Getty ImagesЕнергосистема країни зазнала втрат, але в планах збільшення експорту в Європу. Як це можливо?
Як працює енергетична система в умовах війни, яких втрат зазнала, як змінилось споживання та які нові можливості відкрились для України.
Чи є контрольованою ситуація?
Ще до початку війни поточний опалювальний сезон називали одним з найскладніших за всю історію сучасної України.
Не в останню чергу через дії Росії, яка ще минулого року почала вставляти палки в колеса української енергосистеми, блокуючи постачання та транзит вугілля на вітчизняні електростанції.
24 лютого після повномасштабного вторгнення ситуація змінилась кардинально. Наслідки для енергетики могли бути катастрофічними, враховуючи пряму залежність України від постачань з країни-агресора.
Проте ситуація наразі контрольована, країна не замерзла, а напередодні уряд відзвітував про успішне завершення опалювального сезону.
Так само україні не мали особливих проблем з електрикою за виключенням тих районів, де відбувались бойові дії. В Міненерго майже кожного дня повідомляють про відновлення електропостачання для десятків тисяч споживачів і задовільну роботу енергосистеми, яка під час війни, незважаючи ні на що, стала частиною європейської енергомережі.
Як це стало можливим, в якому стані зараз українська енергосистема, як змінилось споживання, як оплачує рахунки населення та які проблеми необхідно вирішити?
Як працює енергосистема зараз?
На 50-день війни з Росією українська енергосистема продовжує впевнено тримати баланс виробництва і споживання та працює синхронно з європейською енергомережею ENTSO-E.
Частота в мережі стандартна – 50 Гц або 220-240 вольт.
Інформація щодо обсягів виробництва електроенергії різними видами генерації не розголошується.
Тобто, енергосистема працює як і до війни?
З точки зору оптимального для системи стандарту частоти так, але ринок за останні 1,5 місяці зазнав суттєвих змін. В першу чергу це пов’язано з синхронізацією української енергосистеми з ENTSO-e.
Як відомо, в 00:00 годин 24 лютого Україна відключилася від енергосистем Росії та Білорусі, а за чотири години почалася війна.
Відповідно до плану, енергосистема України мала працювати в ізольованому від Росії та Білорусі режимі три дні, але по факту без особливих проблем протрималася 21 день.
Як змінилась споживання електроенергії?
За перший місяць війни споживання електроенергії в Україні впало приблизно на 30%, розповідав ЕП міністр енергетики Герман Галущенко. Це сталося через декілька факторів.
По-перше, внаслідок широкомасштабного вторгнення армії окупантів у пошуках безпеки країну залишили близько 4 мільйонів українців. Такі дані на кінець березня наводить ООН.
По-друге, через постійні обстріли та бомбардування страждає енергетична інфраструктура, а отже багато споживачів залишаються без струму. На кінець березня електроенергія була відсутня в 1300 населених пунктах.
Голова "Укренерго" Володимир Кудрицький напередодні запевнив, що всю енергетичну інфраструктуру Київщини та Чернігівщини відновлять на початку травня.
Третій чинник – зупинка великої кількості промислових підприємств, які споживали багато електроенергії. Особливо це стосується регіонів, де ведуться активні бойові дії та зосереджено чимало великих металургійних заводів.
Які підприємства найбільше постраждали від російських окупантів. Список активів
Крім того, навіть у мирний час споживання електроенергії традиційно зменшується ближче до завершення опалювального сезону. Офіційно сезон завершився 12 квітня.
Щоправда, як заявили в уряді, впродовж останніх днів рівень споживання електроенергії дещо зріс. Цьому сприяло як похолодання, так і зменшення кількості знеструмлених населених пунктів.
Скільки людей лишається без електрики?
Українські енергетики під час війни демонструють справжній героїзм та роблять все, щоб оперативно повертати постачання споживачам.
При цьому в деяких районах аварійно-відновлювальні роботи ускладнені або унеможливлені через активні бойові дії, обстріли та як наслідок виникнення нових пошкоджень.
Наразі в Україні без струму залишаються близько 950 населених пунктів, загалом близько 765,1 тисячі споживачів. Без газопостачання – понад 289 тисяч абонентів.
Що із розрахунками за електроенергію?
З 24 лютого платіжна дисципліна на ринку суттєво впала і це справжня проблема.
Річ у тім, що з початком війни уряд ухвалив рішення, яким заборонив відключення споживачів від електроенергії та газу. За перший місяць вторгнення розрахунки населення за електроенергію впали так само як і споживання – приблизно на 30%.
Деякі споживачі користуються мораторієм на відключення та не сплачують за отримані послуги.
