Велика розмова про відбудову: як Україні втримати економіку і ефективно використати допомогу зі всього світу
У цивілізованому світі вже ніхто не сумнівається у перемозі України. Тому на різних рівнях почалися обговорення про відбудову нашої держави - її економіки та інфраструктури.
За різними прогнозами, через війну ВВП України в 2022 році впаде на 35-50%. Маємо 5-6 мільйонів біженців та сотні тисяч зруйнованих будівель. Отже, задач найближчим часом буде багато - окрім військової перемоги над Росією, доведеться піднімати економіку, відбудовувати цілі міста і повертати додому та забезпечувати роботою мільйони людей. У цьому нам допомагатиме весь світ - від ЄБРР та Світового банку, до USAID, ООН та урядів майже всіх європейських держав. Найбільш нагальне питання наразі - як використати цю допомогу найефективніше, щоб українські міста стали навіть кращими, аніж до війни. А ще - хто буде контролювати прозорість витрачання коштів. Про це і в Україні, і в Європі та США вже точаться дискусії.
На що може розраховувати Україна, як може виглядати процес її відбудови, скільки на це потрібно коштів та часу, і хто буде координувати розподіл інвестицій - говорили 20 травня у Львові на Spring Business Forum. "Економічна правда" законспектувала найцікавіше.
Членство в ЄС: які перспективи і що це нам дасть
Сподівання на те, що Україну за прискореною процедурою візьмуть в ЄС, звучать з початку війни. Вже на четвертий день вторгнення, 28 лютого, Володимир Зеленський підписав заявку на вступ України в Євросоюз. Якщо її приймуть, це може докорінно змінити всю нашу країну, економіку та суспільство, вважає Матті Маасікас, Посол ЄС в Україні, Голова Представництва ЄС в Україні. Він зазначає - країни Євросоюзу завжди зі скрипом сприймали ідеї щодо розширення союзу. Але повномасштабне вторгнення Росії в Україну все змінило.
"Коли Володимир Зеленський вперше спитав мене, коли Україна стане членом ЄС, я відповів "Сподіваюся, я доживу до цього дня". Зараз все змінилося докорінно. Президент Зеленський у березні підписав заявку до приєднання до ЄС, і вже в червні Європейський союз озвучить свій висновок щодо цієї заявки. У випадку з Боснією цей процес зайняв 2 роки, у випадку з Україною - 2 місяці", - говорить Матті Маасікас.
Одна з причин - у зміні громадської думки європейців. Зараз переважна більшість мешканців країн ЄС підтримують Україну, це вже вплинуло на уряди цих країн і може сприяти розширенню союзу.
Антон Кіркач, член правління АТ "КРЕДОБАНК"Якщо говорити про економіку, то головна перевага членства України в ЄС - змога долучитися до єдиного європейського ринку. Втім прийняття в ЄС не відбудеться так швидко, як нам хотілося б. Перед цим Україні доведеться провести серйозні реформи. Зокрема - судову.
"Європейські підприємці мають бути впевненими, що в Україні судова система працює так само, як у них, і в разі чого вони зможуть захистити свої інтереси. Тому коли ми говоримо про вступ до Європейського союзу, йдеться не тільки про економіку, а й про реформи, високі стандарти ЄС щодо якості товарів, екологічних стандартів тощо", - пояснює Матті Маасікас.
Фінансова підтримка міжнародних організацій вже зараз
Незалежно від того, чи візьмуть нас в Євросоюз, і як швидко це відбудеться, різноманітні європейські організації та уряди вже зараз долучаються до підтримки України. Наразі європейські та американські організації, які і раніше надавали Україні гранти, кредити та інвестиції, збільшують суми та розставляють нові акценти. Наприклад, ПРООН зацікавлені працювати з малим та середнім бізнесом, щоб мінімізувати вплив війни на ці структури.
"Це цеглинки, які необхідні для відбудови країни. Малий та середній бізнес - це джерело робочих місць, а в Україні надзвичайно важливо зберегти робочі місця, щоб підтримати людей та економіку" - каже Христофор Політіс, представник Програми розвитку ООН.
