Яку вигоду отримує Китай від російсько-української війни
Результат голосування по резолюції Генеральної Асамблеї ООН за засудження вторгнення Росії в Україну на екрані під час засідання в Нью-Йорку, 24 березня, 2022. Китай утримався від засудження Росії.Китайський кризовий менеджер Сі Цзіньпін
Після світової фінансової кризи 2008 року Китаю довелось змінювати економічну модель – Пекін більше не міг спиратися лише на експорт як єдиний драйвер розвитку. Новим джерелом росту стали інвестиції, зокрема закордонні. З моменту свого обрання генсеком ЦК Компартії у 2012 році Сі Цзіньпін розпочав глобальну інфраструктурну ініціативу «Один Пояс Один Шлях»; Китай став щедро роздавати мільярдні кредити по всьому світу; Пекін почав агресивно скуповувати західні корпорації, придбавши такі культові компанії як Volvo, Motorola та німецького виробника робототехніки KUKA. Економічна експансія посилила політичні амбіції КНР.
Стрімке зростання прямих іноземних інвестицій з Китаю та Гонконгу після 2008 року, в млрд $Підтримавши економічний ріст, Сі Цзіньпін запустив новий курс КНР під гаслами «китайської мрії» та «великого відродження китайської нації». Фактично сучасний Пекін повторив власний історичний досвід – коли сильний і багатий імперський Китай під час правління династій Тан, Мін і Цін починав економічний експансивний рух, поступово стаючи азійським лідером.
Головною метою та першим кроком «відродження китайської нації» було назване возз’єднання з Тайванем.
Президент Китаю Сі Цзіньпін під час прийому на честь Національного дня Китаю, 30 вересня 2019 р.Але у 2022 році Китай знову опинився в епіцентрі кризи – по-перше, через негативні наслідки пандемії COVID-19 та постійну практику локдаунів; по-друге, інвестиції перестали бути надійним джерелом розвитку для китайської економіки – фінансова бульбашка будівельної індустрії КНР луснула у 2021 році; по-третє, російсько-українська війна різко підвищила глобальні ціни на ресурси (від імпорту яких залежний Китай) і вдарила по обсягам світової торгівлі.
У квітні китайська економіка остаточно обвалилася – ріст експорту впав із 14,7% у березні до 3,9% у квітні, промислове виробництво скоротилось – індекс менеджерської активності PMI втратив 2%, споживання зменшилось на 11%. Об’єми кредитування скоротилися в два рази в порівнянні з 2021 роком. Вже очевидно, що цьогорічні цільові показники зростання ВВП КНР у 5.5% не будуть виконані.
Індекс PMI промисловості Китаю – показник ділової активності та стану економіки, що складається на основі опитування менеджерів 400 найбільших компаній. Якщо значення показника нижче за 50%, це означає суттєві сповільнення ділової активності в країніСі Цзіньпін, який повністю консолідував владу в своїх руках і оголосив нову епоху в історії Китаю після історичної резолюції 2021 року, має вирішити питання економічного зростання найближчим часом та вивести КНР із кризи, тому що інакше рівень незадоволення владою у суспільстві зростатиме – для китайців соціально-економічний добробут легітимізує керівництво. У західних медіа вже з’явились чутки, що Сі невдовзі втратить свій пост через економічні проблеми, а його місце займе більш прагматично налаштований щодо США прем’єр Лі Кецян.
Саме тому КНР зараз стоїть перед історичним вибором і пошуком найбільшої вигоди: 1) піти на зменшення політичних амбіцій, врегулювати конфронтацію зі США й шукати нові економічні можливості в якості молодшого партнера в двосторонньому співробітництві; або 2) продовжити ставити політичні цілі над економічними та продовжити геостратегічну конкуренцію з Вашингтоном, намагаючись досягнути власного економічного лідерства в довгостроковій перспективі. Майбутній спосіб возз’єднання з Тайванем також залежить від цього вибору Пекіна.
Необхідно констатувати: у Китаю не залишається можливості постійно ховатись за нейтралітетом. Пекін в найближчому майбутньому буде змушений визначитись із своєю позицією у глобальному світі. Незалежно від того – продовжить свій термін при владі на 20-му з’їзді КПК «антикризовий» генсек Сі Цзіньпін чи ні. Зволікання з рішенням підриває світову стабільність і завдасть ще більших економічних втрат КНР.
Трансляція онлайн зустрічі президент США Джо Байден та глави Китаю Сі Цзіньпін на екрані у центрі Пекіна, 16 листопада 2021 р.Як Китай рибку в мутній воді шукає
На початку лютого КНР і РФ уклали ситуативний антиамериканський альянс. Його основою стало бажання Пекіна та Москви зменшити глобальний вплив США. Також країни відмовилися від підривної діяльності один проти одного.
Складно сказати, чи існує довгострокова раціональна стратегія у Москви, але у Пекіна вона точно є. По-перше, Китай розуміє, що він економічно слабший за США та не зможе самостійно конкурувати з Вашингтоном і його союзниками.
