lb.uaНедосанкції: як працюватимуть сухопутна та морська блокади Росії
Що означає блокування портів та доріг для країни-агресора?
Докази звірств путінської армії терористів, які на початку квітня побачив увесь світ, змусили Захід посилити тиск на диктаторський режим.
8 квітня Європейська Рада ввела проти Росії п’ятий пакет санкцій. Окупантам заборонили користуватись портами та дорогами країн ЄС.
З літа Європейський Союз припинить імпортувати вугілля, а вже зараз відмовиться від постачання російських алкоголю, деревини, цементу та інших товарів.
Ці санкції мали б завдати значного удару по російській торгівлі, однак картину зіпсувала низка винятків, через які путінський режим продовжить отримувати валюту та фінансувати воєнні злочини в Україні.
Що насправді означає блокування портів та доріг для країни-агресора?
Блокування морських портів
За даними Організації об'єднаних націй, 80% усієї товарної торгівлі відбувається морем. Порти – це вікно на світовий ринок, яке росіяни останнє десятиліття максимально розширювали. Для цього свого часу навіть була прийнята федеральна програма "Розвиток транспортної системи Росії".
З 2010 року по 2019 рік товарообіг російських портів зріс більш ніж на 60%, до рівня 840 млн тонн. І попри коронакризу 2020-2021 років, цю цифру вдалось втримати з мінімальним (5 млн тонн) відхиленням в сторону зменшення.
Примітним є напрямок вантажів, які обслуговують російські порти. Понад 77% товарообігу припадає на експорт, 10% – внутрішні перевезення, 8% – транзит, і лише 5% – це імпорт.
Після анексії українського Криму у 2014 році проти РФ ввели санкції, однак вони ніяк не загальмували розвиток морської торгівлі окупантів. Вже у 2023 році вони планували довести річний товарообіг в портах до 1 млрд тонн, обігнавши за цим показником такі морські держави як Британія, Австралія та Японія.
У 2022 році вся морська торгівля Росії вперше опинилась під прицілом західних санкцій. Щоб обмежити валютні надходження путінського режиму, що спрямовуються на фінансування армії терористів, Євросоюз та Британія заборонили російським суднам заходити до своїх портів.
Ефект від санкцій, накладених на РФ. Коли вони подіють?
В ідеалі цей крок мав би позбавити експортерів країни-окупанта ланцюгів постачань та заблокувати роботу транспортних компаній.
Однак після публікації остаточного формулювання санкцій виявилось, що запроваджені обмеження майже нічого не змінюють. Наприклад, у забороні передбачена низка винятків. Російським суднам дозволено заходити до портів, якщо вони перевозять:
- нафту, нафтопродукти, газ, ядерне паливо;
- титан, алюміній, мідь, нікель, паладій та залізну руду;
- продовольство;
- фармацевтику та інші гуманітарні товари;
- вугілля (до 10 серпня 2022 року).
Всі ці "винятки" за обсягами складають 80% російського експорту. На нафту і нафтопродукти припадає 50% всіх експортних морських перевезень.
За підрахунками видання BlackSeaNews, країни ЄС та НАТО лише за другу половину березня прийняли 86 нафтових танкерів з Чорного та Азовського морів, які перевозили сировини на 3,9 млрд дол. Це еквівалент ціни 600 ракет "Калібр", якими путінські терористи обстрілюють українські міста.
Світ без російських нафти та газу. Хто стане наступною "бензоколонкою"?
Реально ж санкції вдарять лише по експорту вугілля, яке складає 20% від вантажообігу. При тому, що ця заборона запрацює лише 10 серпня. До цього часу росіяни матимуть доступ до європейського ринку для виконання раніше укладених контрактів.
Формулювання критеріїв "російськості" суден дозволяє обходити санкції та продовжувати торгівлю.
Наприклад, Велика Британія заборонила заходити в порти всім суднам, які пов’язані з російськими компаніями, однак вантажів це не стосується. Виходить, що судна під прапорами інших країн можуть перевозити російську нафту або скраплений газ до британських клієнтів.
Аналогічна історія із санкціями Європейського союзу, який заборонив заходити до своїх портів суднам під російським прапором.
У моряків є популярною практика зміни країни реєстрації судна. Існує навіть поняття "зручного прапору", під яким найбільш вигідно вести торгівлю. Вибір юрисдикції пов’язаний з особливостями оподаткування та контролю за суднами в кожній країні, яка надає можливість користуватись своїм прапором.
Для того, аби російські судна не заходили до європейських портів під іншим прапором, ЄС розширив заборону на всі судна, які до 24 лютого 2022 року мали російську юрисдикцію, але після військового вторгнення путінської армії терористів, змінили її.
Така норма унеможливить обхід санкцій зміною юрисдикції, однак вона не стосується суден, що належать російським компаніям, які до початку війни ходили під прапором іншої країни.
Станом на 2020 рік, російський торговельний флот налічував 1176 суден, з яких 247 ходили під прапорами інших країн. Тобто 21% флоту окупантів може уникнути санкцій.
За словами головного редактора BlackSeaNews Андрія Клименка, судно треба вважати російським не за ознакою прапора, а за країною реєстрації компанії-власника.