ПРООН має намір створити фонд для підприємців, які були змушені зробили релокацію зі Сходу та Півдня, щоб підтримувати їх фінансово. Головна мета - щоб біженцям, які виїхали з країни через війну, було де працювати в Україні, коли вони повернуться. За різними підрахунками, таких 5-6 мільйонів.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) також концентрується на тому, щоб підтримати приватний сектор в Україні. Наразі вони працюють над тим, щоб спростити процедуру погодження проектів та пришвидшити її. У організації розуміють, що війна в Україні матиме наслідки для всього світу - зокрема тому, що Україна була одним з найбільших постачальників сільськогосподарської продукції. Разом з низкою українських банків IFC активно працюють над підтриманням критичного експорту та імпорту в Україні.
Василь Хмельницький і Тарас КицмейУ організації виділяють три головні напрямки, за якими вони спрямовуватимуть кошти: 1. Відновлення логістичних ланцюжків поставок товарів; 2. Глобальна харчова безпека; 3. Проблема переселенців та зруйнованого житла.
"Ми почали з того, що підтримали наших існуючих клієнтів - особливо тих, які або експортували, або виробляли критичні продукти. Наприклад, Галнафтогаз, якому треба було терміново переорієнтуватися на європейський ринок, замість ринків росії та Білорусі. Багато зусиль спрямували, щоб допомогти фермерам", - говорить Олена Волошина, керівниця діяльності IFC в Україні.
Потужне вливання фінансів в Україну відбувається і зі сторони Європейського банку реконструкції та розвитку. В березні ЄБРР виділив Україні 2 мільярди євро. Окремо банк виділяє кошти для підтримки Укренерго та ряда українських банків. Ті, в свою чергу, допомагатимуть бізнесам, які постраждали від війни.
"За Trade Facilitation Programme ми працюємо з 10 банками в Україні, в сукупності це 320 мільйонів євро. Також зараз ми знаходимося на фінальній стадії переговорів щодо видачі кредиту Нафтогазу в 300 мільйонів євро. І також маємо закінчити кредитний договір з Укрзалізницею на 50 мільйонів - це підтримка їхньої ліквідності, - розповідає Ірина Кравченко, заступниця Голови ЄБРР в Україні, - На підході ще дві транзакції - ми дамо 100 мільйонів євро фінансування аграрному сектору, харчовим та медичним компаніям".
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) також включилося в допомогу Україні та розширює свої грантові програми. Вони зняли обмеження щодо галузей бізнесу, які можуть підтримати грантами на розвиток.
"Якщо раніше ми говорили про зростання, то зараз - про спасіння економіки, про утримання її колишнього рівня та утримання ринків", - говорить Наталя Петрова, заступниця керівника однієї з Програм USAID.
Наразі українським бізнесам треба розвивати свій потенціал та виходити на світові ринки, вважають в USAID. Зокрема, меблеві бізнеси мають великий потенціал до експорту своєї продукції.
Потужну підтримку Україні надає і Ізраїль. Це країна, яка постійно живе у стані війни, але навіть за таких умов розвиває свою економіку. Три напрямки, у яких Ізраїль планує допомагати Україні - це медичний, сільськогосподарський та IT-сектор. Наприклад, у березні на Львівщині розгорнули ізраїльський польовий госпіталь, де отримали допомогу вже сотні людей.
Катерина Рожкова - Національний Банк України"Економічна ситуація в Україні надзвичайно складна через війну. У Ізраїля був схожий досвід, ми можемо дещо порадити, але не треба намагатися повторити все один в один. Кожна країна має йти своїм шляхом. Я переконаний, що Україна знайде власний вихід з цієї ситуації і відбудує економіку", - говорить Михайло Бродський, посол Ізраїлю в Україні.
Ще один урок, який українці могли б перейняти у Ізраїля - як побудувати тісні зв'язки зі своєю діаспорою.
"Сильна Україна не обов’язково означає, що всі українці повернуться. Іноді ті, хто лишається за кордоном, може зробити більше, аніж ті, хто повернувся", - вважає Бродський.
Подальша відбудова та більш масштабні інвестиції: питання контролю
Наразі світ допомагає Україні, але йдеться поки що не про відбудову, а про пітримання економіки, щоб держава, її бізнеси та населення могли протриматися до перемоги. Але згодом постане більш серйозне питання - Україні потрібні будуть сотні мільярдів євро на повну відбудову інфраструктури та бізнесів.
