Чи загрожує світу голод через війну Росії проти України?
Війна Росії проти України несе не лише руїну і смерть українцям та росіянам, але й гостру продовольчу кризу усьому світу, так само як і поширення бідності.
Парадокс у тому, що небагаті та дружні до Росії країни постраждають непропорційно більше Заходу, проти якого виступив Путін.
До війни Росія та Україна були великими продавцями харчів і посідали провідні позиції на світових ринках зерна та олії. А Росія до того ж є провідним продавцем нафти, нафтопродуктів та добрив, так само як і сировини для них - природного газу.
Тепер у цих поставках почалися збої, оскільки українські зернові порти заблоковані залишками російського флоту. І далі буде гірше.
Врожай цього року під питанням, оскільки замість насіння родючі українські чорноземи всіяні мінами та підбитими російськими танками, а фермери на тракторах постійно відволікаються від посівної на прибирання трофейної техніки.
Все це дуже погано передусім для небагатих країн, де люди витрачають на харчі більшу частину свого доходу. Світ щойно почав відходити від ковіду і торішньої посухи, тому ціни на харчі і до війни були рекордними.
Тепер вони злетіли до рівнів, небачених за всі 32 роки спостережень, - лише за березень майже на 13%, а за рік - від березня 2021 до березня 2022 - на третину.
І це не межа. ООН передбачає, що подальше зростання може становити щонайменше 8%, а може сягнути і 22%.
Український "тракторний батальйон" прибирає підбитий БТР у звільненому від росіян ТростянціЧерез війну дорожчають паливо для сільгосптехніки, перевезення вантажів морем і суходолом, кредити, добрива та склади. Зерна не вистачає ані людям, ані тваринам, тому зростають ціни і на м'ясо та інші харчі.
Чи загрожує світові голод? Ні, не загрожує.
"Навіть за найгіршого перебігу подій у світі буде достатньо харчів, аби нагодувати населення планети", - впевнені експерти дослідницького центру Bruegel.
Але буде важко, і їсти доведеться менше.
Проте голод загрожує лише найбіднішим країнам та таким, що перебувають у стані конфлікту, на кшталт Сомалі, Афганістану чи Ємену.
Менше за все постраждає багатий Захід, на боротьбу із яким Путін відправив війська в Україну.
Які країни потерпатимуть більше за інших
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Особливо важко доведеться бідним країнам у посушливих регіонах - на Близькому Сході та Північній Африці. Вони імпортують понад 90% усього продовольства, а найближчі постачальники для них - це Росія та Україна.
"Зі зростанням цін на базові харчі гуманітарна криза та політичні ризики будуть зростати. Востаннє, коли ціни були на такому високому рівні, все обернулося "Арабською весною", - нагадують дослідники із Bruegel.
10 років тому хвилі протестів та революцій призвели до зміни режимів у Лівії, Тунісі, Єгипті та Ємені, а також до війни у Сирії за участю Росії.
Цього разу кандидатами на жертви російської агресії проти України експерти Світового банку та ЄБРР називають Туреччину, Єгипет, Індію, Таїланд, Грузію, Вірменію, Південну Африку, Ліван та навіть Шри-Ланку.
Їм зараз особливо важко, оскільки вони дуже залежать від торгівлі із Росією та Україною, заробляють на туризмі, не бажають відкритого конфлікту із Заходом за порушення санкцій проти Росії і на додачу до всього цього переживають внутрішню економічну кризу, яка загрожує політичній стабільності.
Черги за пальмовою олією в ІндонезіїНаприклад, Єгипет є найбільшим у світі імпортером пшениці, а 20% туристів до війни приїжджали туди із Росії та України. Як і до Туреччини, яка до того ж на 93% залежить від імпорту нафти і на 99% - від імпорту газу.
Серед сусідів Росії найбільше постраждають не лише всі ті, хто купував у неї харчі та енергоносії, але й ті, звідки люди приїжджали на заробітки, оскільки приплив заробітчан до Росії і грошових переказів їхнім родинам скоротився.
Спочатку через валютні і транспортні обмеження, а потім - через гальмування російської економіки та санкції, падіння попиту на робочу силу, реальних доходів, валютного курсу та градусу терпимості до іноземців в Росії.
До війни перекази від тих, хто працював у Росії, складали приблизно четверту частину економік Таджикистану та Киргизстану, і майже десяту частину ВВП Узбекистану та Вірменії.
Всім їм буде важко.
Проте голод загрожує лише найбіднішим країнам, де тривають конфлікти, на кшталт Ємену та Афганістану.
Загалом, за даними ООН, ще до нападу Росії на Україну, 44 млн людей у 38 країнах були на межі голоду.
За підрахунками ООН, війна збільшить цю цифру щонайменше ще на 8 млн, а можливо, і на понад 13 млн - за песимістичного сценарію. Переважно йдеться про Північну Африку та Близький Схід.
Гармати замість олії та зерна
Росія є найбільшим експортером пшениці у світі, вона продає близько 33 млн тонн на рік. Україна постачає на світовий ринок 20 млн тонн пшениці.
