Мер зруйнованого Тростянця: Росія винищує найуспішніші міста України

До російського нападу 20-тисячне місто Тростянець на Сумщині було одним з найбільш розвинутих в регіоні.
Не всі українці тут були, але багато хто їв шоколад "Корона" чи Milka або печиво "Орео", яке виробляють у Тростянці на кондитерській фабриці американської компанії Mondelēz International.
Останніми роками Тростянець ЗМІ згадували переважно як приклад успішних реформ в маленькому місті. У 2020 році Тростянецька громада очолила рейтинг найуспішніших громад в Україні. Зовсім недавно у місті зробили сучасну лікарню, яких рідко коли знайдеш в регоінах України.
Вранці 24 лютого, в перший день нападу на Україну, в місто увійшла величезна колона російської техніки. Місяць Тростянець перебував під окупацією російських військових, які звідси обстрілювали сусідню Охтирку, де українські військові чинили шалений спротив.
Після кількох днів боїв 25 березня Тростянець звільнили ЗСУ, сили територіальної оборони та партизани Сумщини.
Очільник Сумської обласної військові адміністрації Дмитро Живицький одразу після звільнення Тростянця опублікував у фотографії, які показують руйнування у місті.
Тепер про Тростянець пишуть провідні західні ЗМІ, але не через якість життя у місті, а через лихо, яке принесли російські військові.
Про те, що Тростянець пережив за місяць окупації і що необхідно для відновлення, міста BBC News Україна розпитала багаторічного мера міста Юрія Бову.
Те, у що росіяни перетворили місто - це просто пекло

BBC News Україна:Розкажіть, як росіяни захопили місто?
Юрій Бова: Знаєте, про можливість заходження російських військ у Тростянець і далі вглиб України ми говорили ще два місяці тому.
Я особисто говорив різним службовцям різного рівня - від Києва до Охтирського району. Мене не почули. Не надали нам допомоги у швидкому формуванні територіальної оборони. 160 людей бажали бути в теробороні.

Ми не отримали жодного автомата в руки, щоб захищати нашу землю. Станом на 24 лютого, жодного автомата ні в мене особисто, ні в людей, які прийшли до мене, не було.
Десь о 5:30 24 лютого ми вже чули постріли збоку кордону, а о 8:00-8:30 вже входила в місто колона, більше 100 одиниць техніки. І кожного дня потім крізь місто йшли сотні різних одиниць техніки - і БМП, і танки, і артустановки.
Деякі коментатори пишуть, чому мер не вийшов і не закрив своїми грудьми дорогу на Тростянець. Взагалі не знають ситуацію, яка була. В нас не було жодної військової частини. Це в Охтирці був героїчний захист військових, які там розміщувалися.

А до нас заходили якісь російські спецпризначенці, які йшли попереду колон армії. З голими руками протидіяти їм треба було? Ці коментатори не бачили тієї навали, яка за кілька годин насунулася на Тростянеччину.
BBC News Україна:Що відбувалося під час окупації?
Юрій Бова: Те, у що росіяни перетворили місто - це просто пекло. Коли заходиш до будь-якої будівлі, таке враження, що це немов орда з часів навали стояла. Ламали, крушили навіть те, що їм не потрібно. Вони приходили випалювати і вбивати.
От вам приклад. У нашій лікарні до 22 березня лікувалися люди. Пологове відділення працювало - в нас навіть за час війни народилося 7 дітей - 6 дівчат і один хлопчик. І було 26 людей, яким надавали медичну допомогу.
Лікарня зовні була красива, ми восени тільки завершили утеплення.


А у будинку напроти лікарні поселилися російські солдати. Вони вигнали людей і поселилися в їхніх квартирах. Поставили два танки, зробили блокпост.
Одного дня прийшов до лікарні російський офіцер. Він походив, подивився, був вражений рівнем ремонту, медичним обладнанням, наче спокійно розмовляв з медиками нашими.
А через день виїхали два танки і завдали ударів по лікарні та житловому будинку, який стоїть поруч.
Вони знали, що в цей момент в лікарні були люди. Але потім підійшли російські солдати і почали ще з кулеметів розстрілювати вікна в лікарні. Там жодного українського солдата не було, жодної загрози ця лікарня не несла.
Зараз лікарня недієздатна. Ми чотири роки її ремонтували, чотири роки громада віддавала свої кошти. Слава Богу, ніхто не постраждав.


BBC News Україна:Чи знаєте ви, з яких саме військових частин були російські військові у Тростянці?
Юрій Бова: Було кілька ротацій. Спочатку заходили одні, потім інші, мінялися. В них був командний пункт в будівлі міськради.
Завдяки зусиллям територіальної оборони і ЗСУ дали правильні координати, було знищено командний пункт, було вбито і поранено багато офіцерського складу. Вони знялися з цього командного пункту.
Потім в місто завели якихось донецьких найманців. На стінах вони писали: "Вы нам ответите за все 8 лет". То ці були набагато зліші щодо мародерства і всього іншого, ніж ті росіяни, які перші зайшли.

