Руки Москви: що чекає фракції колаборантів у місцевих радах
ОПЗЖАгентура Москви
Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації чимало депутатів місцевих рад від ОПЗЖ почали співпрацювати з ворогом. Саме на місцевих зрадників і опирався Кремль у своїх планах захопити Україну. За даними Головного управління розвідки Міноборони, на окупованих територіях росіяни хотіли створити фейкові утворення на кшталт «ЛДНР» саме на базі місцевих рад.
Зараз окупанти готують на тимчасово окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей так звані «референдуми».
Для цього, зокрема, у Енергодарі Запорізької області депутат міської ради від ОПЗЖ Андрій Шевчик 27 березня створив так звану «громадську раду самоорганізації населення». У Мелітополі окупанти викрали чинного мера Івана Федорова і призначили новим керівником міста депутатку від «Опозиційного блоку» Галину Данильченко.
Андрій Шевчик від 'ОПЗЖ', котрий в Енергодарі підтримав окупантівКолаборантка встигла «прославитись» тим, що сприяла викраденням директорів місцевих шкіл та змушувала їх переходити російську шкільну програму. Після відмов педагогів катували.
У Херсонській області, зокрема у містах Нова Каховка та Генічеськ основу колаборантів склали представники «Опозиційного блоку». У Херсоні окупантів підтримав колишній міський голова міста та народний депутат України Володимир Сальдо. 21 березня у місті був застрелений його помічник Павло Слободчиков. У 2020 році Слободчиков балотувався до міської ради Херсона від Партії «Блок Володимира Сальдо» – однієї з партій, що потрапили під санкції РНБО.
На Харківщині у перші дні війни мер міста Куп’янськ Геннадій Мацегора – також представник ОПЗЖ – здав місто ворогу. А в окупованому Ізюмі депутат від ОПЗЖ Анатолій Фомачевський, показав окупантам, незахищену стежку для нападу на сили оборони міста.
Геннадій Мацегора20 березня 2022 року РНБО ухвалила рішення призупинити діяльність 11 проросійських політичних партій: «Опозиційної платформи – За життя», «Партії Шарія», «Наші», «Опозиційного блоку», «Лівої опозиції», «Союзу лівих сил», «Держави», «Прогресивної соціалістичної партії України», «Соціалістичної партії України», «Соціалістів» та «Блоку Володимира Сальдо».
Що робити з місцевими радами?
Після рішення РНБО Міністерство юстиції подало позов до суду щодо заборони ОПЗЖ та інших проросійських партій. У разі позитивного рішення суду, фракції цих партій у місцевих радах мають розпустити. Таким чином, у частині громад на Півдні та Сході України кількість місцевих депутатів в окремих радах може зменшитись на 30-80%. І це проблема, адже такі ради стануть неповноважними.
«Справді, відповідно до статті 1 та 45 Закону «Про місцеве самоврядування» депутатів має бути (не менше, – LB . ua ) 2/3 від складу, але при тому закон припускає можливість працювати раді з меншою кількістю депутатів, зокрема 50%+1. Крім того, в умовах війни ускладнене поповнення лав депутатів, адже для заміни депутатів, які вибувають, потрібна робота територіальних виборчих комісій, а також резерв кандидатів», – розповів директор програм практичної політики Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай.
Олександр СолонтайУ інтерв'ю LB.ua голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету ВР з питань місцевого самоврядування Віталій Безгін повідомив, що втратити повноваження може 91 місцева рада.
У зоні ризику прифронтовий Миколаїв. Серед 54 депутатів міської ради 21 представляє проросійські сили – 16 представників ОПЗЖ і ще п'ять – «Партії Шарія».
Схожа ситуація і в Одеській міській раді. Серед 64-ох депутатів, 18 – представники ОПЗЖ і шість «Партії Шарія»..
В Одеській обласній раді з 84 депутатів, 24 представляють ОПЗЖ і шість «Партію Шарія».
Хоч ці ради можуть бути неповноважними, але депутати зможуть приймати рішення. Бо для того, щоб провести сесію та ухвалити рішення місцевій раді достатньо мати кворум 50% + 1 один від загальної чисельності.
«Щоб сесія була правомочною і можна було прийняти рішення у сесійній залі достатньо, щоб кількість депутатів була понад 50% від загальної чисельності. 2/3 депутатів потрібно лише для вираження недовіри голові ради та відчуження земельної ділянки», – пояснив старший аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.
Фото: Донецький прес-клубУ 17-ти громадах, які розташовані у Донецькій, Луганській та Запорізькій областях ситуація гірша: там представники проросійських партій складають понад 50%. Місцеві ради у цих громадах не зможуть навіть зібрати сесію.
Найбільше їх на Донеччині – 13. Це Великоновосілківська селищна рада – там представники партій, які потрапили під санкції РНБО складають 61,5%, Волноваська районна рада – 66%, Дружківська міська рада – 70%; Костянтинівська міська рада – 79%; Краматорська районна рада – 53%; Курахівська міська рада – 65%; Миколаївська міська рада - 53%; Новогродівська міська рада – 50%; Селидівська міська рада – 53%; Сіверська міська рада – 63%; Слов'янська міська рада 52 %, Соледарська міська рада – 53%.
На Луганщині таких рад три: Кремінська міська рада – 53 %, Сватівська районна рада – 50% та Сіверськодонецька районна рада – 52%.
