Космічний танець і народження зірок. Що розповіли перші фото супертелескопа "Джеймс Вебб"

У вівторок NASA оприлюднила перші фото п'яти розрізнених куточків нашого Всесвіту, зроблених новітньою інфрачервоною космічною обсерваторією "Джеймс Вебб".
За словами адміністратора NASA Білла Нельсона, ці зображення "наочно демонструють, як "Вебб" допомагає знайти відповіді на запитання, які ми навіть не можемо як слід поставити, - запитання, які допоможуть нам краще зрозуміти наш Всесвіт і місце в ньому людини".
Космічний телескоп "Джеймс Вебб" (JWST) вартістю 10 мільярдів доларів, запущений 25 грудня минулого року, є наступником знаменитого космічного телескопа "Габбл".
Це спільний проєкт NASA та Європейського космічного агентства, у роботі якого брали участь 17 країн. Його запуск готували майже 30 років.
Очікується, що він стане головною силою космічних відкриттів впродовж наступних 20 років.

"Вебб" бачить небо в інфрачервоному діапазоні, а таке світло фоторецептори людського ока не можуть розпізнавати.
Це дає йому можливість зазирнути у Всесвіт глибше, ніж його попередник, і дізнатись, як 13,5 млрд років тому виглядав наш Всесвіт - за 200 млн років після Великого вибуху.
Крім того, тепер астрономи мають можливість вивчати склад атмосфери планет, що обертаються навколо різних зірок, а не лише Сонця.
Початкова партія зображень "Вебба" була лише тестом, каже Джилліан Райт з британського Центру астрономічних технологій.
"Щоразу, коли ви дивитесь на небо по-новому, ви бачите те, чого не очікували".
"Той факт, що ці нові дані виявились настільки гарними, що вони такої відмінної якості, що їх отримали лише за кілька годин спостережень, свідчить про те, що відкриття просто чекають, коли їх зроблять", - сказав BBC News директор британського Центру астрономічних технологій.
Туманність Кіля

Космічний "пейзаж" насправді являє собою край велетенської хмари космічного пилу в туманності Кіля (NGC 3324) - однієї з найбільших та найяскравіших на зоряному небі.
Довжина деяких "скель" досягає семи світлових років, а "пара", що підіймається від хмари, - це частки розпеченого газу й пилу, які туманність безперервно вивергає із себе у міру зростання.
У цих хмарах зародилися перші зірки.
SMACS 0723

SMACS 0723 - це величезне скупчення галактик у туманності Кіля. Цей знімок напередодні під час прямої трансляції з Білого дому вже продемонстрував президент Джо Байден.
Це найглибше і найточніше інфрачервоне зображення Всесвіту, зроблене на сьогодні. Щоб його отримати, "Джеймсу Веббу" довелося збирати світло буквально по крихтах - на хвилях різної довжини протягом 12,5 годин.
Хоча за розміром зображений фрагмент небосхилу можна порівняти з простягнутою до неба на витягнутій руці піщинкою, на ньому розміщені тисячі галактик.
Є серед них і ті, що були народжені, коли Всесвіт був ще зовсім юним: тоді йому ще не виповнилося й одного мільярда років.
Два варіанти Південного Кільця

Тьмяна зірка в центрі зображення впродовж тисячоліть була прихована від очей хмарами пилу й газу, які вона розкидає навколо себе.
Розгледіти її "Джеймсу Веббу" вдалося саме за допомогою своїх інфрачервоних сенсорів.
Річ у тім, що інфрачервоні хвилі значно довші за хвилі видимого світла - в десятки й навіть сотні разів, - тому і поширюються значно далі, без особливих зусиль пронизуючи міжзоряні хмари.
Публіці NASA продемонструвала дві версії знімка - у ближньому (ліворуч) та середньому (праворуч) інфрачервоному діапазоні.
Квінтет Стефана

Квінтет Стефана - це група з п'яти компактно розташованих галактик у сузір'ї Пегаса, яку астрономи відкрили ще у 1877 році.
Це - найбільший із п'яти сфотографованих поки що об'єктів: квінтет займає на небосхилі площу, що вп'ятеро менша за повний диск Місяця.
Зображення складається з понад 150 мільйонів окремих пікселів і зібране майже з тисячі окремих знімків.
Астрономи припускають, що такі щільні групи галактик могли бути значно поширенішими на ранній стадії еволюції Всесвіту, а вже з їхньої речовини формувалися чорні дірки.
У центрі верхньої галактики на фото (NGC 7319) розміщена надмасивна чорна діра, вага якої перевищує сонячну приблизно у 24 мільйони разів.
Склад атмосфери екзопланет
В атмосфері далекої екзопланети, що обертається навколо сонцеподібної зірки, "Джеймс Вебб" виявив виразні сліди присутності води, а також свідчення існування в атмосфері хмар.

Сама планета при цьому на Землю зовсім не схожа: вона значно більша за розміром, складається переважно з розпеченого газу і належить до типу "гарячих юпітерів".
Присутність молекул того чи іншого конкретного елемента чи речовини на будь-якому небесному тілі можна визначити методом спектрографії. "Вебб" здатен аналізувати атмосфери екзопланет, що розташовані на відстані кількох сотень світлових років.
.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!