Бессарабський фронт проти України. Які цілі російських атак на Одещині

Відрізати південь Одещини і захопити Молдову. За інформацією української влади, саме такі плани зараз виношує Росія. Кремль ці закиди не коментує, але своїми діями в регіоні дає зрозуміти, що побоювання не безпідставні.
Історична місцевість Бессарабія охоплює більшість території сучасної Молдови і півдня Одеської області між Чорним морем та річками Дністер і Дунай. Протягом століть вона перебувала у складі різних держав або під їхнім контролем.
Тут, зокрема, довго панували Османська і Російська імперії та Румунія. Після Другої світової в Бессарабії закріпився Радянський Союз.
Цілком можливо, що зараз саме тут Кремль планує відкрити другий фронт у війні проти України.
Принаймні, обстріли як самої Одеси, так і півдня області російські війська вже суттєво посилили. Останній ракетний удар вони завдали ввечері 3 травня саме по інфраструктурі в Болградському районі області, що межує з Молдовою і Румунією.
Міст життя
Південь Одещини, власне землі історичної Бессарабії, з'єднує з північчю і столицею області міст через Дністровський лиман біля селища Затока. Ще один шлях - дорога "Одеса - Рені" є значно довшим, а його частина взагалі пролягає на молдовський території.
В кінці квітня - на початку травня міст біля Затоки став основною мішенню для російських ракет.
Його обстрілювали 26-27 квітня, а також вдень 2 травня. Речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук каже, що міст зруйнований і не експлуатувався ще після перших ракетних ударів.
Ця заява суперечить інформації, яку 28 квітня оприлюднив мер Ізмаїла Олександр Абрамченко про нібито відновлення залізничного сполучення між його містом і Одесою саме по мосту через Дністровський лиман.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Ізмаїл - стратегічно важливе місто на самому півдні Одещини біля кордону з Румунією. Воно має свій власний морський порт в акваторії гирла Дунаю.
Раніше "Укрзалізниця" повідомляла, що саме цей порт, а також сусідній в одеському містечку Рені, мають ключове значення для українського експорту.
В той час, як Росія заблокувала всі інші морські шляхи, Рені і Ізмаїл залишились єдиними напрямками для морського експорту, зокрема українського зерна. До війни саме водним шляхом відправлялось за кордон на продаж 95% української аграрної продукції.
Ще з середини березня "Укрзалізниця" звітувала, що працює над збільшення обсягів залізничного сполучення з південною Бессарабією саме з метою забезпечити експортний потенціал держави.
Крім того, по цьому маршруту до Румунії курсували безкоштовні евакуаційні потяги з українськими біженцями.
Тепер залізничне сполучення перервано. Речник ОВА Братчук каже, що мер Ізмаїлу "поспішив" з заявою про його відновлення. За його словами, міст не експлуатувався вже після перших обстрілів.

"Міст був зруйнований, він не придатний до експлуатації. Там певні роботи йшли, думали, що можливо щось вийде, але наразі міст не експлуатується. Був певний графік відновлювальних робіт у залізничників, але на жаль (не вдалось, - Ред.)...", - сказав він ВВС News Україна.
На думку колишнього міністра закордонних справ Павла Клімкіна, Росія свідомо прагне перервати сполучення з півднем Одещини.
"Цей міст відіграє дуже важливу роль для будь-якого постачання для всіх логістичних ланцюжків, - пояснює він ВВС News Україна і додає, - Росія цими обстрілами просто каже, що якщо ви будете його відбудовувати, то все одно ми його будемо руйнувати".
За його словами, українська влада має тепер шукати альтернативні шляхи транспортного сполучення.
Сергій Братчук чітко визначає основну мету дій країни-агресора. "Це спроба відділити південні райони нашої області від основної частини регіону", - впевнений він.
"Бесарабська народна республіка"
Схожі плани Кремль виношував ще з 2015 року. Принаймні Служба безпеки України повідомляла, що саме тоді запобігла створенню сепаратистського утворення на півдні Одещини. За планом зловмисників, міст біля Затоки, що зараз постраждав, також мав бути підірваний разом з ще одним мостом через Дністер на трасі "Одеса - Рені".
"Підірвавши ці два мости, Південна Бессарабія була би відрізаною від основної частини України. І потім з території Придністров'я мали зайти так звані "зелені чоловічки"... Планувалось створити "Бессарабську народну раду" і звідти розвинути свій наступ "Русской весни" в напрямку Молдови і Румунії. Ми поламали ці плани", - розповідав тодішній голова СБУ Василь Грицак.
За його словами, в квітні 2015 року група спецслужбовців на бронетехніці здійснила марш-кидок з Донеччини до Одеської області і встигла заблокувати дії російських агентів. Були проведені численні обшуки і затримані десятки підозрюваних.
"Чистки" одеського регіону від сепаратистів тривали ще декілька місяців. Основні організатори "Бессарабської народної республіки" Віталій Діденко і Олена Гліщинська були засуджені до тюремного ув'язнення.
Вже в червні 2016 року вони були звільнені в рамках обміну полоненими між Україною і Росією.
Спецслужби України наголошували, що розхитування ситуації на Одещині координувалось напряму з адміністрації президента Росії.
Відповідальним за це напрямок начебто був керівник департаменту АП Інал Ардзінба. Зараз він очолює міністерство закордонних справ самопроголошеної республіки Абхазія - підконтрольного Росії сепаратистського утворення на території Грузії.
Причетність Інала Ардзінби до заворушень в Україні російська влада заперечувала.
Зараз цей "діяч" активно коментує ситуацію в Україні і висловлює підтримку Придністров'ю, якому начебто загрожують "гарячі голови" з Києва і Кишинева.

