"Тиха революція". Телескоп "Гея" зробив найдокладніший опис Чумацького шляху
Свої спостереження "Гея" веде, перебуваючи від Землі на відстані понад мільйон кілометрівУ понеділок Європейське космічне агентство опублікувало найдокладніший "атлас" Чумацького Шляху, що містить детальний опис майже 1,8 млрд зірок, розташованих у нашій галактиці.
Нові дані, зібрані та передані на Землю космічним телескопом "Гея", дозволили астрономам з безпрецедентною точністю не тільки обчислити масу та виміряти температуру кожного зі світил, а й розрахувати його вік, орієнтовний хімічний склад та інші основні параметри.
Принагідно вчені виявили, що біля поверхні зірок нерідко відбуваються "зоретруси", і описали їхню природу, а також склали практично вичерпний каталог подвійних зіркових систем, яких у складі Чумацького Шляху нарахували понад 800 тисяч.
"Я назвав би отримані дані тихою революцією, - каже співробітник Паризької обсерваторії Фредерік Арену, один із наукових керівників проєкту. - Адже ми отримали докладний опис сотень мільйонів зірок, про який раніше не могли навіть мріяти".
Всегалактичний "перепис населення" апарат веде із січня 2014 року. В арсеналі обсерваторії - всього три прилади: астрометр визначає космічні координати світил, фотометр заміряє інтенсивність випромінювання, а доплерівський спектроскоп дозволяє розкласти промені на складові і зробити висновок про хімічний склад конкретної зірки та її температуру.
ВВС пропонує короткий огляд основних відкриттів останньої редакції "Чумацького атласу" - найповнішої, найбільш багатовимірної і найточнішої з усіх коли-небудь складених астрономами галактичних карт - і пояснює їхню важливість.
"Зоретруси"
Одне з найнесподіваніших і найгучніших відкриттів полягає в тому, що "Гея" виявилася здатною реєструвати "зоретруси" (сейсмічні вібрації на поверхні світил), хоча спочатку такого завдання перед телескопом не стояло.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Кілька років тому астрономи вже описали так звані радіальні коливання, які періодично змушують зірки то набухати з одного боку, то знову стискатися - проте їхня загальна куляста форма при цьому зберігається.
Тепер же загалом (за вісім років роботи) обсерваторія зафіксувала вже понад тисячу екзотичних "зоряних потрясінь" іншої природи та абсолютно несумісних масштабів. Ці сейсмічні поштовхи настільки потужні, що від епіцентру по короні розходяться велетенські "цунамі" речовини, що змінюють саму геометрію світила.
"Зоретрус" - це несподівана зміна форми зірки. Цей феномен значно складніший, ніж вже знайомі нам пульсації, - пояснює ВВС професор Кейрол Манделл, яка очолює в Університеті Бата кафедру астрофізики. - Вивчаючи "потрясіння" важких об'єктів - а саме нейтронних зірок та білих карликів - ми зможемо краще зрозуміти, як поводиться матерія в умовах екстремального тиску".
"Зоретруси дають нам рідкісну можливість побачити, що відбувається "всередині" зірки, - погоджується Марійке Хаверкорн, професорка кафедри астрофізики Університету Неймегена в Нідерландах. - Сам феномен зоретрусів астрономи пророкували давно, але завдяки "Геї" розрахунки вдалося підтвердити експериментально, ми стали набагато частіше їх помічати".
"Крім того, трясе, як з'ясувалося, навіть зірки, де начебто, за нашими розрахунками, це просто неможливо, - запевняє професор. - А отже, в теорії та моделі доведеться вносити якісь зміни".
ДНК зірок
Речовина, з якої складається та чи інша зірка, може багато розповісти про її історію.
Річ у тім, що в результаті Великого вибуху з елементарних частинок народилися лише два найлегші гази: гелій і водень. Із них і сформувалися перші зірки. Тяжкі хімічні елементи (зокрема і метали) народжувалися вже у надрах, за умов величезної температури і надзвичайного тиску.
Вмираючи, зірка викидає залишки своєї речовини, з яких формуються нові зірки, всередині яких народжуються ще важчі елементи - і так далі.
Напрямок та порядок цього ланцюжка перетворень вченим добре відомий, тож хімічний склад небесних тіл можна порівняти з їхньою ДНК, оскільки він несе важливу інформацію про їх походження.
Проаналізувавши, з яких елементів складається та чи інша зірка, можна розрахувати, де і коли вона спалахнула і як опинилася там, де зараз. А зіставивши дані безлічі зірок з різних куточків Чумацького шляху, можна отримати досить точне уявлення про історію та еволюцію нашої галактики.
"Ми звикли думати, що зірки - це щось вічне, незмінне. А наша галактика - таке собі зіркове містечко, і в астрономів давно є точна та докладна карта цього міста. Але це не так, - каже ВВС викладач кафедри фізики та астрономії Сасекського університету, професор Даррен Баскілл. - Насправді "Гея" - перший телескоп, технології якого дозволяють вперше нанести на карту наш куточок Всесвіту. У вигляді додаткового бонусу можна навіть побачити, як деякі з зірок злегка різняться за яскравістю".
Подвійні системи та астероїди
Найважливіший розділ "Чумацького атласу" - два нових космічних списки. Перший є найбільшим і найдокладнішим з коли-небудь складених каталогів подвійних зірок.
Їх у нашій галактиці нарахували вже приблизно 813 тисяч, розрахувавши для кожної зіркової пари масу та змоделювавши еволюцію системи.
Другий "космічний каталог" перераховує та класифікує астероїди та інші космічні тіла, що блукають Чумацьким Шляхом, - таких астрономам відомо вже 156 тисяч.
Таким чином, за своє недовге життя "Гея" вже зробила в цій галузі більше відкриттів, ніж до запуску обсерваторії було зроблено загалом за два століття.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!