Готуй буржуйку влітку: як Україна готується до найскладнішої зими в історії
Як в умовах війни Україна готується до опалювального сезону та чому українцям варто також готуватись до цієї зими самостійно.
На календарі лише початок літа, а підготовка до опалювального сезону в самому розпалі. Війна проти російських окупантів змусила владу завчасно подбати про те, як і чим обігрівати українців.
Минулого тижня президент Володимир Зеленський попередив українців, що наступна зима буде найскладнішою за всі роки незалежності.
Влада підготовку до осінньо-зимового періоду (ОЗП) вже розпочала, утворивши спеціальний штаб, який опікуватиметься розробкою та реалізацією різних сценаріїв проходження опалювального сезону.
Вже зараз зрозуміло, що найбільшу загрозу для енергосистеми несуть потенційні теракти та ракетні удари по енергетичній інфраструктурі з боку росіян.
І це на додачу до величезної кількості об’єктів критичної інфраструктури, які вже пошкоджені, захоплені або знищені окупаційними військами.
Як готується держава для проходження найскладнішої зими та до чого готуватися населенню?
Яких втрат енергосистема України зазнала через війну
Від ударів росіян важких втрат зазнав мало не увесь український енергетичний сектор. За 109 днів війни постраждали атомні, нафтопереробні, енергогенеруючі, вугледобувні, розподільчі та комунальні об’єкти інфраструктури.
Під окупацією з 4 березня знаходиться найбільша в континентальній Європі та третя за потужністю атомна станція світу – Запорізька АЕС. Наразі вона продовжує працювати в енергосистемі України, дотримуючись норм ядерної, радіаційної та екологічної безпеки.
Проте, від росіян регулярно надходять сигнали про те, що Запорізьку АЕС Україна може повністю втратити. В українському "Енергоатомі" запевняють, що це неможливо.
Міністр енергетики: хтось має пояснити цим "обізянам", що не варто стріляти з танків по атомних об'єктах
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля Україна також втратила Каховську гідроелектростанцію, три теплоелектростанції (ТЕС) та близько 40% всіх об’єктів відновлюваної енергетики.
На сьогодні є цілий ряд шахт, відновлення яких неможливе. Мова йде про шахти "Золоте" і "Тошківська" на Луганщині, та "Південнодонбаська №1" і шахта ім. Сургая на Донеччині.
Сильно постраждала від війни й нафтова інфраструктура: два з двох нафтопереробних заводів наразі зупинені, пошкоджень зазнали десятки нафтобаз, під окупацією лишається величезна кількість АЗС.
Крім того, через бойові дії пошкоджені або повністю зруйновані 249 об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання.
Значні руйнування мають теплоелектроцентралі в Охтирці та Кременчуці, пошкоджено 4 теплових електростанції (ТЕЦ) на Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині та в Чернігові.
В областях зруйновано або пошкоджено 262 котельні та велика кількість допоміжних приміщень.
З 24 лютого через бойові дії повністю або частково знеструмлювалося понад 2,6 тис населених пунктів і 20,2 тис трансформаторних підстанцій. На певний час припинялось електропостачання для близько 3,7 мільйона споживачів.
Ще й досі без струму лишаються 725 населених пунктів та близько 621,4 тисячі споживачів.
Враховуючи кількість проблем, з якими стикалася енергосистема України в довоєнний час та зважаючи на перелічені вище факти, важко не погодитися зі словами Зеленського, що ця зима буде найскладнішою за всю історію країни.
Що з газом?
До початку опалювального сезону в українських газосховищах необхідно накопичити не менше 19 млрд кубометрів палива – таке завдання "Нафтогазу" на останньому засіданні уряду поставив Шмигаль.
На сьогодні ж в підземних сховищах знаходиться трохи більше ніж 10 млрд кубометрів блакитного палива. І закачування в них продовжується.
За словами прем’єра, цьогорічний обсяг видобутку палива в Україні становитиме орієнтовно 16-19 млрд кубометрів. Тому з урахуванням нинішнього внутрішнього споживання, частину газу доведеться докупити. Про який обсяг йдеться?
На травневому засіданні парламентського Комітету з питань енергетики оприлюднили презентацію, в якій вказувалось про необхідність імпортувати в Україну 2,7 млрд кубометрів газу. Ще 1,8 млрд кубів палива потрібно придбати на внутрішньому ринку у вітчизняних компаній.
Голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко на початку червня у Вашингтоні заявив про необхідність імпортувати до 6 млрд кубометрів газу, який за поточними цінами коштує близько 8 млрд дол.
Європа не може без російського газу, Україна не припиняє транзит. Як же позбавити Кремль 100 мільярдів?
З огляду воєнний стан точна інформація про запаси енергоресурсів та їх потребу не розкривається. Доступ до неї має лише обмежене коло осіб, а оцінити об’єктивні потреби в газі наразі неможливо.
"Озвучені Вітренком обсяги говорять про те, що у нас начебто не впало споживання, не зупинялись підприємства, мільйони людей не виїхали закордон, а всі споживачі зможуть отримати обсяги газу як в довоєнний час.