Речник Одеської ОВА Сергій Братчук запевняє, що зараз ситуація в регіоні і настрої місцевого населення не дають підстав говорити про створення будь-яких "народних республік".
"Немає підстав сьогодні говорити про створення там будь-якої сепаратистської або іншої квазі-республіки. Жодних підстав немає з будь-якої точки зору", - каже він.
Водночас ексміністр Клімкін впевнений, що РФ не відмовилась від своїх планів взяти під контроль Бессарабію.
"В Росії є плани, для яких вони вже заздалегідь підібрали людей для призначення в окупаційні адміністрації", - каже він.
Мова, на його думку, може йти насамперед про роздмухування "народних невдоволень" в найбільш проросійських частинах Молдови - в Гагаузькій автономії і у невизнаній республіці Придністров'я.
Приводом може бути, наприклад, нещодавно ухвалене Кишиневом рішення про заборону георгіївської стрічки - одного з символів російської агресії проти України.
Молдавський плацдарм
"Кремль ухвалив рішення про напад на Молдову", - сповістила 1 травня британська газета "The Times" із посиланням на джерела в українській розвідці.
Там вказали, що напад може початися з перекидання російських десантних військ в Придністров'я з анексованого РФ Криму. Це буде суттєве підсилення для російського "миротворчого контингенту", що вже 30 років дислокується в ПМР (Придністровській молдавській республіці) і нараховує не більше двох тисяч людей.
В кінці квітня саме на цій території відбулося кілька терактів на військових об'єктах, в яких керівництво невизнаної республіки поспішило звинуватити українську сторону.
В Києві обвинувачення відкинули і заявили про сплановану провокацію для "нагнітання панічних та антиукраїнських настроїв".
"За задумом авторів (провокацій, - Ред.), вони мають виправдати війну на території України, чи залучити Придністровську Молдовську республіку до бойових дій. Або в якості території з певним мобілізаційним резервом, або ж як територію, з якої російські війська можуть проводити атаки на українську територію", - повідомило головне управління розвідки міністерства оборони України.

В самій Молдові запевняють, що поки що не бачать ознаки підготовки нападу на країну.
"Зараз немає ніяких ознак того, що для Молдови є небезпека. Ці висновки поділяє не лише молдовська влада, але й ключові наші міжнародні партнери", - повідомило молдовське міністерство оборони у відповідь на запит місцевих ЗМІ.
Водночас, Одеська обладміністрація зазначає, що вже вжила заходів для відбиття можливої атаки з західного кордону. Державний кордон на цьому напрямку взято під посилену охорону, відповідні бойові завдання отримані підрозділами ЗСУ, повідомив Сергій Братчук.
"Наступу з боку Придністров'я не буде. Якщо будуть збройні провокації, то в нас є чим відповідати", - категорично запевняє він.
Російський десант, за його словами, до Придністров'я просто не долетить. "Ми маємо право їх збивати над територією України. Це ворожі літаки, ворожий десант", - наголошує він.
Дипломат Клімкін закликає українську владу не діяти самостійно в цій ситуації, а координувати зусилля з владою Молдови і союзниками з НАТО. Спільна тактика обов'язково має бути відпрацьована, наголошує він.
На думку ексміністра, "придністровська операція" Кремля може початися тільки, якщо російським військам вдасться просунутись на напрямку до Миколаєва і Одеси. Поки що українські сили стримують їх біля Херсона.

Прорив на цьому напрямку автоматично підвищить ризики російської атаки на Молдову, а відповідно, захоплення всього українського півдня.
"Російська гра буде на дестабілізацію Молдови і, дійсно, на можливе відкриття тут другого фронту проти України", - вважає Клімкін.
Влада РФ свої агресивні наміри спростовує. Але при цьому російській міністр закордонних справ Сергій Лавров публічно радить молдовській владі "потурбуватися про своє власне майбутнє", оскільки країну начебто "затягують у НАТО".
Дивлячись на агресивні дії Кремля в Україні подібні "поради" сусіднім країнам виглядають доволі зловіще. Тим більше, що навіть за день до вторгнення, та й навіть вже після 24 лютого Лавров публічно заперечував, що РФ вдереться і вже вдерлась в Україну.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!