Європа та Америка готові надавати такі кошти. Наприклад, 18 травня Єврокомісія оприлюднила програму відбудови України "Rebuild Ukraine". Ключовими складниками програми стануть гранти, позики та інвестиції. Головне питання - як витратити їх найбільш ефективно, і хто буде це контролювати.
"У світу вже є певний досвід того, як відбудовувати міста та країни після війни. Є позитивний досвід - наприклад, відновлення після Другої світової війни. І менш успішний - наприклад, досвід відбудови Афганістану або Кувейту. Україні важливо не повторити їхніх помилок", - говорить Юлія Мінчева, лідерка проєктів "Вокс Україна".
Організація, яку вона представляє, 8 квітня опублікувала "Нарис про відбудову України" - це концептуальна записка про те, як має виглядати повоєнна відбудова України, створена американськими, шведськими та українськими економічними експертами. Він містить 6 ключових принципів: 1. Країна має рухатися до Євросоюзу;
2. Має бути створена автономна та незалежна агенція, яка буде координувати весь потік коштів в Україну з різних ресурсів. Це необхідно щоб ефективно використати сотні мільярдів доларів допомоги, яку планує отримати Україна на свою відбудову;
3. Україна має бути "власником" програми відбудови і бути відповідальною за неї. Мешканці України на різних рівнях мають бути активно залученими в цей процес;
4. Сприяти відбудові потрібно не тільки грошима, а й технологіями. Щоб Україна стала ще кращою, аніж до війни - інклюзивною, зеленою та енергоефективною. Про це важливо подумати заздалегідь;
5. Акцент має бути на грантах, а не кредитах;
6. Цифровізація, діджиталізація та зелена економіка мають бути в пріоритеті. У Нарисі описані три джерела, де можна взяти кошти на відновлення України:
- Від тих проектів, які вже зараз працюють в Україні - Світового банку, міжнародних організацій;
- Персональні домовленості з країнами щодо допомоги. Мають бути місцеві ініціативи на рівні області - наприклад, коли Житомирська область домовляється з умовною Естонією про відбудову конкретного об’єкта.
- Заморожені активи росіян - як держави, так і персональних осіб. Але це довгий і складний юридичний процес, який може тривати роками.
Юлія Мінчева відмічає - коли Україні потрібні будуть дуже великі кошти на крупні інвестиційні проекти, державі потрібно буде довести, що ми можемо використати їх ефективно.
"До нашої попередньої кредитної історії є питання - бували ситуації, коли Україна підписувалася під певними зобов’язаннями, але не виконувала їх. Від такого підходу треба відмовлятися, бо нам не будуть давати гроші. Треба розуміти, що світ житиме не тільки війною в Україні, а й своїми проблемами, інфляціями, дефіцитами. І якщо виникнуть будь-які сумніви у ефективному використанні коштів, європейські виборці можуть поставити питання перед своїми урядами, чи варто допомагати Україні", - говорить вона.
Ірина Кравченко з ЄБРР також каже, що крім перемоги у війні, щоб отримати великі суми по так званому "плану Маршалла", треба буде виконати велике "домашнє завдання".
"Як зробити так, щоб отримані кошти використалися ефективно - це наразі велика дискусія. Це дуже непроста задача. Буде дуже багато вимог, які доведеться виконати, щоб отримати гроші - зокрема не тільки давати обіцянки, що реформи будуть реалізовуватися, а й реально їх реалізовувати. Має бути координаційна платформа, яка допоможе контролювати, на що пішли гроші і як їх використовують", - говорить вона.
Місяць тому Український Інститут Майбутнього розробив документ "Україна 2022. Як не втратити шанс стати сильною державою". Засновник Інституту Вадим Денисенко наголошує: коли ми говоримо про відбудову країни, йдеться не тільки про економіку, а про стратегію та світогляд. Про те, якою Україна буде через 30-40 років: відсталою корупційною та аграрною країною, чи сучасною, розвиненою та цифровою?
