
Михайло Федоров, Мінцифри: Ми будемо відкидати економіку Росії на багато років назад. У неї не буде майбутнього
Про PayPal для юросіб, появу Starlink в Україні, розмитнення авто через "Дію" і голосування щодо обігу зброї.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну показало значну роль сучасних цифрових технологій з точки зору забезпечення стійкості та гнучкості української держави в умовах війни.
Зокрема, у відповідь на агресію платформа "Дія" швидко запустила на національному рівні три нові послуги: "єВорог", "Пошкоджене майно", "єПідтримка" та навіть організувала загальнонаціональне опитування щодо легалізації вогнепальної зброї.
Супутниковий оператор Starlink забезпечив критичну інфраструктуру надійним зв’язком. На черзі – розмитнення авто через застосунок "Дія", та підключення до PayPal українських компаній.
Ключову роль в створенні цих сервісів зіграло Міністерство цифрової трансформації. За час повномасштабної війни склалося враження, що саме це відомство швидше за інших зуміло адаптуватися до нової реальності.
В інтерв'ю ЕП міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів, коли українці зможуть отримати відшкодування за зафіксоване через "Дію" пошкоджене майно, про листування з Іланом Маском та розмитнення автомобілів без участі митників.
Про трансформацію застосунків під час війни
— Як змінилася діяльність Міністерства цифрової трансформації після початку війни?
— Ми працюємо по тих напрямках, по яких працювали і до початку повномасштабної війни. А саме: державні послуги, розвиток інтернет-інфраструктури, цифрова грамотність і цифрова економіка.
Але звичайно через війну вони дещо трансформувалися. Якщо раніше ми запускали послуги для мирного часу, тобто пов’язані з отриманням соціальних послуг, реєстрацією бізнесу, то зараз запускаємо більше послуг, які пов’язані з війною. Наприклад, це послуга "Пошкоджене майно", "єПідтримка", допомога армії і так далі.
Що стосується інтернету. Якщо минулого року ми займалися державною субвенцією щодо покриття інтернетом маленьких сіл, то зараз займаємося відновленням інтернету, забезпеченням критичної інфраструктури терміналами Starlink.
Що стосується цифрової економіки, то сьогодні її розвиток ще більш важливий через війну і зменшення ВВП країни. Потрібна більш швидка трансформація.
Ми продовжуємо розвивати спеціальний правовий та податковий простір для технологічних компаній "Дія.City", який запустили на Diia Summit за два тижні до війни.
Компанії активно долучаються до "Дія.City". Вже маємо 255 компаній-резидентів, в яких працюють 20 000 людей. Серед них Jooble, Ajax, Luxoft, MEGOGO, Reface, Revolut, EPAM, Samsung та багато інших. Завдяки цьому український бюджет отримав 1,3 мільярда гривень податків від компаній-резидентів.
З’явився напрямок цифрової блокади. Команда міністерства, яка спілкувалася з міжнародними компаніями щодо їх входу на ринок України, тепер докладає зусилля для блокування роботи компаній на ринку Російської Федерації з одночасним запрошенням в Україну.
Команда міністерства продовжує працювати в тих самих напрямках, хоча напрямки стали більш специфічними через війну. Але всі KPI, які ми ставили собі на 2022 рік та усі цілі залишаються незмінними. Через це паралельно працюємо над запуском запланованих послуг.
— На який день після початку війни ви зустрілися з президентом і про що говорили?
— Через кілька днів після початку війни у нас були регулярні онлайн зустрічі по спеціальному зв’язку. Вони були системні й відбувались практично кожного дня. Ми обговорювали економічний блок, що відбувається, які є проблеми та що потрібно робити.
Під час цих зустрічей постійно виникали дуже специфічні питання, і не всі вони були в рамках тих компетенцій, якими ми займалися до цього. Зараз я ще не можу про них говорити публічно, але кожен займався і займається тим, де він може допомогти.
