«Расстрелянные, замученные, погибшие от снарядов». Как под Макаровом собирают тела убитых — репортаж BBC
Вместе с полицией военные ездят по селам Макаровской общины в Киевской области и загружают в свой серебряный минивэн тела расстрелянных, замученных, умерших и погибших от снарядов, пишет в своем репортаже Жанна Безпятчук, BBC News Украина.
«Сьогодні забрали чотирьох в одному місці, потім — трьох, потім — сімох. Їдемо забирати ще двох», — рахує зібрані за день тіла цивільних військовий. Разом із поліцією військовослужбовці їздять селами Макарівської громади на Київщині й завантажують у свій срібний мінівен тіла розстріляних, закатованих, померлих і загиблих від снарядів.
Мертвих людей знаходять переважно в тих селах, що пережили російську окупацію. Станом на 9 квітня нарахували понад 130 вбитих і померлих з невідомих причин у селах лише однієї Макарівської ОТГ.
- Воєнні злочини і вбивства мирних мешканців. Як домовий чат фіксував звірства в Бучі
- «Нехай би і мене вбили». Мешканці Бучі про пережиті звірства
Срібний мінівен, що їздить вулицями макарівських сіл, уміщує в себе одну з найбільших трагедій цієї війни: загиблих людей без імен і без поховань. Найчастіше їх нашвидкуруч закопували в неглибоких братських могилах на околицях.
Цвинтар Наливайківки, села неподалік від Макарова, — лише одне з багатьох інших місць зупинки ексгумаційного мінівена.
Він приїхав забрати тіла трьох людей. Жодне поки що не ідентифікували. Їх, імовірно, закопали на території села російські військові.
Коли відкриваються дверцята машини, стає видно, що вона вже завантажена білими мішками. І щоб умістити нові - доведеться «потіснити» інших.
На настилі з товстих берез на кладовищі лежать три чорні мішки. У них — люди. На ці чорні зогнилі мішки, які використали росіяни, починають натягувати білі, привезені українськими ексгумаційними командами.
Дощить та тріпотять на вітру мотузки й шмаття частково розірваного целофану, що прикриває тіла.
Цей край кладовища — мов межа людяності. Крайня точка, де можна або загубити віру в неї, або, навпаки, віднайти.
Військові, що завантажують тіла у мінівен, повсякчас тяжко зітхають. Зізнаються, що люди в ексгумаційних командах швидко змінюються. Ніхто не витримує тут довго.
«Ми випиваємо, бо як інакше це витримати?» — каже один із них, знімаючи брудні в’язані рукавиці, в яких вантажив тіла.
Деякі тіла пролежали на вулицях і дорогах під снігом і дощем по кілька тижнів. «Ці три тіла лежали десь місяць, як я бачу», — каже поліцейський, що проводить ексгумацію загиблих із братської могили в Наливайківці.
«Не всі тіла вбитих цивільних вдалося ідентифікувати. Ми над цим працюємо. Просимо місцевих допомогти нам. Збираємо всю можливу інформацію, шукаємо свідків. Цивільні люди помирали в різні дні. Ми хочемо провести всебічне розслідування цих злочинів», — розповідає Олександр Омельяненко, начальник одного з відділень Нацполіції Київської області.
Деякі тіла мають виражені ознаки тортур. Так, поліцейські надали ВВС фото загиблого цивільного чоловіка, якого, за їхніми даними, розстріляли російські військові після катувань. Це сталося в селі Андріївка Бучанського району. Разом із ним вбили й сусіда. Матір чоловіка підтверджує тортури та розстріл сина.
І це не поодинока історія. «Щодня ми знаходимо факти розстрілів людей, катувань, що призвели до їхньої смерті. Всі ці випадки будуть розслідуватися. Ми їх реєструємо та відкриваємо кримінальне провадження», — пояснює Олександр Омельяненко.
https://www.youtube.com/watch?v=W1G6ph8YJDE
У Макарівській ОТГ 49 сіл. Загиблих цивільних з кульовими пораненнями та понівеченими тілами знайшли в таких селах: Андріївка, Липівка, Гавронщина, Наливайківка, Копилів, Мотижин, Колонщина, Березівка.
У Мотижині під час російської окупації викрали та вбили голову сільради Ольгу Сухенко, її чоловіка Ігоря та сина Олександра. Їхні тіла знайшли в неглибокій братській могилі на околиці Мотижина. Жінка до останку лишалася в окупованому селі та допомагала своїм людям.
Крім неглибоких братських могил, з яких стриміли частини людських тіл, воєнні поховання знаходять у дворах, у садочках і на городах.
Одну з таких могил ВВС показав український солдат. Він поховав подружжя старшого віку просто в їхній машині. Автівку довелося закопати з людьми в дворі макарівської лікарні та поліклініки — «на больничці», як кажуть місцеві.
Російські снаряди та авіабомби перетворили поліклініку на згарище, в лікарні вибухова хвиля вибила всі вікна.
Посеред цих руїн та важкого гнітючого попелища височіє ця могила — машини з людьми всередині. На могилі - хрест і номерний знак «АІ 8751 ЕМ». Можливо, їх розшукають рідні.
«Це було двоє цивільних людей: бабуся та дідусь. Вони їхали додому. На перехресті в Макарові їх розстріляли росіяни, їх розірвало просто. Я зробив цей хрест для них. Не хотів брати гріх на душу й ховати їх без хреста. Їхнє розстріляне авто простояло чотири тижні на вулиці. Тіла почали клювати ворони. Мені стало шкода бабусю й дідуся — я їх поховав», — розповів солдат.
У соціальних мережах та медіа оприлюднили відео з камери спостереження на перехресті вулиць Окружної і Богдана Хмельницького в Макарові, на якому видно момент розстрілу саме цього цивільного авто з російської бронетехніки. Збігаються номерні знаки та колір машини.
Поліцейські обіцяють встановити особи людей, яких поховали у дворах, як ось це подружжя, а також перепоховати їх, повернувши гідність.
«У селах під час російської окупації люди не знали, що робити з тілами загиблих. Але вони намагалися якось поховати мертвих. Людей закопували в садочках, на городах та загалом, де це тільки можна було. Ми проведемо всі розслідування. Після цього перепоховаємо їх за нашими християнськими звичаями», — каже Олександр Омельяненко.
Росія вже традиційно або не коментує дії своїх солдатів, або відкидає звинувачення у будь-яких злочинах, називаючи їх фейками, попри численні верифіковані відео та фото, які доводять протилежне.
Загалом на Київщині, за даними генпрокурорки Ірини Венедіктової, станом на 10 квітня розшукали та забрали тіла 1222 вбитих цивільних людей.
«Звичайно, те, що ми бачили на місцях в усіх регіонах України, — це воєнні злочини, злочини проти людяності. Й ми робимо все, щоб це виправити», — сказала вона.
Тим часом срібний мінівен і далі їздить заповненим вулицями й дорогами Бучанського району.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!