Конвої чи удар по Чорноморському флоту. Як Україні розблокувати порти
Під час повномасштабного нападу Росія не тільки захопила частину українських територій, але й частково перекрила кисень українському експорту. Адже до війни 75% української торгівлі йшло через морські порти на Чорному та Азовському морях.
Більшість портів зупинили роботу, а частина з них уже захоплені росіянами. Це стало важким ударом для українського експорту: морем, як найдешевшим шляхом, транспортували зерно, олію, метали та руду, які приносять Україні значну частину валютної виручки.
Найнагальніше питання - експорт зерна. За словами президента України, через організовану Росією блокаду портів не можна вивезти 22 млн тонн.
"Усі, скажімо так, морські можливості експорту харчової продукції - нашого зерна, ячменю, соняшника та іншого... 22 мільйони тонн сьогодні заблоковано", - зазначив Володимир Зеленський на пресконференції в травні.
За його оцінками, можуть постраждати 400 млн людей - саме стільки споживачів українського продовольства у світі, за даними української влади.
За даними уряду, на початок травня в портах були заблоковані 90 млн тон аграрної продукції, 70 суден і країна щодня втрачала 170 млн доларів.
Які можна розв'язати цю проблему і як партнери можуть допомогти Україні?
Конфлікт загострюється
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
"Значні запаси українського зерна залишаються у сховищах, їх не можна експортувати", - повідомила 25 травня британська розвідка.
Через це ціни зростатимуть, що найбільше вдарить по країнах Африки та Близького Сходу, де українське зерно мало попит.
Президент Польщі Анджей Дуда на Всесвітньому економічному форумі заявив, що без українського продовольства на Африку чекає нова міграційна хвиля:
"Якщо виявиться, що в Північній Африці розпочнеться голод і немає експорту українського збіжжя, тоді вся південна Європа матиме величезну міграційну країну. Для нас очевидно, що буде величезний міграційний тиск, вже не кажучи про небезпеку масових протестів у Північній Африці та інших регіонах".
Ці оцінки поділяють західні експерти, б'є на сполох і ООН. Кількість людей, які постраждають є дискусійною, але перед війною Україна забезпечувала 12% світового ринку пшениці, і покривала, наприклад чверть потреб у зерні в 100-мільйонному Єгипті.
У МЗС Росії пропонують гуманітарний коридор для кораблів з зерном, але в обмін на розмінування українських портів та зняття санкцій.
"Вирішення продовольчої проблеми вимагає комплексного підходу, пов'язаного у тому числі зі зняттям санкційних обмежень, які були накладені на російський експорт та фінансові транзакції. А також вимагає розмінування з боку України всіх портів, де стоять кораблі, Росія готова надати необхідний гуманітарний прохід, що вона робить щодня", - цитує Інтерфакс заступника міністра закордонних справ Росії Андрія Руденка.
28 травня у розмові з канцлером Німеччини Шольцем та президентом Франції Макроном висловив позицію щодо деблокади чорноморських портів російський керівник Путін.
"Росія готова сприяти знаходженню варіантів безперешкодного експорту зернових, включаючи вивезення українського зерна з чорноморських портів. Знизити напруженість на світовому продовольчому ринку дозволить і нарощування поставок російських добрив та сільгосппродукції, що, зрозуміло, вимагатиме зняття відповідних санкційних обмежень", - повідомила пресслужба Кремля.
Пресслужба німецького канцлера повідомила, що умовою розблокування Путін назвав розмінування українських портів.
"Путін пообіцяв, що відкриття замінованої зони, створеної для захисту українських портів, аби дозволити експорт зерна суднами, не буде використовуватися Росією для наступальних дій. Канцлер, президент Макрон і президент Путін домовилися про центральну роль Організації об'єднаних націй у досягненні та реалізації угоди з цього приводу", - йдеться в повідомленні.
Деякі країни Заходу, наприклад Британія та США, вже відкинули російські пропозиції зняти санкції.
"Ми не зніматимемо санкції у відповідь на порожні обіцянки. Найшвидше вирішення проблеми зростання цін на сировину, зростання цін на продовольство у всьому світі - це припинення росіянами цієї жорстокої війни, припинення Росією блокади портів України, припинення нападів на зернові елеватори, припинення нападів на судна із зерном", - заявив представник Держдепартаменту США Нед Прайс.