У Запорізькій області теж три: Бердянська міська рада – 50%, Костянтинівська сільська рада – 57% та Приазовська селищна рада – 61%.
Втрата повноважності для обласних чи районних рад не особливо вплине на життя українців. Усі рішення щодо змін до бюджету та передачі майна під час воєнного стану приймають обласні та районні військові адміністрації.
«Наразі у військової адміністрації є всі повноваження з приводу розподілення бюджету. Достатньо розпорядження голови військової адміністрації для того, щоб питання з бюджетом вирішувались. Немає потреби збирати комісію бюджетну і немає потреби збирати задля цього сесію», – пояснила голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко.
Тетяна Єгорова-ЛуценкоА от з місцевими громадами більш складна ситуація. У громадах, де кількість населення складає понад 10 тисяч осіб, депутати можуть вийти з фракцій та створити нові. А от у громадах з населенням до 10 тисяч депутатів обирають за мажоритарною системою. Для їх заміни потрібна робота територіальних виборчих комісій та проведення виборів в округах, що в умовах війни нереально.
«Якщо у громадах, де населення складає понад 10 тисяч осіб депутати із заборонених партій можуть вийти з фракції та створити свою депутатську групу чи нову фракцію і вони далі залишаться депутатами то у сільрадах до 10 тисяч питання кількості депутатів є критичним. Там потрібні вибори, бо депутатів обирають не по списку, а за мажоритарною системою. Якщо у таких громадах не буде, 50%+1 місцевих депутатів громада буде взагалі паралізована», – пояснив Олександр Солонтай.
Експерт з місцевого самоврядування Асоціації міст України Євгеній Шаповалов розповів, що вихід пропонує постанова Кабміну № 252.
«Вона надає право виконкомам місцевих рад, а вони, нагадую, є лише у радах територіальних громад, право вносити зміни до рішень про бюджет та місцевих програм. Для цього не треба збирати ні сесії, ні депутатські комісії. Фактично ключові рішення вже можна приймати без рішення сесії», – розповів Євгеній Шаповалов.
Євгеній ШаповаловТакож він додав, що на даний час у першому читанні парламент проголосував законопроєкт №7269, який значно спрощує можливості прийняття рішень місцевими громадами під час воєнного стану.
Як розв'язувати проблему
Щоб розв'язувати проблему народні депутати розглядають два варіанти.
Перший: в усіх громадах, де є понад 50% складають представники партій, чию діяльність призупинили, створити ВЦА. Цей варіант використовували ще до початку повномасштабного вторгнення. У травні минулого Слов'янську депутати трьох проросійських фракцій «Наш край», ОПЗЖ та «За мир і розвиток» Нелі Штепи створили штучну кризу – відмовились ухвалювати бюджет міста. Ситуацію вирішили за рахунок створення ВЦА.
«Варто додати до повноважень президента право указом впроваджувати військову адміністрацію там, де більшість депутатського корпусу представлена забороненими партіями. Мені здається, це єдиний вихід. Тоді ми перекрили б усі 19 громад, точніше ще 17, які залишилися. І питання повноважності рад, де високе представництво заборонених партій, буде знято», – розповів Віталій Безгін в інтерв'ю Lb.ua.
Віталій БезгінВже зараз ВЦА діє у Кремінській, Краматорській та Дружківській громадах.
Другий варіант стосується тих рад, де представники заборонених партій складають третину депутатів. Він полягає у тому, щоб зменшити кількість депутатів, які потрібні для повноваження ради з ⅔ до ½ від загальної кількості.
Олександр Солонтай вважає, що другий варіант більш прийнятний для вирішення проблеми.
«Він зберігає можливості місцевого самоврядування, які відсутні у ВЦА. Щодо ВЦА то слід розуміти, що вони потрібні для війни, тому їх ефективно застосовувати на обласному рівні, а на рівні громад найкраще для людей – місцеве самоврядування. Вояки мають воювати, а місцеві лідери вирішувати місцеві проблеми, це найбільш ефективний шлях», – переконаний експерт.
Олександр Клюжев не бачить проблеми у ситуації, яка склалась. За його словами, через те, що депутати вийдуть з фракції партії, діяльність якої призупинили, вони не перестануть бути депутатами, а рада – повноважною.
«Депутат просто виходить з фракції і переходить у депутатську групу чи нову фракцію. Кількість депутатів не змінюється. Вони і далі будуть представляти свої громади», – упевнений експерт.
Клюжев вважає, що позбавляти мандатів усіх депутатів заборонених партій не потрібно. Бо частина з них не зрадила Україну, допомагає армії та ніколи не підтримувала проросійський курс. Експерт впевнений, що у цьому випадку повинна працювати правоохоронна система, яка повинна карати зрадників.
«З тими, хто працює проти територіальної цілісності, повинні працювати правоохоронні органи. Щоб не було ситуацій, як після 2014-го, коли не покарали винних. От є приклад Рубіжного. У багатьох громадах на Донеччині та Луганщині у 2020-му не було виборів, бо там запровадили ВЦА. А у Рубіжному, де балотувалися колишні організатори «референдуму» (який організували російські окупанти, – LB . ua ) ВЦА не створили. І вони перемогли на виборах. Незважаючи на те, що проти них роками були відкриті кримінальні справи. І зараз вони знову зрадили», – нагадав Олександр Клюжев.