Реєстрацію компанії-власника змінити складніше, але теж можливо. Якщо власником судна буде компанія з офшорних островів, а керуватиме ним російський оператор під прапором Мальти, то жодних утисків воно не зазнає.
Як заблокувати морську торгівлю РФ
Крім того, санкції не розповсюджуються на судна, які належать європейським компаніям. Це означає, що російську "криваву" нафту можуть перевозити танкери з інших країн без загрози потрапити під обмеження.
За даними моніторингу BlackSeaNews, з акваторії Азовського та Чорного морів російські судна і так транспортують не великі обсяги нафти. Здебільшого, це роблять судна, які належать європейським компаніям. На російські танкери припадає лише 25% від усіх перевезень.
Якби західні країни хотіли одразу вдарити по торгівлі з Росією, вони б накладали ембарго на купівлю всієї нафти та нафтопродуктів країни-агресора. Проте, як виявилось, мало хто готовий відмовитись від російських енергоносіїв.
Поточне рішення фактично є спробою західних країн тягнути час для пошуку інших постачальників нафти, після чого ймовірно і відмовляться від імпорту з Росії. Вже до кінця 2022 року це зробити обіцяють Велика Британія, Німеччина та Франція.
З одного боку пакет санкцій в поточній редакції не позначиться на російській торгівлі, хоча і створить певні труднощі для логістичних компаній.
З іншого – сама наявність такого механізму може бути початком розширення обмежень. Якщо Україна продовжуватиме боротьбу та через союзників просуватиме розширення санкцій, то список винятків можна скоротити.
Важливо, що згадані на початку винятки є правом країн, але не обов’язком. Це означає, що окремий член Євросоюзу може легально заборонити доступ російським суднам у свої порти, посилаючись на норми санкцій, якщо так захоче. Тут все залежатиме від бажання кожної окремої країни спонсорувати агресора.
Потрапляння російської морської торгівлі під приціл санкцій є важливим кроком для приборкання агресора. Це позбавить його вікна для отримання валюти та буде симетричною мірою у відповідь на повне блокування морської торгівлі України.
Тим паче, що Росія давно використовує блокаду портів як інструмент впливу, перекриваючи Керченську протоку або проводячи навчання на українських торговельних шляхах.
Блокування доріг
Українські активісти від самого початку військового вторгнення в Україну намагалися блокувативантажообіг на білорусько-польському кордоні. Вони вимагали зупинити торгівлю ЄС з агресором, яка майже повністю здійснювалась через білоруську територію.
Підігрувала в цьому і Польща, яка загальмувала процес проходження автомобілів на білоруському кордоні, пропускаючи у 2-3 рази менше машин, ніж зазвичай. Черга з вантажними авто вишикувалась на десятки кілометрів.
Норму про заборону російським автомобільним компаніям перевезення та транзит дорогами ЄС включили до п'ятого пакета санкцій. Але і тут не обійшлося без винятків.
По-перше, країни ЄС дозволили перевозити вантажі до російського ексклава в Калінінград.
По-друге, до Європейського Союзу дозволять постачати ті самі товари, які стосувались морських перевезень. Як і у випадку з портами, "винятками" країни можуть користуватись суто за власним бажанням.
Російські перевізники сподіваються обійти санкції та продовжити імпорт з ЄС через інші країни. За словами одного з учасників ринку, Казахстан уже приймає повітряні судна з західних країн та розмитнює товари у себе. Потім вантаж забирають російські компанії.
Щоб працювати таким транзитним маршрутом, російські підприємці використовують власні компанії у ЄС та Казахстані.
Очікується, що з початком дії санкцій таких транзитних маршрутів через посередників стане більше. За даними української розвідки, Грузія вже налагоджує контрабандні потоки підсанкційних товарів до Росії.
Допомога ворогу: які наслідки матиме найгостріший конфлікт між Києвом та Тбілісі
За словами заступника міністра інфраструктури Мустафи Найєма, росіяни можуть зареєструвати автомобільну компанію в інших країнах та продовжити користуватись європейськими дорогами.
На його думку, щоб санкції були ефективними, потрібно скасувати всі винятки та вводити санкції не за ознакою належності транспортного засобу, а за ознакою походження капіталу компанії. Цього зроблено не було.
Утім є і позитивний бік. Через закритий шлях до ЄС окупанти спробують переорієнтувати потоки на Китай. Проте даватимуться взнаки більша відстань та обмежена пропускна здатність переходів через кордон.
Розтягнута логістика накладеться на дефіцит автомобільних запчастин, який зробить обслуговування вантажівок вдвічі дорожчим. У підсумку ціни на вантажні перевезення для росіян зростатимуть.
За оцінкою російської компанії GoTrans, вартість вантажних перевезень зросте на 60%. Зрештою, це вдарить по кінцевій вартості багатьох товарів для "пошановувачів путінської диктатури".
В майбутньому санкції стосовно російських компаній можуть бути більш жорсткими. Всередині ЄС триває велика дискусія між країнами, які по різному залежні від товарів з країни-агресора.
Деякі з них намагаються відтягувати момент повного ембарго, а тому Україні потрібно продовжувати перемовини з європейськими партнерами та добиватися реальних санкцій, а не половинчатих заходів.