Так само Україна не буде розміновувати порти без гарантій, що туди не зможуть прорватися російські військові кораблі.
"Як тільки ми розмінуємо і повідомимо координати коридорів для проходження суден, якщо не буде міжнародного військового угруповання, НАТО чи ООН, цими коридорами одразу скористаються російські військові кораблі з десантом", - вважає керівник моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень, редактор Black Sea News Андрій Клименко.
Для розмінування з українського боку має бути іноземна військова присутність у Чорному морі, переконаний він.
Ця дискусія триває на тлі звинувачень України та Росії щодо дрейфуючих мін у Чорному морі: країни звинувачують одна одну у створенні тривалої загрози судноплавству в регіоні. Щоб позбутися цих мін передд відновленням торгового судноплавства морські шляхи мають убезпечити мінні тральщики.
На цій фотографії зі зруйнованого Маріуполя можна побачити морську міну, яка невідомо як опинилася на асфальті біля зруйнованого росіянами будинку у приморському містіЯк блокада вплинула на економіку
Через блокаду з лютого не працюють порти Одеси, Чорноморська, Білгород-Дністровського, Миколаєва, порти "Південний" та "Ольвія".
Окрім того, захоплені росіянами порти Херсона, Маріуполя, Бердянська, Скадовська. Росія вже оголосила про намір запустити порт у Маріуполі і вивозити метал, який там зберігався.
Заступник голови Державної служби морського та річкового транспорту Віктор Вишньов розповідає, що зараз через блокаду основні вантажні потоки намагаються перемістити на залізницю, автошляхи та порти на Дунаї (Ізмаїл, Рені, Кілія (частина Усть-Дунайського порту).
Румунський порт Констанца зараз став експортним хабом для українських зернових"Ці порти мають обмеження в навантаженні - зробити швидко днопоглиблювальні роботи там неможливо. Там ходять баржі, які можуть вивозити по півтори-дві тисячі тонн. І треба 15-20 барж, щоб замістити захід одного великого судна в нині заблоковані Миколаїв або Південний", - пояснює він.
Баржі йдуть Дунаєм до румунських та болгарських портів - наприклад кукурудза до Констанци, а соняшник в Русе, звідки їх везуть в інші країни.
За прогнозами Вишньова, морські порти на Дунаї не зможуть перебрати більше 15-20% товарообігу, який був до 24 лютого.
Тож уряд шукає інші шляхи.
Укрзалізниця намагається збільшити потік через західний кордон до портів Польщі та Литви. Заважає відмінність між українською широкою колією та європейською вузькою.
"Треба вирішувати це питання переставленням колісних пар. Зараз опрацьовується використання залізничних платформ: на платформу ставиться контейнер, завантажується, по широкій колії експортується. А потім біля кордону кран одразу перевантажує контейнер на состав для вузької колії - це заощаджує час і вирішує питання нестачі колісних пар", - пояснює Віктор Вишньов. Додаткова проблема - те, що в Польщі товарні потяги коротші: близько 20 вагонів, а не понад 50, як в Україні.
Уряд нещодавно оголосив, що Україна поступово перейде на європейську вузьку колію, але не ясно коли.
Блокада дуже вплинула на торгівлю. Подорожчали автоперевезення, збільшився час оформлення. Заявки на перевезення зараз оформляють ще ті, які надійшли в середині березня, розповідає на умовах анонімності директор брокерської компанії з центральної України:
"І це все накопичується, швидше не стає. ... Немає якоїсь єдиної схеми вирішення, кожен намагається знайти свій шлях, везти через той чи інший пункт пропуску".
За його словами, потрібна краща координація зусиль перевізників, залізниці та митниці, щоб товари проходили швидше.
"Треба або деблокада портів, або втручання держави, бо зараз порятунок потопельників - справа рук самих потопельників", - каже він.