"Я звертаюся і прошу: якщо у вас є можливість фізично заплатити, то будь ласка, зробіть це. Ви тим самим підтримаєте людей в регіонах, де дійсно йдуть бойові дії, і у яких дійсно немає можливості платити", – сказав міністр Герман Галущенко під час нещодавнього телемарафону.
В нещодавньому інтерв’ю "Інтерфакс-Україна" голова "Укренерго" повідомив, що останнім часом спостерігається відносна стабілізація ситуації з платіжною дисципліною споживачів.
Чи є ризик виникнення дефіциту електроенергії?
Як вже зазначалося вище, через велику кількість факторів в Україні суттєво впало споживання, тому питання дефіциту електроенергії наразі не стоїть.
Які електростанції скоротили виробництво електроенергії?
За словами голови "Укренерго", слідом за зниженням споживання сильно впав виробіток атомних і теплових електростанцій.
"Наприкінці березня сумарна потужність атомних станцій становила не більше 6 ГВт при притаманних для цього періоду 9 ГВт. ТЕС також працюють нижче плану, фактично складом близьким до мінімального. Це десь до 20 енергоблоків", – повідомив Володимир Кудрицький.
Міністр енергетики: хтось має пояснити цим "обізянам", що не варто стріляти з танків по атомних об'єктах
Є інша сторона цієї медалі – це досить інтенсивне накопичення вугілля на складах. Так, Україна завершила опалювальний сезон із запасами в 1 млн тонн вугілля.
"У гідроелектростанцій в роботі найближчим часом буде певна потужність, яку складно суттєво знизити у сезон повені. Тому виробіток гідроелектростанцій порівняно з тепловими та атомними станціями впаде несуттєво.
Крім того, через низьке споживання досить сильно доводиться обмежувати "зелену" генерацію, бо вони "не вміщуються" в баланс, особливо у часи максимальної сонячної активності", – додав Кудрицький.
На період воєнного часу через форс-мажор "Укренерго" призупинило виплати виробникам "зеленої" електроенергії та державному "Гарантованому покупцю".
Чи може Україна тоді експортувати електрику, якщо є профіцит?
Окрім того, що приєднання об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України до ОЕС континентальної Європи ENTSO-E забезпечило додаткову стабільність і безпеку нашої системи, воно ще й дало змогу збільшити постачання електроенергії до ЄС.
До цього монополію на експорт мав лише Бурштинський острів.
Плюс електроінтеграція. Що залишилося зробити для синхронізації енергосистем України та ЄС
Наразі експорт вже здійснюється. Щоправда, в доволі обмежених обсягах та поки що лише до Польщі. З 30 березня за цим напрямком поставляють близько 200 МВт на добу.
Чи можливо збільшити обсяг експорту?
Так, наразі українські фахівці ведуть перемовини щодо умов та обставин, за яких комерційний перетік електроенергії можна буде збільшити.
Вже зараз перетин технічно дозволяє експортувати в ЄС до 2 ГВт. В планах збільшення цього обсягу до 4,5-5 ГВт. А за найбільш оптимістичним сценарієм – до 6 ГВт.
"Дослідження технічної можливості включення лінії на Польщу знаходиться на початковій стадії. Також ми не полишаємо намірів збудувати нові і посилити існуючі зв'язки. В планах побудова нового ланцюга на Словаччину, а також відновлення експортного коридору на Румунію.
Ці заходи дозволять значно збільшити потенційну пропускну спроможність міждержавних ліній між Україною та Європою", – кажуть в "Укренерго".
Яких втрат зазнала енергосистема та які об’єкти постраждали через війну?
Майже з першого дня ворог цілеспрямовано бив по енергетичних об’єктах. Україна має великі втрати генеруючих потужностей, ліній електропередачі та підстанцій.
Внаслідок потрапляння снарядів фактично повністю знищена Охтирська ТЕЦ, втрачено контроль над Луганською ТЕС. Через обстріли російськими окупантами тільки Запорізької АЕС збитки "Енергоатому" за попередніми оцінками перевищують 18,3 млрд грн.
Загальні прямі та непрямі збитки "Енергоатому", який управляє всіма атомними станціями України оцінюються в 35 млрд грн. Втім це лише атомна генерація.
Яка ж тоді загальна сума збитків?
До повного припинення військових дій оцінити втрати доволі важко, однак фахівці Міністерства енергетики ведуть щоденні підрахунки.
"Збитки вже оцінюються в декілька мільярдів доларів. Тут враховується не тільки вартість активу, а і те, скільки б він міг виробити електроенергії і заробити на її продажі", – кажуть в міністерстві.
Точну цифру можна буде назвати та виставити відповідний рахунок країні-агресору після нашої перемоги.