— Як виникла ідея запустити чатбот "єВорог" в застосунку "Дія"?
— Ми бачили в мережі дуже багато фотографій пересування окупантів, які знімали люди. Але цей контент був не систематизований і не верифікований.
Правоохоронні органи створили чат-боти, проте в них став потрапляти контент низької якості. Не верифіковані користувачі та диверсійні групи почали "спамити". Обробка інформації займала багато часу.
Ідея надсилати інформацію про пересування ворога через авторизацію в "Дії" була логічною. Так ми гарантовано отримували інформацію від громадян України. Повідомлення в "єВорог" деперсоналізовані, тобто ми не бачимо, яка конкретно людина надіслала повідомлення.
Ми почали збирати інформацію і направляти її в режимі реального часу на дашборд (програма, що дозволяє створювати та аналізувати дані в реальному часі). Він закритий і непублічний. Верифікацією контенту займаються дві команди. Перша відсіює контент, який жодним чином не пов’язаний з пересуванням або скупченням ворога. А друга – перевіряє достовірність контенту.
Якщо інформації достатньо, вона коректна і людина залишила свій номер телефону, то друга команда може зв’язатися і додатково запросити певні деталі. Або не зв’язуватися, якщо й так все зрозуміло.
Перевірена інформація через наше API передається в інформаційні системи правоохоронних і спеціальних органів. Таким чином, ми по суті побудували IT-інфраструктуру для того аби отримувати в режимі реального часу інформацію про переміщення і скупчення ворога та передавати її нашим захисникам.
Потім ми додали в чатбот окремі розділи для повідомлення про колаборантів та російських вбивць з Бучі, Ірпеня та Гостомеля. Сьогодні "єВорог" використовують вже більше ніж 300 тисяч українців.
— Яка частка контенту, з того який люди надсилають через "єВорог", є корисною?
— Я кожного дня отримую звіти і можу вам відповісти щодо звіту за вчора (7 червня – ЕП). Запустили бот 1148 людей, авторизувалися – 826, верифіковано – 180 заявок. Тобто за один день ми отримали 180 повідомлень з якісним контентом, з яким можна працювати.
Це гарний показник. Якщо порівнювати з супутниковими знімками, з іншою розвідувальною інформацією, це досить великі об’єми контенту.
Про опитування через "Дія" та співпрацю з Meta
— Наприкінці травня, протягом семи днів, в застосунку "Дія" тривало опитування щодо володіння вогнепальною зброєю. Яку вагу має це голосування?
— Від початку створення "Дії" опитування ми запускали в якості тестування елементу прямої демократії, для того, аби розуміти як краще розвивати застосунок.
Я за освітою соціолог, тому добре розумію, що результати опитування (щодо вільного володіння вогнепальною зброєю – ЕП) – не репрезентативні. В застосунку представлена певна категорія людей, яка не репрезентативна в принципі, тому що є питання доступу до технологій, внутрішньої міграції. Багато чинників впливають на те, чому саме така аудиторія зараз у застосунку "Дія".
Але в цьому випадку йде мова про онлайн консультацію у людей, які використовують застосунок. Ми отримали великий обсяг інформації – 1,7 мільйона українців долучилися до опитування. Цього достатньо аби зрозуміти певний тренд, тенденцію у питанні регулювання обігу зброї.
Після запуску цієї послуги в "Дії" почали з’являтися запити від різних міністерств і міністрів на проведення опитувань. Ми отримали запит від міністра внутрішніх справ (Денис Монастирський) і провели опитування. Як він буде використовувати результати опитування, залежить вже від нього.
Після опитування він записав відео, якщо я не помиляюся, в якому повідомив, що в парламенті готується до голосування в другому читанні законопроєкт, який врегулює обіг вогнепальної зброї серед цивільних осіб.
Звичайно, ця позиція, яку продемонстрували понад 1,7 мільйона українців під час опитування, також буде аргументом для прийняття рішення під час голосування в парламенті.