В деяких країнах Африки вже відбуваються протести через зростання цін на харчі - в Кенії, одній з найбільш розвинутих країн континенту демонстранти називають себе учасниками "Голодної революції"Чи допоможуть конвої
Один з варіантів зняття блокади - організація конвоїв, коли військові кораблі інших країн супроводжуватимуть судна з зерном.
23 травня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс запропонував проведення військово-морської операції, щоб вивезти зерно з Одеси.
"Часу дуже мало. Ми наближаємося до нового врожаю, і немає іншого практичного шляху експорту зерна, окрім через чорноморський порт Одеса. Вкрай важливо показати вразливим країнам, що ми готові вжити заходів, необхідних для того, щоб нагодувати світ", - заявив він.
24 травня президент Естонії Алар Каріс заявив в інтерв'ю Bloomberg, що зростає підтримка військових конвоїв для торгових суден в Чорному морі.
"Це буде не обов'язково операція НАТО, але, скажімо так, країн НАТО", - сказав він.
Як повідомляє El Pais, на екстреному саміті Європейської ради 30 травня розглядатимуть можливість організації конвоїв і під егідою ЄС.
Для України найкращим варіантом було б залучення саме країн НАТО, вважає Андрій Клименко.
"Тут нема іншого варіанту як використати тією чи іншою мірою якусь міжнародну військово-морську групу. Є, наприклад, кораблі НАТО, включно з мінно-тральною групою в Середземному морі, там є фрегати та корвети, які можуть їх прикрити", - каже він.
Проте на заваді цьому стоїть Туреччина. У квітні міністр оборони Хулусу Акар заявив виданню Hurriyet, що проходження кораблів нечорноморських країн може порушити "принцип регіональної відповідальності та права прибережних країн", і ситуація вийде з-під контролю.
Андрій Клименко нагадує, що Туреччина спирається на конвенцію Монтре, яка регулює прохід протоками Босфор та Дарданелли: 27 лютого Анкара закрила протоки для кораблів воюючих держав, згідно зі 19 статтею конвенції, а статтю 21 вона використовує, щоб закрити прохід протоками для інших держав, якщо сама Туреччина відчуває небезпеку війни.
"І Туреччина тепер ключова держава", - каже він.
Провідні союзники України в НАТО вже відмовилися від участі в конвоях.
Представник уряду Британії 24 травня заявив, що наразі "немає планів відправляти британські кораблі в Чорне море" для участі в конвоях, а 26 травня можливість залучення американських "військових ресурсів" для супроводу торгових суден заперечив речник Пентагону Джон Кірбі.
Турецькі військові кораблі під час навчань Blue Homeland у квітні 2022 рокуТож найімовірнішим варіантом залишаються конвої за участі турецьких військових кораблів.
26 травня агенція Reuters з посиланням на анонімного турецького високопосадовця повідомила, що Туреччина домовляється з Росією та Україною про відкриття коридору через Босфор для експорту українського зерна.
Ще два джерела інформагентства повідомили, що Росія може погодитися на це, бо Туреччину розглядають як більш нейтральну, ніж інших членів НАТО.
"Туреччина традиційно дуже сильна в Чорному морі, і вона готова допомогти", - повідомив Reuters високопоставлений європейський дипломат на умовах анонімності.
Старший аналітик Центру дослідження сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенія Габер каже, що в Туреччині прихильно ставляться до ідеї турецьких конвоїв:
"З дипломатичної точки зору Туреччина не тільки була б готова, вона була б рада взяти на себе організацію подібних конвоїв, бо такий крок підвищить її імідж гуманітарного та міжнародного гравця. Туреччина може це собі записати як доставку хліба всім народам Близького Сходу та Африки".
Підтримка зросте ще більше, якщо ООН буде готова дати свій мандат на проведення подібної операції. Але в Анкарі будуть зважати і на рівень підтримки Росії, і на проблему дрейфуючих мін.
Також, на думку Євгенії Габер, Анкара скоріше погодиться на виключно турецькі конвої, ніж із залученням румунських та болгарських кораблів. Участі нечорноморських країн НАТО, наприклад, США або Британії, в Анкарі точно не захочуть.
