Російські війська зайняли Попасну. Що це змінює на фронті?
Український солдат біля Попасної наприкінці квітняУкраїнські військові відійшли від міста Попасна на Луганщині, місто перебуває під контролем російських сил, повідомив голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай. Бої за Попасну тривали понад два місяці. Чим небезпечна втрата цього міста для української армії?
"Там зруйновано все дощенту. Тому наші відійшли на міцніші позиції, які підготували заздалегідь", - сказав Гайдай.
Президент України Володимир Зеленський в опублікованому 8 травня відеозверненні порівняв Попасну зі знищеним нацистами чеським селом Лідице і сказав, що від міста "не залишилося навіть попелу".
Декількома днями раніше в мережі з'явилося відео, зняте, мабуть, з російського військового дрону. На цих кадрах не видно жодної вцілілої будівлі.
Бої за Попасну
Попасна - відносно невелике місто на заході Луганської області, до війни там мешкало близько 20 тисяч людей. Під час війни на Донбасі у 2014 році місто переходило від одних до інших, але у результаті залишилося під контролем Києва.
Після підписання Мінських угод Попасна опинилася в прифронтовій смузі, іноді місто зазнавало обстрілів. Українські сили створили у Попасній та її околицях потужний укріпрайон.
Після російського вторгнення в Україну за Попасну почалися запеклі битви. Місто було атаковане на початку березня, і лише до середини квітня наступаючим військам вдалося пробитися до його центру. Але бої не припинялися.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Російська армія зосередила на дузі від Попасної до Ізюма й далі на північ величезні сили, йдеться у нещодавньому огляді американського дослідницького центру RAND, який цитує CNN. Деякі аналітики вважають, що Росія має там понад 50 батальйонних тактичних груп - по тисячі солдатів у кожній.
"Основні зусилля великої російської наступальної операції, ймовірно, будуть пов'язані з маневровими підрозділами, які підтримує така ж чи більша кількість артилерійських підрозділів. Вони будуть використовувати велику кількість касетних боєприпасів та артилерійських мін", - ідеться в огляді RAND.
Попри тижні артилерійських та ракетних обстрілів, російським військам не вдається прорвати українську оборону на Донбасі. Тільки коли українським військовим уже нема чого захищати, вони роблять тактичний відступ, щоб не потрапити до оточення, зазначають американські військові аналітики.
Саме це сталося у місті Кремінна у квітні.
"У Кремінній ми зрозуміли, що якщо просто триматимемося за землю, хлопці загинуть, а ворогові не буде жодної шкоди, тому ми перегрупувалися і пішли", - сказав голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
Чим небезпечна втрата Попасної для української армії?
Але у випадку із Попасною втрата цього населеного пункту може серйозно ускладнити становище українських військ на цьому напрямі.
Місто розташоване на височині, приблизно на 260 метрах над рівнем моря. Це вище за інші прилеглі міста - розташовані на північ Лисичанськ і Сєвєродонецьк, Світлодарськ на півдні і Бахмут на заході.
Після взяття Попасної всі ці міста опиняються у 30-кілометровій зоні обстрілу. Це максимальна дальність стрільби самохідної гаубиці 2С19 "Мста-С", що є основою російської дивізійної артилерії (при використанні далекобійного заряду).
Масовані обстріли та поступове видавлювання противника - тактика, яку використовує російська армія на другому етапі так званої "спеціальної військової операції". На першому етапі вона наголошувала на спробах швидкого прориву танковими колонами, але така тактика здебільшого виявилася невдалою.
Сєвєродонецьк і Лисичанськ - останні великі міста Луганської області, що залишаються під контролем України. Очікується, що російські війська посилять на них тиск. Як каже голова Луганської адміністрації Сергій Гайдай, у низці сіл під Сєверодонецьком склалася напружена ситуація, за населені пункти постійно точаться бої.
Захоплення Попасної дає російським військам можливість зайняти там плацдарм, перегрупувати сили та вибрати напрям для нового удару. Наприклад, одночасно з Ізюмським угрупованням наступати на Краматорськ та Слов'янськ з метою оточення українських сил на Сєвєродонецькому напрямку.
Фактор успіху теж важливий - російські прихильники "війни до переможного кінця" скучили за позитивними новинами, а повідомлення міноборони РФ та держпропаганди про взяття маловідомих українських сіл не викликали відчуття швидкої перемоги.
Але тут є і підводне каміння.
Чим загрожує ситуація з Попасною російській армії?
Військові стратеги не люблять такі виступи, як той, що утворився у випадку з Попасною. Просування клином углиб ворожої території сильно розтягує лінії постачання - простіше кажучи, ускладнює постачання боєприпасів, техніки, продовольства, введення підкріплень та вивезення поранених. І, що ще гірше, робить війська, що наступають, уразливими з флангів.
У противника виникає можливість і спокуса влаштувати "котел", завдавши зустрічних ударів з півночі та півдня - і чим довший виступ, тим складніше визначити напрямок контрнаступу. А українська армія має у своєму розпорядженні чималі резерви, які ще навіть не вступали в бій.
Небезпека української контратаки із наступним оточенням змушує російське командування тримати великі угруповання на флангах під Попасною, тоді як на інших фронтах помітно відчувається нестача військ. Продовжується наступ української армії на схід від Харкова у бік російського кордону - щоб зупинити його, російська армія змушена підривати мости.
Ще одна складність полягає в тому, що територію мало зайняти - важливо її утримати. Після захоплення Попасної російські війська, що наступають, опиняються в ситуації тих, хто обороняється - а важкої далекобійної артилерії в українській армії завдяки поставкам НАТО з кожним днем стає дедалі більше.
Пояснюючи здачу Попасної, українська сторона заявляла, що місто повністю зруйноване і там уже нема чого обороняти.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!