ua.depositphotos.comСміттєва криза в Україні буде вирішуватися – Рада ухвалила закон. Як це буде?
Як зміниться в країні система управління відходами та як це може підкріпити прагнення України до набуття членства в ЄС.
Євроінтеграційна реформа у сфері відходів була тривалий час заблокована, а сміттєва криза наростає. Проте вже незабаром усе може змінитися.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт 2207-1д "Про управління відходами", який запроваджує передові підходи в цій сфері. Документ майже півтора року був на доопрацюванні після першого читання, не маючи повної підтримки зали.
Зараз, коли реформа отримала друге дихання, є можливість підкріпити прагнення до набуття членства в ЄС конкретними діями та системними змінами в країні.
Україна мала ухвалити закони та інші нормативно-правові акти, необхідні для дотримання вимог рамкової директиви 2008/98/ЄС про відходи, до 1 вересня 2020 року – протягом трьох років з дати набуття чинності угодою про асоціацію з ЄС.
Мало бути запроваджене повне покриття витрат на управління відходами за принципом "забруднювач платить". Також повинен був запрацювати механізм розширеної відповідальності виробника. Крім того, мав бути створений публічний електронний реєстр підприємств, які збирають і транспортують відходи.
Реформа нарешті вийшла на фінішну пряму. У чому вона полягатиме?
Проблема з відходами в цифрах і деталях
До війни загальний обсяг накопичених в Україні промислових та побутових відходів оцінювалася 15,6 млрд тонн. Цього достатньо, щоб вкрити метровим шаром сміття територію Івано-Франківської області. Загальна площа сміттєзвалищ в Україні перевищує 9 тис га, що дорівнює площі Хмельницького.
Ситуація з утворенням та накопиченням відходів була критичною ще до повномасштабного вторгнення РФ, а тепер стала катастрофічною. На звільнених територіях утворилися мільйони тонн відходів від руйнування будівель та об'єктів інфраструктури, тисяч знищених та пошкоджених авто.
На сході та півдні, де тривають бойові дії, масштаби руйнувань та утворення відходів неможливо оцінити повною мірою, але вони будуть ще більшими.
Навіть там, де немає бойових дій, у кожному другому селі і на околицях міст, стихійні сміттєзвалища отруюють повітря та воду, а річки Карпат переповнені пластиковим сміттям, яке потрапляє до Румунії, Угорщини та Молдови.
Гниття побутових відходів є третім за обсягом джерелом викидів метану в атмосферу – парникового газу, що у 86 разів потужніший за СО2. Викиди метану в Україні від сміттєзвалищ протягом 2016-2021 років зростали, ставлячи під сумнів задекларовану урядом відданість цілям Паризької кліматичної угоди.
За даними, які Україна подає в ООН, у 2019 році на звалища припадало 15,4% національних викидів метану – більше, ніж від сільського господарства (13,7%).
Стихійні звалища – проблема світу
Боротьба з викидами метану надзвичайно важлива для досягнення кліматичних цілей до 2030 року, це першочергове завдання для обмеження глобального потепління на рівні нижче 2 градусів Цельсія згідно з Паризькою угодою.
У 2021 році Україна долучилася до заснованої ЄС та США ініціативи Glоbаl Меthаnе Рledge, яка ставить за мету скорочення глобальних викидів метану до 2030 року на 30% або більше від рівня 2020 року для зменшення рівня глобального потепління щонайменше на 0,2°C до 2050 року.
Уникнути катастрофи: як світ рятуватиме від перегріву Землю. Підсумки Глазго
Метан – не лише потужний парниковий газ, а й локальний забруднювач. Він утворює вторинний приземний озон, що спричиняє розвиток астми та сприяє утворенню смогу. Улітку викиди метану можуть самозайматися. У 2016 році на звалищі під Львовом така пожежа забрала життя двох рятувальників.
Якщо метанова проблема із сміттєзвалищами не почне вирішуватися в процесі відбудови, Україні буде важко вести діалог з Євросоюзом про співпрацю в рамках "зеленого" курсу та залучення інвестицій у декарбонізацію економіки.
Вихід із сміттєвої кризи: рекомендації ЮНЕП
Експерти Програми ООН із захисту довкілля (ЮНЕП) на основі світового досвіду рекомендують сім основних технологій для нової національної системи управління відходами:
– збирання метану на полігонах і звалищах з виробництвом енергії;
– закриття та рекультивація старих звалищ з уловлюванням або біологічним розкладом метану;
– відсортовування ресурсоцінних компонентів побутових відходів з подальшим обробленням залишкових відходів за допомогою інших технологій;
– механіко-біологічне оброблення – відділення органічної фракції для виробництва біогазу,
– відділення твердої фракції для виробництва альтернативного палива для цементної промисловості;
– переробка осаду стічних вод на біогаз;
– компостування харчових та садово-паркових відходів.
Сміття в головах: як бізнес привчає українців сортувати сміття і що з того виходить
"Кожна з цих технологій має свої капітальні та операційні витрати, тому всі вони потребують тих чи інших інвестицій. Відповідно, щоб у них хтось інвестував потрібні механізми повернення коштів.
Зокрема, це оплата за збір та переробку відходів комерційного сектору, економічно обгрунтовані тарифи для населення, податки та збори в рамках розширеної відповідальності виробника. Всі ці механізми можуть використовуватися в різних комбінаціях залежно від структури проєкту", – каже член правління Біоенергетичної Асоціації України, експерт ЮНЕП Юрій Матвєєв.
Досвід США зі скорочення викидів метану
Технології управління відходами, рекомендовані ЮНЕП як екологічно дружні, є вельми поширеними в Європі, але не в США.
