Восстановление Украины: нужны длительные партнерства, а не подарки
Все больше украинцев задумываются о жизни после войны. И у многих есть понимание, что восстановление страны возможно только при поддержке международных партеров. Я предлагаю уже сейчас выделить предпосылки такой помощи.
1. Політичний курс держави має бути чітко сформульований. Очевидно, що політика українського уряду та домінуючі політичні настрої в країні впливатимуть на можливість залучення необхідних коштів. Щодо вибору моделі подальшого розвитку в країні немає одностайності, адже довоєнна Україна мала ознаки кількох моделей. Відбудовувати можна або цілком ринкову ліберальну Україну за прототипом більшості країн ЄС, або ж спробувати знову будувати соціальний капіталізм. Можливість залучення коштів від інших країн, які сьогодні нас підтримують (а це ліберальні країни) напряму буде залежати від вибору політичного, економічного курсу держави. Це впливатиме і на вибір частини громадян: їхати/залишатися в Європі, чи жити/повертатися в Україну.
Видео дня
2. Налаштованість на допомогу самим собі та зміна звичок є неминучими. Ліберальна економічна модель загалом передбачає відносно невеликі податки від бізнесу, його повнішу свободу від контролю з боку держави, скромніші видатки на потреби суспільства та вплив на економіку лише через ключові функції держави. І лише у крайніх випадках, як от війна, є виключення.
В соціальній моделі держава відіграє значно більшу функцію по захисту населення і робить це за рахунок більших податків та операційного управління економікою, в тому числі через державні компанії. Умовно, Німеччину, Австрію, Польщу, Італію, Іспанію можна віднести до перших, а Францію, Бельгію, Нідерланди, до других.
Читайте также:
Наталья Задерей Добрый вечер, мы из Украины. Предвестники нового лидерства
Я провела невеличке опитування на Facebook щодо розміру військового збору. Переважна частина відповідей демонструють безумовну готовність платити більше ніж нинішній внесок 1,5%, але лише за умови чіткого спрямування цих коштів виключно на військові потреби армії. Треба розуміти, що інші країни мають подібний підхід у відповідях на наші прохання допомогти — навіщо, як буде допомога використана. Відбудову ключових доріг між Україною та ЄС можна пояснити виборцю в Німеччині, як засада розвитку торгівлі між нами в майбутньому. Але якщо в умовній Німеччині або Австрії доведеться піднімати вартість комунальних послуг, нам буде складніше обґрунтувати незмінність власних тарифів для всіх без виключень.
3. Форма очікуваної допомоги: гранти та подарунки урядів, спільні проєкти та активний патронат над регіонами. Гранти на перший погляд, найбажаніший для нас варіант. Ми озвучуємо, скільки нам треба і для чого, нас почули і виписали чек. Ми самі вирішили як і що нам необхідно реформувати і відновлювати. Але запитайте себе, якою буде ваша особиста пожертва у двох випадках:
1) в АТМ вас просять зробити внесок на ЗСУ на рахунок НБУ;
2) знайомий військовий просить закупити кровоспинні препарати для першочергової допомоги на передовій?
Перший варіант працював активно з початку війни. Коли ми ще покладалися на загальний збір та вирішення проблем державою. Але згодом переважно у кожного нас з`явилися конкретні напрямки допомоги, часто адресної. Ми стали менше наповнювати далекі нам фонди, або сфокусувалися на одному із них. З’ясувалося, що грошей у кожного із нас не достатньо, що необхідних препаратів днем з вогнем не знайдеш, що логістика дуже складна, але є наші реальні знайомі, які це вміють робити. Екстраполяція цієї ситуації на отримання міжнародної допомоги підказує, що безумовні подарунки будуть, але тільки на початку. А найкращими прикладами захисту українських інтересів все ж таки є спільні проєкти, а не подарунки.
Наприклад, якщо експорт російського газу вдалося б замінити експортом українського, це стало б ідеальним захистом для України та ЄС. Для цього потрібні інвестиції та технології від тих, хто може більш ефективно використати природній потенціал покладів в Україні. А от якщо конкретні місто чи країна візьметься за відновлення Бучі, Харкова, Гостомеля, Чернігова, і цей патронат призведе до серйозного занурення бізнес-середовища наших партнерів, то їм буде складніше припинити допомогу. Вони витрачатимуть більше коштів, співпереживатимусь, нестимуть із нами відповідальність. Тобто, сьогодні важливо залучати досвід та капітал партнерів в Україну на тривалий термін.
4. Успішні та ефективні приклади організації допомоги від недержавних благодійників спонукають допомогу від урядових інституцій. В світі вже є практика поєднання державних та недержавних зусиль над відновленням територій, які постраждали внаслідок певних військових чи техногенних катастроф. Жодна із країн не була відновлення самостійно урядами. Відповідно, і Україні необхідно створити умови, аби жертводавцям було максимально легко допомагати, особливо в частині ініціатив, в які вони вірять самі. Наприклад, майбутні візити в Україну відомих в усьому світі акторів, музикантів є чудовим приводом залучити їхні фонди для збору коштів на конкретні потреби. Активний інтерес недержавних фондів, як правило, триватиме в частині гуманітарних, освітніх, культурних чи наукових напрямків. Такі партнерства, можливо, будуть незвичними для держави, але варто їх розвивати, давати змогу допомагати організаціям там, де їм цікаво, бо це важливо для України. І якщо хтось хоче давати стипендії виключно дівчатам, або ж будувати еко-будинки — будь ласка. Особливо, за умови, що стипендії на навчання в українських ВНЗ, а будинки вироблятимуться на наших заводах.
5. Європейський вектор. Україна має унікальний шанс стати формально, юридично і по-справжньому європейською. Наших біженців відносно добре сприймають в ЄС саме тому, що ми «свої, подібні, схожі». І, зважаючи на це, буде надто зухвалим заявляти після перемоги про наш «особливий шлях». Безумовно, наша суверенність і спроможність себе захищати вже ніким не буде оскаржена. Однак, якщо у питанні геополітичного спрямування знову лунатимуть суперечки та намагання поставити під сумнів традиції ЄС, це буде використано опонентами проти нас. Зараз час чітких заяв, які можуть отримати підтримку тих, на чию допомогу ми сподіваємося.
Присоединяйтесь к нам в соцсетях Facebook, Telegram и Instagram.