Безпорадна мережа. Чому Meta не справляється з дезінформацією Кремля у Facebook та Instagram
— Відома дата відкриття офісу Meta в Україні і чи відомо, коли почнеться модерація українського сегменту Facebook цим офісом?
— Зараз Facebook навпаки скорочує офіси й більше працює онлайн. Тому відсутнє чітке розуміння чи взагалі буде відкритий офіс в Україні. Є керівник, який в Meta відповідає за Україну – Катерина Крук. Вона є головним комунікатором від корпорації для команди Мінцифри.
Під час зустрічі з президентом із глобальної політики Meta Ніком Клеггом 19 травня ми обговорили проблему блокування великої кількості акаунтів журналістів, блогерів та медіа через те, що контент містить в собі жахливі сцени вбивств, розрухи і так далі.
Наша позиція полягає в тому, що соціальні мережі створені, щоб люди комунікували, розповідали у режимі реального часу про те, що відбувається. У нас війна. Те, що люди публікують – це реально відбувається у нашій країні. Потрібно адаптувати політику Meta щодо України під час війни, щоб такий контент не блокувався.
З командою Meta ми спілкувалися з першого дня війни. У нас було певне прохання, ми його умовно називаємо "запит зеленого коридору", коли є команда, яка швидко реагує на наші звернення. Тому що адаптація політики у такій великій корпорації – це великий обсяг роботи, який в такій великій компанії не буде швидко реалізований.
Тому ми попросили виділити для України окрему команду, яка швидко реагуватиме на наші запити. І на сьогодні ситуація стала набагато кращою, тобто менше блокується українського контенту.
— Наприкінці березня з’явилась інформація, що акаунти PayPal прийматимуть кошти лише до 30 червня нібито через те, що банківська ліцензія для роботи системи в Україні тимчасова. Чи дійсно PayPal обмежить українським акаунтам функціонал після 30 червня?
— Ми зробили офіційний запит до PayPal і вони не підтвердили цю інформацію. Це стосується суто комісії (за транзакції і зняття грошей з акаунту на банківську картку – ЕП). Зараз, я так розумію, комісії взагалі немає. Після 30 червня з’явиться звичайна комісія для всіх клієнтів, але все продовжить працювати.
Я скажу більше, в Давосі ми зустрілися з Деном Шульманом, CEO PayPal. Ми з ним спілкувалися і я у нього просив, аби для юридичних осіб також з’явилася можливість використовувати PayPal і щоб наші інтернет-магазини, наші виробники могли продавати на весь світ, приймаючи гроші на PayPal.
Тому плани розвитку продуктів PayPal в Україні є – це спільні плани і PayPal, і наші, а не тільки наше бажання. Впевнений, що все це відбудеться, PayPal продовжить працювати.
Про листування з Іланом Маском і дистанційне розмитнення авто
— Як вам вдалося домовитися про запуск Starlink в Україні? Скільки терміналів необхідно Україні і скільки приблизно вже є?
— Від самого початку створення міністерства, я сказав команді з розвитку фіксованого і мобільного інтернету, що майбутнє за супутниковим інтернетом. Мені відповідали, що це неможливо, дорого, це буде продукт для окремих категорій людей. Я відразу націлив людей на запрошення SpaceX в Україну для побудови наземної станції.
Довідка. Сигнал між супутниками не передається. Вони лише виступають в ролі ретрансляторів на наземні станції. Супутниковий інтернет від Starlink працює в середньому в радіусі 900 км від наземної станції. Starlink має 93 наземні станції. Дві найближчі до України знаходяться поряд з Варшавою і Стамбулом.

За півроку до початку війни ми були в США, де я дуже хотів зустрітися з керівництвом SpaceX, але не вийшло. Але ми продовжили комунікувати онлайн.
