним банкам забороняється здійснювати фінансування центральних урядів, регіональних, місцевих чи інші органів державної влади, інших органів, що регулюються публічним правом, або державні підприємства держав-членів", – зазначає співрозмовник ЕП в НБУ.
Емісія грошей – не вихід. Потрібні інші методи для підтримки економіки
У 2015 році українська влада у співпраці з МВФ напрацювала зміни до закону про Нацбанк, якими зобов'язалася не допускати будь-яких авансових перерахунків прибутку до бюджету та зберігати операційну незалежність НБУ.
Порушення цих домовленостей шляхом ухвалення правки може призвести до втрати довіри міжнародних партнерів до України у той час, коли країна потребує її чи не найбільше.
За даними ЕП згадану правку бюджетний комітет Ради погодив без консультацій з НБУ.
Що кажуть депутати?
Голова бюджетного комітету Ради, який погодив правку Кузнєцова, Юрій Арістов у коментарі ЕП зазначив, що на цій правці наполягало Міністерство фінансів.
"Як я розумію, то саме за їхньої (Мінфіну – ЕП) ініціативи цю правку і внесли. Вони мотивували її тим, що сьогодні Нацбанк викуповує ОВДП і отримуватиме за ними прибутки у майбутньому. Ця правка дасть можливість всі ці надлишкові доходи долучати до бюджету", – заявив Арістов.
У комітеті розуміють, що схваленням таких змін порушують незалежність Нацбанку, що може негативно вплинути як на фінансову стабільність, так і на довіру до України зі сторони міжнародних партнерів.
"Але на сьогодні, в умовах війни, всі повноваження по управлінню бюджетом ми передали на Мінфін. Роль нашого комітету більше допоміжна. Тому якщо Мінфін наполягає на цій позиції, то у таких випадках комітет підтримує його", – пояснив депутат.
Чому грошова емісія – це погано?
Масштабний випуск центральним банком грошей – це найшвидший шлях до гіперінфляції. Коли грошова маса зростає, а обсяги товарів та послуг, створених в економіці, залишаються такими ж, а то й зменшуються, то це призводить до знецінення грошей, тобто до інфляції.
Наслідки безконтрольної емісії українці відчували на початку 1990-х, коли розмір річної інфляції сягав тисяч відсотків, а ціни у магазинах змінювалися по кілька разів на день.
Поки що надруковані Нацбанком гроші не впливають на економіку прямо. Гривня, яку НБУ випускає в обіг, абсорбується. Зокрема, частина осідає у банків, які вкладають їх у депозитні сертифікати. Проте переважна частка надрукованих гривень вилучається з обігу, коли НБУ продає золотовалютні резерви.
Багато гривні не буває. Чому НБУ увімкнув на повну "друкарський верстат" та які будуть наслідки?
За словами голови НБУ Кирила Шевченка, у лютому-травні через продаж валюти НБУ абсорбував 70% надрукованої гривні. Проте обсяги резервів не безмежні, а разом і з ними – можливості НБУ підтримувати стабільний курс гривні.
"Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари. У результаті дедалі більший обсяг гривневої ліквідності посилює попит на іноземну валюту через канали державних витрат та погіршення очікувань", – писав Шевченко у колонці для ЕП.
У довгостроковій перспективі великі обсяги друку грошей можуть підірвати довіру українців до гривні. А оскільки така емісія може тривати 30 років, то повернути довіру до національної валюти та зупинити її знецінення буде складно.
Чи можна обійтися без друку гривні?
Після початку великої війни друк грошей був чи не єдиним способом уникнути колапсу державних фінансів. Доходи бюджету різко впали через зупинку чи знищення деяких підприємств, а видатки навпаки виросли, зокрема на утримання армії та закупівлю зброї.
Наразі розмір дефіциту державного бюджету становить близько 5 млрд дол щомісяця. Перекрити цю "діру" зовнішніми запозиченнями на всі 100% поки що жодного місяця не вдавалося.
Зважаючи на розмір дефіциту держбюджету, уряд так чи інакше буде вимушений звертатися по допомогу до Нацбанку. Але обсяги емісії можна зменшити. Для цього Мінфіну потрібно підняти ставки за ОВДП, які він щотижня продає на аукціонах.
Наразі ставки за ринковими ОВДП залишаються фіксованими: 9-11,5% річних. Як наслідок, попит на такий інструмент заощаджень дуже незначний: 5 липня Мінфіну вдалося залучити рекордно малу суму від продажу облігацій – лише 128 млн грн.
Коштів, які уряд отримує від продажу облігацій не вистачає навіть для того, аби покрити видатки на виплату відсотків та погашення старих боргів, не кажучи про фінансування інших статей.
Довоєнні податки та мита повертаються. Які пільги хоче порізати уряд і чому?
Підвищення ставок за ринковими ОВДП могло б привабити додаткові кошти інвесторів та покращити результати уряду із залучення боргу. Це вже працює з облігаціями, які уряд залучає в іноземній валюті: після зростання ставок на 0,5-0,8 п.п. 12 липня уряду вдалося залучити одразу 330 млн дол.
Офіційно Мінфін пояснює своє небажання підвищувати ставки за гривневим боргом тим, що інвестиції в облігації – це "акт патріотизму, а не можливість заробляти гроші".