Деякі підрозділи російські конфліктували між собою. На залізничному вокзалі в нас стояли артилеристи, які вели обстріли Охтирки з сіл нашої громади.
BBC News Україна: Куди у цей час люди намагалися виїхати люди з міста?

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Юрій Бова: Багато хто поїхав до родичів у селах. Деякі села зазнали руйнувань, але в деяких майже не прилітали російські снаряди, було мало обстрілів.
Багато людей поїхали на Полтавщину, у Західну Україну. Точно сказати, куди саме, важко, бо люди тікали від цього жахіття. Їхали в Ромни, Гадяч, Недригайлів, Лохвицю, Миргород, до своїх друзів, знайомих, родичів. Зараз у місті приблизно 10 тисяч людей лишилося.
BBC News Україна: Чи відомо, скільки людей загинуло та зникло?
Юрій Бова: Кожного дня, обстежуючи будівлі, лісопосадки, ми виявляємо якісь тіла. Зараз сказати точно просто нереально.
В одному місці чотирьох людей поховали прямо біля будинку. Зробили там кладовище, бо росіяни не давали вивозити тіла більше десяти днів і розстріляли всю нашу техніку, яка займалася похоронною справою.
Фактично вони не давали ховати людей на кладовищі. А у місті було можна отримати кулю в будь-який момент, не зрозуміло, що в них головах.
Зараз треба обійти всі будинки, опитати всіх людей, і тоді вже рахувати кількість жертв. Зараз це просто навіть фізично не можливо.
BBC News Україна: Чи відомі вам прізвища людей, які співпрацювали з росіянами?
Юрій Бова: Є підозри, ці підозри зараз перевіряє СБУ. Ці всі підозри треба довести.
От вам ситуація. У багатьох людей відібрали телефони, щоб ніхто не фотографував техніку.
А була одна людина, яка вільно ходила містом і знімала різні речі. І він займав проросійську позицію до війни, був членом партії "Наш край".
Позиціював себе як волонтер, буханки хліба роздавав, і йому росіяни дозволили вільно пересуватися містом. Я у таке волонтерство не вірю. Його затримала СБУ і він дає свідчення.

Такі люди точно були. Мене активно шукали, всіх наших депутатів. Мали наші фотки, мене, заступників мера. Шукали учасників АТО. Хтось їм дав інформацію, де живуть учасники АТО, активісти.
Доля одного учасника АТО, колишнього працівника військкомату, на сьогодні невідома. Ми його шукаємо, була інформація, що його арештували росіяни. Живий він чи мертвий ми не знаємо. Серед тих мертвих, які є, ми його не знайшли.

BBC News Україна: Що ви будете робити, щоб не допустити захоплення міста у разі повторення нападу росіян?
Юрій Бова:Ми робимо конкретні речі разом з військовими, деталі я не буду розказувати.
"Без світла, без води, без тепла"
BBC News Україна: Яка зараз гуманітарна ситуація в місті?
Юрій Бова: Багато будинків розбиті і спалені. В місті немає електроенергії, води, тепла. Дещо вже полагодили, можливо незабаром вже почнуть давати по деяких мікрорайонах, вулицях електроенергію, якщо підстанції не сильно пошкоджені.
Понад 20 днів люди без світла, без води, без тепла. В багатьох вибиті вікна, а зараз холодно і дощ, сиро, людям дуже непросто.

Зараз завозимо і будемо роздавати людям плівку, щоб вони могли забити вікна, щоб трошки можна було нагрітися в своїй оселі.
Бо кожен будинок перетворився на місце, де неможливо жити, це теж велика проблема, яку ми вирішуємо зараз.
У місті залишилося жити близько 10 тисяч людей, і першою проблемою було накормити людей. Створені точки роздачі харчів. Намагаємося максимально швидко завозити продукти, допомагають багато волонтерів. Дзвонять і везуть продукцію до міста. Ми швидко роздаємо те, що є, люди більш менш нагодовані.

Cтаренькі, які лишилися без зв'язку, - ще одне завдання. Треба їх обстежити, з'ясувати, чи має їм, що їсти, допомогти їм повернутися до нормального життя, або вивезти їх у безпечніше місце.
Дизель-генератори зараз встановили в будинках, де роздають харчі. В нас дуже велика проблема з паливом, щоб можна було заправити хоч якісь машини.

Немає ані кранів, ані вантажних машин. Є біля десятка машин на все місто, які зараз можуть розв'язувати проблеми територіальної оборони, підвезення ліків, багато організаційних питань. Але намагаємося все підвозити.
І в нас фактично жодного комп'ютера в громаді немає. Але спочатку просимо допомогу з їжою, а потім вже будемо просити оргтехніку.