За два дні до війни у нас відбулась зустріч, в організації якої нам дуже допомогла Оксана Макарова (посол України в США – ЕП). Домовилися, що SpaceX відкриє в Україні офіс і почне працювати в Україні. А я пообіцяв, що ми дуже швидко видамо ліцензії.
І коли почалась війна, я одразу написав твіт про те, що старлінки нам потрібні як ніколи, що Путін хоче колонізувати нашу країну, поки Ілон Маск хоче колонізувати Марс. І Ілон Маск відреагував, написавши, що старлінки вже в дорозі. Він написав мені повідомлення, "дай мені контакти, ми це зробимо".
Ми почали спілкуватися і почали отримувати старлінки. Технічні спеціалісти SpaceX зробили так, що використовуючи наземні станції в інших країнах, сигнал працював в Україні. І ми вже отримали більше ніж 12 тисяч старлінків.
SpaceX нам дуже допомагають тим, що безкоштовно обслуговують всі термінали. В свою чергу більшість терміналів ми отримали за допомогою USAID і міністрів цифрової трансформації країн ЄС.
— Як ви оцінюєте результат кампанії по цифровій блокаді російської федерації?
— Наше завдання полягає в тому, аби максимальна кількість міжнародних технологічних компаній перестали працювати в Росії, щоб відкинути її на роки назад.
"Газпром" коштує 128 мільярдів доларів, а для порівняння Tesla – 670 мільярдів. "Газпром" одне з ключових підприємств Росії, а технологічних компаній, як Tesla у світі дуже багато. Тобто майбутнє точно за технологіями.
Ми маємо зробити так, аби люди, які створюють додаткову цінність, які займаються технологіями, просто не хотіли працювати в Росії і залишали її. Аби компанії не інвестували туди гроші і не розвивали там свої продукти. Тим самим ми будемо відкидати економіку Росії на багато років назад. У неї просто не буде майбутнього.
Над реалізацією цього завдання активно працюємо. У нас є CRM-система, де ми фіксуємо компанії, які пішли, які сказали, що пішли, але не пішли, які не пішли і так далі. Система фіксує великий обсяг проведеної роботи і роботи, яку ще ми маємо виконати і яку будемо виконувати до нашої перемоги.
Будемо постійно публічно комунікувати щодо компаній, які продовжують працювати в Росії, сплачують там податки, фінансуючи тим самим російську армію, яка вбиває наших людей.
— Чи дійсно компанії йдуть з ринку Росії, коли заявляють про це? Деякі компанії намагаються залишитися в Росії маскуючи свій бізнес.
— Більшість компаній, які капіталізовані, акції яких котируються на біржах, не шукають обхідні шляхи, не підігрують Росії.
Але є, наприклад, компанія SAP (Німеччина), яка декларує, що виходить з Росії, а насправді не виходить і продовжує підтримувати там власні продукти.
У нас є записи розмов, які нам скидають співробітники цих компаній через наші чат-боти. В них керівництво компаній розповідає співробітникам і клієнтам про те, що через Європу знайдуть шлях для продовження обслуговування клієнтів. Тому компанії є різні і ми будемо оприлюднювати такі факти, і будемо їх публічно комунікувати.
Всі намагаються обійти санкції, але санкції працюють, коли вони тотальні. Коли одні компанії вирішують не працювати, а інші вирішують працювати, коли одні держави підтримують санкції, а інші не підтримують, санкції працюють не до кінця.
— Як відбуватиметься верифікація заявок про пошкоджене майно на порталі та в застосунку "Дія"? Яку юридичну силу вони мають?
— Зараз розробляється законопроєкт, який буде описувати алгоритм роботи з цими даними.
Сьогодні для уряду ця інформація важлива аби розуміти в режимі реального часу, що відбувається з майном громадян. По суті, це єдине найшвидше джерело отримання цієї інформації. Тому що передавати цю інформацію в режимі офлайн чи їздити місцевій владі і робити опис – процес не швидкий.