В багатьох штатах тарифи на поводження з відходами для населення та податки для виробників упаковки (які мають дуже потужне лобі в Конгерсі) є надто низькими, тому в США муніципалітетам часто не вистачає доходів для поводження з відходами найбільш екологічно чистими способами.
Полігони твердих побутових відходів є дуже поширеними у США, там їх налічується близько 2,6 тисяч. Переважно це великі попередньо облаштовані ділянки, які мають необхідне для обмеження забруднення довкілля інженерне оснащення та системи уловлювання та утилізації метану. Там, де їх немає, вживаються інші заходи для скорочення викидів метану – зокрема укриття полігонів шаром ґрунту.
Стан атмосферного повітря та ґрунтових вод навколо цих полігонів постійно моніторить Агентство із захисту довкілля США (EPA) та здійснює жорсткий контроль за дотриманням вимог екологічного законодавства.
Україна долучається до боротьби з кліматичною кризою разом з ЄС та США. Що це буде?
На вересень 2021 року в США збирають та корисно утилізують звалищний газ оператори 497 полігонів ТПВ. EPA також оцінює, що додаткові 483 полігони-кандидати меншого розміру могли б економічно ефективно перетворити звалищний газ на енергетичний ресурс.
Досвід США показує, що на великих полігонах, що будувалися та експлуатувалися згідно інженерних проєктів, біогаз може збиратися та використовувати від 15 до 30 років після закриття полігону. Його можна використовувати для виробництва електроенергії та тепла спалюючи в когенераційній установці на місці, або очищувати та закачувати у газопроводи, або заправляти автомобільний транспорт.
З тих полігонів у США, що корисно утилізують звалищний газ, 71 його очищують та доводять до стандартів природного газу. Ще 97 проєктів виробляють очищений метан з окремо зібраної органіки – переважно відходів сільського господарства. Загальна кількість таких проєктів за 5 років в США збільшилася втричі.
Європейський підхід
За європейським підходом першим заходом в ієрархії управління відходами є запобігання утворенню змішаних відходів, які важко переробляти та утилізовувати. Саме такими є наші "тверді побутові відходи", де органіка змішана з пластиком, упаковкою, металом, склом, деревиною та іншими матеріалами та речовинами.
Коли вони потрапляють на звалище та починають гнити в його товщі, виділяється багато метану та інших забруднюючих речовин, а також високотоксична рідина – фільтрат.
Якщо органічні рештки та сухі відходи збирати окремо, багатьох проблем вдається уникати, стає можливим ефективне та екологічно безпечне управління відходами в малих масштабах – на локальному рівні. Тут в дію вступає компостування – проста, але дуже ефективна технологія переробки органічних відходів за допомогою бактерій.
Загальний рівень організованого компостування муніципальних відходів в Україні на сьогодні надзвичайно низький, менше 0,1% від загального їх обсягу. Попри те, що вона не потребує значних інвестицій, наразі цю технологію використовують лише кілька комунальних підприємств, зокрема у Львові та Києві, а також деякі школи та дитячі садочки за сприяння громадських ініціатив.
Виробництво компосту є прибутковим бізнесом у багатьох частинах світу, якщо впроваджується в моделі державно-приватного партнерства. Для цього місцевими планами управління відходами має бути передбачене та прораховане правильне розташування об’єктів компостування.
Паризька кліматична угода: Україні треба скоротити викиди на 70%
Компост можна використовувати для підживлення зелених насаджень міста та відновлення деградованих земель. Застосування компосту на сільськогосподарських угіддях також призводить до економічних переваг, підвищуючи родючість ґрунтів, врожаї та прибутки агровиробників. Воно також дозволяє зменшити застосування хімічних добрив та обмежити їх шкідливий вплив на ґрунт і воду.
Згідно умов Угоди про Асоціацію з ЄС, за 6 років з дня набрання нею чинності, а саме до 1 вересня 2023 року, Україна мала б затвердити та почати реалізовувати національну стратегію для зменшення обсягів захоронення (і відповідно гниття з утворенням метану) біорозкладних відходів.
Прийняття рамкового законопроєкту про управління відходами може стати відправною точкою для розробки такої стратегії. Вона має визначити цільові показники та включати заходи для їх досягнення, зокрема шляхом роздільного збору, компостування, вироблення біогазу та відновлення матеріалів або енергії з відходів.
Погляд у майбутнє: поняття "сміття" як часоблуд
Сьогодні вирішення сміттєвої проблеми в Україні залежить від політичної волі та готовності впроваджувати справжні європейські реформи.
Реалізація реформи вимагатиме того, щоб всі сміттєзвалища отримали тимчасові дозволи на захоронення відходів з базовими вимогами щодо екологічної безпеки із чітким строком дії, по вичерпанню якого вони мають закритися.
Нові полігони мають будуватися лише відповідно до вимог та стандартів ЄС. Також потрібна національна стратегія зменшення обсягів захоронення біорозкладних відходів, яка б стимулювала широке впровадження компостування та технологій механіко-біологічної обробки відходів.
Враховуючи що змішані відходи можуть розкладатися з вивільненням метану кілька десятиліть, при найбільш оптимістичному сценарії проходження реформи управління відходами, збирати метан на полігонах та сміттєзвалищах в Україні доведеться досить тривалий час.
Водночас, розбудовуючи власні системи управління відходами ми маємо рухатися шляхом європейських країн, які ставлять за мету перехід до замкнутої "кругової економіки" та активно працюють над тим щоб, перевести поняття "сміття" в розряд історичних анахронізмів.
Фото на головній ua.depositphotos.com