Разом на Росію та Україну припадає до чверті світового експорту, але їхня частка у загальному споживанні є значно меншою, оскільки більшість країн забезпечують себе зерном самостійно.
У перервах між обстрілами фермери на Харківщині обробляють свої поля. Чи зможуть вони зібрати врожай - невідомоНаразі ООН прогнозує, що через війну світ не дорахується 5 млн тонн української пшениці та 3,5 млн тонн російської. Це лише 1% від світового споживання пшениці або навіть ще менше, якщо враховувати запаси у майже 300 млн тонн.
Частково компенсувати втрати допоможе гарний врожай в Аргентині та Бразилії, та й Росія поки що не скорочує, а нарощує експорт.
Щоправда, на тлі зростання цін кожна з цих країн може обмежити експорт, аби утримати внутрішню інфляцію під контролем.
Та й везти зерно із Південної Америки набагато дорожче, оскільки фрахт і паливо для суден подорожчали майже удвічі у порівнянні з минулим роком.
Гірше справи із іншими зерновими, а понад те - із соняшниковою олією. Тут перебої у поставках вже зумовили таке зростання цін, що мільйони людей у бідних країнах відмовляються від традиційної смаженої їжі вдома і переходять на вуличну їжу, приготовану на старій олії.
Так виглядала посуха 2021 року в АргентиніРосія та Україна забезпечують 57% світових поставок соняшникової олії у світі. Великими імпортерами цієї олії, крім країн ЄС, були Індія, Китай, Іран і Туреччина.
Тепер вони переходять на інші види рослинної олії, що ще більше "розпалює" ціни на світових ринках, на яких і без того був страшенний дефіцит через скорочення виробництва пальмової олії в Малайзії та торішню посуху в Канаді, Бразилії та Аргентині.
"Ні миру, ні процвітання"
За попередніми оцінками ООН, Україна втратила через війну 20-30% посівних площ і частину експорту.
Але є й похмуріші оцінки. У найгіршому випадку експорт впаде до нуля і весь вирощений врожай залишиться вдома, припускають експерти Bruegel, у найкращому випадку - скоротиться на третину. Але це можливо лише, якщо війна скінчиться дуже швидко.
"Повною мірою наслідки проявляться не раніше осені, коли зберуть врожай", - прогнозують автори дослідження.
Західні країни постраждають останніми.
"Якщо підготуватися заздалегідь, можна пом'якшити удар та гуманітарні наслідки дефіциту харчів. Великі виробники зерна, включно із ЄС, США та Австралією, можуть підготуватися. Тому що вони мають дуже ефективне сільське господарство і достатній запас вільних земель для збільшення посівної площі", - вважають дослідники.
Крім прямих збитків від вторгнення Росії до родючої України, є й непрямі наслідки, які можуть посилити продовольчу кризу.
Поки Захід допомагає Україні, йому не до Афганістану з Єменом. Кількість тих, хто потребує допомоги, зросла на мільйони, тоді як їжі стало менше, ціни на неї зросли, перевезення подорожчали, а гуманітарні допомогові бюджети залишилися незмінними або ж скоротилися.
Європа має великі резерви сільгоспземельЯкщо раніше Україна постачала зерно та олію для продовольчої програми ООН, то нині вона майже нічого не експортує. Більше того, вже близько мільйона українців отримали від ООН гроші на їжу, і найближчим часом організація планує у подібний спосіб підтримати 3,3 млн українців.
При цьому із заявленої ще до війни цілі зібрати 19 млрд доларів на допомогові програми у 2022 році, аби допомогти 137 млн людей уникнути голоду, продовольча програма ООН отримала від донорів менше половини.
Є й інші проблеми. Зростання цін на харчі розкручує загальну інфляцію, що змушує центробанки підвищувати облікову ставку. В результаті люди, країни та бізнес беруть менше кредитів, а ті, хто беруть, платять за позики більше. У багатих країнах це гальмує економічний розвиток, а бідним загрожує банкрутством.
Багато з них вже мають великі борги через пандемію, а близько 40 найбідніших країн опинилися у борговій кризі.
Навіть із низькими ставками їм було б важко збільшити боргове навантаження на майбутні покоління. А з високими - і поготів. Тому доведеться недоїдати.
Війна підірвала й світове зростання торгівлі товарами, від якої також залежать країни, що розвиваються. У ковідному 2020 році торгівля скоротилася на 5%, але минулого року відіграла втрати і зросла на 10%.
Світова організація торгівля розраховувала, що цього року зростання становитиме 5%, але тепер прогнозує лише 3% росту у найближчі два роки.
І все тому, що Путін розпочав наймасштабнішу війну в Європі з часів Другої світової і оголосив хрестовий похід проти Заходу.
"Історія вчить нас, що коли світова економіка розділяється на ворогуючі блоки, а до бідних країн повертається спиною, тоді немає ані миру, ані процвітання", - нагадала голова СОТ Нгозі Оконджо-Івела.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!