Поки незрозуміло, як ситуація розвиватиметься в майбутньому, чи можливо відновити розбомблені об’єкти, тому не можу точно спрогнозувати, скільки треба газу. Не виключено, що Україні вистачить того обсягу, який наразі є в сховищах та який буде видобутий в країні", – каже директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
Якщо без імпорту палива не обійтись, то де брати кошти на його закупівлю? Під час вже згаданого візиту до Вашингтону Вітренко пояснював, що наразі з урядом США ведеться робота для вирішення цього питання. Серед варіантів – надання фінансових гарантій.
"Навіть розглядається такий варіант, як використання газу в рамках ленд-лізу", – додав голова "Нафтогазу".
При цьому НАК "Нафтогаз" не полишає спроб отримати від держави компенсацію різниці між ціною закупівлі газу і вартістю його продажу кінцевим споживачам. Нагадаємо, що річний тариф для населення становить 7,99 грн за кубометр газу. А ринкова ціна – майже 29 грн за кубометр.
"Якщо держава обмежує ціни та тарифи, відповідно, має бути компенсація цієї різниці", – каже Вітренко.
З цією метою у парламенті вже зареєстрували законопроєкт, який передбачає безпрецедентне фінансування газового ринку у 2022 році.
Документом уряд пропонує "заморозити" на довоєнному рівні тарифи на газ для населення, його розподіл, опалення і гарячу воду. Ціна питання – 264 млрд грн.
З чого складається така сума? Безпосередньо "Нафтогаз" отримає 150,1 млрд грн в якості компенсації за виконання покладених на нього спецзобов'язань (PSO) продавати газ за пільговими цінами. Компенсації через різницю у тарифах отримають також ТЕК та облгази – 76 млрд грн, а також місцеві бюджети – 38,2 млрд грн.
Що з державними фінансами та чи вистачить Україні грошей. Роз'яснення
Але чи підтримають таку пропозицію депутати? Враховуючи, що після передачі в управління державного "Нафтогазу" 26 облгазів, включаючи компанії групи РГК, та переходу усіх клієнтів "Йе енергія" Дмитра Фірташа під крило НАКу, останній сконцентрував близько 90% розподілу і постачання газу побутовим споживачам, такий крок виглядає цілком ймовірним.
Звідки планується взяти згадані 264 млрд грн? Понад 188 млрд грн – це міжнародна та донорська допомога, 64,5 млрд грн – дивіденди "Нафтогазу" і ще 11,6 млрд грн – податок на прибуток НАКу.
Що з вугіллям та електроенергією?
Мінімум 2 млн тонн – стільки вугілля має бути накопичено на складах на початок наступного ОЗП.
Усі ці потреби у вугіллі планується забезпечити за рахунок внутрішнього видобутку. Задля цього вже вирішено заборонити увесь експорт твердого палива за кордон.
Як повідомив ЕП високопоставлений співрозмовник в уряді, наразі влада має три сценарії роботи енергосистеми залежно від доступності генеруючої потужності, наявності палива та споживання електроенергії.
Зі зрозумілих причин ЕП не може опублікувати конкретні цифри згаданих сценаріїв, але може розкрити певні деталі, які не нашкодять роботі енергосистеми.
За базовим сценарієм динаміка попиту на електроенергію до кінця року залишиться на поточному рівні, а перелік доступної генерації відповідатиме ситуації станом на початок травня.
За оптимістичним сценарієм Україна влітку деокупує окремі території, що спричинить збільшення попиту на електроенергію. При цьому перелік доступної генерації також відповідає поточній ситуації.
"За цими двома сценаріями проблем з електроенергією не буде – енергосистема буде збалансована як по резервам потужності, так і по паливу", – пояснив співрозмовник.
Енергосистема країни зазнала втрат, але в планах – збільшення експорту в ЄС. Як це можливо?
Песимістичний сценарій, який також не варто виключати, передбачає втрату ряду виробників електроенергії та зниження попиту через відключення споживачів на окупованих територіях.
У випадку його реалізації в окремі місяці зими можливий дефіцит електроенергії.
"Для його зменшення або усунення також проробляємо різні сценарії. Якщо без подробиць, то йдеться про коригування ремонтних компаній атомних блоків, щоб уникнути їхньої зупинки взимку, призупинення експорту електроенергії та залучення імпорту, максимальне завантаження окремих теплових електростанцій", – каже співрозмовник ЕП.
Який зі згаданих сценаріїв буде реалізований у підсумку та скільки разів їх доведеться коригувати – покаже час. Але вже зараз зрозуміло, що Росія задля досягнення власних цілей не полишатиме спроб "заморозити" як Україну, так і Європейський Союз. Тому вже зараз варто готуватись до найгіршого.
Що робити населенню? "Котли, буржуйки та дрова. Люди повинні готуватись до опалювального сезону самостійно і не чекати, що держава вирішить усі питання. Має бути розуміння, що в окремих регіонах системи працюватимуть нестабільно, ненадійно та з порушенням нормативних показників", – попереджає Рябцев.