BBC News Україна: Чи будете ви зараз переконувати мешканців евакуюватися в інші регіони?
Юрій Бова:Зараз є можливість виїхати з міста. Частина людей, які хотіли, вже виїхали.
Зараз буквально одиниці дзвонять і запитують, як виїхати.
Зараз шляхи вже відкриті, але люди з різних причин залишаються вдома, бережуть майно. Ми домовилися з двома ПТУ у Гадячі на Полтавщині розміщувати людей в гуртожитках, надають їм прихисток зараз. Ця ситуація поступово вирішується.
Люди розуміють теж, що їхати кудись в невідомість їм некомфортно. Можливо в когось стан здоров'я такий, що особливо не виїдеш нікуди. У кожного своя причина.

BBC News Україна: Евакуюватися залізницею можливо?
Юрій Бова: Потяг з Харкова прийшов. Будуть регулярні потяги на Харків, але чи захочуть люди зараз туди їхати? Харків теж в дуже небезпечній ситуації.
BBC News Україна: Місто вже розмінували?
Юрій Бова:У місті дуже багато замінованих об'єктів, працюють сапери і кожну будівлю треба перевіряти.
На кладовищах виявили гранати, були там розтяжки. Щоб люди не травмувалися і не підірвалися, треба все ретельно перевіряти. Щоб зробити місто безпечним потрібно близько місяця.
Росіяни фактично в кожній будівлі залишали свої сюрпризи.
Навіть сміття вивозити не можна, бо на звалищі виявили розтяжки.
BBC News Україна:Скільки житла втратили безповоротно?
Юрій Бова: Дві багатоповерхівки точно повністю втрачені, в них жити фактично неможливо. Є пошкодження несучих конструкцій і балки пообвалювалися.

Треба робити ревізію всіх цих пошкоджень, але це дуже тривала робота і ми розуміємо, що війна ще не завершилася. Може бути все, що завгодно.
BBC News Україна:Які історичні будівлі пошкоджені або зруйновані?
Юрій Бова: Згоріла Лісодослідна станція повністю, пам'ятка архітектури XIX сторіччя, там були і дерев'яні східці, і унікальна література. Частково пошкоджена садиба Кеніга. В історичному музеї вибиті двері, пошкоджена стіна, частково пошкоджена колекція.
Круглий двір, слава Богу, витримав, хоча біля нього гатили російські системи артилерійського вогню. Ця пам'ятка вціліла, але вона побита осколками. Треба буде її обстежувати, фіксувати, які є руйнації.

"Якщо інвестори підуть, місто навряд чи можна буде відновити"
BBC News Україна: Як в майбутньому досягти відновлення Тростянця?
Юрій Бова: Я зараз звертаюся за допомогою до всіх волонтерів, бо Тростянець потерпів, якщо брати у відсотковому плані, то навіть більше за Харків.
Але це місто не було в кільці, не було окуповане, звідти можна було виїхати. В Тростянці це був реальний геноцид.

Враховуючи, що ми біля кордону і в нас такий неспокійний сусід, нам доведеться дуже довго переконувати інвесторів залишитися в Тростянці.
Наприклад, компанію Mondelez - це півтори тисячі робочих місць, компанію Jakobs - це 250 працівників, щоб вони залишилися тут, а не переносили свої виробничі потужності в західний регіон.
Якщо вийдуть інвестори звідси, місто навряд чи можна буде відновити.

Я ж розумію, що кожен думає за прибуток і збереження свого майна.
На стіні шоколадної фабрики росіяни залишили напис "Мы здесь немного намусорили, но америкосы помогут вам убраться".
Вони розуміли, що це американська фабрика. Вони воюють проти всього цивілізованого світу.
Якщо ви глянете на карту, де найбільше завдають ударів - Маріуполь, Харків, Тростянець, Чернігів, - це ті найуспішніші міста, які були на мапі як локомотив реформ в Україні. Їх просто винищують. Стирають з карти.
Ми показували досягнення в різних сферах, а ці реформи вони знищували.
В міськраді стояли нагороди від Ради Європи, вони їх всі поламали та потрощили, із якоюсь злобою. За війною є певна політика, яка, скоріше за все, насаджувалася цим військовим, давали їм певні задачі, бо вони коли йшли, руйнували все.
BBC News Україна: Якої допомоги ви будете просити у президента, уряду, міжнародних організацій?
Юрій Бова: Нам треба зараз швидко відновити життєдіяльність громади і надати допомогу людям.
Активна частина населення виїхала, ті люди, які мають автотранспорт. Цих людей треба повертати, і повертати дійсно якимись стимулами, звільненням від податків. Потрібні пільги.

Потрібно буде будувати нове житло, допомога іноземців, які вміють робити швидкозбірні будинки.
Потрібна допомога ЄС. Тростянець міг би стати доказом того, що Європа допомогла відновити місто, зробила ще кращим, ніж воно було до війни.
Можливо, є сенс зробити під носом Росії європейське місто, побудувати його по-новому, але зробити це разом з усією Європою.
Я думаю радикальна програма по відновленню всієї України потрібна.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!