"І раніше Туреччина важко погоджувалася на якісь короткострокові навчання та операції за їхньої участі. Офіційно протоки Босфор та Дарданелли за статтею 19 Конвенції Монтре закриті лише для військових кораблів воюючих країн, але фактично вони зараз закриті для кораблів будь-яких країн. Якщо через протоки зайде корабель НАТО, то з точки зору Туреччини це буде провокація Росії", - пояснює експертка.
Вона також прогнозує, що на Україну тиснутимуть щодо миру за будь-яку ціну.
"Багато турецьких експертів зараз говорять, що треба закінчувати війну і сідати за стіл перемовин. Важливо співпрацювати з Туреччиною, але важливо не допустити тиску на Україну", - каже Євгенія Габер.
Турецьке керівництво підтримує цілісність України, але не хочев трачати Росію як економічного партнераЗа її словами, в Туреччині виступають за відновлення територіальної цілісності України, бо не хочуть бачити домінування Росії в Чорному морі, і ця позиція незмінна з 2014 року.
Але одночасно Анкара хоче зберегти економічну співпрацю з Росією та уникнути потрясінь, оскільки зараз в Туреччині не найкраща економічна ситуація, а наступного року на країну чекають вибори, які Ердоган та його партія прагнуть виграти. На все це накладається залежність від російського газу та потреба в російських туристах. Звідси і зацікавленість в якнайшвидшому припиненні війни.
На думку Андрія Клименка, газ - ключова мотивація для Туреччини не загострювати конфлікт з Росією саме зараз. Адже наступного року в Чорному морі мають запрацювати турецькі газові платформи, які залежність від Росії якщо не знімуть, то суттєво зменшать:
"Вони дуже турбуються, щоб ці платформи не постраждали внаслідок війни".
Але, на його думку, конвоїв найперше не захоче Росія.
"Росії не потрібні ці конвої. Вона займається шантажем, шантажує голодом. У неї зерно є, і я впевнений, що в Москві просто чекають, поки до неї звернуться з проханням компенсувати російським зерном втрату українського для світових ринків. І, звичайно, проситимуть зняти санкції", - каже експерт.
Чи реалістичний військовий шлях?
Іншим варіантом зняття блокади є військовий.
Підводні човни у Севастопольській бухтіНа думку військового експерта Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Бєлєскова, військове зняття блокади буде дешевшим та надійнішим за організацію конвоїв.
"Треба знищити усю військову інфраструктуру, яку мають росіяни у Криму, - не тільки надводні кораблі, але й протикорабельні комплекси Бастіон, авіацію, яка може кошмарити кораблі. Треба завдати удари по аеродромах, базах флоту і по субмаринах в момент, коли вони стануть на обслуговування на базі", - каже Бєлєсков.
Але зробити це, за його словами, Україна може лише, якщо отримає балістичні ракети від західних партнерів: "Балістичні ракети росіянам буде перехопити важко, особливо якщо вдасться знищити чи послабити ППО".
Руйнація Кримського мосту завадить перекинути додаткові військові ресурси до Криму, переконаний Микола БєлєсковАле перед цим, на його думку, також необхідно розірвати маршрути постачання з Росії до Криму.
"Буде ситуація як у 1920 році з армією Врангеля, коли вона бодалася з червоними, але їх все одно знищили. Крим не є самодостатнім. І якщо знищити Кримський міст, це означатиме, що російське угруповання на півдні України, на Херсонщині, ослабне без нормального постачання і посиплеться", - пояснює Бєлєсков.
Утім Україна не має необхідної зброї.
"Треба аргументувати - якщо США не дадуть нам зброю для цього, їм доведеться гасити пожежі, які виникнуть у світі, в тій же Африці та на Близькому Сході, внаслідок нестачі нашого продовольства. Світ буде лихоманити", - вважає Бєлєсков.
Водночас, на думку Андрія Клименка, не можна гаяти часу і треба розбудовувати залізничну інфраструктуру для експорту, бо мрії щодо конвоїв або зброї, яка дозволить зняти блокаду, можуть і не реалізуватися.
"Військового вирішення цього питання зараз немає. Щоб вирішити питання, треба знищити Чорноморський флот. Ракети Гарпун цьому не допоможуть", - каже він.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!