Навчання з окопів. Як українські вчителі продовжують викладати з передової

Звичайний ранок понеділка, Федір Шандор заходить у систему, щоб проводити онлайн-заняття.
Професор Ужгородського університету викладає онлайн з часів пандемії, але останні кілька місяців він навчає своїх студентів на передовій.
47-річний чоловік пішов на військову службу після російського вторгнення, але він дуже хотів, щоб його студенти продовжували навчання.
Результат? Двічі на тиждень він проводить лекції з соціології й туризму зі свого телефона в окопах.
"Я викладаю 27 років. Я не можу просто так кинути це. Це те, що я добре вмію", - розповідає він BBC.
Освітянин пішов служити після російського вторгнення у лютому. Він каже, що хотів воювати за свою країну та захистити свою дружину і дочку.
"Я повинен зупинити росіян, перш ніж вони прийдуть у мій дім", - каже він.
Відданість викладача своїй роботі мотивує й його студентів.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
"Навіть ті студенти, які раніше пропускали заняття, з'являються на кожну лекцію, - розповідає одна з його студенток, 20-річна Ірина. - Він завжди казав нам, що ми повинні бути розумними, що ми боремося за розумну націю".
Але навчання в окопах нелегке, і студентам довелося звикнути до обстрілів на задньому плані.
"Під час одного заняття звуки були дуже гучними, студенти все чули. Потім я сховався в окопах і продовжував викладати", - Федів Шандор.
Викладання з передової дозволило професору показати своїм студентам шрапнель і навчити розрізняти ракети.
Лекції Шандора нерідко слухають й його однополчани, вони також фотографують його за роботою.
Одне з цих фото, на якому він тримає телефон в окопі, було опубліковано в мережі та облетіло всю Україну. Кілька художників по всій країні відтоді створили малюнки та меми.
Федір Шандор не єдиний вчитель, який зараз воює на передовій. За словами міністра освіти України Сергія Шкарлета, на даний момент у Збройних силах служать близько 900 викладачів.
"Ми пишаємося кожним із них, - каже очільник міносвіти. - У нас в міністерстві теж є люди, які вступили до лав ЗСУ".
Деякі освітяни, як-от Антон Целовальник, пішли до територіальної оборони.
У перші два тижні війни уроки в його школі скасували, але через деякий до нього почали звертатися з проханням про допомогу в навчанні
42-річний вчитель миттєво відреагував, вирішивши проводити заняття з окопів або з будівлі корпусу особового складу тероборони. Ніщо не може завадити йому пропустити заняття, навіть холодна погода.

Він розповідає, що спочатку йшлося не про навчання, а радше про спілкування та підтримку.
"Уявіть, діти ходили до школи щодня, а потім це раптом припинилось".
Антон Целовальник викладав архітектуру учням від початкової до старшої школи.
"Найважливіше зараз - зберегти зв'язок між своїм минулим і майбутнім. Те саме для мене означає й викладання зараз", - каже він.
Одна з його учениць, 17-річна Вікторія Волкова, каже, що лекції Целовальника веселі й дотепні, вони підтримують клас у гарному настрої.
"Це найкраще відволікає, - каже вона, додаючи, що її вчитель часто показує, де він, розповідаючи про траншеї, які він допомагав будувати, і місця, де він сидить і дивиться на зірки.
"Він уважний і турботливий під час лекцій. Завжди просить відгуків, намагається, щоб тема була для нас цікавою", - додає Волкова.

Інші вчителі, як-от Максим Кожем'яка, використовують свої медичні навички, щоби допомогти військовим.
41-річний професор травматології Запорізького державного університету зрозумів, що може бути корисним у міському військовому шпиталі, і зголосився допомогти.
Але після кількох днів роботи там він знайшов спосіб продовжити викладати й своїм студентам.
"Ми подумали, що зможемо вчитися онлайн, адже такий досвід у нас вже є з часів ковіду", - каже він.
Тож після складних перших двох тижнів війни Максим Кожем'яка відновив навчання, дозволивши своїм учням спостерігати, як він проводить операції онлайн.
Заняття поєднують живе викладання з методами доповненої реальності, дозволяючи його учням брати участь в операціях та коментувати з власного дому.
"Ми навчили молодих лікарів і студентів поводитися з бойовими пораненнями", - каже він.

Дарина Бависта приєдналася до занять Максима Кожем'яки і каже, що багато чого навчилася після їх відновлення.
"Тепер я розумію все, що відбувається на операційному столі, - каже вона. - Максим все пояснює під час своїх операцій в онлайн-режимі - що він робить і як", - каже вона.
Але вона хвилюється за свого вчителя: "Важко не тільки психологічно, але й фізично - хочеться все віддати людям, яких лікуєш. Нашим солдатам".
Викладач навіть не думав про те, щоб кинути заняття.
"Викладання - це робота мого життя, - каже він. - Я не міг відмовитися від цього. Наша країна була на правильному шляху до війни, й ми продовжуємо рухатися цим шляхом, тому нам потрібно разом боротися за перемогу та залишатися єдиними".
"Важливо продовжувати працювати над тим, що ви робили раніше. Чому війна має зупинити нас?"
Репортаж за участі Світлани Лібет.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!