П'ять викликів для НАТО на вирішальному саміті в Мадриді
Контингент НАТО в Латвії проводить військові навчанняСаміт НАТО, який цього тижня відбудеться у Мадриді, припадає на один з найбільш критичних моментів у 73-річній історії альянсу. Російське вторгнення в Україну назвали найбільшим стратегічним ударом для Заходу після терактів 11 вересня 2001 року. НАТО — єдиний військовий альянс, здатний захистити Європу від подальшої російської агресії, але чи має він ефективну стратегію?
Менш ніж три роки тому президент Франції Еммануель Макрон заявив, що "мозок НАТО" - мертвий. Однак з моменту, коли російські танки перетнули український кордон, реакція Заходу була єдиною, швидкою та енергійною. Він активізувався з новою метою - зміцнення кордонів та постачання зброї.
Напередодні саміту в Мадриді генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив про "фундаментальні зрушення у стримуванні та обороні альянсу", посиливши його оборону на східних кордонах та збільшивши сили швидкого реагування до понад 300 тисяч військовослужбовців.
Альянс стикнувся з численними викликами: від гібридної війни до дестабілізації Балкан, від кібератак, мілітаризації космосу до дедалі більшого нарощування військової могутності Китаю.
Ось деякі з найгостріших питань, які, ймовірно, обговорюватимуть цього тижня в Мадриді.
1. Уникнення ескалації в Україні
НАТО має зберегти баланс. Найпотужніший у світі військовий альянс, що налічує 30 країн-членів, три з яких мають ядерну зброю (США, Велика Британія та Франція), не хоче воювати з Росією.
Президент Путін неодноразово нагадував Заходу, що має величезний ядерний арсенал, і навіть незначне транскордонне зіткнення може швидко вийти з-під контролю.
Таким чином, найбільшою проблемою за останні чотири місяці було і залишається питання: як допомогти Україні захистити себе від неспровокованого вторгнення, не втягуючись у війну із РФ.
Члени НАТО надають Україні важку артилеріюКоли з'явилися жахливі подробиці російських воєнних злочинів в Україні, Захід відмовився від попередніх намірів не засмучувати Москву, надаючи Києву важке озброєння.
Мадридський саміт має визначити масштаби військової допомоги, яку можуть надати країни НАТО, і на який термін.
Наразі Москва перемагає на Донбасі, переважно російськомовному регіоні східної України, хоч і ціною величезних людських жертв та матеріальних збитків. Очікується, що Росія спробує утримати ці території, можливо, анексувавши їх, як вона зробила з Кримом у 2014 році.
У разі відсутності мирного договору перед НАТО постане нова дилема. Чи далі озброювати українців, що намагаються відвоювати свої землі, які Москва зараз вважає юридично частиною Російської Федерації? У Кремлі заявили, що використання "західної зброї проти цілей на російській території переведе ситуацію у несприятливе русло".
2. Єдність щодо "українського питання"
Якби Росія напала лише на Донбас, а не вторглася на територію всієї України з трьох сторін, то, можливо, ми не побачили б такої надзвичайної єдності у реакції Заходу. Шість раундів санкцій ЄС завдають серйозної шкоди економіці Росії.
Але на Заході сперечаються щодо санкцій проти Росії та їхнього впливу на економіку своїх країн.
Німеччину звинувачують у затягуванні обіцяного постачання зброї, а Угорщина, яку очолює прем'єр-міністр, що має тісні зв'язки з президентом Путіним, не хоче відмовлятися від російських нафти.
В іншому таборі - країни, що відчувають найбільшу загрозу з боку Москви, а саме Польща та країни Балтії. Вони наполягають на максимально жорсткій лінії щодо Москви та укріпленні своїх кордонів.
3. Безпека країн Балтії
Німеччина очолює бойову групу НАТО у ЛитвіЦей регіон потенційно може стати головною точкою конфлікту між НАТО і Росією. Цього місяця Росія пригрозила "заходами у відповідь" на обмеження транзиту до Калінінградської області через територію Литви.
Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила, що НАТО не зможе захистити країни Балтії у разі вторгнення Росії. За її словами, у цьому винен неефективний план альянсу. Нинішня стратегія передбачає спробу повернути естонську територію лише після того, як Росія вже вторглася.
"Це означало б повне знищення нашої країни та нашої культури. Вони можуть стерти нас з лиця землі", — заявила прем'єр Естонії, пославшись на збитки, яких було завдано Україні за 120 днів.
Естонія, Латвія та Литва колись були у складі Радянського Союзу. Сьогодні вони є незалежними державами і всі - члени НАТО.
У цих трьох країнах разом із Польщею НАТО розмістило чотири багатонаціональні бойові групи в рамках так званої розширеної передової присутності. Британський контингент - в Естонії, США - у Польщі, німецький - у Литві та канадський - у Латвії.
4. Приєднання Швеції і Фінляндії до НАТО
Фінляндія і Швеція обидві серйозно схвильовані повномасштабним вторгненням Росії в суверенну державу, тому вирішили відмовитися від нейтралітету і приєднатися до НАТО.
Однак і тут не все так просто. Туреччина, яка є членом альянсу з 1952 року, погрожує заблокувати заявки, а без підтримки всіх членів НАТО Швеція та Фінляндія не зможуть приєднатися до військового альянсу.
Анкара незадоволена позицією Фінляндії та Швеції щодо екстрадиції учасників та прихильників "Робітничої партії Курдистану" (РПК), яку Анкара називає терористичною організацією.
Але оскільки Фінляндія та Швеція дуже важливі для НАТО, альянс докладе всіх зусиль, щоб порозумітися з Туреччиною. Після того, як вони приєднаються, Балтійське море фактично стане "озером НАТО", що межує з вісьмома країнами-членами, з об'єднаною протиповітряною обороною та інтегрованою ракетною системою.
А далі НАТО доведеться вирішувати щодо потенційного прийняття нових членів, як-от Грузії та Молдови - з усіма пов'язаними з цим ризиками з боку Кремля.
5. Термінове підвищення витрат на оборону
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Члени НАТО зобов'язані витрачати на оборону 2% свого річного ВВП, але не всі виконують цей план. Останні дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) свідчать, що в той час, як США витратили на оборону 3,5% свого ВВП, Великобританія — 2,2%, витрати Німеччини становили лише 1,3%, а Італія, Канада, Іспанія та Нідерланди значно відстали від цільового показника у 2%. Водночас Росія витрачає на оборону 4,1% свого ВВП.
Під час свого президенства Дональд Трамп погрожував союзникам НАТО вивести США зі складу альянсу, якщо члени НАТО не погодяться якнайшвидше збільшити свої оборонні витрати.
Це мало певний ефект, але вторгнення в Україну вплинуло значно більше.
Лише за три дні після його початку Німеччина оголосила, що виділить додаткові 100 мільярдів євро на оборону та інвестуватиме у бундесвер понад 2% національного ВВП. Цього тижня генсек НАТО оголосив, що дев'ять з 30 країн-членів досягли або перевищили цільовий показник у 2%, а 19 мають чіткі плани досягти його до 2024 року. За словами Єнса Столтенберга, показник у 2% "має бути мінімальним".
Британські солдати під час навчань НАТОЗахідні військові та аналітики одностайні у своєму заклику терміново збільшити видатки на оборону, щоб бути спроможними стримати подальшу агресію РФ.
Все це відбувається на тлі різкого зростання світових цін на їжу та паливо внаслідок пандемії, тому бюджети вже - обмежені. Виділення ще більше грошей на оборону може викликати протести у населення, адже є багато інших невідкладних вимог до державних витрат.
Однак військові попереджають: якщо НАТО не зміцнить свою безпеку зараз, то ціна подальшої російської агресії буде значно вищою.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!