Наталя Петрова, керівниця програми Конкурентноспроможна економіка Украіни USAID"Ми можемо перетворитися на умовну Німеччину або Японію. А можна перетворитися на Афганістан, куди після війни також вливалися величезні гроші, але це не принесло результату. Найгірше, що може з нами трапитися - це якщо ми будемо відбудовувати економіку такою, як вона була до 24 лютого. Або ми будемо думати про економіку 2050 року, або шансів йти вперед у нас майже немає", - говорить Вадим Денисенко.
Він вважає, що для ефективної будови країни потрібно докорінно змінити систему управління держави, подолати корупцію, повернути населення, змінити підходи до зовнішньої політики та побудувати нові принципи побудови економіки:
"Після війни у нас буде вікно можливостей, яке триватиме до року. Мусимо не прогавити цей шанс. Ми маємо величезну мобілізацію суспільства та кредит довіри до влади. Треба не сповзти до авторитаризму та перезавантажити владу. А ще розуміти, що дива за один рік не відбудеться, і справжнє перетворення країни варто очікувати десь через 5 років. Швидких результатів чекати не варто", - говорить Вадим Денисенко.
Бізнес: курс на експорт та інновації
Від того, наскільки український бізнес адаптується до військових реалій, та який його відсоток втримається на плаву під час війни, також залежатиме швидкість відбудови країни та її економічний розвиток.
"На початку війни за нашими підрахунками зупинили свою діяльність 37% українських бізнесів, зараз таких - 17%. Тобто бізнеси потроху відновлюються. Але 60% підприємств досі працюють нижче довоєнної потужності. Зараз відновлення бізнес-процесів уповільнюється. Це говорить про те, що ми досягли плато - і цьому є багато причин, пов’язаних з руйнуванням логістичних ланцюжків, зниженням внутрішнього попиту на товари та послуги та виїздом з країни робочої сили", - говорить Катерина Рожкова, перший заступник Голови Національного банку України.
За її словами, малий та середній бізнес відновлюється повільніше, аніж крупний, і такі підприємці змушені зменшувати зарплату своїм працівникам, бо їхні прибутки впали. Відповідно - знизилися і надходження до бюджету. На найближчий час Мінфін прогнозує, що дефіцит держбюджету складатиме 5-7 мільярдів доларів на місяць.
"Наразі цей дефіцит покривається за рахунок надходжень від наших країн-партнерів, в різних формах - гранти та позики під різну ставку. Всього за час війни ми отримали 5,6 мільярдів доларів, і всі ці кошти пішли в бюджет", - говорить Катерина Рожкова, - 18 травня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС пропонує нову допомогу Україні до 9 мільярдів євро у 2022 році. Тобто на короткострокову перспективу наші партнери нас підтримують".
Незважаючи на це, за даними Нацбанку, у квітні інфляція в Україні становила 15,9%, а до кінця року вона може перевищити 20%. Для порівняння, навіть у найскладніший "ковідний" 2020-й рік інфляція становила лише 5%. Одна з галузей, на яку Україна має продовжувати робити ставку, щоб підняти економіку - інформаційні технології. На цьому сходяться чи не всі спікери Spring Business Forum.
Юлія Мінчева, лідерка проєктів "Вокс Україна""До війни в Україні був дуже розвинений IT-сектор, варто рухатися в тому ж напрямку. Цифрова інфраструктура - одна з найсильніших галузей, яку можна використати для відбудови України", - вважає Христофор Політіс, представник Програми розвитку ООН.
Про те, що IT-кластер може стати потужним важелем для відбудови України, говорить і Михайло Бродський, посол Ізраїлю в Україні. Саме таким шляхом пішов свого часу Ізраїль, але там інформаційні технології спочатку почали потужно використовувати для оборони, і тільки потім вони перейшли у громадський сектор.
"До війни більше половини аутсорсингових послуг для Ізраїлю виконували українці. Майбутнє української економіки значною мірою залежить від IT-сектору, тому потрібно повернути своїх спеціалістів", - вважає Бродський.
За його словами, наразі існує певна загроза для українського IT-сектору, пов’язана з безпекою даних, але вона існуватиме лише в короткостроковій перспективі. В довгостроковій - з індустрією все буде добре, бо галузь цифрових технологій дуже гнучка. Про певні труднощі в IT-індустрії говорить і Тарас Кицмей, власник компаній "Softserve", чий штат - близько 13 тисяч спеціалістів в українських та міжнародних офісах.
