Британский доброволец в Украине: Иллюзий нет, я знаю, что могу погибнуть
Житель Белфаста Аджай Спенс принял решение отправиться в Украину после новостей о вторжении российских войск. Здесь он присоединился к Иностранному легиону, где служат добровольцы из 50 стран.
«Я не якийсь там військовий турист», — одразу каже Аджай Спенс. Він перебуває зараз на військовій базі неподалік від Києва.
Аджай родом із Північної Ірландії, і у його вимові чітко можна почути ірландський акцент. Ще зовсім нещодавно він брав участь у тяжких боях, захищаючи українську столицю.
Аджай приїхав сюди місяць тому, зв’язавшись з українським посольством у Дубліні. Там він розповів про свій бойовий досвід в Іраку та Афганістані у складі збройних сил Великої Британії і невдовзі вже прибув до Польщі, звідки дістався України.
Він каже, що ухвалив це рішення після новини про вторгнення російських військ.
«Ви знаєте, це було занадто. Спокійно дивитися на це я не міг. Це як вимагати від пожежника пройти повз будинок, охоплений полум’ям, і нічого не зробити», — каже Аджай.
- «Я готовий битися чим завгодно»: чому все більше білорусів їдуть воювати за Україну
- Шотландці повернулися додому з відпустки, а син уже воює за Україну
- Джонсон у Києві. Яку техніку надасть Велика Британія Україні?
Аджая направили до українського Іноземного легіону. У ньому воюють добровольці з приблизно 50 країн, але найбільше там саме американців та британців.
Підрозділ Аджая бився на передовій у передмісті Києва та брав участь у найважчих боях, зокрема, у Бучі та Ірпені. Добровольці українського Іноземного легіону допомагали вибивати російські війська із населених пунктів.
За словами Аджая, йому доводилося вести розвідку, брати участь у наступальних боях та придушувати вогонь супротивника.
Смерть бойових побратимів
«Іноді бувало дуже нелегко, — зізнається Аджай, — на відміну від Іраку, це не війна з партизанщиною, це традиційна війна проти механізованої піхоти».
Незабаром після того, як Аджай прибув на передову, у нього на очах загинули двоє добровольців із Грузії. Обидва служили у його підрозділі.
«Вони загинули від обстрілу: один був убитий зразу, інший втратив багато крові. Ми намагалися винести його з поля бою під щільним обстрілом», — згадує він.
Це був тяжкий досвід. Чи не надто великий ризик для добровольців?
«У мене щодо цього немає жодних ілюзій, — каже Аджай. — Я до цього готовий. Я тут, щоб робити справу — допомагати українському народу. Тож ми просто робимо те, що потрібно, а переживати все це можна буде потім».
На самому початку російського вторгнення в Україну позиція британської влади щодо таких добровольців була дуже незрозумілою. МЗС Великої Британії заявило, що не проти, якщо хтось захоче підтримати українських військових. Але незабаром уряд виступив із заявою, в якій застеріг британців від таких поїздок.
Бійці Іноземного легіону отримують стільки ж, скільки й українські солдати — 11—15 тис. гривень (300—400 євро) на місяць. Це є базова ставка. Але ті, хто воює на фронті, отримує різні надбавки.
Особливих проблем зі спілкуванням, на щастя для Аджая, він не має, оскільки в легіоні багато англомовних бійців. Та й українці тепло зустрічають добровольців.
«Люди помічають нас, підходять, тиснуть руки. Мені здається, їм дуже важливо бачити нас. Їм хочеться бачити підтвердження того, що весь світ на їхньому боці, — каже Аджай. — Україна — чудова країна, і боляче дивитися на всі ці руйнування та ненависть, звернену проти цих людей. Я ріс у Північній Ірландії в часи, відомі як Клопоти (етнополітичний конфлікт у Північній Ірландії, який тривав з 1960-х років до 1998 року — ред.), тож я чутливіший до таких речей».
Після відступу російської армії від Києва, підрозділ Аджая, за його словами, переводять у новий район дислокації. Тепер перед ними стоїть завдання з витіснення російських військ з окупованих ними територій.
Прощавай, Белфасте
Вже після нашого інтерв'ю Аджай не на жарт здивував, коли показав фото, на якому він теж у військовому екіпіруванні, але зовсім іншого роду: замість автомата в нього в руках меч.
Аджай розповів мені, що грав у масовці у Грі престолів, цей серіал знімали переважно у Північній Ірландії. Сьогодні Аджай воює зовсім на іншому полі бою і має намір залишатися в Україні до кінця війни.
«Виїжджаючи з Белфасту, я позбувся своєї квартири, тож можу перебувати тут стільки, скільки знадобиться», — каже він.
Ніхто не знає, як довго триватиме нинішній конфлікт, але рано чи пізно постане питання про те, що буде з бійцями-добровольцями, коли вони повернуться додому до Британії.
А наразі Іноземний легіон, сформований трохи понад місяць тому, вже цілком обґрунтовано пишається своїми перемогами і через соцмережі пропонує приєднуватися всім охочим.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!