Такий опис в режимі офлайн обов’язково відбудеться, але все-таки, коли люди повідомляють і надають фото та відео, процес фіксації пошкодженого майна відбуватиметься швидше.
Завдяки цьому сервісу Міністерство інфраструктури і Міністерство регіонального розвитку отримують якісну інформацію. На її основі в міністерстві можуть порахувати, скільки житла потрібно зараз, аби люди десь проживали. Скільки потрібно грошей на відновлення житла. В яких регіонах, скільки пошкодженого майна. Тобто, ця інформація потрібна для прийняття урядових рішень.
Після прийняття закону вся ця інформація буде верифікована спеціальною комісією і після цього вже буде оприлюднений план, що робитиме уряд з пошкодженим майном. Загалом вже маємо більше ніж 200 тисяч заявок про пошкоджене майно на порталі та у застосунку "Дія".
Будівництво, викуп чи оренда. Що з житлом для переселенців: розбір
— В грудні 2021 року на порталі і в застосунку "Дія" мала запрацювати послуга розмитнення авто, але цього так і не сталося. Які складнощі із запуском послуги і коли вона може запрацювати?
— Для того, аби запрацювала ця послуга, потрібен закон. Зараз ми написали новий закон. Сьогодні (8 червня – ЕП) відбудеться остання зустріч з прем’єр-міністром, і я думаю, що вночі ми будемо надсилати цей законопроєкт на уряд, а потім на Верховну Раду.
Якщо закон приймуть, ми запустимо цю послугу протягом одного місяця. Нам треба зробити певні технічні речі, але потрібен закон для того, аби ми могли на нього спиратися.
— Чи можете описати, як ця послуга буде працювати через застосунок?
— Це одна з найважливіших антикорупційних реформ у митній галузі. Там найголовніша революція в тому, що не буде робитися оцінка вартості розмитнення авто на основі якоїсь суб’єктивної оцінки митника. Тобто, людина взагалі прибирається з процесу оцінки автомобіля.
Людина, яка розмитнює авто, вводить рік виробництва авто, марку, модель, об’єм двигуна і додає певні додаткові критерії, які є незмінними. На основі формули, визначеної в нормативно-правових актах України, застосунок автоматично рахує скільки потрібно заплатити грошей за розмитнення.
Тобто, власнику автомобіля для його розмитнення потрібно буде в застосунку "Дія" ввести всі дані про автомобіль. Далі він отримає розрахунок вартості розмитнення. Цю суму можна одразу сплатити в застосунку, або відкласти сплату і повідомити державні органи про перетин кордону автомобілем, який підлягає розмитненню. Після розмитнення інформація автоматично потрапляє в усі відповідні державні органи.
Отже, після запровадження цього нововведення необхідність в оцінці митника відпаде, суб’єктивний фактор оцінки автомобіля зникне, вся процедура розмитнення відбуватиметься через застосунок.
— Тобто, наприклад, я можу купити за кордоном автівку, приїхати додому в Україну і через застосунок повністю розмитнити авто?
— Так, коли ви купите авто, то все зможете зробити через "Дію". І на митниці ви просто проїжджаєте через кордон, і вам не потрібно буде проходити якісь процедури щодо розмитнення авто.
— Так ви залишите без грошей митників.
— Ми зараз їх залишили без грошей, тому що підтримуємо митну реформу, яку запроваджуємо. Її суть полягає в зменшенні часу проходження митної процедури і у частковому скасуванні митних платежів на деякий час. Це необхідно для того, аби економіка запрацювала.
Але фундаментально ми виступаємо за те, щоб усі державні послуги були автоматизовані і надавалися громадянам без участі держслужбовців. Це буде перша така безпрецедентна послуга на митниці.
Сподіваюся, що після реалізації цієї послуги усі українці зрозуміють, як може працювати митниця. І ми вже почали розробку послуги в "Дії", поки чекаємо ухвалення відповідних законопроєктів.