Китайські яструби справедливо вважають, що протистояння між Америкою та Росією у Європі відволіче частину американських ресурсів від стримування Китаю в Азії, де КНР сильно поступається США у військовому співвідношенні.
По-друге, глобальна криза через російське вторгнення до України відкриває нові можливості для Пекіна, котрі можуть вивести Китай на якісно новий рівень при сприятливій кон’юнктурі. Попри те, що Пекін зазнає значних економічних втрат, у всій ситуації для нього існують вигоди. Розглянемо основні чотири напрямки інтересів КНР.
Перший напрямок – глобальний. Економічна міць Китаю трималася на його функції «великої фабрики світу» в однополярній міжнародній системі, де головним бенефіціаром і гегемоном виступала Америка: США є основним ринком – першою економікою світу; розрахунки між країнами проводяться в доларах; американці впевнено утримують технологічне лідерство.
Взуттєвий магазин в Пекіні, 11 травня 2022 р.Сьогоднішній глобальний конфлікт розглядається Китаєм як «період стратегічної можливості», упродовж якого Пекін спробує не тільки створити свій макрорегіон у Азії, а навіть планує змагатися за світове лідерство зі США. При цьому КНР історично не воліє захоплювати інші країни силою, а фокусується на м’якій економічній і культурній асиміляції за допомогою інтеграції в єдиний господарський комплекс.
Китай не хоче більше залишатися «світовою фабрикою дешевих товарів» й сподівається в майбутньому зменшити економічні зв’язки та залежність від Америки. Пекін думає стати одним із центральних фінансово-економічних хабів планети, який використовує економічний важіль для досягнення геополітичних цілей. Проблеми світового порядку через війну можуть стати йому в нагоді.
КНР вже зробила низку кроків щодо прогресу в цьому напрямку:
– Пекін підписав із іншими азійськими країнами угоду про зону вільної торгівлі ВРЕП (всебічне регіональне економічне партнерство), фактично відкривши свій гігантський ринок для інших держав. Крім того, Китай активно розширює співробітництво в рамках таких груп РІК (РФ, Індія, КНР) і БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка);
Вантажні кораблі пливуть по річці Хуанпу , Шанхаї, 9 травня 2022 р.– КНР використала свій економічний вплив для посилення політичних позицій у Папуа Новій Гвінеї та на Соломонових островах. З’явилась інформація, буцімто Пекін планує побудувати військову базу на Соломонових островах, що розташовані поблизу Австралії. КНР в подальшому це заперечила, але Канберра була обурена;
– хоча юань залишається неконвертованою валютою, Китай вже проводить практику використання національної валюти для міжнародних розрахунків. За 2021 рік величина трансграничних платежів у юанях між Китаєм і іншими країнами зросла на 51.5%, склавши ￥79 трлн. З 2022 року Пекін почав використовувати юань для купівлі російських енергоносіїв, а також нафти з Саудівської Аравії. Таким чином створюється газоюань і нафтоюань. КНР буде далі намагатися інтернаціоналізувати свою валюту.
– попри очевидне технічне відставання від США, Китай постійно нарощує інвестиції у НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи) та має конкретні програми розвитку, як-от: «зроблено в Китаї 2025». Тільки цьогоріч Китай випустив свій власний авіалайнер C919, який стане більш дешевшим конкурентом Boeing та Airbus. Серед 500 найпотужніших суперкомп’ютерів світу, китайськими є 227, а американськими – 118.
Фото: EPA/UPGДругий напрямок – європейський. Китай підтримує ідею стратегічної автономії ЄС від США. Саме цю тезу генсек Сі Цзіньпін довів до президентів Макрона й Шольца під час нещодавніх телефонних перемовин. КНР конче необхідні європейські технології та ринок, натомість Пекін готовий надати кошти та відкрити європейцям доступ до власного ринку. Саме це було основною інвестиційного пакту між Китаєм і ЄС, який був заблокований у 2021 році через політичні чинники, як-от права людини в КНР, китайські персональні санкції, а також принципову позицію деяких лояльних до США європейських країн. Варто наголосити – найбільшим торговельним партнером ЄС є саме Китай: товарообіг між ними склав $732 млрд у 2021 році.
Третій напрямок – внутрішньо-економічний. Беручи до уваги глобальний хаос, Китай не зможе сподіватись на експорт до західних країн. Тому Пекін намагатиметься використати кризу як можливість і планує розвивати внутрішній ринок – стимулювати споживання товарів і послуг власним населенням. Дивлячись на західні санкції проти РФ, КНР вчиться на російських помилках і розуміє необхідність напрацювання власного економічного суверенітету. В разі зіткнення зі США, Пекін хоче бути заздалегідь готовим до санкційного тиску.
Фото: EPA/UPGПекін заявив про початок реформ з метою створення «об’єднаного національного ринку», який фокусуватиметься на розвитку та модернізації промисловості.