"За 1 квартал цього року IT-індустрія в Україні мала 2 млрд виручки, ріст склав +45%, в порівнянні з першим кварталом минулого року. Але ми постали перед питанням - як розвивати бізнес, і водночас допомагати країні. Деякі клієнти з переконань безпеки відмовилися працювати з Україною. У нас були ситуації, коли проект на 200 людей злітає протягом години", - говорить Тарас Кицмей.
За час війни його компанія профінансувала 3200 релокацій сімей своїх працівників в межах України, і ще 1200 - за її межі. Softserve витрачає 500 тисяч доларів на місяць на зарплати працівників, які пішли воювати в ЗСУ. За словами Тараса, наразі найбільша загроза для IT-галузі в Україні - якщо спеціалісти не повернуться додому з європейських міст.
"Люди пробули в інших країнах вже три місяці. Якщо пробудуть там стільки ж, вони стануть там податковими резидентами, і витягнути звідти їх буде важко. Але потрібно робити все, щоб вони поверталися, платили податки в Україні і лишалися тут", - говорить він.
Щоб вижити, український бізнес повинен орієнтуватися на міжнародні ринки. Наразі це - порятунок для України, який дасть можливість бізнесам втриматися, платити податки та заводити в країну валюту, вважає Ростислав Кісіль, власник Meest group. Його компанія працює в 44 країнах світу та за три місяці привезла в Україну 5000 тонн гуманітарних вантажів. Станом на кінець травня в Meest змогли відновити лише 30% бізнесу в Україні.
"Ми не віримо, що навіть при сприятливій ситуації в Україні ми зможемо до кінця року повністю відновити бізнес тут. І навіть після того, як Україна переможе, часи будуть непростими. Люди стануть більш заощадливі, середній чек падатиме, а значить темпи розвитку бізнесів впадуть. Тому кожен український бізнес має зараз орієнтуватися на ЄС, США та Азію. А значить - перепрофілюватися, технологічно модернізуватися. Має бути державна підтримка, щоб зробити виробництво більш технологічним, щоб українська продукція була конкурентна з європейськими компаніями. Скасування мита для наших товарів не означає, що всі в Європі кинуться їх купувати", - говорить Ростислав Кисіль.
Інша важлива умова для втримання економіки України на комфортному рівні - інвестиції. Поки що міжнародні інвестори не поспішають завалювати нас грошима.
Учасники Весняного Ділового Форуму"На травень нашою задачею було втримати наявний бізнес. Про нові інвестиції поки ніхто не говорить, - говорить Володимир Лавренчук, директор азербайджанської компаній Neqsol holding, якій належить Vodafone Україна. - На прикладі Водафон, можу сказати, що просто щоб підтримати наявний бізнес сьогодні, треба інвестувати 1,5 мільярди грн у поновлення зв’язку та підтримку роботи мережі і 330 млн - у безкоштовні послуги для клієнтів. Про прибуток не йдеться".
За його словами, зараз акції українських компаній впали на 37-57%. Інвестори могли б їх придбати на апсайді, але таких угод майже не відбувається. Інвестори бояться ризикувати.
"Для великих компаній маржа не є визначальним фактором, головний фактор - надійність. А її зараз забезпечити ніхто не може, бо війна. Тому ми поки купуємо лише військові облігації", - іронізує Володимир Лавренчук.
Підприємець Василь Хмельницький, який навіть під час війни продовжує будувати індустріальні парки у Білій Церкві та у Львові, наголошує - майбутнє України буде залежати від того, наскільки підприємці будуть креативними, сучасними, чи будуть вони створювати нові проекти та наскільки Україна буде вкладатися в освіту і розвиток кадрів.
"Якщо говорити про IT-сферу, у нас дуже багато аутсорсерів, але дуже мало стартапів. Нам треба створити центри, де можна по-новому навчати людей, щоб підвищити якість людського капіталу, - пояснює Хмельницький. І додає: - Усі говорять про план Маршалла. Але ніхто не буде нам давати жодні кошти, якщо ми самі не почнемо працювати. Якщо ми просто будемо чекати грошей, їх не буде. Тому ключові важелі у відбудові України - це промисловість, інновації та люди".