Ще однією цариною, куди Китай спрямує величезні інвестиції, стануть технології. КНР очевидно сповідається, що технологічне зростання стане драйвером соціально-економічного оновлення. Наприклад, тільки у розробку технологій big data Пекін планує вкласти $470 млрд до 2025 року.
Також КНР всіма силами намагається зберегти внутрішню стабільність і привабливість для іноземних інвестицій на тлі світового безладу. Поки Китаю це вдається – за перші чотири місяці 2022 року КНР отримала $70,6 прямих іноземних інвестицій – що на 20,5% більше за аналогічний показник 2021 року.
ПІІ до КНР. Китай – другий у світі отримувач іноземних інвестицій після СШАЧетвертий напрямок – російський. Китай зацікавлений у збереженні путінського режиму. Через війну зв’язки між РФ і західними країнами драматично зійшли нанівець. Більше тисячі іноземних компаній припинили діяльність у Росії. ВВП країни втратить до 15% цьогоріч. У Москви не залишилось іншого варіанту, окрім ситуативного та тимчасового геополітичного зближення з Пекіном, при цьому сама Росія тут виступатиме сировинним придатком. Цей варіант співробітництва вигідний Китаю на даному етапі, попри те, що в КНР вже звучить критика щодо близькості китайсько-російських відносин.
Перебуваючи у протистоянні зі США в Східній Азії, Китай вважає РФ своїм стратегічним тилом на півночі та партнером у Центральній Азії, що дозволяє йому сконцентруватися на трьох пріоритетних напрямах: 1) Тайвань; 2) Південно-китайське море, через яке проходить одна третина світового товарного трафіку; 3) Східно-китайське море, де розміщені спірні з Японією острова Дяоюйдао (Сенкаку).
На всіх цих напрямках збільшуються сили стримування Китаю, а США виступають його прямим геополітичним опонентом. У разі блокування американцями та їх союзниками Китаю в Південно-китайському морі, Пекін зможе використовувати континентальні простори РФ для транзиту своїх товарів.
Контейнеровози завантажуються в порту Ціндао.Згідно з дослідженнями американського політолога Яна Бреммера, Китай і Росія могли б розпочати конфлікт через право на володіння малозаселеними землями російського Далекого Сходу, та КНР теоретично атакувала б послаблену РФ при мовчазній згоді США. Але, вочевидь, Пекін і Москва знайшли спільний консенсус щодо цього питання та відклали його в довгий ящик. Однак треба об’єктивно сказати – Китай не забуває, що до 19-ого сторіччя вважав далекосхідні території своїми. Разом з тим наразі небагато країн дійсно хочуть співпрацювати з Китаєм. Більшість мають гарні відносини з Пекіном лише через матеріальну вигоду. Але РФ стала природнім молодшим партнером КНР через те, що обидві країни перебувають у геополітичному конфлікті зі США. Водночас, співпрацюючи з Росією, Китай отримує багато економічних бенефітів. Це і купівля енергоносіїв (природнього газу, нафти та вугілля) зі знижками, і доступ до всіляких російських ресурсів – від агропромислової продукції до рідкоземельних металів, і можливість разом із РФ розвивати Арктику та Північний морський шлях.
За чотири місяці 2022 року російський експорт до КНР зріс на 37,8%, склавши $30,5 млрд, хоча поставки з Китаю до РФ зменшилися. Також з’явилась новина про те, що КНР будуватиме завод з виробництва скрапленого природнього газу (СПГ) у російському Приморському краї. Вартість проєкту становить $7,5 млрд, потужності заводу забезпечуватимуть 10% від усього імпорту СПГ до КНР.
Поставки з Росії до Китаю в порівнянні з минулорічними показникамиПекін буде обережно включати економіку РФ до свого господарчого комплексу: торгувати в юанях, намагатися захоплювати ринки, з яких пішли західні компанії. Вплив Китаю в РФ безпрецедентно зросте. Для обходу можливих західних вторинних санкцій Пекін може використати «іранську схему», – коли для роботи з державою під західними санкціями Китаєм створюється банк – у іранському випадку «Банк Куньлунь», і активно використовується механізм імпорту через треті країни.
Також КНР продовжить отримувати російські військові технології. Насамперед це стосуватиметься гіперзвукової зброї, систем ПРО (протиракетної оборони) і ППО (комплекси С-300 та С-400), літаків, гвинтокрилів і двигунів. У майбутньому Китай сподівається сам витіснити РФ з глобального ринку зброї, задовольняючи попит третіх країн більш дешевими аналогами.
Китай дійсно несе короткострокові збитки через війну Росії проти України та щиро підтримує якнайшвидше завершення протистояння. Але на глобальному рівні в Пекіна також є шанси отримати певні довгострокові вигоди. Чи скористається він цими кризовими можливостями та чи дійсно вони у щось переростуть – покаже час.
Фото: EPA/UPG